Постанова № 61946898, 05.10.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

05 жовтня 2016 року

справа № 804/4075/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чумака С. Ю.,

суддів: Гімона М.М. Юрко І.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 червня 2015 року у справі № 804/4075/15 за позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» до Дніпропетровської митниці ДФС про скасування картки відмови, визнання недійсним та скасування рішення про коригування митної вартості від 18.09.2014 року,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 110010000/2014/20088 від 18.09.2014 року;

- визнати недійсним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № 110010000/2014/600265/1 від 18.09.2014 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 червня 2015 року у задоволенні позовних вимог відмовлено. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що позивачем як декларантом подані неповні/недостовірні відомості про митну вартість товарів та використані декларантом відомості про митну вартість товарів не підтверджені документально, не визначені кількісні і достовірні показники, які піддаються обчисленню, а відтак митний орган не мав правових підстав для застосування методу визначення митної вартості товару за ціною договору.

Не погодившись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Сторони в судове засідання не з’явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Колегія суддів розглянула справу відповідно до вимог ст. 197 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

ПАТ “Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського” (далі –ПАТ «ДМКД») зареєстровано 27.02.1997 р. та внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за ідентифікаційним кодом 05393043. Основний вид діяльності ПАТ “ДМКД” за КВЕД 24.10 – виробництво чавуну сталі та феросплавів.

17.04.2014 року між ПАТ “ДМКД” (покупцем) та компанією “Sibuglemet Impex Limited”, Кіпр (продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт № SІ-DМ/01-2014/14 0767-12 (далі – Контракт), відповідно до умов якого продавець зобов’язується поставити, а покупець прийняти та оплатити енергетичне/коксуюче вугілля для переробки на власних виробничих потужностях (далі – товар).(а.с.27-30)

Згідно з п. 1.2 Контракту марка вугілля, кількість, ціна, строки (періоди) відвантаження, поставки узгоджуються сторонами у відповідних додатках до контракту.

Розділом 3 Контракту визначено, що поставка товару здійснюється залізничним транспортом на умовах поставки DAP (“поставка в пункте”), станція призначення “Правда”, Придніпровської залізниці, м. Дніпродзержинськ, Україна, відповідно ІНКОТЕРМС в редакції 2010 р. Найменування станції відправки, станції призначення, вантажоотримувача і вантажовідправника узгоджуються в додатках до цього контракту.

На виконання вказаного Контакту у вересні 2014 р. здійснено відвантаження товару: “вугілля кам’яне, вугільний концентрат неагломерований, антрацит марки “АОМСШ”, фракція 0-50 мм, масова частка вологи – 7%, 8%, зольність – 11%, 11,7%, сірка – 0,35% вміст летких речовин у перерахунку на суху беззольну основу – 8,7%, 9,8%. Теплота Q (af) -7637ккал/кг, 7702ккал/кг; теплота Q(ar) – 6629ккал/кг, 6816ккал/кг ДЗСТ Р 51586-2000 призначення для використання в пиловугільній установці”.

10.09.2014 року позивач шляхом подання митної декларації № 110010000/2014/021641 звернувся до Дніпропетровської митниці ДФС для митного оформлення товару «вугільний концентрат, антрацит марки «АОМСШ». Митна вартість заявлена за ціною договору (основний метод) та визначена на рівні 0,098 дол. США/кг.

На підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем надано митному органу наступні документи:

- контракт № SI-DM/01-2014/14-0767-12 від 17.04.2014; (а.с. 27-33)

- додаткову угоду № 1 від 17.04.2014; (а.с. 34)

- додаткову угоду № 4 від 28.07.2014; (а.с.35)

- додаток (специфікація) до контракту № 4 від 21.08.2014; (а.с.36)

- рахунок-інвойс № 488-14 від 26.08.2014; (а.с.38)

- рахунок-інвойс №487-14 від 26.08.2014; (а.с.37)

- залізничні накладні;

- рахунки-фактури виробника;

- лист ПАТ “ДМКД” щодо транспортних витрат № 062Д/1498 від 08.09.2014;

- дистриб’юторський контракт № 18/07/13 від 18.07.2013;

- сертифікат якості № 001780 від 22.08.2014 та № 001786 від 23.08.2014; (а.с. 40,41)

- копія декларації країни відправлення № 10006063/200814/0012710 від 20.08.2014.

