Рішення № 61958674, 07.10.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2016Справа №910/10546/16

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА "ТМА"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Ігданіт"простягнення 59 862, 00 грн., що еквівалентно 1 650 246, 40 грн.Суддя Підченко Ю.О.

Представники сторін:

від позивача:;Шуман В.П. - представник за довіреністю; Ізюмська М.В - представник за довіреністю; Хитрюк О.А. - представник за довіреністю;від відповідача:не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІРМА "ТМА" (далі - позивач, ТОВ "ФІРМА "ТМА") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ігданіт" (далі - відповідач, ТОВ "Ігданіт") про стягнення 19954, 00 євро.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2016 порушено провадження у справі № 910/10546/16 та призначено до розгляду на 05.08.2016 року, також зобов'язано позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю ФІРМА "ТМА" в термін до 10.07.2016 р. подати суду належним чином (нотаріально) засвідчений переклад на російську мову ухвали Господарського суду міста Києва від 10.06.2016 р. про порушення провадження у справі № 910/10546/16 та позовної заяви Вих. № 336 від 06.06.2016 р. у двох примірниках.

06.07.2016 року через відділ діловодства канцелярію позивачем подано витребувані ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2016 року документи.

07.07.2016 року на адресу Спеціалізованого міжрайонного суду Актюбінської області було направлено судове доручення про вручення судових документів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.07.2016 року провадження у справі № 910/10546/16 було зупинено у зв'язку зі зверненням із судовим дорученням.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2016 року провадження у справі № 910/10546/16 поновлено.

Представники позивача у судовому засіданні 05.08.2016 року наполягали на задоволенні позовних вимог з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог вих. № 513 від 01.08.2016 року.

А саме, відповідно до вказаної заяви Товариством з обмеженою відповідальністю ФІРМА "ТМА" збільшено розмір позовних вимог на суму 39 908, 00 євро. Всього позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості за виконанні роботи у розмірі 59 862, 00 євро.

До заяви позивачем додано розрахунок суми заборгованості в тому числі й у національній валюті України станом на 01.08.2016 року (на день подання заяви про збільшення позовних вимог).

Частина 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України визначає права, які належать лише позивачу. Так, відповідно до зазначеної норми права, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідно до абз. 1 п. 3.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011, №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Враховуючи те, що вищезазначені дії позивача не суперечать законодавству та не порушують права і охоронювані законом інтереси інших осіб, суд приймає заяву позивача про збільшення позовних вимог до розгляду.

Отже, оскільки збільшення позовних вимог, викладене позивачем у його письмовому клопотанні, прийняте господарським судом, тоді новою ціною позову, виходячи з якої розглядається спір є 59 862, 00 євро, що еквівалентно 1 650 246, 40 грн.

Крім того, позивачем по справі безпосередньо у судовому засіданні надано Лист Міністерства економічного розвитку і торгівлі України вих. № 4233-06/23210-07 від 26.07.2016 року, відповідно до якого Департамент доступу до ринків та взаємодії з СОТ Мінекономрозвитку на запит ТОВ "ФІРМА "ТМА" повідомляє, що представництво ТОВ "ІГДАНІТ" станом на 25.07.2016 року в Міністерстві не зареєстровано.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Від Спеціалізованого міжрайонного економічного суду Актюбінської області (030012, Казахстан, м. Актобе, вул. Сатпаева, 8 "а") підтверджень про вручення або про неможливість вручення судових документів Товариству з обмеженою відповідальністю "Ігданіт" не надходило.

З метою належного повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю "Ігданіт" (Республіка Казахстан) про час і місце розгляду справи суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі № 910/10546/16 до виконання судового доручення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2016 року розгляд справи відкладено на 07.10.2016 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2016 року провадження у справі № 910/10546/16 було поновлено.

Представники позивача у судовому засіданні наполягали на задоволенні позовних вимог та надали усні пояснення по справі.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Належне повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи за його участю підтверджується, зокрема, підтвердженням Спеціалізованого міжрайонного економічного суду Актюбінської області про вручення документів представнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Ігданіт" - Алтинбаєву Сагінгалі, яке надійшло 21.09.2016 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва.

