Ухвала суду № 61952230, 05.10.2016, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/771/2016(м)

223/778/14-ц

Головуючий у 1 інстанції Дочинець С.І.

Категорія 57 Доповідач Песоцька Л.І.

У Х В А Л А

Іменем України

5 жовтня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого Песоцької Л.І.

Мироненко І.П., Мальцевої Є.Є.

секретар Трушкова Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі справу за позовом ОСОБА_3 до державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1», відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Вугледарі Донецької області про визнання довідки недійсною та зобов'язання вчинити певні дії за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Вугледарського міського суду Донецької області від 11 серпня 2016 року,

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом про визнання довідки недійсною, зобов'язання надати нову довідку про середню заробітну плату, здійснити перерахунок та виплату не донарахованих сум щомісячних страхових виплат.

В обґрунтування позову зазначав, що з 4 березня 1985 року по 10 жовтня 1991 року та з 21 липня 1993 року по 20 вересня 2011 року він працював у державному підприємстві «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» (далі - ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1»), з 20 вересня 2011 року звільнений з роботи за п. 2 ст. 40 КЗпП України.

Під час праці в тяжких та шкідливих умовах він отримав професійні захворювання. Рішеннями МСЕК від 4 жовтня 2011 року та від 18 жовтня 2012 року його визнано інвалідом III групи з втратою 40% професійної працездатності безстроково.

Постановами відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Вугледарі Донецької області (далі - Фонду) від 12 жовтня 2011 року йому призначено одноразову допомогу з втрати професійної працездатності в розмірі 57 600 грн. та щомісячні виплати в розмірі по 2 669 грн. 22 коп., які було розраховано із середнього заробітку, визначеного за період з березня по серпень 2011 року на підставі довідки, виданої ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» № 468 від 10 жовтня 2011 року.

Зазначав, що підприємством у зазначеній довідці неправильно визначено його середню заробітну плату для обчислення щомісячних страхових виплат. Розрахунок проведено з урахуванням заробітної плати за шість останніх календарних місяців перед його звільненням з роботи, за березень-серпень 2011 року, з включенням днів серпня 2011 року до загальної кількості днів в розрахунковому періоді, але без врахування оплати відпустки за цей місяць в сумі 5 270 грн. 30 коп.

В уточненій заяві ОСОБА_3 просив зобов'язати підприємство надати довідку про середній заробіток з виключенням з розрахункового періоду календарних днів серпня 2011 року, посилаючись як на підставу вимог на те, що в серпні йому не нараховувався дохід і підприємством не сплачувались страхові внески.

Рішенням Вугледарського міського суду Донецької області від 1 вересня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 27 жовтня 2015 року, в задоволенні позову було відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 4 лютого 2016 року зазначені судові рішення скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Вугледарського міського суду Донецької області від 11 серпня 2016 року в задоволені позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду, ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Заслухавши доповідь судді, пояснення позивача ОСОБА_3, який підтримав апеляційну скаргу, представників ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» Воробцова Р.С. і відділення виконавчої дирекції Фонду Некіпілова М.А., які просили відхилити скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 працював в ДП "Шахтоуправління "Південнодонбаське №1" з 04 березня 1985 року по 20 жовтня 1991 року та з 21 липня 1993 року по 20 вересня 2011 року. Наказом відповідача №158к він звільнений з роботи з 20 вересня 2011 року за п. 2 ст. 40 КЗпП України у зв'язку з невідповідністю працівника виконуваній роботі внаслідок стану здоров'я, яке перешкоджає продовженню роботи ( т. 1, а.с. 7).

В умовах важкої фізичної праці він отримав професійні захворювання - хронічний обструктивний бронхіт пилової етіології, друга стадія, легенева недостатність першого-другого ступеня. Висновками обласної профпатологічної медико-соціальної експертної комісії від 4 жовтня 2011 року та від 18 жовтня 2012 року його визнано інвалідом III групи з втратою 40% професійної працездатності безстроково ( т. 1, а.с. 9-11).

Постановами відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Вугледарі Донецької області (далі - Фонду) від 12 жовтня 2011 року № 0508/5567/5567/2 та № 0508/5567/5567/3 ОСОБА_3 призначено одноразову допомогу з втрати професійної працездатності в розмірі 57 600 грн. та щомісячні виплати в розмірі по 2669 грн. 22 коп., які було розраховано із середнього заробітку на підставі довідки, виданої ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» № 468 від 10 жовтня 2011 року (т. 1, а.с.13-14).

