Ухвала суду № 61947469, 06.10.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2016 року м. Київ К/800/9262/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів:Черпіцької Л.Т. Мороза В.Ф. Голяшкіна О.В.провівши попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою Запорізької митниці ДФС на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2016 року у справі № 808/3726/15 за позовом Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» до Запорізької митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Публічне акціонерне товариство «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» звернулось з позовом до Запорізької митниці ДФС, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №112030000/2015/000030/1 від 17.02.2015 р., визнати протиправною та скасувати картку відмови відповідача в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112030000/2015/00037 від 17.02.2015 р.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на протиправність дій митниці щодо визначення митної вартості товару за резервним методом, оскільки товариством було надано усі необхідні документи для підтвердження митної вартості товару за основним методом - за ціною контракту.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2016 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Запорізької митниці ДФС про коригування митної вартості товарів за шостим методом № 112030000/2015/000030/1 від 17 лютого 2015 року. Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 112030000/2015/00037 від 17 лютого 2015 року за ВМД № 112030000/2015/001991.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, Запорізька митниця ДФС звернулась з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 24.04.2014 року між фірмою "Intercommodities SA", Швейцарія, (Продавець) та Публічним акціонерним товариством "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім. А.М. Кузьміна" (Покупець) укладено контракт купівлі-продажу виливниць №2014/Moulds, відповідно до умов якого Продавець продає, а Покупець купує виливниці (далі - Товар), кількість, якість, ціна, вартість, термін та умови поставки якого визначаються в Специфікаціях, доданих до цього контракту, які є його невід'ємною частиною. Продавець продає товар на умовах DAP Запоріжжя відповідно до правил Інкотермс 2010.

На виконання умов контракту позивачем імпортовано на митну територію України товар, а саме: виливниці з розважуванням у 1,0т, 3,6т, 4,8т, 6,5т, використовуються для заповнення розплавленим металом для отримання злитка розважуванням у 1,0т, 3,6т, 4,8т, 6,5т, виготовлені з чавуну з кулястим графітом.

Для здійснення митного оформлення товару, позивачем до Запорізької митниці було подано електронну МД № 112030000/2015/001991, відповідно до якої заявлена митна вартість товарів у розмірі 231 038,81 грн.

На підтвердження заявленої митної вартості до митної декларації були подані наступні документи: зовнішньоекономічний договір №2014/Moulds від 24.04.2014, специфікація №4 від 06.10.2014, лист №213-1955 від 10.11.2014, лист №11/2743 від 26.05.2014; комерційний інвойс №ІМ-15-001 від 12.01.2015, ProForma Invoice: 43.204, 43.205, Delivery-Note №28.789, сертифікат відповідності, CMR, експертна декларація №MRN 14DE260410346165E7; комерційний інвойс №ІМ-15-002 від 12.01.2015, ProForma Invoice: 43.206, 43.207, Delivery-Note №28.790, сертифікат відповідності, CMR, експертна декларація №MRN 14DE260410347037E7; комерційний інвойс №ІМ-15-003 від 13.01.2015, ProForma Invoice: 43.215, 43.216, Delivery-Note №28.794, сертифікат відповідності, CMR, експертна декларація №MRN 14DE260410347851E0; комерційний інвойс №ІМ-15-004 від 14.01.2015, ProForma Invoice: 43.222, 43.223, Delivery-Note №28.798, сертифікат відповідності, CMR, експертна декларація №MRN 14DE260410348632E0; комерційний інвойс №ІМ-15-005 від 14.01.2015, ProForma Invoice: 43.224, 43.225, Delivery-Note №28.799, сертифікат відповідності, CMR, експертна декларація №MRN 14DE260410349613E3; комерційний інвойс №ІМ-15-006 від 15.01.2015, ProForma Invoice: 43.234, 43.235, Delivery-Note №28.802, сертифікат відповідності, CMR, експертна декларація №MRN 14DE260410350356E6; комерційний інвойс №ІМ-15-007 від 15.01.2015, ProForma Invoice: 43.236, 43.237, Delivery-Note №28.803, сертифікат відповідності, CMR, експертна декларація №MRN 14DE260410350977E8 та інші.

Митну вартість товару позивачем визначено за основним методом - за ціною договору (контракту) (графа 43 МД).

