Ухвала суду № 61957795, 04.10.2016, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 548/256/16-к Номер провадження 11-кп/786/826/16Головуючий у 1-й інстанції Коновод О. В. Доповідач ап. інст. Костенко В. Г.

Категорія:ч.3 ст.187 КК - О.Т.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2016 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого - суддіКостенка В.Г., суддівГерасименко В.М., Захожая О.І., з секретарем з участю прокурораКозин Н.В., Цирфи К.А., захисника обвинуваченогоОСОБА_6, ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтава кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Хорольського районного суду Полтавської області від 11 липня 2016 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком ОСОБА_7,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, громадянин України, з середньою освітою, неодружений, непрацюючий, на підставі ст.89 КК України такий, що не має судимості,

визнаний винуватим та засуджений за ч.3 ст.187 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

ОСОБА_8,

ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець с. Вишняки Хорольського району, зареєстрований в АДРЕСА_2, мешканець АДРЕСА_3, громадянин України, з середньою освітою, неодружений, непрацюючий, на підставі ст.89 КК України такий, що не має судимості,

визнаний винуватим та засуджений за ч.3 ст.187 з застосуванням ст.69 КК України на 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

Постановлено стягнути з обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8:

- на користь Хорольської центральної лікарні, солідарно, витрати за стаціонарне лікування потерпілого в розмірі 5698 грн. 6 коп.;

- на користь держави витати за проведення судових експертиз, з кожного, 368 грн. 28 коп.

Вирішене питання про речові докази.

Згідно вироку, обвинувачені визнані винуватими у вчиненні злочину за таких обставин.

20 грудня 2015 року близько 19 год. ОСОБА_7 за попередньою змовою із ОСОБА_8, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, прийшли до помешкання потерпілого ОСОБА_9, 1932 року народження, розташованого за адресою: АДРЕСА_4.

Будучи обізнаними, що потерпілий проживає один та незадовго до події отримав пенсію і грошові кошти за використання земельних паїв, обвинувачені через незамкнені двері незаконно проникли до будинку, де із застосуванням насильства небезпечного для життя і здоров'я потерпілого та з погрозами позбавити життя, вчинили напад на ОСОБА_9 з метою заволодіння його майном. Так, ОСОБА_7 з ОСОБА_8 почали по черзі наносити удари милицею, кулаками та ногами у взутті у різні частини кінцівок, тулубу, по голові потерпілого, заподіявши йому легкі тілесні ушкодження, які спричинили короткочасний розлад здоров'я у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забою грудної клітки та м'яких тканин тазу, підшкірних гематом в області правого плечового суглобу, плеча, голови, обох кистей, забійних ран на обох кистях, саден обличчя, пара орбітальної гематоми.

Водночас обвинувачені обшукували помешкання з метою знайти гроші та матеріальні цінності. При цьому ОСОБА_7 з ОСОБА_8 скориставшись чисельною перевагою, а також тим, що потерпілий не міг чинити активного фізичного опору, відкрито заволоділи його мобільним телефоном марки «LG 390», грошовими коштами у сумі 230 гривень, що знаходились у гаманці та грошовими коштами у сумі 18000 гривень, які знаходилися у схованці, спричинивши майнову шкоду в розмірі 18920 гривень.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_7 просить звільнити його від відбування покарання з випробуванням, або пом'якшити покарання. При цьому не оспорює факту нанесення удару потерпілому та заволодіння грошовими коштами, лише зазначає, що ушкодження в потерпілого могли бути також від падіння та від ударів, які наносив ОСОБА_8 Крім того, ОСОБА_7 наголошує, що він викрав 7000 грн., а не 18000 грн., як встановив суд.

Заслухавши доповідь судді, обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника, які просили пом'якшити покарання з застосуванням ст.69 КК України, міркування прокурора про законність та обґрунтованість судового рішення, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до такого.

Висновки суду про винуватість ОСОБА_7 у вчиненні злочину за наведених у вироку обставин і кваліфікація його дій за ч.3 ст.187 КК України в апеляційній скарзі не спростовуються.

Встановлена судом сума викрадених коштів у потерпілого підтверджується доказами, безпосередньо дослідженими судом першої інстанції, а саме показаннями потерпілого ОСОБА_9 та свідка ОСОБА_10, що спростовує твердження ОСОБА_7 про заволодіння лише сумою 7000 грн.

Доводи апеляційної скарги про пом'якшення призначеного покарання є слушними. Згідно з ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а відповідно до ч.2 ст.50 цього Кодексу покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Згідно з ч.1 ст.69 КК України та приписів п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», зокрема, призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за даний злочин, може мати місце лише за наявності декількох (не менше двох) обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного. У кожному такому випадку суд зобов'язаний у мотивувальній частині вироку зазначити, які саме обставини справи або дані про особу обвинуваченого він визнає такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і впливають на пом'якшення покарання. З підстав, зазначених у ч. 1 ст. 69 КК України, суд може не призначати додаткового покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК як обов'язкове.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.2 вказаної постанови, суди повинні призначати менш суворе покарання особам, які вперше вчинили злочини, неповнолітнім і тим, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки тощо.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, призначаючи покарання обом обвинуваченим, суд першої інстанції обставинами, які пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, обґрунтовано визнав добровільне відшкодування частини завданої шкоди, щире каяття і молодий вік обвинувачених.

Обвинувачений ОСОБА_7 в суді апеляційної інстанції публічно підтвердив визнання своєї вини та щиро покаявся.

З огляду на встановлені судом першої інстанції обставини, які пом'якшують покарання та враховуючи думку потерпілого ОСОБА_9, який просив суворо не карати обвинувачених, особу обвинуваченого ОСОБА_7, який на підставі ст.89 КК України є таким, що не має судимості, позитивно характеризується, має постійне місце проживання, де мешкає разом з матір'ю та бабусею похилого віку, колегія суддів приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_7 може бути пом'якшене призначене покарання з застосуванням положень ст.69 КК України.

Водночас, враховуючи конкретні обставини справи, те, що злочин вчинено в стані алкогольного сп'яніння, щодо людини похилого віку, колегія суддів не вбачає підстав для застосуванням ст.75 КК України.

Отже, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.404, ст.405, ст.407, ст.418 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 задовольнити частково.

Вирок Хорольського районного суду Полтавської області від 11 липня 2016 року щодо ОСОБА_7 змінити.

Пом'якшити ОСОБА_7 покарання та вважати його засудженим за ч.3 ст.187 КК України з застосуванням ст.69 цього Кодексу на 5 років 6 місяців позбавлення волі.

В іншій частині вирок суду залишити без змін.

На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_7 в строк покарання строк попереднього ув'язнення з 29 грудня 2015 року по 4 жовтня 2016 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга на судове рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, а засудженим, який тримається під вартою,- в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

СУДДІ:

Костенко В.Г. Герасименко В.М. Захожай О.І.