Рішення № 61957644, 28.09.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/6380/16

Головуючий у першій інстанції Пушкарський Д.В.

Доповідач Драгомерецький М. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого судді: Драгомерецького М.М.

суддів: Панасенкова В.О.,

Громіка Р.Д.,

при секретарі: Ярахмедові Є.О.,

за участю: представника позивача ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» - Руснак Т.О. та представника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 12 червня 2015 року за позовом публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_4, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И Л А:

04.12.2013 року ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» звернулося до суду з позовом, який у подальшому був уточнений, до ОСОБА_4, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Мотивуючи свої позовні вимоги тим, що 04 травня 2007 року між позивачем та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір №11к-237, згідно з умовами якого Банк надав останньому кредитні кошти в розмірі 10 000 гривень зі сплатою відсотків в розмірі 0,0001% річних з кінцевим строком повернення коштів до 04 травня 2010 року, ОСОБА_4 зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти в порядку, в строки та на умовах, визначених Договором.

Кредитний Договір був забезпечений договором поруки, укладеним між Банком та відповідачем ОСОБА_6 04 травня 2007 року.

Позичальник своїх зобов'язань по поверненню кредиту й сплаті відсотків не виконує, внаслідок чого, у нього виникла заборгованість у розмірі 24 278 гривень, посилаючись на вказані обставини, Банк звернувся в суд з позовом, просив його задовольнити у повному обсязі, з наведених у позовній заяві правових підстав.

В судовому засіданні представник ОСОБА_4 надала заперечення на позовну заяву, посилаючись на те, що заборгованість за кредитом повністю погашена, просили суд застосувати строки позовної давності.

Відповідач ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, про день і час розгляду справи був повідомлений.

Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 12 червня 2015 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість за кредитним договором №11к-237 від 04 травня 2007 року у розмірі 24 278 гривень та судові витрати у розмірі 242,78 гривень.

В решті позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_4 просить скасувати рішення місцевого суду, постановити нове рішення про відмову в позові, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, який доповів зміст оскаржуваного рішення, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення місцевого суду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду першої інстанції скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК України, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до ст. 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми.

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність і допустимість, або обставин, які мають значення для вирішення справи.

Під час перегляду справи апеляційним судом було встановлено, що відповідно до п. 3.3 кредитного договору від 04 травня 2007 року №11к-237, що був укладений між ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» та ОСОБА_4, останній зобов'язався щомісячно, у термін з 01 до 10 числа кожного місяця, здійснювати погашення заборгованості за кредитними ресурсами у складі щомісячного ануїтетного платежу, розмір якого становить 280 гривень. У складі ануїтетного платежу також сплачуються проценти за користування кредитними коштами. Останню сплату позичальник зобов'язався сплатити не пізніше 04 травня 2010 року.

Таким чином, сторони встановили строки виконання окремих зобов'язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов'язання, яке виникло на основі договору.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_4 порушив умови кредитного договору, оскільки несвоєчасно та не у повному обсязі сплачував ануїтетні платежі.

Відповідно до ст.251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Відповідно до ст.252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. Ст.253 ЦК України встановлює, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Відповідно до ст.254 ЦК України строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку. Строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Згідно ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 261 ЦК України початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов.

Перебіг позовної давності за вимогами кредитора, які випливають з порушення боржником умов договору (графіка погашення кредиту) про погашення боргу частинами (щомісячними платежами), починається стосовно кожної окремої частини, від дня коли відбулось це порушення.

Позовна давність у таких випадках обчислюється окремо по кожному простроченому платежу.

Несплачені до моменту звернення кредитора до суду платежі підлягають стягненню у межах позовної давності по кожному із платежів.

Оскільки умовами договору передбачені окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового платежу, а отже, і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

У зв'язку із тим, що умовами спірного договору встановлено погашення заборгованості за кредитом частинами, то початок перебігу строку позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту невиконання позичальником кожного із цих зобов'язань.

Таким чином, матеріали справи містять докази того, що ОСОБА_4 здійснив останній платіж 31 травня 2010 року у розмірі 1200 гривень, тому строк позовної давності слід обчислювати саме із цієї дати (т.1 а.с. 100).

Відповідно до розрахунку заборгованості за спірним кредитним договором у ОСОБА_4 існує заборгованість по основному боргу кредиту у розмірі 825 гривень. Банком було нараховано суму простроченої заборгованості зі щомісячної комісії - 9 625 гривень та пеня за прострочення заборгованості за основним боргом та комісією - 11 504,75 гривень.

За правилами ст. 549 ЦК України неустойкою (пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Тобто пеня - це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення й до тих пір поки зобов'язання не буде виконано. Її розмір збільшується залежно від продовження правопорушення.

Так, ч. 3 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Як роз'яснено в абзаці 2 пункту 27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", істотними обставинами в розумінні ч. 3 ст. 551 ЦК України можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).

При цьому питання зменшення розміру неустойки вирішується в конкретній ситуації на підставі певних доказів і розрахунків.

Розглядаючи справу суд першої інстанції не звернув уваги на вище зазначені норми закону, а тому винесене рішення не може вважатися законним та обґрунтованим, так як воно ухвалене без повних і всебічно з'ясованих обставин, на які позивач посилався як на підставу своїх позовних вимог.

Таким чином судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, не довів обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, а також суд порушив та неправильно застосував норми матеріального права, у зв'язку з чим, є підстави для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 303, п.2, 3 ч.1 ст.307, п.п. 3,4 ч.1 ст.309, ч.2 ст.314, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково, рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 12 червня 2015 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позов публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_4, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_1) на користь ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» (МФО 328823, ЄДРПОУ 21017660) заборгованість за кредитним договором №11к-237 від 04 травня 2007 року у розмірі 825 гривень та пеню за прострочення зобов'язання у розмірі 825 гривень, а також судовий збір у розмірі 242,78 гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Судді апеляційного суду Одеської області М.М. Драгомерецький

В.О.Панасенков

Р.Д. Громік