Під час опрацювання відповідачем наданих позивачем для здійснення митного оформлення документів сформовано наступні форми ризику, а саме: 105-2 «Контроль правильності визначення митної вартості товарів» та 106-2 «Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів».

Також в ході здійснення Дніпропетровською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу від позивача, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією № 110010000/2014/021641, встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а саме: (а.с. 22 зв.б.)

1. Товар «вугільний концентрат, антрацит марки АОМСШ» (далі - Товар) імпортовано на підставі контракту від 17.04.2014 року № SI-DM/01-2014/14-0767-12, додаток від 21.08.2014 року № 4, укладеного із Компанією "Sibuglemet Impex Limited", Кіпр. (а.с. 36)

За відомостями контракту від 17.04.2014 року № SI-DM/01-2014/14-0767-12 ціна імпортованого товару складає 98 дол. США/т, відповідно п. 3.1 – умови постачання DAP-станція «Правда».

Офіційними правилами Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів (Інкотермс) визначено, що термін DAP (deliveredatplace (поставка в місці) - використовується при перевезенні будь-якими видами транспорту та включає в себе зобов'язання продавця за власний рахунок укласти договір перевезення товару до названого місця призначення, не розвантажуючи товар з транспортного засобу у такому місці.

У підтвердження митної вартості товару надано комерційні інвойси контрактоутримувача – Компанії "Sibuglemet Impex Limited" від 26.08.2014 року № 487-14, № 488-14, згідно із якими вартість вугільного концентрату марки "АОМСШ’ складає 98 дол. США/т (умови постачання DAP-станція «Правда»), що відповідає умовам зовнішньоекономічного контракту.

В якості угоди з третіми особами надано контракт від 18.07.2013 року № 18/07/13 між ОАО «Сибуглемет», Російська Федерація, та Компанії "Sibuglemet Impex Limited", Кіпр. За відомостями контракту від 18.07.2013 року № 18/07/13 та додатку від 18.07.2014 року № 73, за яким період відвантаження товару – 21.08.2014 року – 30.09.2014 року, ціна товару складає 97 дол. США/т.

Але виробником імпортованого товару є ОАО «Междуречье» (Росія). На підставі відомостей залізничних накладних разом із кожним вагоном прямували рахунки стосовно імпортованого вантажу. До митного оформлення надано такі рахунки без номерів, дат складання та без зазначення угоди, за якою імпортується вантаж, та умов постачання.

При цьому відповідно до наданих рахунків вартість вугільного концентрату марки «АОМСШ» складає 91 дол. США/т (умови постачання СРТ Правда). Зазначена вартість вказана також в декларації країни експорту від 14.08.2014 рок № 10006063/2014/0012710. Відповідно до зазначеної митної декларації умови постачання – СРТ Правда "Перевезення оплачене до...".

За офіційними правилами Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів (Інкотермс) умови постачання СРТ використовуються також для будь-яких видів транспорту та означають, що продавець оплачує фрахт за перевезення товару до погодженого місця призначення. Ризик загибелі або пошкодження товару, а також будь-які додаткові витрати, викликані подіями, що відбулися після поставки товару перевізнику, переходить від продавця до покупця після поставки товару на зберігання перевізнику.

Визначена контрактом ціна товару заявлена декларантом як митна вартість (лист від 08.09.2014 № 062Д/1498). Але надані ПАТ «ДМКД» документи не містять відомостей, що однозначно свідчать про включення до ціни товару транспортної складової, яка б враховувала усі понесені продавцем витрати від місця виробництва товару до місця призначення з урахуванням різних умов постачання.

2. Відповідно до відомостей гр. 23 „Документы, приложенные отправителем” наданих до митного оформлення залізничних накладних, документом, доданим відправником до кожного вагону є рахунок-фактура. Але ні надані до митного оформлення інвойси від 26.08.2014 року № 487-14, № 488-14, на партію товару 2064,2 тон, та на партію-товару вагою 5149,05 тонн, ні рахунки відправника ОАО "Междуречье" не містять печаток і штампів російських митних органів.

