Ухвала суду № 61952166, 12.10.2016, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 235/2314/16-ц Номер провадження 22-ц/775/1842/2016

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К РА Ї Н И

11 жовтня 2016 року м. Бахмут

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Космачевської Т.В.,

суддів: Будулуци М.С., Курило В.П.,

за участю секретаря Марченко Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бахмуті Донецької області апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 6 вересня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Срібненської сільської ради, ОСОБА_3 про визнання права власності на спадщину,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 6 вересня 2016 року в задоволені позову ОСОБА_1 до Срібненської сільської ради, ОСОБА_3 про визнання права власності на спадщину - відмовлено.

З вказаним рішенням суду не погодився позивач ОСОБА_1 та подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Доводами апеляційної скарги наведено, що, оскільки відповідачі визнали позовні вимоги в повному обсязі, суд першої інстанції зобов'язаний ухвалити рішення про задоволення позову відповідно до вимог ст. 174 ЦПК України.

Зазначив, що суддя ставила питання відповідачу ОСОБА_4 з метою зібрати як найбільше підстав для відмови у задоволенні позову, а також проігнорувала акт від 12 листопада 2015 року, виданий депутатом 1 виборчого округу Дудкою М.О., якім підтверджується фактичне проживання ОСОБА_6 з червня 2014 року по липень 2015 року в с. Петровського, Красноармійського району.

Вважає, що постанова нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальних дій в частині встановлення факту прийняття спадщини ОСОБА_3 не може бути прийнята як доказ, тому що ця постанова заснована на довідці «КП «Керуюча компанія Калінінського району м. Донецька», яка видана 1 березня 2016 року на окупованій території, яка не підконтрольна Україні. Посилання суду як на підставу відмови в задоволенні позову на постанову Пленуму ВСУ №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» вважає безпідставним тому, що вказане питання і цій постанові не обговорюється.

В судове засідання апеляційного суду позивач не з'явився, надав заяву, в якій просив провести судове засідання без його участі, апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_3 в судове засідання апеляційного суду не з'явилася, про час розгляду справи була повідомлена належним чином, надала заяву, в якій просила провести судове засідання без її участі, доводи апеляційної скарги визнала та підтримала в повному обсязі, додала до суду копію довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції №1441/000554 від 17 листопада 2014 року.

В судове засідання апеляційного суду представник відповідача Срібненської міської ради не з'явився, надав заяву про розгляд справу без його участі.

Відповідно до частини 2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Тому апеляційний суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю нез?явившихся сторін.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статей 11 і 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів цивільної справи, що ОСОБА_1 є рідним братом ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 11-13). Рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 25 грудня 2015 року встановлено факт смерті ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 в Калінінському районі міста Донецька, та видано свідоцтво про її смерть (а.с. 7-8, 15).

Після її смерті згідно з Державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 13 вересня 2006 року залишилось майно у вигляді земельної ділянки площею 4,4726 га, що розташована за адресою: Срібненська сільська рада Красноармійського району (а.с. 6).

Позивач, як спадкоємець, звернувся до нотаріуса з вимогою про видачу свідоцтва про право на спадщину на це майно. Постановою про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину від 15 березня 2016 року за №139/02-31 йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину (а.с. 10).

Відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції виходив з безпідставності позовних вимог, враховуючи той факт, що визнання відповідачем ОСОБА_3 позову суперечить нормам матеріального права, а обставин, які б були підставою для зміни черговості одержання права на спадкування відповідно до ст. 1259 ЦК України не встановлено.

Такий висновок суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і відповідає фактичним обставинам справи.

Згідно зі ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Статтею 1259 ЦК України, передбачено, що черговість одержання спадкоємцями за законом права на спадкування може бути змінена нотаріально посвідченим договором заінтересованих спадкоємців, укладеним після відкриття спадщини. Цей договір не може порушити прав спадкоємця, який не бере у ньому участі, а також спадкоємця, який має право на обов'язкову частку у спадщині.

Фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Статтею 1273 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Судом встановлено, що позивач звернувся з позовом до Срібненської сільської ради, ОСОБА_3 про визнання права власності на спадщину після смерті його сестри ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2. Спадщина складається з земельної ділянки, площею 4,4726 га, кадастровий номер НОМЕР_2, яка розташована за адресою: Срібненська сільська рада Красноармійського району, що належала померлій на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого 13 вересня 2006 року Красноармійською районною державною адміністрацією. Відповідач ОСОБА_3 є донькою померлої ОСОБА_6 і цього не заперечують сторони.

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду від 25 грудня 2015 року встановлено місце проживання спадкодавця ОСОБА_6 на момент її смерті за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 7-8).

З заяви відповідача ОСОБА_3 видно, що вона теж зареєстрована та проживає за вказаною адресою - АДРЕСА_1 (а.с. 41).

Тому, ОСОБА_3, вважається такою, що прийняла спадщину на підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки вона не зверталась до нотаріальної контори із заявою про відмову від неї.

За таких обставин, довід апеляційної скарги про фактичне проживання ОСОБА_6 на час її смерті в с. Петровського, Красноармійського району апеляційний суд відхиляє як необґрунтований.

Безпідставні доводи відповідача щодо оцінки доказів.

Згідно ст. 212 ЦП К України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не мас для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

За своєю формою рішення суду відповідає вимогам ст. 215 ЦП К України.

Суд дав оцінку акту від 12 листопада 2015 року, виданого депутатом 1 виборчого округу Дудкою М.О., на який посилається позивач, та не взяв його до уваги та привів в рішенні суду переконливі аргументи, з яких він цей доказ не прийняв.

Згідно ж ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.

Виходячи з вказаної норми закону, до компетенції суду апеляційної інстанції не входять повноваження щодо переоцінки доказів, досліджених судом першої інстанції з додержанням встановленого порядку.

Довідка про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції №1441/000554 від 17 листопада 2014 року, що надана апеляційному суду, не може слугувати доказом постійного проживання померлої ОСОБА_6 в с. Петровського, тому що ця довідка підтверджує статус ОСОБА_6, яка померла, як тимчасово переміщеної особи.

Посилання позивача в апеляційній скарзі на порушення судом першої інстанції вимог ст. 174 ЦПК України апеляційний суд також відхиляє тому, що визнання позову можливо покласти в основу судового рішення якщо таке визнання позову ґрунтується на законі, а цього судом не встановлено.

Інші приведені в апеляційній скарзі доводи висновків суду не спростовують та не впливають на правильність постановленого рішення суду першої інстанції.

Отже, апеляційний суд вважає, що, вирішуючи спір, суд першої інстанції в повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку та ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону, тому підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування судового рішення немає.

Відповідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 6 вересня 2016 року - відхилити.

Рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 6 вересня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвалу може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: