Рішення № 6195547, 22.04.2008, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Справа №2-1635/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2008 року Ленінський районний суд м. Полтави:

головуючого судді - Парахіної Є.В.,

при секретарі - Курбала Т.В., Храмовій І.Ю.,

ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом Військового прокурора Полтавського гарнізону в інтересах держави в особі військової частини А-1356 Міністерства оборони України до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за шкоду, спричинену при виконанні трудових обов'язків, -

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2007 року Військовий прокурор Полтавського гарнізону звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі військової частини А-1356 Міністерства оборони України до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за шкоду, спричинену при виконанні трудових обов'язків, посилаючись на те, що на підставі наказу командира військової частини А 1356 № 288 від 13.10.2003 року "Про створення позаштатної групи зберігання позаштатної техніки зв'язку, АСУ та РТЗ" до складу групи включено ОСОБА_2 На виконання вказаного наказу на підставі наказу № 108 від 12.02.2004 року, позаштатну техніку зв'язку та РТЗ поточного постачання закріплено за прапорщиком ОСОБА_2 Між тим, по результатам роботи комісій з прийому техніки, що була закріплена за прапорщиком ОСОБА_2 та розподілу її за відповідальними особами та підрозділами в зв'язку з затриманням останнього в зв'язку з вчиненням злочину, було виявлено факт розукомплектування 6 одиниць техніки зв'язку та РТЗ, а саме: П-245 авто № 316531, П-537у № 888929, П-537у № 129889, Р-454Ф № 821203, Р-845М авто № 2115427, МРТС № 1Р123282, про що складено акти прийому техніки. Згідно довідок про вартісну оцінку майна, загальна сума нестачі техніки зв'язку склала 10701, 20 грн., а майна ПММ 329, 75 грн., а всього на суму 11030, 95 грн. Крім того службовим розслідуванням встановлено нестачу майна по двом агрегатам АБ-12Т/400-МІ радіостанції Р-844М1 № 21111282 на суму 1941 грн. 23 коп. Таким чином, загальна сума нестачі військового майна, що перебувало на відповідальному зберіганні прапорщика ОСОБА_2, становить 12972 грн. 18 коп.

З врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України № 880 від 02.11.1995 року "Про затвердження Переліку військового майна, нестача або розкрадання якого відшкодовується винними особами у кратному співвідношенні до його вартості", просять стягнути з ОСОБА_2 3-кратний розмір завданої матеріальної шкоди - суму в розмірі 38916 грн. 54 коп.

В судовому засіданні прокурор та представник позивача в/ч А-1356 позов підтримали, просили задовольнити з підстав, зазначених в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково та пояснив, що дійсно перебував на військовій службі, проходив службу прапорщиком у в/ч А-1356 з 2000 року по травень 2004 року, коли був затриманий за вчинення злочину, за який і в даний час відбуває покарання в місцях позбавлення волі. Підтвердив, що згідно наказів командира частини йому була ввірена техніка зв'язку, проте прийом ним техніки відбувався формально. При прийомі техніки він її детально не оглядав, а оскільки відповідної освіти не має, не зміг би оцінити наявність чи відсутність всіх необхідних деталей та механізмів, між тим він підписував відповідні акти технічного стану на кожну одиницю техніки, при цьому усвідомлював, що цим бере на себе відповідальність за стан цієї техніки. Не заперечував, що свої обов'язки виконував неналежним чином, за технічним станом ввіреної техніки не наглядав. Бували випадки, коли заступаючи на службу, виявляв пошкодження поставлених ним печаток, про що в усній формі доповідав своєму безпосередньому керівнику - начальнику зв'язку підполковнику Федорову, але письмово рапортів ніколи не писав. З приводу задоволення позовних вимог поклався на розсуд суду, зазначивши разом з тим, що винен у виникненні такої ситуації не лише він, а й керівний склад військової частини, в зв'язку з чим не повинен нести відповідальність.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 з березня 2000 року проходив військову службу у військовій частині А- 1356 Міністерства оборони України.

Згідно наказу командира військової частини А 1356 № 288 від 13.10.2003 року "Про створення позаштатної групи зберігання позаштатної техніки зв'язку, АСУ та РТЗ", прапорщика ОСОБА_2 включено до складу позаштатної групи та наказом від 25.11.2003 року № 550 автомобілі УРА-375А, ЗІЛ-131, ГАЗ-66, ГАЗ-49-06, УРАЛ-4320, УАЗ-3151 в кількості 21 одиниць.