За результатами розгляду поданих до митного оформлення документів, митницею було встановлено, що документи не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості товару та містять розбіжності, а саме:

- в надісланих сканованих оригіналах CMR №№ 397748, 437693, 440083, 451119, 462366, 474616, 474902, які по суті є документом, що підтверджує укладання договору міжнародного перевезення - відсутні умови поставки товару;

- з урахуванням поданих документів в яких зазначені вартісні показники товару відсутня практична можливість обрахунку суми загальної вартості товару "Виливниці", вказані у MRN 14DE260410346165E7, MRN 14DE260410347037E7, MRN 114DE260410347851E0, MRN 14DE260410348632E0, MRN 14DE260410349613E3, MRN 14DE260410350356E6, MRN 14DE260410350977E8;

- в надісланій сканованій недоброякісній копії висновку ЗТПП від 10.11.2014 р. № ОИ-669 відсутні умови формування вартості товару "Виливниці", що унеможливлює проведення обчислення з урахуванням ст.52 МКУ;

- вартісні показники, що зазначені в надісланих сканованих недоброякісних копіях листів від 11.11.2014 р. №№ 255/2014, 256/2014, 257/2014, 258/2014 не підтверджені документально.

Електронним листом від 12.02.2015 р. позивачу було запропоновано надати додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації; інші документи для підтвердження митної вартості за бажанням декларанта.

17.02.2015 р. електронним листом позивач повідомив митний орган, що:

- в якості договору з третіми особами при поданні митної декларації був наданий Заказ 60-0949/14 від 23.09.2014 між INTERCOMMODITIES SA» та виробником «Lintorfer Eisengiesserei GmbH», який має силу контракту. Оскільки там прописані варість, умови поставки, умови розрахунків;

- в якості каталогів, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару в пакеті до митного оформлення було надано Калькуляцію вартості виливниць від 11.11.2014, надана виробником «Lintorfer Eisengiesserei GmbH». Прайс-листів компанія немає оскільки виливниці є специфічним товаром, який виробляється за індивідуальними кресленнями, унікальність якого підтверджена листом компанії виробника від 11.11.2014, який було надано в пакеті документів для митного оформлення, і не може мати узагальненої ціни;

- в якості документу який підтверджує митну вартість товару в пакеті документів для митного оформлення були надано акт експертизи № ОИ-669 від 10.11.2014 спеціалізованої експертної організації Запорізька Торгово-промислова палата.

Крім того, у своїх поясненнях декларант зазначив, що на момент декларування декларантом надано всі наявні документи, які стосуються заявленого до митного оформлення товару, у зв'язку з чим інші документи надаватися не будуть.

У зв'язку з ненаданням декларантом витребуваних документів, які б підтверджували заявлену митну вартість товару, митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №112030000/2015/000030/1 від 17.02.2015 р. та прийнято картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112030000/2015/00037.

Товар випущено у вільний обіг за МД № 112030000/2015/002238.

15.05.2015 р. листом №469/1108-70-25-02 Запорізька митниця відмовила позивачу у скасуванні рішення про коригування митної вартості товарів та повернення (вивільнення) наданої фінансової гарантії.

Не погодившись з рішенням та карткою відмови, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суди виходили з того, що митницею не доведено правомірності прийняття рішення про коригування митної вартості товарів №112030000/2015/000030/1 від 17.02.2015 р. за резервним методом та неможливості визначення митної вартості товару за ціною договору.

Колегія суддів погоджується з позицією судів про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України від 13.03.2012 р., в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч.1 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Згідно з частиною третьою статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

При цьому, право митного органу на витребування від декларанта додаткових документів виникає лише у разі наявності обґрунтованого сумніву у повноті та/або достовірності відомостей про митну вартість товарів, однією з підстав виникнення якого є виявлення розбіжностей у поданих декларантом документах і такі розбіжності мають впливати саме на числове значення складових митної вартості товарів.

Разом з тим, у розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Частиною 4 ст.54 МК України передбачено обов'язок митного органу письмово надавати інформацію декларанту про причини, за яких заявлена ним митна вартість не може бути визначена.

Як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів, фактично підставою для його прийняття стали висновки митного органу про те, що подані позивачем до митного оформлення документи не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості та містять розбіжності, а також відмова декларанта надати додаткові документи.

