Рішення № 61959070, 06.10.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2016Справа №910/13734/16

За позовом Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»

до Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору,

на стороні позивача - Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про стягнення 10 156,33 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники:

від позивача: Богданевич Ю.В. за довіреністю № 155/1/03-64 від 06.01.2016

від відповідача: Баннікова М.В. за довіреністю № 061-12609/10 від 26.09.2016

від третьої особи: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство «Київжитлоспецексплуатація» (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (відповідач) про стягнення 10 156,33 грн., з яких: 4 031,58 грн. заборгованості з компенсації витрат підприємства за період з 01.11.2015 по 27.04.2016, 5 552,97 грн. заборгованості з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою, 489,80 грн. інфляційних втрат та 81,96 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення умов Договору № 882 від 23.11.2012 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду, укладеного між Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), найменування якого змінено на Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (орендодавець), Головним управлінням охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), найменування якого змінено на Департамент охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (орендар) та Комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація», своєчасно та в повному обсязі не здійснив платежі з орендної плати, з компенсації витрат підприємства та компенсації витрат за користування земельною ділянкою, на якій розташований об'єкт оренди, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість з компенсації витрат підприємства за період з 01.11.2015 по 27.04.2016, заборгованість з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою за період з 01.11.2015 по 27.04.2016, що зумовило нарахування 3% річних та інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.08.2016 порушено провадження у справі № 910/13734/16, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та призначено розгляд справи на 05.09.2016 о 10:00 год.

19.08.2016 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотатння про долучення документів до матеріалів справи на виконання вимог ухвали суду від 01.08.2016.

02.09.2016 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання, призначене на 05.09.2016, представник позивача з'явився.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 05.09.2016 не з'явився, але повідомив суд про причини неявки, подавши 02.09.2016 через відділ діловодства суду клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із знаходженням представників відповідача у відпустці, на підтвердження чого до клопотання додано копії відповідних наказів Департамента охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Представник третьої особи в судове засідання, призначене на 05.09.2016, не з'явився, вимоги ухвали суду від 01.08.2016 не виконав, про час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні, призначеному на 05.09.2016, судом розглянуте та задоволене клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, подане 02.09.2016 через відділ діловодства суду.

Враховуючи клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та положення п. 1, 2 ч. 1 ст. 77 ГПК України, суд дійшов висновку про неможливість вирішення справи по суті в судовому засіданні, призначеному на 05.09.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2016 відкладено розгляд справи на 19.09.2016 о 12:10 год.

В судове засідання, призначене на 19.09.2016, представники позивача та відповідача з'явилися.

Представник третьої особи в судове засідання, призначене на 19.09.2016, не з'явився, вимоги ухвал суду від 01.08.2016 та від 05.09.2016 не виконав, про час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні, призначеному на 19.09.2016, представник відповідача подав клопотання про перенесення розгляду судової справи, відповідно до якого просив суд відкласти розгляд справи та надати час для підписання сторонами мирової угоди. Клопотання судом задоволене, залучене до матеріалів справи та передане до відділу діловодства суду для реєстрації.

В судовому засіданні, призначеному на 19.09.2016, представник відповідача подав клопотання про продовження строку вирішення спору. Клопотання судом задоволене, залучене до матеріалів справи та передане до відділу діловодства суду для реєстрації.

Враховуючи клопотання відповідача про продовження строку вирішення спору та про відкладення розгляду справи та положення ч. 1 ст. 77 ГПК України, суд дійшов висновку про неможливість вирішення справи по суті в судовому засіданні, призначеному на 19.09.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2016 продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів, відкладено розгляд справи на 03.10.2016 о 12:40 год.