Наказом командира військової частини А-1356 № 108 від 12.02.2004 року, виданим на підставі ст. ст. 113, 116 "Керівництво по технічному забезпеченню зв'язку, АСУ та РТЗ авіації ЗС", позаштатну техніку зв'язку та РТЗ поточного постачання закріплено за прапорщиком ОСОБА_2 в кількості 27 одиниць, в тому числі П-245 авто № 316531, П-537 У № 888929, П-537 У № 129889, Р-454Ф № 821203, Р-844М авто № 21111282, Р-845М авто № 2115427, МРТС № 1Р123282.

Закріплена за ОСОБА_2 техніка при її передачі оглядалась створеною у встановленому порядку комісією, якою перевірялась її комплектність та технічний стан, після чого була прийнята прапорщиком ОСОБА_2 Факт прийняття ОСОБА_2 П-245 авто № 316531, П-537у № 888929, П-537у № 129889, Р-454Ф № 821203, Р-845М авто № 2115427, МРТС № 1Р123282, а також АБ-12-Т/400-М1, підтверджується актами технічного стану, посвідченими підписами останнього, та затвердженими командиром в/ч А-1356 (арк. 21-24, 40-45, 64-77, 117-118, 144-149, 164-173, 184-203 матеріалів службового розслідування).

Враховуючи викладене, беручи до уваги відсутність будь-яких зауважень ОСОБА_2, відображених ним в актах технічного стану при прийомі техніки, пяснення відповідача в судовому засіданні про те, що підписи у вказаних документах належать йому, акти він підписував свідомо та не перевіряючи особисто стан техніки, суд вважає непереконливими доводи ОСОБА_2 про відсутність його вини в розукомплектуванні військового майна та те, що він не повинен нести відповідальність за це.

Такими, що не заслуговують на увагу, суд визнає і твердження відповідача в заперечення своєї вини, що про виявлені ним під час несення служби факти зриву пломб на техніці він доповідав керівництву, оскільки доказів на підтвердження реагування ОСОБА_2 на ці випадки судом не здобуто, крім того, відповідач в судовому засіданні особисто підтвердив, що письмових рапортів з вказаних обставин на ім'я керівництва військової частини жодного разу не писав. Такі доводи ОСОБА_2 суд розцінює як прояв безвідповідального ставлення до виконання своїх службових обов'язків зі збереження ввіреної йому військової техніки.

24.05.2004 року ОСОБА_2 був затриманий за підозрою у вчиненні злочину, за який засуджений та в даний час відбуває покарання в місцях позбавлення волі.

Наказом командира в/ч А-1356 № 400 від 26.05.2004 року, з метою впорядкування обліку, зберігання та технічного обслуговування позаштатної техніки зв'язку та РТЗ, прийнято рішення вказану техніку в кількості 7 одиниць, закріплену за прапорщиком ОСОБА_2, розподілити в батальйон зв'язку, РТЗ та батальйон АСУ, в зв'язку з чим створено комісії з прийому вказаної техніки.

В ході прийому-передачі вказаної техніки під звіт іншим особам комісіями проведено її огляд на предмет комплектності та якісного стану, в ході якого виявлено некомплектність П-245 авто № 316531, П-537 У № 888929, П-537 У № 129889, Р-454Ф № 821203, АБ-12-Т/400-М1, Р-845М авто № 2115427, МРТС № 1Р123282, що підтверджується актами технічного стану №№ 68/115, 69/116, 67/114, 70/117, 71/118, 72/119, 60/103, затвердженими ТВО командира військової частини А-1356 17.07.2004 року (арк. 25-39, 46-63, 78-116, 124-143, 150-161, 174-183, 204-209 матеріалів службового розслідування).

Згідно п. 2. Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженого постановою Верховної Ради України № 243/95-ВР від 23.06.1995 року відшкодуванню підлягає пряма дійсна шкода, заподіяна розкраданням, пошкодженням, втратою чи незаконним використанням військового майна, погіршенням або зниженням його цінності, що спричинило додаткові витрати для військових частин, установ, організацій, підприємств та військово-навчальних закладів (далі - військові частини) для відновлення, придбання майна чи інших матеріальних цінностей або надлишкові виплати.

Пунктом 17 Положення встановлено, що командири підрозділів та інші посадові особи про наявні факти заподіяння матеріальної шкоди зобов'язані негайно подати рапорт командиру (начальнику) військової частини. У разі виявлення факту заподіяння матеріальної шкоди командир (начальник) військової частини призначає розслідування для встановлення причин виникнення шкоди, її розміру та винних осіб.