У відповідності з положеннями п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

Оскільки відповідач не з'явився у судове засідання, не зважаючи на належне повідомлення про розгляд справи, суд на підставі ст. 75 ГПК України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами та доказами.

Суд дійшов висновку, що наявних у справі доказів достатньо для вирішення спору по суті.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 07.10.2016 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

05.12.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ігданіт" (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІРМА "ТМА" (далі - підрядник) було укладено контракт підряду № 144 (далі - контракт), відповідно до умов якого підрядник згідно із завданням замовника зобов'язується виконати:

комплекс робіт з підготовки до експлуатації печі вапняно-випалювальної ТМА-ПШИ-80 на заводі по виготовленню вапна в сел.. Аккудук, Хромтауського району, Актюбинської області, Республіка Казахстан, в тому числі:

- запровадження системи управління електроприводами;

- запровадження системи автоматизації (АСУ ТП);

- пуско-наладні роботи технологічного обладнання (далі - роботи).

Перелік робіт, їх вартість та строки виконання визначені у Додатку № 1 від 05.12.2013 року до контракту.

Замовник зобов'язується прийняти роботи та оплатити їх в порядку, передбаченому контрактом (п.1.3. контракту).

Сторони погодили, що валютою контракту є Євро, а загальна вартість робіт за контрактом, яка підлягає перерахуванню на рахунок підрядника становить 121 096, 00 євро, без ПДВ (12%) (п.п. 2.1., 2.2. контракту).

Пунктом 3.3. контракту встановлено, що розрахунки між сторонами проводяться поетапно в наступній послідовності:

3.3.1. не пізніше 10 календарних днів після підписання контракту замовник перераховує підряднику перший аванс у розмірі 25% від загальної вартості робіт, який складає 30 274, 00 євро.

3.3.2. не пізніше 45 календарних днів після оплати першого авансу, замовник перераховує підряднику другий аванс у розмірі 25% від загальної вартості робіт, що складає 30 274, 00 євро.

3.3.3. остаточний розрахунок за фактично виконані роботи, що складає 59 862, 00 євро, виконується замовником на підставі Акта передачі-прийняття виконаних робіт з урахуванням сум перерахованих авансів в строк - не пізніше 280 календарних днів від дати підписання Акту технічного приймання виконаних робіт, вказаного у пункті 7.5. контракту, відповідно до наступного графіка:

- у строк з 31.05.2016 року замовник перераховує підряднику 19 954, 00 євро;

- у строк до 30.06.2016 року замовник перераховує підряднику 19 954, 00 євро;

- у строк до 31.07.2016 року замовник перераховує підряднику 19 954, 00 євро.

У випадку, якщо замовник порушить строк здійснення будь-якого із платежів, передбачених у вказаному графіку, підрядник має право вимагати від замовника дострокової оплати повної суми неоплаченої замовником частини остаточного розрахунку. Замовник у такому випадку, зобов'язаний виконати остаточний розрахунок підряднику в строк не пізніше 5 календарних днів від дати відповідної вимоги підрядника (в редакції додаткової угоди № 5 від 01.04.2016 року).

Спори та розбіжності, які можуть виникнути у зв'язку з виконанням контракту, сторони вирішують шляхом переговорів. При неможливості дійти згоди - спори передаються на розгляд та остаточне вирішення до компетентного державного суду держави місцезнаходження позивача (п.п. 9.1., 9.2. контракту).

Строки виконання робіт наведені у Додатку № 1 до контракту.

Передача-приймання виконаних робіт відбувається поетапно - в строк не пізніше 3 календарних днів з моменту виконання повного обсягу по кожному з етапів, вказаних у Додатку № 1, та оформлюються Актами передачі-приймання виконаних робіт (п.5.1. контракту).