30.09.2016 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли пояснення до позовної заяви, відповідно до яких позивач повідомив, що після закінчення строку дії Договору № 882 від 23.11.2012 (згідно п. 9.1 вказаного договору строк його дії з 23.11.2015 по 21.11.2015) відповідач продовжував користуватись нежилим приміщенням загальною площею 198,70 кв. м за адресою вул. Басейна, 1/2, літер А; на підставі протоколу постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 23.02.2016 № 9 п. 23 ч. ІІ сторонами було укладено Договір від 28.04.2016 № 882-1 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (нова редакція Договору від 23.11.2012 № 882), згідно якого в оренду передано нежитлове приміщення площею 123,50 кв.м за адресою вул. Басейна, 1/2, літер А, а отже, лише з 28.04.2016, т.т. після укладення нового Договору від 28.04.2016 № 882-1, орендована відповідачем площа зменшилась. В якості додатків до пояснень позивач надав суду копію акту приймання-передачі нерухомого майна від 28.04.2016 та копію Договору № 882-1 від 28.04.2016 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду.

В судове засідання, призначене на 03.10.2016, представники позивача та відповідача з'явилися.

Представник третьої особи в судове засідання, призначене на 03.10.2016, не з'явився, вимоги ухвал суду від 01.08.2016, від 05.09.2016 та від 19.09.2016 не виконав, про час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні 03.10.2016 представники відповідача подали заперечення до позовної заяви. В наведених запереченнях відповідач, з посиланням на п.п. 5.3.3.2 п. 5.3.3 додатку 3 до Рішення Київської міської ради від 28.01.2011 № 242/5629 (у редакції рішення Київської міської ради від 23.06.2015 № 58/923) «Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві», зазначив, що позивачем не вірно проведено розрахунок нарахування компенсаціїї витрат за користування земельною ділянкою. Відповідач також зазначив, що, якщо позивачем буде проведено перерахунок нарахування компенсації витрат за користування земельною ділянкою, то відповідачем буде погашено заборгованість за період з листопада 2015 року по 27.04.2016 року. Заперечення залучені судом до матеріалів справи та передані до відділу діловодства суду для реєстрації.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 03.10.2016, надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, позов підтримав з урахуванням пояснень до позовної заяви, поданих 30.09.2016 через відділ діловодства суду.

В судовому засіданні 03.10.2016 представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечували з підстав, викладених у запереченнях на позовну заяву, поданих 03.10.2016 в судовому засіданні.

В судовому засіданні, призначеному на 03.10.2016, представник відповідача подав клопотання про перенесення розгляду судової справи, відповідно до якого просив суд відкласти розгляд справи та надати час для подання додаткових пояснень по справі. Клопотання судом задоволене, залучене до матеріалів справи та передане до відділу діловодства суду для реєстрації.

Враховуючи клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та положення ч. 1 ст. 77 ГПК України, суд дійшов висновку про неможливість вирішення справи по суті в судовому засіданні, призначеному на 03.10.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2016 відкладено розгляд справи на 06.10.2016 об 11:50 год.

04.10.2016 через відділ діловодства суду представник відповідача подав відзив на позовну заяву, згідно якого, з посиланням на п.п. 5.3.3.10 п. 5.3.3 додатку 3 до Рішення Київської міської ради від 28.01.2011 № 242/5629 «Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві», п. 12 Положення про Департамент охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 13.12.2013 № 2254 (далі - Положення про Департамент охорони здоров'я), вказав, що позивачем не вірно проведено нарахування компенсації витрат за користування земельною ділянкою відповідачем за адресою вул. Басейна, 1/2, літер А, а саме без врахування ставки 0,01 за період з листопада 2015 року по 27.04.2016 року. З урахуванням наведеної пільгової ставки плати за землю, відповідач надав контррозрахунок компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою, а також 3% річних та інфляційних втрат. З урахуванням зазначеного, відповідач просив суд зменшити заборгованість з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою до 25,20 грн., 3% річних до 34,68 грн., інфляційних втрат до 207,16 грн., а суму заборгованості з компенсації витрат підприємства - залишити без змін в сумі 4031,58 грн.

05.10.2016 через відділ діловодства суду представник позивача подав пояснення до позовної заяви, зокрема, стосовно визначеного додатком до Договору № 882 від 23.11.2012 та п. 3.3 даного договору розрахунку компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою, на якій розташований об'єкт оренди. Оскільки до Договору № 882 від 23.11.2012 в спірний період сторонами не були внесені зміни ні в частині орендованої площі, ні в частині зміни розміру компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою, на якій розташовано об'єкт оренди, позивач просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання, призначене на 06.10.2016, представники позивача та відповідача з'явилися.