Однак, як вірно зазначено судами, митним органом не враховані надані декларантом калькуляція вартості виливниць від 11.11.2014 виробника "Lintorfer Eisengiesserei GmbH", яка підтверджує ціну контракту; обґрунтоване посилання декларанта на інвойси та відвантажувальні відомості (Delivery-NOTE №№ 28.789, 28.790, 28.794, 28.798, 28.799, 28.802, 28.803), які були первісно надані до митного органу та містять всю необхідну інформацію для визначення митної вартості, зокрема: кількість, тип, ціну, серійний номер (LOT) тощо, висновок цінової експертизи зовнішньоекономічного контракту Запорізької торгово-промислової палати від 10.11.2014 № ОИ-669, яким підтверджено ціни на виливниці на середньому ринковому рівні.

Також не враховано лист компанії "Lintorfer Eisengieserei GmbH", яка є виробником задекларованого товару, який пояснює що для поставок виливниць по замовленню №60-0949/14 при заповненні експортної декларації в Німеччині компанія зазначає загальну вартість товару. Проте, у зв'язку з запровадженням інтернет системи "Атлас", вартість товарів більше не зазначається в декларації, а реєструється в системі "Атлас".

Колегія суддів вважає вірними твердження судів попередніх інстанцій, що позивач не мав об'єктивної можливості надати митні декларації країни відправлення з зазначенням вартісних показників, оскільки форма заповнення митної декларації країни відправлення таких реквізитів не передбачає.

Що стосується коригування митної вартості товару за ціною 1,33 Евро за 1 кг, то суди обґрунтовано звернули увагу на те, що відповідно до умов контракту №2014/Moulds від 24.04.2014 сторони узгодили ціни на виливниці, виходячи із ціни за 1 шт. "Виливниці" відповідно до виду продукції, що становить: на 1,0 т, креслення 5101-04 - 2 052,00 EURO за 1шт.; на 3,6 т, креслення 5101-03 - 4 686,00 EURO за 1шт.; на 4,8 т, креслення 5101-05 - 6 210,00 EURO за 1шт.; на 6,5 т, креслення 5101-02а - 6 683,00 EURO за 1шт.

Дана ціна товару підтверджується наданими інвойсами, сертифікатами походження, експертними деклараціями, відвантажувальними відомостями, листами компанії виробника, калькуляцією вартості виливниць, наданої виробником "Lintorfer Eisengiesserei GmbH", висновком цінової експертизи виливниць, наданим Запорізькою торгово-промисловою палатою від 10.11.2014.

Таким чином, декларант визначав митну вартість товарів за першим методом відповідно до умов контракту від 24.04.2014 р. та Специфікації №4 від 06.10.2014 р. Вказаними документами сторони узгодили ціну виходячи із певної вартості за 1 штуку виробу, в залежності від його виду та креслення, при розрахунку ціни така складова частина, як вага, не бралась до уваги.

З огляду на це, застосування митницею одиниці виміру - кг при визначенні митної вартості товару, є необґрунтованим.

В рішенні про коригування митної вартості товарів зазначено, що вартість товару, що імпортується, визначається із застосуванням резервного методу згідно наявної у органу доходів і зборів інформації, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами й положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ). Враховуючи вимоги ч.2 ст.64 Митного кодексу України використана наявна у органу доходів і зборів інформація щодо раніше визначених митних вартостей за другорядними методами на рівні 1,33 EUR за 1 кг товару (МД №112030000/2014/014277 від 15.08.2014, МД №112030000/2014/19519 від 31.10.2014).

Однак, судами попередніх інстанцій встановлено, що зазначені в рішенні про коригування митної вартості товарів митні декларації №112030000/2014/014277 та №112030000/2014/19519 є повторно оформленими деклараціями з митною вартістю, визначеною за шостим методом. Поданими до митного оформлення вони були так само позивачем на підставі раніше прийнятих рішень митниці про коригування митної вартості за шостим методом.

Аналізуючи вище наведене, колегія суддів погоджується з судом першої та апеляційної інстанцій, що позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару необхідні документи, які ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей та містять дані, що піддаються обчисленню, підтверджують ціну товарів. В свою чергу, відповідачем не надано до суду доказів, які б свідчили про наявність у поданих позивачем до митного оформлення документах розбіжностей чи ознак підробки, а також не доведено, що подані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів або не містять відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, суди дійшли вірного висновку щодо протиправності рішення Запорізької митниці про коригування митної вартості товарів №112030000/2015/000030/1 від 17.02.2015 р. та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112030000/2015/00037, а відтак про наявність підстав для їх скасування.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої та апеляційної інстанцій повно і правильно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і вірно застосовані до них норми матеріального права. Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Запорізької митниці ДФС відхилити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: