Ухвала суду № 61946495, 06.10.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПРО ЗАКРИТТЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ

06 жовтня 2016 року Справа № 808/2049/16 м. ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Батрак І.В.,

за участю секретаря Лялько Ю.В.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника третьої особи Бабіч А.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання представника третьої особи про закриття провадження у справі

за позовом ОСОБА_1

до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Єгорової Марини Євгеніївни

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс»

про визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Єгорової Марини Євгеніївни, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс», в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 22043753 від 12.06.2015 17:03:24 щодо реєстрації власником квартири АДРЕСА_1, яка є предметом іпотеки за Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» (ідентифікаційний код 38004195).

Представником третьої особи заявлено клопотання про закриття провадження у справ , оскільки спірна правовідносини пов'язані із невиконанням умов цивільно-правової угоди, а саме із невиконанням умов цивільно-правових договорів: кредитного та іпотеки.

Так згідно із висновком ВСУ від 14.06.2016 №21-41а16 суд вказує, що аналогічний спір не є публічно правовим, а випливає з договірних відносин і має вирішуватися судами за правилами ЦПК.

Представник позивача, позивач в судовому засіданні проти заяви про закриття провадження заперечили, надав суду письмові пояснення, в яких вказали що дана справа не є тотожною із справою, яку розглядав Верховний суд України приймаючи постанову від 14.06.2016 року і тому має розглядатися в порядку КАС України. Спірні правовідносини у даній справі не пов'язані з виконанням умов цивільно-правової угоди позивачем та третьої особою, а стосуються повноважень та виконання вимог законодавства суб'єктом владних повноважень при прийнятті оскаржуваного рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивовані порушенням Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Єгоровою М.Є. вимог законодавства у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, що призвело до незаконного рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень № 22043753 від 12.06.2015, а не порушення умов іпотечного договору, як зазначено в постанові ВСУ від 14.06.2016.

Відповідач в судове засідання не з'явився, 08.08.2016 до суду звернулась з заявою (вх. № 23456) та просить розглянути справу без її участі. Також повідомила, що заперечення на адміністративний позов складене ТОВ ФК «Вектор плюс» являється їх одноособовим волевиявленням.

При постановленні ухвали суд виходить з наступного:

Згідно постанови Верховного суду України від 14.06.2016 №21-41а16 вказано «Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Zand v. Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Розглядаючи справу, суди всіх інстанцій виходили з того, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів. На думку колегії суддів Судової палати в адміністративних справах, Судової палати у господарських справах і Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України, такий висновок не ґрунтується на правильному застосуванні норм права з огляду на нижченаведене.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС України).

За правилами пункту 1 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Враховуючи те, що у справі, яка розглядається, спірні правовідносини пов'язані із невиконанням, на думку позивача, умов цивільно-правової угоди, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах, Судової палати у господарських справах і Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що спір не є публічно-правовим, а випливає з договірних відносин і має вирішуватися судами за правилами ЦПК.

Таким чином, не обговорюючи питання правильності застосування судами статей 36,37 Закону №898-ІV, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах, Судової палати у господарських справах і Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що в цьому випадку неоднаково застосовано статтю 6 Конвенції стосовно «суду, встановленого законом». Беручи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі і обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.

За таких обставин ухвалені в адміністративній справі судові рішення підлягають скасуванню із закриттям провадження в ній».

Згідно ч. 2 ст.4 цього ж Кодексу, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Згідно ч. 1 ст.17 цього ж Кодексу, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій.

Згідно п.1 ч.1 ст.157 КАС України, суд закриває провадження по справі: якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Згідно ч.2 ст.157 КАС України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Згідно ч. 1 ст.244-2 КАС України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Як вбачається із позовної зави позивач - ОСОБА_1 просить визнати протиправним та скасувати рішення про держану реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 22043753 від 12.06.2015 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Єгорової М.Є.

Як вбачається з матеріалів справи підставою винесення рішення нотаріусом став договір іпотеки № 0703/0708/88-135-Z-1 від 02.07.2008 року посвідчений приватним нотаріусом Запорізького нотаріального округу Запорізької області Пянтковською О.І.

Таким чином, після отримання інформаційної довідки від 09.02.2016 позивач дізналася про те, що новим власником її квартири стало ТОВ «ФК «Вектор Плюс».

За таких обставин, враховуючи положення до ч.1ст.244-2 КАС України, суд дійшов висновку, що позовна заява ОСОБА_1 не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки спір не є публічно правовим, а випливає з договірних відносин і має вирішуватись судами за правилами ЦПК, відтак клопотання представника третьої особи про закриття провадження підлягає задоволенню.

З цих же підстав судом не враховуються пояснення представника позивача.

Враховуючи вищевикладене, зазначений спір не містить ознак публічно-правового, враховуючи висновок ВСУ 14.06.2016 по справі № 21-41а16, тому суд приходить до висновку, що провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1, до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Єгорової М.Є., за участю третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» про визнання протиправним і скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 157 КАС України.

Керуючись ст. ст. 69,70, 157, 159-163, 167 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання представника третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» про закриття провадження у адміністративній справі, задовольнити.

Провадження у справі № 808/2049/16 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Єгорової Марини Євгеніївни, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» про визнання протиправним та скасування рішення закрити.

Роз'яснити позивачу, що даний спір підлягає розгляду до юрисдикції місцевого загального суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали (якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 КАС України, або без виклику особи, яка її оскаржує, то в 5-денний строк з дня отримання цією особою копії ухвали) апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В.Батрак