Представник третьої особи в судове засідання, призначене на 06.10.2016, не з'явився, вимоги ухвал суду від 01.08.2016, від 05.09.2016, від 19.09.2016 та від 03.10.2016 не виконав, про час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні. Такими обставинами, зокрема, є нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу.

Водночас, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, інших учасників судового процесу, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір в судовому засіданні 06.10.2016 судом встановлено не було.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 06.10.2016 без участі представника третьої особи, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та з огляду на встановлений статтею 69 ГПК України строк вирішення спору.

Представник позивача в судовому засіданні 06.10.2016 надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог з урахуванням пояснень до позовної заяви, поданих 30.09.2016 та 05.10.2016 через відділ діловодства суду, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 06.10.2016 позовні вимоги заперечував в частині визначених позивачем до стягнення з відповідача сум компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою, 3% річних та інфляційних втрат з підстав, викладених у запереченнях до позовної заяви, поданих в судовому засіданні 03.10.2016, та у відзиві на позовну заяву, поданому 04.10.2016 через відділ діловодства суду. Водночас, проти заявленої позивачем до стягнення суми компенсації витрат підприємства в розмірі 4031,58 грн. відповідач не заперечував.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 06.10.2016 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

23.11.2012 між Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), найменування якого змінено на Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (орендодавець, третя особа), Головним управлінням охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), найменування якого змінено на Департамент охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (орендар, відповідач) та Комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація» (підприємство, позивач) було укладено Договір № 882 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (далі - Договір або Договір № 882 від 23.11.2012).

Згідно з п. 1.1 Договору, орендодавець (третя особа) на підставі рішення Київської міської ради від 22.09.2011 № 34/6250 «Про затвердження Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва» та протоколу засідання Постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 22.08.2012 № 127 передає, а орендар (відповідач) приймає в оренду нерухоме майно (нежитловий будинок), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва (далі - об'єкт оренди), яке знаходиться за адресою: вулиця Басейна, будинок № 1/2, літер А для розміщення бюджетної установи.

Відповідно до п. 2.1 Договору об'єктом оренди є: нежитлове приміщення, загальною площею 198,70 кв.м, у т.ч. 2 поверх - 198,70 кв.м, згідно з викопіюванням з поповерхового плану, що складає невід'ємну частину цього Договору, а відповідно до п. 2.2 Договору визначено вартість об'єкта оренди згідно з актом оцінки нерухомого майна (стандартизована оцінка) станом на 31.05.2012.

Згідно з п. 2.4 Договору об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходиться на балансі Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» (позивач).

Пунктом 3.3 Договору сторони погодили, що крім орендної плати орендар сплачує:

- компенсацію витрат підприємства за користування земельною ділянкою, на якій розташований об'єкт оренди, яка за червень 2012 складає 627,96 грн. на місяць;

- компенсацію витрат підприємства, яка за червень 2012 складає 596,43 грн. на місяць.

Додатково до орендної плати та компенсації витрат підприємства нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом із орендною платою (п. 3.5 Договору).

Згідно п. 3.6 Договору, орендна плата та компенсація витрат підприємства сплачується орендарем на рахунок підприємства, за яким закріплене майно на праві господарського відання чи оперативного управління (балансоутримувача) - Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація», починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати та компенсації витрат підприємства є дата підписання сторонами акта приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві.

Пунктом 3.7 Договору погоджено, що орендна плата та компенсація витрат підприємства сплачуються орендарем (відповідачем) незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 20 числа наступного місяця.

Відповідно до пункту 4.1. Договору, орендодавець зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту підписання цього Договору з додатками передати, а орендар - прийняти по акту приймання-передачі об'єкт оренди. Акт приймання-передачі об'єкта оренди підписується відповідним орендодавцем, орендарем та підприємством.

Згідно з п. 4.2 Договору, орендар зобов'язаний вносити орендні платежі (орендну плату та компенсації витрат підприємства) своєчасно і в повному обсязі.

