Постанова № 61953986, 11.10.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2016 року Справа № 876/7018/14

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Ніколіна В.В.,

суддів Гінди О.М., Старунського Д.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Публічне акціонерне товариство «Фідобанк» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10.04.2013 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у м. Червонограді Львівської області Державної податкової служби до Закритого акціонерного товариства Прибужжя про надання дозволу на погашення податкового боргу, що перебуває у податковій заставі, -

ВСТАНОВИЛА :

Державна податкова інспекція у м. Червонограді Львівської області Державної податкової служби 04.03.2013року звернулася у Львівський окружний адміністративний суд з позовом до Закритого акціонерного товариства Прибужжя про надання дозволу на погашення податкового боргу, що перебуває у податковій заставі.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що у відповідача наявний несплачена заборгованість до бюджету в сумі 3 951 010,17 грн. Керуючись статтею 95 Податкового кодексу України просить надати дозвіл на погашення суми боргу за рахунок майна платника, що є одним із способів стягнення податкового боргу.

Оскаржуваною постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10.04.2013 року позов задоволено.

У поданій апеляційній скарзі Публічне акціонерне товариство «Фідобанк» просить зазначену постанову скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує, тим, що Згідно зі ст.1 Закону України «Про Іпотеку» пріоритет - переважне право однієї особи відносно права іншої особи на те ж саме нерухоме майно. Вищий пріоритет - пріоритет встановлений раніше будь-якого іншого пріоритету стосовно одного й того ж нерухомого майна. Нижчий пріоритет - пріоритет, встановлений пізніше пріоритету будь-якого інше пріоритету стосовно одного й того ж нерухомого майна.

Ст. 90 ПК України (п. 90.1.) визначено, що пріоритет податкової застави щодо пріоритету інших обтяжень (включаючи інші застави) встановлюється відповідно до закону. Відтак, пріоритет на задоволення вимог іпотекодержателя, право на яке виникло відповідно до іпотечного договору та зареєстроване у передбаченому законом порядку 18.12.07 р., є вищим відносно пріоритету податкової застави, що виникла 18.01.2013 р. Враховуючи викладене, вважають, що при прийнятті оскаржуваної постанови мало місце неповне зясування та недоведеність обставин, що мають значення для справи, що призвело до порушення норм матеріального права, процесуального права і, як наслідок, неправильного вирішення справи.

Сторони по справі належним чином судом були повідомлені, однак з невідомих для суду причин не з'явилися в зал судового засідання, а тому відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до вимог пункту 89.8 статті 89 ПК України позивач зареєстрував податкову заставу майна Закритого акціонерного товариства Прибужжя згідно акту опису майна від 18.01.2013 року у відповідному державному реєстрі, що підтверджується копією Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 491500.

Порядок продажу майна, що перебуває у податковій заставі, визначено статтею 95 ПК України. Відповідно до пункту 95.1. цієї статті орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Відповідно до вимог податкового законодавства ДПІ направила на адресу відповідача податкову вимогу.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 07.08.2011 року, що набрала законної сили, стягнуто з Закритого акціонерного товариства Прибужжя в користь Державного бюджету України податкову заборгованість. На виконання вказаної постанови позивачем направлялися в банки, які обслуговують Товариство, інкасові доручення, проте такі були повернуті без виконання через відсутність коштів на рахунках Товариства, що підтверджується відмітками банку на звороті інкасових доручень, наявних в матеріалах справи.

Відповідно до абзацу другого пункту 95.3. статті 95 ПК України орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

У відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, не відповідають нормам матеріального права.

Закрите акціонерне товариство Прибужжя 03.08.2005 року зареєстроване виконавчим комітетом Червоноградської міської ради Львівської області та з 13.09.2005 року перебуває на обліку як платник податків у ДПІ у м. Червонограді Львівської області за № 1109.

Відповідно пункту 14.1.175. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

З матеріалів справи встановлено, що у відповідача наявний податковий борг перед бюджетом на суму 3 951 010,17 грн. Джерелами погашення податкового боргу платника податків згідно підпункту 87.2 статті 87 ПК України є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до пункту 88.1 статті 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

18.12.2007 р. між Акціонерним банком «Факторіал-Банк», правонаступником всіх прав та обов'язків якого на сьогоднішній день є ПУАТ «ФІДОБАНК» , та ОСОБА_1 укладено Договір кредиту № 059-В/46 під заставу нерухомого майна. В забезпечення виконання умов Договору кредиту, 18.12.2007 р. між Апелянтом та Закритим акціонерним товариством «Прибужжя» було укладено Іпотечний договір, посвідчений нотаріусом Червоноградської державної нотаріальної контори ОСОБА_2 зареєстрований в реєстрі за №1-2840 (надалі - Іпотечний договір) та Договір про задоволення вимог іпотекодержателя (з відкладальною умовою), посвідчений нотаріусом Червоноградської державної нотаріальної контори ОСОБА_2 зареєстрований в реєстрі за №1-2842. Відповідно до п. 1.2. іпотечного договору предметом іпотеки є нерухоме майно належне ЗАТ «Прибужжя» на праві власності, а саме: комплекс з 5-ти будівель загальна площа складає 1011,7 кв.м:: виробничий цех (поз.1) літ. «А-1» площею 532,1 (пятсот тридцять два цілих і одна десята) кв.м.; склад тари (поз. 2) літ. «Б» площею 234,5 (двісті тридцять чотири цілих і пять десятих) кв.м.; сироповарний цех (поз. 3) літ. «В» площею 67,5 (шістдесят сім цілих і пять десятих) кв.м.; котельня (поз. 4) літ. «Г» площею 70,0 (сімдесят) кв.м.; гараж (поз. 5) літ. «Д» площею 107,6 (сто сім цілих і шість десятих) кв.м., що знаходяться за адресою: Львівська область, Сокальський район, м. Великі Мости, вул. Старомостівська, 142.18.12.2007 р. нотаріусом Червоноградської державної нотаріальної контори ОСОБА_2, у звязку з посвідченням іпотечного договору була накладена заборона відчуження зазначеного в договорі предмету іпотеки.