Відповідно до Положення про уніфікований порядок проставлення митними органами держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав на транспортних і комерційних документах печаток і штампів митних органів країн відправлення товарів, а також митних органів транзитних країн, яке було затверджене на 32-му засіданні Ради керівників митних служб держав - учасниць Співдружності рішенням N 5/32 від 13.09.2001 (набрало чинності з 01.01.2002 та обов'язкове для виконання митними органами держав - учасниць Співдружності), відсутність на транспортних і /або комерційних документах відміток відповідних митних органів держав СНД є підставою для застосування додаткових форм митного контролю.

Декларантом стосовно розбіжностей щодо ціни визначеної на різних умовах постачання та відсутності обов’язкових відміток митних органів держав СНД пояснень не надано.

3. Окрім того, за інформацією офіційного сайту Холдингу “Сибуглемет", РФ www.sibuglemet.ru міжнародна компанія Холдинг “Сибуглемет" включає вугільнодобуваючі підприємства, в т.ч. ОАО «Междуречье». Документів стосовно відносин ОАО «Сибуглемет» та ОАО «Междуречье» декларантом до митниці не надано.

За відомостями Інтернет-ресурсів sudact.ru, docs.pravo.ru, www.rosnadzor.ru Компанія "Sibuglemet Impex Limited", Кіпр є кредитором вугільнодобуваючих підприємств, що входять до міжнародного холдингу. Зазначене дає підстави вважати, що Холдинг “Сибуглемет", РФ контролює виробника ОАО «Междуречье» (РФ) та продавця товарів Компанію "Sibuglemet Impex Limited", (NICOSIA,CYPRUS).

Оскільки Кіпр є країною з пільговим режимом оподаткування наявна ймовірність, що у наданих для підтвердження ціни виробника документах містяться не ринкові (конкурентні) ціни, а так звані трансфертні ціни, що встановлюються між пов'язаними компаніями або структурними підрозділами однієї компанії. Це звичайна схема міжнародного податкового планування, спрямована на мінімізацію податків, шляхом перерозподілу прибутку групи на користь осіб, що знаходяться в державах з більш низьким рівнем оподаткування.

Відповідно до статті VII ГАТТ оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару або вартості аналогічного товару. Під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.

З урахуванням вищезазначеного та положень Інкотермс наявні підстави вважати, що до заявленої декларантом митної вартості товару на умовах поставки DAP-станція «Правда» не в повному обсязі включено транспортну складову, а саме страхування вантажу відповідно до дійсних умов постачання, що підтверджені декларацією країни експорту.

4. Надана митна декларація країни експорту містить відомості про поставку вугілля марки АОМСШ на адресу ПАТ «ДМКД» за контрактом № 18/07/13 від 18.07.2013 року (між ОАО «Сибуглемет» та «Sibuglemet Impex Limited»), розрахована ціна якого складає 91$/тонну на умовах СРТ - Правда.

Компанія «Sibuglemet Impex Limited» є посередником між виробником товару та кінцевим споживачем (покупцем за зовнішньоекономічним контрактом) – ПАТ „ДМКД”.

Митна декларація країни експорту містить відомості про поставку вугілля марки АОМСШ за ціною 91 $/тонну на умовах поставки СРТ - Правда, тобто саме за цією ціною товар був придбаний посередником у його виробника.

Згідно умов зовнішньоекономічного контракту від 17.04.2014 року № SI-DM/01- 2014/14-0767-12, укладеного між Позивачем та компанією «Sibuglemet Impex Limited», кінцевий споживач - ПАТ „ДМКД”, придбає цей товар вже за ціною 98 $/тонну на умовах поставки DAP - Правда.

Таким чином, різниця між ціною виробника товару та ціною для кінцевого споживача і є торговельною надбавкою посередника, яка в даному випадку складає 98 $/тонну – 91 $/тонну = 7 $/тонну.

