Рішення № 61946267, 05.10.2016, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" жовтня 2016 р.Справа № 916/2341/16

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Курка Д.В.

За участю представників сторін:

Від позивача: Зубачова Ю.В. за довіреністю №01/11-1307 від 31.12.2015р.

Від відповідача: не з'явився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення 19 547,90 грн.

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство „Теплопостачання міста Одеси" (далі по тексту - КП „Теплопостачання міста Одеси") звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення 19 547,90 грн., обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги фактом неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором №2332 на постачання теплової енергії від 01.03.2011р. щодо здійснення оплати за спожиту теплову енергію.

Представник відповідача жодного разу в судові засідання по даній справі не з'явився та про причини неявки суд не повідомив. При цьому, суд зазначає, що конверти із поштовими відправленням суду, які був надісланий за адресою місцезнаходження фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 65000, АДРЕСА_1 були повернуті суду у зв'язку із неможливістю вручення адресату. З огляду на викладене, відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. за № 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (з наступними змінами та доповненнями) відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду даної справи господарським судом. Оскільки фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 не було надано суду відзив на позов, справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно зі ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

01.03.2011р. між КП „Теплопостачання міста Одеси" (Теплопостачальна організація) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (Споживач) було укладено договір на постачання теплової енергії № 2332, відповідно до розділу 1 та п. 2.1 якого Теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати Споживачу теплову енергію, а Споживач зобов'язується оплачувати фактично одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим договором. Теплова енергія постачається Споживачу на опалення нежилого приміщення за адресою: проспект Гагаріна, 10 в обсягах згідно додатку 1 до цього договору. Даний об'єкт належить споживачу на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на нежилі приміщення /НОМЕР_1 від 27.09.2010р./

Згідно зі ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим у державних стандартах або технічних умовах.

Виходячи з умов п.п. 10.1, 10.4 договору на постачання теплової енергії № 2332 від 01.03.2011р. договір набуває чинності з 01.03.2011р. та діє до 31.12.2012р. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін. В матеріалах справи відсутні докази волевиявлення жодної із сторін названого договору на припинення його дії, у зв'язку з чим, суд доходить висновку, що договір на постачання теплової енергії № 2332 від 01.03.2011р., укладений між сторонами по справі, був пролонгований на той самий строк та на тих самих умовах, які були передбачені сторонами в момент його укладення, та на момент вирішення цього спору є діючим.

В силу положень ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Положеннями розділу 4.2. договору на постачання теплової енергії № 2332 від 01.03.2011р. встановлено, що до обов'язків Теплопостачальної організації віднесено забезпечення постачання теплової енергії Споживачу в обсягах згідно з додатком 1. Згідно з додатком № 1 до договору на постачання теплової енергії № 2332 від 01.03.2011р. сторонами даного договору було погоджено орієнтовний обсяг поставки теплової енергії на рік у розмірі 7,81869 Гкал.

У відповідності до ст. 276 Господарського кодексу України загальна кількість енергії, що відпускається, визначається за погодженням сторін. Показники якості енергії узгоджуються сторонами на підставі державних стандартів або технічних умов шляхом погодження переліку (величини) показників, підтримання яких є обов'язком для сторін договору. Строки постачання енергії встановлюються сторонами у договорі виходячи, як правило, з необхідності забезпечення її ритмічного та безперебійного надходження абоненту. Основним обліковим періодом енергопостачання є декада, з коригуванням обсягів протягом доби. Сторони можуть погоджувати постачання енергії протягом доби за годинами, а також час і тривалість максимальних та мінімальних навантажень. Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Пунктом 29 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007р. № 1198, передбачено, що теплова енергія постачається безперервно, якщо договором не передбачено інше.

КП „Теплопостачання міста Одеси" протягом періоду з 01.10.2014р. по 01.06.2016р. року включно належним чином виконувались прийняті на себе зобов'язання за договором на постачання теплової енергії № 2332 від 01.03.2011р. шляхом безперервного постачання теплової енергії відповідачу.