Як вбачається із доводів позивача, наведених у позовні заяві, Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІРМА "ТМА" було виконано роботи за контрактом належним чином, своєчасно та у повному обсязі на загальну суму 121 096, 00 євро, що підтверджується Актами здачі-приймання виконаних робіт:

- № 1 від 27.01.2014 року на суму 17 460, 00 євро;

- № 2 від 07.07.2014 року на суму 13 500, 00 євро;

- № 3 від 03.06.2015 року на суму 27 169, 50 євро;

- № 4 від 21.07.2015 року на суму 12 206, 50 євро;

- № 5 від 24.08.2015 року на суму 50 760, 00 євро.

Відповідач здійснював оплату за контрактом у наступні терміни:

- 11.01.2014 року було сплачено 30 274, 00 євро;

- 26.11.2014 року було сплачено 686, 00 євро;

-28.04.2015 року було сплачено 30 274, 00 євро.

Спір у справі виник, як зазначає позивач, у зв'язку з тим, що відповідачем не було проведено остаточну оплату за виконані відповідно до контракту роботи на загальну суму 59 862, 00 євро.

Внаслідок укладення Контракту № 144 між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Як вбачається із матеріалів справи, намагаючись вирішити питання про сплату заборгованості за контрактом, ТОВ " ФІРМА "ТМА" письмово звертався до ТОВ "ІГДАНІТ" з проханням сплатити суму заборгованості (вих. № 536 від 19.08.2015 року, вих. № 637 від 07.10.2015 року). У відповідь на вказані звернення відповідачем було повідомлено про неможливість проведення оплати через відсутність коштів (вх. № 308/1 від 13.10.2016 року).

Враховуючи скрутне матеріальне становище відповідача, 29.10.2015 року було укладено Додаткову угоду № 4 до Контракту, якою було відстрочено проведення остаточної оплати.

Також позивач звернувся до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями та 23 листопада 2015 року отримав Висновок № 1044 щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, яким продовжено строки розрахунків за Контрактом у загальній сумі 59 862, 00 євро до 27.04.2016 року.

01.04.2016 року між замовником та підрядником знову було укладено Додаткову угоду до Контракту (№ 5), відповідно до якої сторони встановили новий графік остаточного розрахунку за фактично виконані роботи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІРМА "ІГДАНІТ" отримав від Міністерства економічного розвитку та торгівлі України Висновок № 530, яким продовжено строки розрахунків за контрактом у загальній сумі 59 862, 00 євро згідно графіку.

Однак, станом на день звернення із позовом до суду, Товариством з обмеженою відповідальністю "Ігданіт" так і не було проведено остаточного розрахунку за Контрактом № 144 з Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІРМА "ТМА".

На час розгляду спору в суді, термін виконання відповідачем зобов'язань настав.

Жодних доказів на спростування наявності заборгованості за Контрактом № 144 у розмірі 59 862, 00 євро Товариством з обмеженою відповідальністю "Ігданіт" суду надано не було.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Таким чином, з огляду на наведене вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА "ТМА" підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 198 ГК України грошові зобов'язання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях. Грошові зобов'язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб'єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства. Виконання зобов'язань, виражених в іноземній валюті, здійснюється відповідно до закону.

Ціна позову про стягнення іноземної валюти визначається в іноземній валюті та національній валюті України відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову (пункт 4 частини першої статті 55 ГПК) (п. 3.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 "Про деякі питання практики застосування судами першої інстанції Господарського процесуального кодексу України").

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача по справі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 32-34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА "ТМА" задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ігданіт" (030000, Республіка Казахстан, Актюбінська область, м. Актобе, вул. Цементна, 31, РНПП 061800277466 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА "ТМА" (01133, м. Київ, вул. Євгена Коновальця, 31; код ЄДРПОУ 25640097) суму заборгованості за виконані роботи у розмірі 59 862, 00 євро, що еквівалентно 1 650 246, 40 грн. та судовий збір у розмірі 24 753, 69 грн. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного тексту рішення - 12.10.2016 р.

Суддя Ю.О. Підченко