Постанова № 61958169, 04.10.2016, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

04 жовтня 2016 р. Справа № 802/1178/16-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Бошкової Юлії Миколаївни,

за участю:

секретаря судового засідання: Мельника Віктора Сергійовича,

представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: Цимбал В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_3

до: Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_3 (далі - позивач, ОСОБА_3.) до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області (далі - відповідач, Вінницька ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_3 перебуваючи у приміщенні Вінницької ОДПІ в січні 2016 року дізнався про наявність у нього боргу із земельного податку, який виник на підставі податкових повідомлень - рішень від 25.08.2015 року за №№ 6302-15, 6303-15, 6304-15 та 6305-15. На думку позивача, податкові повідомлення - рішення від 25.08.2015 року податковим органом винесені в порушення вимог чинного законодавства, протиправні та підлягають скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення, що відтворюють зміст позовної заяви, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача заперечувала проти позову з підстав наведених у письмових заперечення, що долучені до матеріалів справи. Пояснила суду, що Вінницька ОДПІ про наявність у власності позивача земельної ділянки дізналася у 2015 році від Департаменту самоврядного контролю Вінницької міської ради. У зв'язку із чим відповідачем, з урахуванням норм статті 102 Податкового кодексу України, 25.08.2015 року прийняті податкові повідомлення - рішення за 2012 - 2015 роки. Враховуючи зазначене представник Вінницької ОДПІ просила суд у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши усі обставини справи та надавши їм юридичну оцінку, судом встановлено наступне.

ОСОБА_3 згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 03.12.2010 року та на підставі договору купівлі - продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення є власником земельної ділянки площею 0, 2602 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

03.04.2015 року до Вінницької ОДПІ надійшов лист Департаменту самоврядного контролю Вінницької міської ради №09-00-014-11559 від 02.04.2015 року, з якого відповідачу стало відомо про використання з 2010 року для виробничих потреб ОСОБА_3 земельної ділянки загальною площею 0,2602 га по АДРЕСА_1.

Керуючись вимогами ст. 286 розділу ХІІІ Податкового кодексу України Вінницькою ОДПІ прийнято податкові повідомлення - рішення від 25.08.2015 року №6305-15, №6304-15, №6303-15 та №6302-15, якими ОСОБА_3 нарахований земельний податок з фізичних осіб у загальній суму 56 918,41 грн.

Суд, визначаючись щодо заявлених позовних вимог, заперечень відповідача та наданих у справу доказів, виходив з наступного.

Відповідно до ст.. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним.

Плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Судом встановлено, що оскаржуваними податковими повідомленнями - рішеннями від 25.08.2015 року нараховано фізичній особі ОСОБА_3 земельний податок з фізичних осіб за період з 2012 по 2015 рік включно.

Так, податковим повідомленням - рішенням №6305-15 від 25.08.2015 нарахований земельний податок з фізичних осіб у розмірі 11 612, 06 грн. за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року. Податковим повідомленням - рішенням №6304-15 від 25.08.2015 нарахований земельний податок з фізичних осіб у розмірі 11 612, 06 грн. за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року. Податковим повідомленням - рішенням №6303-15 від 25.08.2015 нарахований земельний податок з фізичних осіб у розмірі 14 981, 90 грн. за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року.

Податковим повідомленням - рішенням №6302-15 від 25.08.2015 нарахований земельний податок з фізичних осіб у розмірі 18 712, 39 грн., однак періоду визначення податкового зобов'язання із земельного податку з фізичних осіб не вказано.

Пунктом 286.5 ст. 286 Податкового кодексу України передбачено, що нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючим органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення - рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 Кодексу.

Із оскаржуваних рішень податкового органу видно, що позивачу донараховано зобов'язання з плати за землю за період з 2012 року по 2015 рік та винесено відповідні рішення в один день, а саме 25.08.2015 року по різним податковим періодам, що суперечить вимогам статті 286 Податкового кодексу України де чітко визначено, що контролюючий орган виносить податкові повідомлення - рішення до 1 липня поточного року.

Відтак, суд приходить до переконання, що Вінницькою ОДПІ при прийнятті податкових повідомлень - рішення від 25.08.2015 року допущено порушення чинного законодавства України, зокрема, строків прийняття таких рішень

Крім того, відповідно до вимог п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України до податкового повідомлення - рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Органи державної податкової служби складають та направляють (вручають) платникам податків податкові повідомлення-рішення про нарахування (зменшення) грошового зобов'язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість відповідно до Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2012 року за №1236 (далі - Порядок).