Наказом командира військової частини А-1356 № 165 від 19.07.2004 року майора ОСОБА_3 зобов'язано провести адміністративне розслідування за фактом нестачі при прийомі позаштатної техніки зв'язку та радіотехнічного забезпечення прапорщика ОСОБА_2, за результатами якого в зв'язку з неможливістю отримати пояснення особисто від ОСОБА_2 прийнято рішення передати матеріали службового розслідування для прийняття рішення в військову прокуратуру Полтавського гарнізону для провадження подальшого розслідування.

Після отримання пояснень від ОСОБА_2, який утримувався в СІЗО № 23 м. Полтави, 01.07.2005 року матеріали службового розслідування повернуто до військової частини для проведення подальшої перевірки.

Терміни досудового розслідування неодноразово продовжувались, зокрема наказами командира військової частини А-1356 № 272 від 04.12.2006 року, № 97 від 27.04.2008 року. По закінченню службового розслідування складено акт від 30.04.2007 року, відповідно до якого прийнято рішення матеріали розслідування направити на адресу військової прокуратури Полтавського гарнізону з клопотанням подання цивільного позову в інтересах військової частини А 1356 щодо стягнення з ОСОБА_2 суми нестачі військового майна, яке було за ним закріплено, в розмірі 12972 грн. 18 коп. (з урахуванням кратності).

В ході службового розслідування відповідно до актів прийому техніки та довідки про вартісну оцінку майна, що не вистачає, наданих головами комісій частини, внутрішньо перевірочною комісією було визначено суму нестачі майна на техніці, закріпленій за прапорщиком ОСОБА_2, а саме: апаратна П-537 У № 888929 - 636 грн. 15 коп., апаратна П-537 У № 129889- 1078 грн. 12 коп., радіостанція Р-845М авто № 2115427 - 4349 грн. 06 коп., апаратна Р-454Ф № 821203 - 2242 грн. 66 коп., апаратна П-245 авто № 316531 - 1772 грн. 08 коп., МРТС№ 1Р123282-623 грн. 13 коп., а всього на загальну суму 10701 грн. 20 коп.

Крім того, виявлено нестачу ПММ на П-537 У № 888929 - 109 грн. 40 коп., апаратна П-537 У № 129889 - 109 грн. 40 коп., радіостанція Р-845М авто № 2115427 - 84 грн. 81 коп., МРТС № 1Р123282 - 26 грн. 14 коп., на загальну суму 329 грн. 75 коп.

Також встановлено нестачу по агрегатам живлення АБ-12Т/400-М1 по радіостанції Р-844М1 № 21111282 на суму 1941 грн. 23 коп.

Розрахунок завданої військовому майну шкоди проведений у відповідності до ОСОБА_3 визначення залишкової вартості майна Збройних Сил України та інших військових формувань, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 29.05.1998 року № 759. Загальний розмір виявленої шкоди складає 12972 грн. 18 коп.

Постановою командира військової частини А-1356 від 16.07.2007 року, винесеною в результаті службового розслідування, в порушенні кримінальної справи за фактом нестачі майна техніки зв'язку на суму 12972 грн. 18 коп., яка була закріплена за колишнім військовослужбовцем прапорщиком ОСОБА_2, відмовлено на підставі п. 2 ст. 6 КПК України в зв'язку з відсутністю в його діях складу злочину, з врахуванням положень пп.. 6.1.1 п. 6.1 ст. 6, ст. 22.5 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", якими визначено розмір податкової соціальної пільги на 2004 рік в розмірі 61 грн. 50 коп.

Згідно п. 8 Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженого постановою Верховної Ради України № 243/95-ВР від 23.06.1995 року, залежно від того, навмисно чи з необережності заподіяно шкоду, а також з урахуванням суспільної небезпечності дії (бездіяльності) винної особи та обставин, за яких заподіяно шкоду, і вартості майна до військовослужбовців і призваних на збори військовозобов'язаних застосовується повна або обмежена матеріальна відповідальність

Як встановлено в п.п. 13 Положення, військовослужбовці і призвані на збори військовозобов'язані несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини державі, у разі: умисного знищення, пошкодження, псування, розкрадання, незаконного витрачання військового майна або вчинення інших умисних протиправних дій; приписки у нарядах та інших документах фактично невиконаних робіт, перекручування звітних даних і обману держави в інших формах; заподіяння шкоди особою, яка перебувала у нетверезому стані; дій (бездіяльності), що мають ознаки злочину; недостачі, а також знищення або псування військового майна, переданого їм під звіт для зберігання, перевезення, використання чи для іншої мети.