В подальшому цей товар є предметом купівлі-продажу посередницького договору № 18/07/13 між ОАО «Сибуглемет» та «Sibuglemet Impex Limited». Відповідно до умов цього договору ціна товару у посередника - компанії «Sibuglemet Impex Limited» складає 97 $/тонну.

З урахуванням торговельної надбавки, ціна вугілля марки АОМСШ, що постачається за зовнішньоекономічним контрактом № SI-DM/01-2014/14-0767-12, розраховується на рівні 104 $/тонну, що не відповідає заявленій митній вартості товару 98 $/тонну.

Враховуючи вищезазначене, згідно вимог статті 53 МК України митним органом зобов'язано декларанта протягом 10 календарних днів надати додаткові документи:

- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою контрактом);

- рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

- виписку з бухгалтерської документації;

- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- виписку з бухгалтерської документації;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларантом 18.09.2014 року наданий експертний висновок від 16.09.2014 року № ГО-4256, в якому вартість Товару визначена на рівні, який відповідає рівні митної вартості спірного товару, заявленої декларантом, а саме 98 дол. США/кг. (а.с. 106-107)

Листом від 18.09.2014 за вих. № 062Д/1548 ПАТ “ДМКД” відмовився від надання інших додаткових документів для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

За таких обставин, у зв’язку з наявними розбіжностями, відсутністю обгрунтувань цих розбіжностей, відмовою декларанта надати додаткові документи відповідачем митну вартість товару скориговано із застосування другорядного методу визначення митної вартості – 2-б, та ґрунтується на раніше визнаних органом доходів та зборів митної вартості у співставних обсягах за МД № 110010000/2014/21631 від 09.09.2014 року з митною вартістю 0,11 дол. США/кг.

18.09.2014 року відповідач карткою № 110010000/2014/20088 відмовив у митному оформленні товару за митною декларацією № 110010000/2014/021641 та прийняв рішення про коригування митної вартості товару № 110010000/2014/600265/1.

В подальшому товар був випущений у вільний обіг під гарантійні зобов’язання за МД № 110010000/2014/021744 від 18.09.2014 року.

Позивач з такими рішеннями відповідача не погоджується і вважає, що ним подано всі необхідні документи, які дають можливість визначити вартість товару за ціною договору (контракту).

При вирішенні справи колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до положень статей 49, 50 Митного кодексу України (далі – МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів. Згідно ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. До документів, які підтверджують митну вартість належить, в тому числі і рахунок-фактура (інвойс).

Статтею 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.

Пунктом 2 частини 2 статті 52 МК України визначено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов’язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об’єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно із ч. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

З метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, митний орган, відповідно до ч. 5 ст. 54 МК України має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст..53 МК України додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) здійснювати коригування митної вартості товарів.

Згідно із ч. 2 ст. 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п’ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об’єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов’язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов’язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов’язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Отже, вказаними нормами визначено повноваження митного органу щодо контролю за правильністю визначення митної вартості, а також порядок та спосіб реалізації таких повноважень. Так, митний орган зобов’язаний перевіряти складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом. При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов'язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи, лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни. Водночас, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

Частиною 6 статті 54 МК України визначено випадки коли орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Так, відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

З матеріалів справи вбачається, що фактично підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості стали висновки Митниці про те, що подані позивачем до митного оформлення документи містили розбіжності, а також не надання на вимогу Митниці додаткових документів.

Проте, колегія суддів не може погодитися з такою позицією митного органу, з огляду на наступне.

Доводи відповідача щодо різниці в ціні товару, зазначеної в рахунках продавця товару № 487-14 та № 488-14 та в контракті між ОАО «Сибуглимет» та компанією «Sibuglemet Impeх Limited», колегія суддів вважає безпідставними, з огляду на наступне.

Митна вартість імпортованого вугілля визначена у контракті, додатку до нього та у рахунках. Згідно умов контракту та умов поставки, позивач не несе додаткових витрат, які обумовлюють коригування митної вартості вугілля, а отже будь-який інший документ, окрім основних що були надані відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України не може підтвердити ціну товару, що сплачена чи підлягає сплаті на користь постачальника. Крім того позивач повинен підтвердити митному органу лише ціну, що фактично сплачена або підлягає сплаті продавцю товару, тобто загальну суму всіх платежів, які здійснені або які повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів на користь продавця, тоді як в нашому випадку ціна чітко прописана в договорі.