У зазначеній довідці розрахунок середньої заробітної плати підприємством проведено за останні шість календарних місяців роботи позивача, з першого до першого числа, що передують звільненню, а саме за період з березня по серпень 2011 року з виключенням із загальної кількості календарних днів зазначеного періоду лише днів непрацездатності (а.с. 12 т.1).

Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив із того, що довідка ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» від 10 жовтня 2011 року № 468, в якій для розрахунку середньої заробітної плати, яка враховується при нарахуванні страхових виплат, пов'язаних з ушкодженням здоров'я при виконанні трудових обов'язків, прийнято до уваги виплати та календарні дні за останні шість календарних місяців роботи позивача перед звільненням, а саме за березень-серпень 2011 року, є такою, що відповідає вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266 «Про обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням», тому відсутні підстави для зобов'язання підприємства виключити з розрахунку календарні дні серпня 2011 року та для перерахунку щомісячних страхових виплат.

З висновком суду не можна не погодитись.

Пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", в редакції, яка діяла на час спірних правовідносин) передбачено, що обов'язковому страхуванню від нещасного випадку підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту).

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 10 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" для страхування від нещасного випадку на виробництві не потрібно згоди або заяви працівника. Страхування здійснюється в безособовій формі. Всі особи, перелічені у статті 8 цього Закону, вважаються застрахованими з моменту набрання чинності цим Законом незалежно від фактичного виконання страхувальниками своїх зобов'язань щодо сплати страхових внесків.

Згідно з ч. 10 ст. 34 зазначеного Закону середньомісячний заробіток для обчислення суми страхових виплат потерпілому у зв'язку із втраченим ним заробітком (або відповідної його частини) визначається згідно з порядком обчислення середньої заробітної плати для виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266.

Відповідно до п. 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата (дохід) для розрахунку страхових виплат (крім страхування на випадок безробіття) та оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця, є період роботи за останнім основним місцем роботи перед настанням страхового випадку, протягом якого застрахована особа працювала та сплачувала страхові внески або за неї сплачували страхові внески.

Пунктом 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням передбачено, що розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) для застрахованих осіб (включаючи осіб, які працюють неповний робочий день (робочий тиждень) та добровільно застрахованих осіб), є останні шість календарних місяців (з першого до першого числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок (для страхування на випадок безробіття - в якому припинено дію трудового договору або особу знято з обліку у державного реєстратора як суб'єкта підприємницької діяльності, припинення адвокатської, нотаріальної, творчої або іншої діяльності, закінчення проходження служби; для страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання осіб, у яких через деякий час погіршився стан здоров'я у зв'язку з раніше отриманим ушкодженням здоров'я внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання - період роботи за останнім основним місцем роботи перед настанням тимчасової непрацездатності). Місяці розрахункового періоду (з першого до першого числа), в яких застрахована особа не працювала з поважних причин (тимчасова непрацездатність, відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком), виключаються з розрахункового періоду.

Пунктом 7 зазначеного Порядку передбачено, що середня заробітна плата (грошове забезпечення) застрахованої особи обчислюється виходячи з нарахованої заробітної плати за видами виплат, що включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати (у тому числі в натуральній формі), які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці" (грошового забезпечення, розмір якого визначається згідно з нормативно-правовими актами, що регулюють порядок та умови його виплати), та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб, не враховуючи передбачені законодавством пільги щодо сплати зазначеного податку чи суми, на які цей дохід зменшується, з яких сплачувалися страхові внески до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно з абзацом другим пункту 14 середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період заробітної плати (оподатковуваного доходу, грошового забезпечення), з якої сплачувалися страхові внески на кількість календарних днів за розрахунковий період (без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, - тимчасова непрацездатність, відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком для розрахунку допомоги по вагітності та пологах за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням) - за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття і від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (крім допомоги по тимчасовій непрацездатності), для осіб, робочий час яких у зв'язку з особливостями умов праці не піддається точному обліку, для осіб, які робочий час розподіляють на свій розсуд (робота вдома, страховий агент тощо), та для добровільно застрахованих осіб та осіб, які сплачують єдиний податок за усіма видами загальнообов'язкового державного соціального страхування".