Відповідно до п. 9.1. Договору встановлено, що цей Договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 23.11.2012 до 21.11.2015.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач зазначив, що відповідно до Акту приймання-передачі нерухомого майна від 23.11.2012, орендодавець (третя особа) передав, а орендар (відповідач) прийняв в орендне користування, згідно з Договором оренди від 23.11.2012 № 882, приміщення у нежилому будинку, що перебувають на балансі Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація», загальною площею 198,70 кв.м, розташовані за адресою: м. Київ, вул. Басейна, 1/2 літера А.

Актом приймання-передачі нерухомого майна від 28.04.2016, орендодавець (третя особа) прийняв, а орендар (відповідач) здав, згідно з Договором оренди від 23.11.2012 № 882 нежитлові приміщення, що перебувають на балансі Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація», загальною площею 75,2 кв.м (2 поверх - 75,2 кв.м) та розташовані за адресою: м. Київ, вул. Басейна,1/2, літера А.

28.04.2016, на підставі протоколу постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 23.02.2016 № 9 між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (орендодавець, третя особа), Департаментом охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (орендар, відповідач) та Комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація» (підприємство-балансоутримувач, позивач) було укладено Договір № 882-1 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (нова редакція Договору від 23.11.2012 № 882), згідно п.п. 1.1, 2.1 якого в оренду орендарю (відповідачу) передано нежитлове приміщення площею 123,50 кв.м за адресою вул. Басейна, 1/2, літер А, у т.ч. 2 поверх - 123,50 кв.м, згідно з викопіюванням з поповерхового плану, що складає невід'ємну частину цього Договору

Таким чином, як стверджує позивач, лише з 28.04.2016 (після укладення нового Договору від 28.04.2016 № 882-1), загальна площа орендованих відповідачем нежитлових приміщень за адресою вул. Басейна,1/2, літер А зменшилась до 123,50 кв.м.

Позивач зазначив, що в порушення взятих на себе зобов'язань за Договором, орендар (відповідач) не сплатив своєчасно та в повному обсязі компенсацію витрат підприємства та компенсацію витрат підприємства за користування земельною ділянкою, на який розташований об'єкт оренди, на рахунок балансоутримувача (позивача), внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість по сплаті компенсації витрат підприємства за період з 01.11.2015 по 27.04.2016 в сумі 4 031,58 грн. та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою за період з 01.11.2015 по 27.04.2016 в сумі 5 552,97 грн.

22.06.2016 позивач звернувся до відповідача з вимогою на суму 9 584,55 грн., відповідно до якої просив відповідача протягом 7 днів з моменту отримання вимоги сплатити заборгованість за Договором в загальній сумі 9 584,55 грн., з яких: 4 031,58 грн. компенсація витрат підприємства за період з 01.11.2015 по 27.04.2016 та 5 552,97 грн. компенсація витрат підприємства за користування земельною ділянкою, на який розташований об'єкт оренди, за період з 01.11.2015 по 27.04.2016.

Однак, відповідач заборгованість не сплатив, відповіді на вищезазначену вимогу не надіслав.

За наведених обставин позивач звернувся з даним позовом до Господарського суду міста Києва про стягнення з відповідача в примусовому порядку компенсації витрат підприємства за період з 01.11.2015 по 27.04.2016 в сумі 4 031,58 грн., компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою за період з 01.11.2015 по 27.04.2016 в сумі 5 552,97 грн., а також 3% річних в сумі 81,96 грн. та 489,80 грн. інфляційних втрат, з огляду на несвоєчасне перерахування відповідачем компенсації витрат підприємства та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою, на який розташований об'єкт оренди.