Згідно з п.п. 3.2.2, 6.1, 6.2, 6.4 договору на постачання теплової енергії № 2332 від 01.03.2011р.Споживач зобов'язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і терміни, що передбачені цим договором. Розрахунки за теплову енергію проводяться в грошовій формі на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації по тарифу для інших споживачів, встановленого з 01.01.2009р. рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 20.12.2008р. за №1612 у розмірі 570,30 грн. за 1 Гкал. Нові тарифи встановлює орган місцевого самоврядування, вони не є предметом узгодження між Теплопостачальною організацією та Споживачем, нарахування із застосуванням нових тарифів проводяться з дати встановлення, зазначеної у відповідному рішенні про встановлення тарифу. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Кінцевим терміном розрахунку за спожиту теплову енергію є 20 число місяця, наступного за розрахунковим.

Посилаючись на те, що відповідачем в порушення умов договору на постачання теплової енергії № 2332 від 01.03.2011р., вимог ст. 526, ЦК України зобов'язання із своєчасного та повного здійснення розрахунків за спожиту теплову енергію за період з 01.10.2014р. по 01.06.2016р. включно належним чином виконані не були, КП „Теплопостачання міста Одеси" в межах даної справи висуваються позовні вимоги про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 заборгованості за спожиту на підставі названого договору теплову енергію в сумі 19 547,90 грн.

Розглянувши здійснений КП „Теплопостачання міста Одеси" розрахунок заборгованості фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 за спожиту теплову енергію, господарський суд відзначає, що в якості підстави нарахування суми заборгованості, заявленої до стягнення, позивачем було використано наступні тарифи: за теплову енергію, поставлену протягом періоду з жовтня 2014р. по листопад 2014р. включно, в розмірі 1 218 грн./Гкал; за теплову енергію, поставлену протягом періоду з грудня 2014р. по лютий 2015р. включно, в розмірі 1 443,89 грн./Гкал, за березня 2015р. - в розмірі 2 023,46 грн./Гкал, за квітень 2015р. у розмірі 1 755,22 грн./Гкал, протягом періоду з травня 2015р. по жовтень 2015р. включно у розмірі 1 681,34 грн./Гкал, протягом періоду з листопада 2015р. по січень 2016р. включно у розмірі 1 622,96 грн./Гкал, протягом періоду з лютого 2016р. по травень 2016р. включно у розмір 1 580,47 грн./Гкал. Вирішуючи даний спір по суті, господарський суд вважає за необхідне визначити обґрунтованість застосування позивачем даних тарифів.

Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна визначається в договорі. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 191 Господарського кодексу України державні регульовані ціни запроваджуються Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень у встановленому законодавством порядку. В силу положень ст. 12 Закону України „Про ціни та ціноутворення" державні регульовані ціни запроваджуються на товари, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, мають істотну соціальну значущість, а також на товари, що виробляються суб'єктами, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку.

Положеннями ч. 6 ст. 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

У відповідності до ч. 3 ст. 20 Закону України „Про теплопостачання" від 02.06.2005р. № 2633-IV (з подальшими змінами та доповненнями) тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, крім тарифів на виробництво теплової енергії для суб'єктів господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, затверджуються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, та органами місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законодавством.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 23.05.2014р. № 591, яка набрала чинності з 01.06.2014р., було внесено зміни до постанови від 31.12.2013р. №493 „Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання КП „Теплопостачання міста Одеси" та встановлено тариф на теплову енергію для потреб інших споживачів у розмірі 1 015,41 грн./Гкал (без ПДВ). Саме цей тариф було застосовано позивачем при здійсненні розрахунку вартості спожитої фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 теплової енергії за період з жовтня 2014р. по листопад 2014р. включно.

В свою чергу, на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 28.11.2014р. №648, яка набрала чинності з 01.12.2014р., було затверджено для КП „Теплопостачання міста Одеси" тариф на теплову енергію для потреб інших споживачів у розмірі 1 203,24 грн./Гкал (без ПДВ). Вказаний тариф був застосований для розрахунку вартості теплової енергії, спожитої протягом періоду з грудня 2014р. по лютий 2015р.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 27.02.2015р. №243, яка набрала чинності з 01.03.2015р., було затверджено для КП „Теплопостачання міста Одеси" тариф на теплову енергію для потреб інших споживачів у розмірі 1 686,22 грн./Гкал (без ПДВ). Зазначений тариф був застосований для розрахунку вартості теплової енергії, спожитої відповідачем протягом березня 2015р.