Відповідно до умов укладених договорів Апелянт, в разі порушення умов Договору кредиту, на підставі Договору іпотеки має право розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки. Розділом «4. ПОРЯДОК ЗВЕРНЕННЯ СТЯГНЕННЯ НА ПРЕДМЕТ ІПОТЕКИ» вищезазначеного Іпотечного договору, а саме п. 4.3. передбачена можливість звернення стягнення на передане в іпотеку майно у позасудовому порядку передбаченому ст. 38 Закону України «Про іпотеку» шляхом продажу від свого імені на підставі Договору.

В звязку з порушенням ОСОБА_1 умов Договору кредиту Апелянтом прийнято рішення про звернення стягнення на майно в позасудовому порядку на підставі ст. 38 Закону України «Про іпотеку» шляхом продажу від свого імені на підставі Договору. При зверненні до нотаріуса для укладення договору купівлі-продажу в порядку ст. 38 ЗУ «Про іпотеку», стало відомо про обтяження предмету іпотеки податковою заставою на підставі акту опису майна від 18.01.2013 р. та накладення заборони відчуження (номер запису про обтяження 144860).

Так, як у звязку з накладенням даного обтяження Апелянт не міг скористатись своїм законним правом на реалізацію предмета іпотеки для погашення існуючої заборгованості за Договором кредиту, 24.12.2013 р. було подано позовну заяву про скасування арештів до Червоноградського міського суду Львівської області. Червоноградським міським судом Львівської області відкрито провадження у справі №495/42/14-ц за зазначеним позовом 03.01.2014 р. В процесі розгляду справи N9495/42/14-ц апелянтові стало відомо про прийняття Львівським окружним адміністративним судом оскаржуваної постанови

Зі змісту ст. 321 ЦК України випливає, що право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановленому законом.

Відповідно до п. 87.2. Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

П. 87.3. ПК України визначено коло майна, яке не може бути використане як джерела погашення податкового боргу платника податків. Не може бути використане як джерела погашення податкового боргу платника податків майно платника податків, надане ним у заставу іншим особам (на час дії такої застави), якщо така застава зареєстрована згідно із законом у відповідних державних реєстрах до моменту виникнення права податкової застави (п.п. 87.3.1. ПК України).

Відповідно до ст. З ЗУ «Про іпотеку» іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації. Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідно до відомостей зазначених у Витязі про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек № 16111601 від 18.12.2007 р. обтяження іпотекою нерухомого майна, на користь Апелянта здійснено 18.12.2007 р. на підставі вищезгаданого іпотечного договору від 18.12.07 р. 19.03.2009 р. відступлено право вимоги за іпотечним договором, у звязку з приєднанням АБ «Факторіал-Банк» до ВАТ «СЕБ Банк» на правах безбалансового відділення, внаслідок чого внесено зміни до Державного реєстру іпотек в частині зміни іпотекодержателя на ВАТ «СЕБ Банк» (ЄДРПОУ 14351016), яке в подальшому змінило найменування на ПУАТ «ФІДОБАНК» (ЄДРПОУ 14351016).18.12.2007 р. також зареєстровано заборону відчуження нерухомого майна (витяг № 16111588 від 18.12.2007 р.). А отже, обтяження податковою заставою накладені після реєстрації іпотечного договору, обтяження іпотекою та заборони відчуження.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про Іпотеку» пріоритет - переважне право однієї особи відносно права іншої особи на те ж саме нерухоме майно. Вищий пріоритет - пріоритет встановлений раніше будь-якого іншого пріоритету стосовно одного й того ж нерухомого майна. Нижчий пріоритет - пріоритет, встановлений пізніше пріоритету будь-якого інше пріоритету стосовно одного й того ж нерухомого майна.

Ст. 90 ПК України (п. 90.1.) визначено, що пріоритет податкової застави щодо пріоритету інших обтяжень (включаючи інші застави) встановлюється відповідно до закону. Відтак, пріоритет на задоволення вимог іпотекодержателя, право на яке виникло відповідно до іпотечного договору та зареєстроване у передбаченому законом порядку 18.12.07р., є вищим відносно пріоритету податкової застави, що виникла 18.01.2013 р.

Враховуючи викладене, вважаємо, що при прийнятті оскаржуваної постанови мало місце неповне зясування та недоведеність обставин, що мають значення для справи, що призвело до порушення норм матеріального права, процесуального права і, як наслідок, неправильного вирішення справи.

А тому висновки суду першої інстанції не відповідають нормам матеріального та процесуального права.

На підставі наведеного колегія судів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної постанови не вірно дано правову оцінку обставинам справі та ухвалено судове рішення без додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 202 КАС України є підставою для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічне акціонерне товариство «Фідобанк» задовольнити.

постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10.04.2013 року у справі № 813/1662/13-а скасувати та прийняти нову, якою в позові Державної податкової інспекції у м. Червонограді Львівської області Державної податкової служби відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду у порядку адміністративного судочинства протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий В.В. Ніколін

Судді О.М. Гінда

ОСОБА_3