Відповідач згідно поданих суду заперечень до позовної заяви та відзиву на позовну заяву вважає, що позивачем не вірно проведено нарахування компенсації витрат за користування відповідачем земельною ділянкою за адресою вул. Басейна, 1/2 літер А, а саме без врахування ставки 0,01 за спірний період з листопада 2015 року по 27.04.2016 року. В обґрунтування відповідних заперечень відповідач посилається на п.п. 5.3.3.10 п. 5.3.3 додатку 3 до Рішення Київської міської ради від 28.01.2011 № 242/5629 «Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві», п. 12 Положення про Департамент охорони здоров'я. З урахуванням наведеної пільгової ставки плати за землю, відповідач надав контррозрахунок компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою, а також 3% річних та інфляційних втрат.

Позивач не погодився з вищенаведеними доводами відповідача, оскільки розмір компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою був встановлений п. 3.3 Договору № 882 від 23.11.2012 та у додатку до вказаного договору, тоді як зміни в частині розміру компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою, на якій розташовано об'єкт оренди, сторонами до наведеного договору не вносились, у зв'язку з чим позивач просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Судом по матеріалам справи встановлено, що в спірний період, за який позивачем заявлені до стягнення суми компенсації витрат підприємства та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою є період з 01.11.2015 по 27.04.2016.

В зазначений спірний період чинним був Договір № 882 від 23.11.2012, згідно якого в оренді у відповідача перебувало нерухоме майно (нежитлове приміщення в будинку, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва), яке знаходиться за адресою: вулиця Басейна, будинок № 1/2, літер А, загальною площею 198,70 кв.м, що не заперечувалось відповідачем.

Умови укладеного Договору № 882 від 23.11.2012 свідчать, що даний договір за своєю правовою природою є договором найму (оренди).

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічні положення містить ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України.

Згідно з частинами 1, 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 796 Цивільного кодексу одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму. У договорі найму сторони можуть визначити розмір земельної ділянки, яка передається наймачеві. Якщо розмір земельної ділянки у договорі не визначений, наймачеві надається право користування усією земельною ділянкою, якою володів наймодавець.

Крім того, відповідно до статті 797 Цивільного кодексу плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою.

Згідно приписів ч. 1 ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов'язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що відповідно до Акту приймання-передачі нерухомого майна від 23.11.2012, орендодавець (третя особа) передав, а орендар (відповідач) прийняв в орендне користування, згідно з Договором № 882 від 23.11.2012, приміщення у нежилому будинку, що перебувають на балансі Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація», загальною площею 198,70 кв.м, розташовані за адресою: м. Київ, вул. Басейна, 1/2, літера А, а відповідно до Акту приймання-передачі нерухомого майна від 28.04.2016, орендодавець (третя особа) прийняв, а орендар (відповідач) здав, згідно з Договором № 882 від 23.11.2012 нежитлові приміщення, що перебувають на балансі Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація», загальною площею 75,2 кв.м (2 поверх - 75,2 кв.м) та розташовані за адресою: м. Київ, вул. Басейна, 1/2, літера А.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується та не заперечується сторонами, що в спірний період (листопад 2015 - 27.04.2016) загальна площа орендованих відповідачем нежитлових приміщень за адресою вул. Басейна,1/2, літер А становила 198,70 кв.м

Отже, згідно з умовами пунктів 3.3, 3.5, 3.6, 3.7 Договору та додатку до Договору «Розрахунки витрат підприємства на утримання приміщень (експлуатаційних витрат)», відповідач був зобов'язаний сплачувати на підставі Договору № 882 від 23.11.2012, зокрема, компенсацію витрат підприємства та компенсацію витрат підприємства за користування земельною ділянкою, на який розташований об'єкт оренди на рахунок позивача (балансоутримувача) щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі об'єкта оренди та до дати підписання сторонами акта приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві (в спірному випаду - до повернення частини об'єкту оренди).

Розмір компенсації витрат підприємства та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою, на який розташований об'єкт оренди, за кожний місяць спірного періоду (з 01.11.2015 по 27.04.2016) позивач визначив відповідно до умов п. 3.3 Договору № 882 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 23.11.2012 та додатку до цього договору «Розрахунки витрат підприємства на утримання приміщень (експлуатаційних витрат)», відповідні суми з ПДВ вказані у довідках заборгованості, оригінали яких додані до позовної заяви.

Відповідні пояснення з приводу місячного розміру нарахувань земельного податку для всього будинку за адресою вул. Басейна, 1/2, літер А та щодо орендованої відповідачем площі в цьому будинку, були надані позивачем у поясненнях до позовної заяви, поданих 05.10.2016 через відділ діловодства суду 05.10.2016. Зазначені пояснення суд взяв до уваги, враховуючи при цьому, що у сторін були відсутні заперечення з приводу загальної площі будинку за адресою вул. Басейна,1/2, літер А та місячного розміру нарахувань земельного податку для всього будинку за адресою вул. Басейна,1/2, літер А. Суд також врахував, що відповідачем не заперечувався факт здійснення позивачем у спірний період (з 01.11.2015 по 27.04.2016) витрат за користування земельною ділянкою.

При цьому по матеріалами справи судом встановлено, що в період дії Договору № 882 від 23.11.2012 сторони не вносили жодних змін до цього договору та додатку до нього «Розрахунки витрат підприємства на утримання приміщень (експлуатаційних витрат)» в частині зміни розміру компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою. Докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що позивачем правомірно нараховано відповідачу компенсацію витрат підприємства за користування земельною ділянкою відповідно до п. 3.3 Договору № 882 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 23.11.2012 та додатку до цього договору «Розрахунки витрат підприємства на утримання приміщень (експлуатаційних витрат)».

Разом з тим, суд відхиляє як безпідставні доводи відповідача про те, що позивачем не вірно проведено нарахування компенсації витрат за користування земельною ділянкою, а саме без врахування ставки 0,01, як те передбачено п.п. 5.3.3.2, 5.3.3.10 п. 5.3.3 додатку 3 до Рішення Київської міської ради від 28.01.2011 № 242/5629 «Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві», враховуючи, що згідно п. 12 Положення про Департамент охорони здоров'я, відповідач утримується за рахунок коштів бюджету міста Києва.

Відхиляючи наведені доводи відповідача, суд зазначає наступне.

Згідно з п.п. 14.1.147 ст. 14 Податкового кодексу України, плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Згідно з п.п. 14.1.72 тієї ст. 14 Податкового кодексу України, земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Пунктом 1 рішення від 23.06.2011, № 242/5629 "Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві" (зі змінами і доповненнями), Київська міська рада відповідно до Податкового кодексу України установила в м. Києві місцеві податки та збори, зокрема, податок на майно, який складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.

Відповідно до пункту 2 наведеного рішення Київської міської ради затверджено положення про плату за землю (додаток 3).

Пунктом 5 Положення про плату за землю в місті Києві (додаток № 3 до рішення Київської міської ради від 23.06.2011, № 242/5629) визначені ставки земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження). Зокрема, п.п. 5.3.3.10 п. 5.3.3 п. 5 наведеного Положення передбачено, що ставка земельного податку за земельні ділянки для комунальних підприємств територіальної громади міста Києва, в частині переданих ними в оренду площ нерухомого майна територіальної громади міста Києва, зокрема, закладам, установам, організаціям, які утримуються за рахунок коштів державного бюджету або бюджету міста Києва, - 0,01.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 13 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендовані приміщення, частини будівель, споруд та інше окреме індивідуально визначене майно залишаються на балансі підприємства чи господарського товариства, створеного у процесі приватизації (корпоратизації), із зазначенням, що це майно передано в оренду, та зараховується на позабалансовий рахунок орендаря із зазначенням, що це майно є орендованим. Отже, орендовані приміщення, частини будівель, споруд та інше окреме індивідуально визначене майно залишаються на балансі підприємства (орендодавця, балансоутримувача). Таким чином, витрати по утриманню і сплаті податків, якими обкладається передане в оренду нерухоме майно, несе орендодавець (балансоутримувач) і, відповідно, ставки податків, якими обкладається майно, нараховуються виходячи зі статусу орендодавця (балансоутримувача), а не орендаря (правова позиція, викладена у постанові Вищого господарського суду України від 19.07.2007 у справі № 36/405).