Пунктом 14 Положення передбачено, що військовослужбовці і призвані на збори військовозобов'язані за шкоду, заподіяну розкраданням, марнотратством або втратою зброї та боєприпасів, оптичних приладів, засобів зв'язку, спеціальної техніки, льотно-технічного, спеціального морського і десантного обмундирування, штурманського спорядження, спеціального одягу і взуття, інвентарних речей та деяких інших видів військового майна, несуть матеріальну відповідальність у 2-10-кратному розмірі вартості цього майна.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_2 в нестачі військового майна 6 одиниць техніки зв'язку та РТЗ поточного постачання П-245 авто № 316531, П-537 У № 888929, П-537 У № 129889, Р-454Ф № 821203, Р-845М авто № 2115427, МРТС № 1Р123282, наявність причинно-наслідкового зв'язку між діями (бездіяльністю) ОСОБА_2, які виразились в недбалому та безвідповідальності ставленні до покладених на нього обов'язків щодо збереження, забезпечення належного технічного стану, експлуатації та обслуговування техніки, та наслідками у вигляді її некомплектності, що спричинило матеріальну шкоду військовій частині на суму 10701 грн. 20 коп. Вважає позовні вимоги в цій частині обгрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Разом з тим, судом не здобуто даних на підтвердження факту наявності паливно-мастильних матеріалів в П-537 У № 888929, П-537 У № 129889, Р-845М авто № 2115427, МРТС № 1Р123282 на момент їх передачі ОСОБА_2, зважаючи на те, що у відповідних актах технічного стану, на підставі яких ОСОБА_2 передавалась вказана техніка, відсутні дані про це. А тому суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача вартості паливно-мастильних матеріалів на загальну суму 329 грн. 75 коп.

Крім того, під час службового розслідування в результаті огляду карток некомплектності по 2 агрегатам АБ-12Т/400-М1 по радіостанції Р-844М1 № 21111282 виявлено, що п. 790 щодо відсутності агрегатів живлення додруковано на іншій друкарській машинці, але ці дані не відповідають наявним актам на списання комплектуючих, яких не вистачає.

Висновок про те, що п. 790 до картки некомплектності по 2 агрегатам АБ-12Т/400-М1 внесено ОСОБА_2 зроблений лише на припущеннях, на підставі того, що в картці від 25.12.2000 року п. 790 відсутній, а в подальшому вся документація була передана ОСОБА_2

Зважаючи на те, що будь-яких об'єктивних даних на підтвердження того, що вказані відомості внесено до картки некомплектності саме ОСОБА_2 не встановлено, як не здобуто під час службової перевірки та в судовому засіданні доказів того, що при передачі ОСОБА_2 документації п. 790 в картці некомплектності був відсутній, суд вважає безпідставними й такими, що не підлягають задоволенню і позовні вимоги про стягнення вартості нестачі по агрегатам живлення АБ-12Т/400-М1 по радіостанції Р-844М1 № 21111282 на суму 1941 грн. 23 коп.

Беручи до уваги конкретні обставини справи, низький рівень контролю за станом збереження техніки звязку з боку керівництва військової частини та її структурних підрозділів, незабезпечення оперативних та ефективних заходів до своєчасного виявлення й усунення порушень з боку підлеглого особового складу, якому ввірено військове майно, суд при вирішенні спору вважає за можливе не застосовувати положення щодо кратного розміру матеріальної відповідальності.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Військового прокурора Полтавського гарнізону в інтересах держави в особі військової частини А-1356 Міністерства оборони України підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати відповідно до положень ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_2 на користь держави судові.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 60, 61, 130, 213-215 ЦПК України, ст. 233 КЗпП України, п. п. 2, 13, 14 Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженого постановою Верховної Ради України № 243/95-ВР від 23.06.1995 року, суд, -

ВИРІШИВ:

Позову Військового прокурора Полтавського гарнізону в інтересах держави в особі військової частини А-1356 Міністерства оборони України до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за шкоду, спричинену при виконанні трудових обов'язків - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь військової частини А-1356 Міністерства оборони України (35212009000269, банк ГУДКУ у Полтавській області, МФО 831019 код ЗКПО 08502014) в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 10701 (десять тисяч сімсот одну) грн. 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 51 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Полтавської області через Ленінський районний суд м. Полтави шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням протягом 20 днів після цього апеляційної скарги.