Твердження відповідача стосовно того, що транспортні витрати повинні бути включені до вартості товару, колегія суддів не приймає до уваги, виходячи з наступного.

Документальне підтвердження включення транспортних витрат до вартості товару міститься в зовнішньоекономічному контракті № SI-DM/01-2014/14-0767-12 від 17.04.2014 року, в Додатку № 4 від 21.08.2014 року до даного контракту та у рахунках – інвойсах продавця товару № 487-14 та № 488-14 від 26.08.2014 року, в яких міститься посилання на умови поставки DAP – ст. Правда Придніпровської залізниці, Україна (Інкотермс-2010). Отже, повна вартість доставки товару на митну територію України була включена у заздалегідь визначену вартість товару за контрактом і здійснювалась продавцем.

При цьому безпідставними є доводи митного органу щодо відсутності печаток та штампів прикордонних служб на рахунках виробника та продавця товару, з огляду наступне.

Так дійсно на рахунках продавця товару № 487-14 та № 488-14 від 26.08.2014 року відсутні печатки і штампи прикордонних служб, проте це пов’язано з тим, що відповідно до п. 7.1.6 Контракту № SI-DM/01-2014/14-0767-12 від 17.04.2014 року, оригінали даних рахунків направляються на адресу ПАТ «ДМКД» поштою. Тобто дані рахунки надсилаються окремо від товару, тому жодних печаток і штампів прикордонних служб вони не могли містити. В свою чергу на даних рахунках містяться штампи Дніпропетровської митниці, що підтверджує факт, що дані рахунки надавалися митному органу при розмитненні поставленого товару.

Згідно Положення про уніфікований порядок поставлення митними органами держав учасниць СНД на транспортних і комерційних документах печаток і штампів митних органів країн відправлення товару, а також митних органів транзитних країн, яке було затверджено на 32-му засіданні Ради керівників митних служб держав учасниць СНД рішенням № 5/32 від 13.09.2001 року, на яке посилається відповідач вказано, що «в случаях ввоза товаров из одного государства СНГ на таможенную терирриторию другого отсутствие на транспортних и/или комерческих документах от меток соответствующих таможенных органов государств СНГ является основаним для применения дополнительных форм таможенного контроля».

Разом з тим, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що в залізничних накладних, які є транспортними документами міститься відмітка митних органів на кордоні, а відтак наведені твердження митного органу не відповідають дійсності.

Крім того, пославшись на наявність вищевказаних розбіжностей, відповідач також зазначає про необхідність надання відомостей щодо транспортної складової, хоча згідно зовнішньоекономічного контракту та наданих позивачем документів підтверджено здійснення поставки на умовах DAP – ст. Правда Придніпровської залізниці, Україна, тобто всі витрати на транспортування, зберігання, перевантаження товару тощо до станції призначення вже включені у вартість товару, що відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 53 МК України виключає транспортні (перевізні) документи з переліку документів, на підстав яких визначається митна вартість даного товару. Суд вважає, що інше можливе лише у разі доведення митним органом, що умовами поставки в дійсності були не DAP, чого в даному випадку не відбулось. До того ж позивач взагалі не зобов’язаний та не може бути обізнаним про фактичні умови транспортування товару та оплати продавцем витрат на його перевезення, зберігання чи перевантаження, оскільки товар отримує вже за місцем свого перебування та сплачує всі ці витрати в ціні товару.

Отже, повна вартість доставки товару на митну територію України була включена у заздалегідь визначену вартість товару за контрактом і здійснювалась постачальником, а тому деталі організації та вартості його транспортування не впливали на визначення митної вартості товару за основним методом.

Вимога ж митного органу надати рахунки про сплату платежів третім особам, а також сплату комісійних та посередницьких послуг взагалі є безпідставними, оскільки позивачем за умовами поставки товару такі платежі не здійснювались. Так само як не мав змоги позивач і надати каталоги, специфікації та прейскуранти (прас-листи) виробника товару, оскільки не є таким виробником.