Отже, п.п. 5.3.3.10 п. 5.3.3 п. 5 Положення про плату за землю в місті Києві (додаток № 3 до рішення Київської міської ради від 23.06.2011, № 242/5629), на який посилається відповідач в якості обґрунтування необхідності застосування ставки 0,01 при розрахунку для нього плати за землю в спірний період, фактично стосується позивача (балансоутримувача), тоді як розмір відповідної плати для відповідача безпосередньо узгоджений сторонами у п. 3.3 Договору № 882 від 23.11.2012 та додатку до нього «Розрахунки витрат підприємства на утримання приміщень (експлуатаційних витрат)».

Зважаючи на наведене, матеріалами справи підтверджується, що згідно з умовами Договору № 882 від 23.11.2012 відповідач повинен був сплатити на рахунок позивача (балансоутримувача) компенсацію витрат підприємства в сумі 4 031,58 грн. та компенсацію витрат підприємства за користування земельною ділянкою, на якій розташований об'єкт оренди, в сумі 5 552,97 грн.

Проте, всупереч приписів закону та положень укладеного між сторонами Договору № 882 від 23.11.2012, відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо сплати зазначених сум у розмірі та строк, передбачені Договором, компенсацію витрат підприємства за період з 01.11.2015 по 27.04.2016 в сумі 4 031,58 грн. та компенсацію витрат підприємства за користування земельною ділянкою, на якій розташований об'єкт оренди, за період з 01.11.2015 по 27.04.2016 в сумі 5 552,97 грн. не сплатив, докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується та не спростовано відповідачем належними і допустимими доказами в розумінні ст. ст. 33, 34 ГПК України, що станом на час розгляду справи по суті заборгованість відповідача перед позивачем на підставі Договору № 882 від 23.11.2012 за період з 01.11.2015 по 27.04.2016 становить: 4 031,58 грн. компенсації витрат підприємства та 5 552,97 грн. компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою, строк оплати яких є таким, що настав.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з 4 031,58 грн. компенсації витрат підприємства за період з 01.11.2015 по 27.04.2016 та 5 552,97 грн. компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою, на який розташований об'єкт оренди, за період з 01.11.2015 по 27.04.2016 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

З огляду на порушення відповідачем зобов'язання за Договором № 882 від 23.11.2012, позивач також заявив до стягнення з відповідача 81,96 грн. 3 % річних та 489,80 грн. інфляційних втрат.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, а рівно не заперечується відповідачем, порушення останнім зобов'язань за Договором № 882 від 23.11.2012 щодо своєчасної та повної сплати компенсації витрат підприємства та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою, на який розташований об'єкт оренди, а отже, відповідач є таким, що прострочив виконання зобов'язань за Договором № 882 від 23.11.2012.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з пунктом 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Здійснивши перевірку наданих позивачем розрахунків 3% річних та інфляційних втрат, які викладені у доданих до позовної заяви довідці-розрахунку 3% річних та розрахунку інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що такі розрахунки є арифметично вірними та повністю відповідають умовам Договору № 882 від 23.11.2012 і встановленим обставинам справи, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 81,96 грн. 3 % річних та 489,80 грн. інфляційних втрат є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на повне задоволення позовних вимог та відповідно до наведених приписів ст. 49 ГПК України, судовий збір в сумі 1378,00 грн. повністю покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Прорізна, 19; ідентифікаційний код 02012906) на користь Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» (01001, м. Київ, вул. Володимирська, 51-А; ідентифікаційний код 03366500) 4 031,58 грн. (чотири тисячі тридцять одну гривню 58 коп.) компенсації витрат підприємства за період з 01.11.2015 по 27.04.2016, 5 552,97 грн. (п'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят дві гривні 97 коп.) компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою, на який розташований об'єкт оренди, за період з 01.11.2015 по 27.04.2016, 81,96 грн. (вісімдесят одну гривню 96 коп.) 3% річних, 489,80 грн. (чотириста вісімдесят дев'ять гривень 80 коп.) інфляційних втрат, 1378,00 грн. (одну тисячу триста сімдесят вісім гривень 00 коп.) судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (ч. 1 ст. 93 ГПК України), якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 11.10.2016

Суддя Гумега О.В.