В абзаці дев'ятому пункту 14 зазначено, що, у разі коли страхові виплати призначаються виходячи з розміру середньомісячної заробітної плати, середньомісячна заробітна плата обчислюється шляхом множення середньої заробітної плати за один календарний день на середньомісячну кількість календарних днів (30,44).

Зі справи вбачається, що в оскаржуваній довідці ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» розрахунковим періодом для обчислення середньої заробітної плати визначено останні шість календарних місяців роботи ОСОБА_3 до звільнення за станом здоров'я, а саме березень - серпень 2011 року. Із загальної кількості календарних днів розрахункового періоду виключено дні його тимчасової непрацездатності у квітні, травні червні, липні та серпні 2011 року.

Середня заробітна плата обчислена з урахуванням нарахованої за цей період позивачеві заробітної плати, заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі, оплати відпусток у липні-серпні 2011 року (а.с.12, 17, 18 т.1).

Згідно з пунктом 1 частини 1статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», в редакції на час спірних відносин, платниками єдиного внеску є роботодавці підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 7 зазначеного Закону єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Згідно з ч. ч. 2, 3, 4 ст. 9 Закону обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Обчислення єдиного внеску територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до територіальних органів Пенсійного фонду, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Обчислення єдиного внеску за минулі періоди здійснюється виходячи з розміру єдиного внеску, що діяв на день нарахування (обчислення, визначення) заробітної плати (доходу), на яку відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Частиною 8 статті 9 передбачено, що платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з територіальним органом Пенсійного фонду за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

З пояснень позивача, представників відповідача, розрахункових листків встановлено, що в червні 2011 року ОСОБА_3 було нараховано оплату за надану щорічну відпустку з 20 липня по 21 серпня 2011 року в сумі 6 689 грн. 23 коп., яка врахована при сплаті єдиного страхового внеску.

Проте з 5 липня по 3 серпня 2011 року позивач знаходився на лікарняному і йому було нараховано допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.

У серпні 2011 року позивачеві було надано відпустку з 22 серпня по 6 вересня 2011 року та нараховано оплату за відпустку в сумі 2 229 грн. 74 коп., проте ця сума була утримана у зв'язку з тим, що ним не було використано оплачені у червні дні відпустки за липень 2011 року.

Згідно з індивідуальними відомостями Пенсійного фонду України державним підприємством "Шахтоуправління "Південнодонбаське №1" сплачено страхові внески за застраховану особу ОСОБА_3 за місяці розрахункового періоду: березень - серпень 2011 року (а.с.15 т. 1).

З довідки ДП "Шахтоуправління "Південнодонбаське №1" від 10 грудня 2013 року № 2743 вбачається, що за серпень 2011 року підприємством сплачено за ОСОБА_3 єдиний страховий внесок (а.с. 18).

Таким чином, встановлено, що державним підприємством «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» при нарахуванні оплати позивачеві щорічної відпустки за липень-серпень 2011 року сплачено страховий внесок і оплата за вказану відпустку врахована підприємством при розрахунку середньої заробітної плати, яка враховується при нарахуванні страхових виплат, пов'язаних з ушкодженням здоров'я при виконанні трудових обов'язків.

Пунктом 7 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням передбачено, що середня заробітна плата (грошове забезпечення) застрахованої особи обчислюється виходячи з нарахованої заробітної плати за видами виплат, що включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, з яких сплачувалися страхові внески до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно з п. 14 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період заробітної плати (оподатковуваного доходу, грошового забезпечення), з якої сплачувалися страхові внески на кількість календарних днів за розрахунковий період (без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, - тимчасова непрацездатність, відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком для розрахунку допомоги по вагітності та пологах за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням) - за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття і від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (крім допомоги по тимчасовій непрацездатності).

З урахуванням положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» і Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, в редакції, яка діяла, суд обґрунтовано дійшов висновку про безпідставність вимог позивача про виключення з розрахункового періоду календарних днів серпня 2011 року.

Незгода позивача з висновками суду не ґрунтується на законі.

За таких обставин колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволенні апеляційної скарги та скасування рішення суду.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів

У х в а л и л а:

апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Вугледарського міського суду Донецької області від 11 серпня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання чинності безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді Л.І.Песоцька

І.П.Мироненко

Є.Є.Мальцева