Таким чином, позивач надав відповідачу при митному оформленні товару всі наявні у нього документи, а документи, які вимагав митний орган, позивач не мав можливості надати з об’єктивних причин, оскільки такі документи відсутні взагалі або є знаходяться в інших осіб, які відмовились надавати їх позивачу на його запит.

З огляду на вказане колегія суддів вважає, що на підставі наданих декларантом документів, перелік яких відповідає вимогам ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, з урахуванням умов поставки товару, митний орган мав можливість перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України, і ці документи не містили дійсних розбіжностей, які б давали привід для обґрунтованого сумніву у правильності заявленої митної вартості і необхідність витребовувати додаткові документи.

Натомість відповідач витребував у позивача додаткові документи за всім переліком, що передбачено частиною 3 статті 53 МК України безвідносно перевірки саме тих обставин, які ним розцінені як суттєві розбіжності, а в подальшому ненадання позивачем цих додаткових документів використано для прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 18.09.2014 року.

Наведені відповідачем обставини не є свідченням неправильності визначення товариством числового значення складових митної вартості заявленого до митного оформлення товару та не стосується відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті товариством за цей товар, а тому не може бути свідченням неправильності визначення товариством числового значення складових митної вартості заявленого до митного оформлення товару.

Первісно надані декларантом документи, обов'язковість надання яких для митного оформлення передбачена у ч. 2 ст. 53 МК України, містили всі відомості щодо ціни товару і будь-яких розбіжностей у цих документах не виявлено.

Крім того, колегія суддів апеляційної звертає увагу на те, що за умови не наведення митним органом доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування цим органом переліку документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчить про протиправність рішення цього органу щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості. Ненадання ж декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності об’єктивної можливості їх надати та відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості.

Колегія суддів також вважає, що наявність в базі даних митниці факту ввезення аналогічного (подібного) товару чи близьких за кодом УКТ ЗЕД товарів за ціною вищою, ніж ввозиться позивачем не може бути безумовною підставою для коригування митної вартості, оскільки не враховує особливості митного оформлення товару саме позивачем. Ведення підприємницької діяльності саме і полягає в тому, щоб придбати товар за найнижчою ціною з метою отримання прибутку в майбутньому в результаті використання цього товару в господарській діяльності підприємства, у зв’язку з чим ввезення аналогічного товару різними товариствами за різними цінами і є ознакою ринкової економіки. Намагання митниці штучно вирівняти ціни на такі товари і зробити їх однаковими фактично є втручанням цього органу в економічну діяльність таких товариств, а також знищенням конкурентного середовища на ринку таких товарів. Вказані дії митного органу також призводять до штучного збільшення собівартості товару, що виробляється чи продається в подальшому, підвищенню цін на товари та зменшенню прибутку підприємств.

За таких обставин, враховуючи наведені норми законів, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, його висновки суперечать обставинам справи, що призвело до неправильного її вирішення, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з винесенням нової про задоволення адміністративного позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. 195, 197, 198, 202, ч. 2 ст. 205, ст. 207, ст. 211, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського” задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 червня 2015 року у справі № 804/4075/15 скасувати.

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства “Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського” до Дніпропетровської митниці ДФС України про скасування картки відмови, визнання недійсним та скасування рішення про коригування митної вартості від 18.09.2014 року задовольнити.

Визнати протиправною і скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 18.09.2014 року № 110010000/2014/20088 прийняту Дніпропетровскою митницею ДФС України, та рішення Дніпропетровської митниці ДФС України про коригування митної вартості товарів від 18.09.2014 року № 110010000/2014/600265/1.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства “Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського” (ЄДРПОУ 05393043) сплачений судовий збір за подання позову та апеляційної скарги в розмірі 4506 (чотири тисячі п’ятсот шість гривень) 60 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Дніпропетровської митниці ДФС України.

Постанова суду апеляційної інстанції, прийнята в порядку письмового провадження, набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Головуючий: С.Ю. Чумак

Суддя: М.М.Гімон

Суддя: І.В. Юрко