Відповідно до п. 2.2 Порядку відповідний структурний підрозділ органу державної податкової служби складає податкове повідомлення-рішення за формою згідно з додатком 1 для платників податків - фізичних осіб (форма „Ф"), якщо відповідно до законодавства орган державної податкової служби самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних із порушенням податкового або іншого законодавства.

Так, у додатку 1 до Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків зазначено, що податкове повідомлення - рішення форми «Ф» містить посилання, що «Розрахунок податкового зобов'язання додається».

Однак, відповідачем не надано розрахунку нарахованого податковими повідомленнями - рішеннями від 25.08.2015 року за №№ 6302-15, 6303-15, 6304-15 та 6305-15 податкового зобов'язання з земельного податку, посилання у рішеннях на такий розрахунок та відповідна графа у податкових повідомленнях - рішеннях - відсутні.

Тобто, Вінницькою ОДПІ прийнято податкові повідомлення - рішення, які не відповідають формі та змісту, що затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2012 року за №1236.

У ході розгляду адміністративної справи, представник позивача обґрунтовуючи позовні вимоги також посилався на те, що ОСОБА_3 Вінницькою ОДПІ не було направлено податкові повідомлення - рішення від 25.08.2015 року за №№ 6302-15, 6303-15, 6304-15 та 6305-15.

Розділом ІІІ Порядку передбачено порядок направлення (вручення) органом державної податкової служби податкових повідомлень - рішень платникам податків.

Так, відповідно до п. 3.1 Порядку структурний підрозділ органу державної податкової служби, який склав податкове повідомлення-рішення, уносить його до реєстру податкових повідомлень-рішень, направлених (вручених) платникам податків - юридичним особам (додаток 12), або реєстру податкових повідомлень-рішень, направлених (вручених) платникам податків - фізичним особам (додаток 13), які ведуться в цілому в органі державної податкової служби в електронному вигляді.

Після складання не пізніше наступного робочого дня податкове повідомлення-рішення передається структурному підрозділу, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції органу державної податкової служби. Один примірник податкового повідомлення-рішення направляється (вручається) платнику податків. У структурному підрозділі, який склав податкове повідомлення-рішення, залишається другий примірник податкового повідомлення-рішення, який долучається до матеріалів перевірки або безпосередньо до справи платника податків (п. 3.5 Порядку).

Пунктом 3.8 Порядку передбачено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження з повідомленням про вручення.

Згідно листа від 07.10.2015 року №28743/10/02-28-17-07 Вінницькою ОДПІ повідомлено директора Департаменту самоврядного контролю Вінницької міської ради про те, що 28.08.2015 року листом з повідомленням про вручення направлені за місцем реєстрації позивача податкові повідомлення рішення від 25.08.2015 року.

Керуючись абз. 3 п. 58.3 розділу ІІ Податкового кодексу України працівниками Вінницької ОДПІ по ІКПП «Земельний податок» ІС «Податковий блок» ОСОБА_3 внесена дата вручення податкових повідомлень - рішень у зв'язку із поверненням на адресу Вінницької ОДПІ 02.10.2015 року листа із Вінницького поштового відділення №27 із зазначенням причин невручення: «За закінченням терміну зберігання».

Судом у ході розгляду адміністративної справи витребовувалися у відповідача відповідні докази направлення на адресу ОСОБА_3 оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, однак такі суду надані не були.

Такими чином, враховуючи зазначене вище, суд приходить до переконання, що податкові повідомлення - рішення №№ 6302-15, 6303-15, 6304-15 та 6305-15 від 25.08.2015 року є протиправними, прийнятими з порушеннями строків їх прийняття, визначених статтею 286 Податкового кодексу України та такі, що не відповідають формі, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2012 року за №1236, а відтак підлягають скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В той же час, згідно з частиною 2 статті 71 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що вимоги є обґрунтованими, а відтак, такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 94 КАС України понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору підлягають відшкодуванню у повному обсязі за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення №6302-15, №6303-15, №6304-15, №6305-15 від 25.08.2015 року, винесені Вінницькою об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Вінницькій області.

Стягнути на користь ОСОБА_3 сплачений при зверненні до адміністративного суду судовий збір у розмірі 2204 (дві тисячі двісті чотири) гривні 80 (вісімдесят) копійок за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 39476158).

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Бошкова Юлія Миколаївна