В подальшому постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 31.03.2015р. №1121, яка набрала чинності з 01.04.2015р., було затверджено для КП „Теплопостачання міста Одеси" тариф на теплову енергію для потреб інших споживачів у розмірі 1 462,68 грн./Гкал (без ПДВ). Вартість спожитої теплової енергії фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 за квітень 2015р. була розрахована за вказаним тарифом.

З матеріалів справи вбачається, що наказом КП „Теплопостачання міста Одеси" №116 від 25.05.2015р. „Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, поставну для потреб бюджетних установ, релігійних організацій та інших споживачів (крім населення) КП „Теплопостачання міста Одеси" у відповідності до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 30.04.2015р. №1386 з 01.05.2015р. було встановлено тариф на теплову енергію для інших споживачів у розмірі 1 401,12 грн./Гкал (без ПДВ). Зазначений тариф був застосований для розрахунку вартості теплової енергії, спожитої відповідачем протягом періоду з травня 2015р. по жовтень 2016р. включно.

Наказом КП „Теплопостачання міста Одеси" №229 від 14.11.2015р. у відповідності до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 30.04.2015р. №1386 з 01.11.2015р. було встановлено тариф на теплову енергію для інших споживачів у розмірі 1 352,47 грн./Гкал (без ПДВ). Протягом періоду з листопада 2015р. по січень 2016р. включно розрахунок вартості спожитої теплової енергії відповідачем здійснювався відповідно до вказаного тарифу.

19.02.2016р. наказом КП „Теплопостачання міста Одеси" №23 „Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, поставну для потреб бюджетних установ, релігійних організацій та інших споживачів (крім населення) КП „Теплопостачання міста Одеси" у відповідності до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 30.04.2015р. №1386 з 01.05.2015р. та постанови від 28.01.2016р. №54 „Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП" з 01.02.2016р. тариф на теплову енергію для потреб інших споживачів складає 1 317,06 грн./Гкал (без ПДВ). Зазначений тариф був застосований для розрахунку вартості теплової енергії, спожитої відповідачем протягом періоду з лютого 2016р. по травень 2016р. включно.

Враховуючи наведені положення законодавства щодо порядку формування тарифів на теплову енергію, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість та законність застосування тарифів, які використовувались КП „Теплопостачання міста Одеси" для визначення вартості спожитої відповідачем теплової енергії на підставі договору № 2332 від 01.03.2011р. на постачання теплової енергії протягом спірного періоду.

Як вбачається, із матеріалів справи, вартість поставленої позивачем теплової енергії протягом спірного періоду не оплачувалась фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, в результаті чого, станом на момент вирішення цього спору у відповідача наявна заборгованість перед позивачем за спожиту теплову енергію в сумі 19 547,90 грн.

Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, господарський суд визнає обґрунтованою та доведеною суму заборгованості відповідача перед КП „Теплопостачання міста Одеси" за поставлену теплову енергію в розмірі 19 547,90 грн., яка витікає з умов укладеної між сторонами угоди та положень чинного законодавства, у зв'язку з чим, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Підсумовуючи все наведене вище, суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі шляхом присудження до стягнення із фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь КП „Теплопостачання міста Одеси" заборгованості в сумі 19 547,90 грн. відповідно до положень ст.ст. 193, 275, 276, 191 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 617, 625 629, 632 ЦК України, п. 29 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007р. № 1198, ч. 3 ст. 20 Закону України „Про теплопостачання" від 02.06.2005р. № 2633-IV (з подальшими змінами та доповненнями).

Судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 35, 44, 49, 75, 82-85, ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 /65000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2/ на користь комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси" /65110, м. Одеса, вул. Балківська, 1-Б, код ЄДРПОУ 34674102, рахунок № 26035303416451 в АТ „Державний ощадний банк України" в філії Одеське ОУ АТ „Ощадбанк", МФО 328845/ заборгованість за поставлену теплову енергію в сумі 19 547 грн. 90 коп. /дев'ятнадцять тисяч п'ятсот сорок сім грн. 90 коп./, судовий збір в сумі 1 378 грн. 00 коп. / одна тисяча триста сімдесят вісім грн. 00 коп./. Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення підписано 10 жовтня 2016 р.

Суддя С.П. Желєзна