Ухвала суду № 61946097, 11.10.2016, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

11 жовтня 2016 року Справа № 911/2770/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач), Гольцової Л.А., Козир Т.П.,перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Паком"на рішення та постанову Господарського суду Київської області від 10.09.2015 Київського апеляційного господарського суду від 24.11.2015у справі№ 911/2770/15 Господарського суду Київської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Дельта Банк" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Паком"прозвернення стягнення на предмет іпотеки

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 10.09.2015 у справі № 911/2770/15, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.11.2015, задоволено позов Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Паком" про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції у цій справі, Товариство з обмеженою відповідальністю "Паком" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 10.09.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.11.2015 у справі № 911/2770/15, прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позову.

Згідно із статтею 105 Господарського процесуального кодексу України за наслідками розгляду апеляційної скарги апеляційний господарський суд приймає постанову.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Як свідчать матеріали справи, постанова Київського апеляційного господарського суду у даній справі була прийнята 24.11.2015 і в цей же день набрала законної сили.

Відповідно до частини 1 статті 110 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням місцевого господарського суду чи постановою апеляційного господарського суду законної сили.

25.08.2016, згідно з відміткою Київського апеляційного господарського суду, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою на вищевказану постанову та з клопотанням про поновлення пропущеного процесуального строку на подання касаційної скарги.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на подання касаційної скарги, скаржник зазначає, що 13.11.2015 Товариством з обмеженою відповідальністю "Паком" і Товариством з обмеженою відповідальністю "Юрінфоком" було розірвано договір про надання юридичних послуг, на підставі якого представником скаржника був призначений ОСОБА_4; постанова суду апеляційної інстанції не була отримана скаржником за адресою реєстрації підприємства, натомість була надіслана на адресу неналежного представника скаржника - ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1, у зв'язку із чим скаржник не був повідомлений про її наявність; лише у серпні 2016 скаржник дізнався про державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки за ПАТ "Дельта Банк" на підставі рішення Господарського суду Київської області від 10.09.2015, а про зміст оскаржуваних рішень ТОВ "Паком" довідалося після ознайомлення його представника із матеріалами справи 25.08.2016.

Колегія суддів суду касаційної інстанції, розглянувши вказане клопотання, не знаходить підстав для його задоволення з урахуванням наступного.

Відновлення пропущеного процесуального строку відповідно до статті 53 Господарського процесуального кодексу України можливе при визнанні поважною причини пропуску встановленого законом строку.

Судова колегія касаційної інстанції зазначає, що відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується, виходячи із поважності причин пропуску строку.

Поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.

При цьому обґрунтування поважності обставин, що зумовили пропуск строку на касаційне оскарження, в силу приписів ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України покладається на скаржника.

При вирішенні питання про поновлення строку на касаційне оскарження колегія суддів касаційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини, викладені, зокрема у справі Пономарьов проти України №. 3236/03 від 03.04.2008, у якій Судом зазначено, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності), особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків.

Вирішуючи питання про можливість відновлення пропущеного процесуального строку на подання касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України виходить з того, що строк касаційного оскарження постанови апеляційного господарського суду відраховується саме з дати її прийняття, а не з дати отримання її тексу відповідачем; бере до уваги те, що представник відповідача був присутній при розгляді справи в суді апеляційної інстанції та оголошенні вступної та резолютивної частини постанови; оскаржувана постанова Київського апеляційного господарського суду від 24.11.2015 у цій справі у встановлений законом строк була направлена сторонам у справі, натомість з касаційною скаргою Товариство з обмеженою відповідальністю "Паком" звернулося лише 25.08.2016; після прийняття апеляційним господарським судом оскаржуваної постанови, відповідачем 04.12.2015 були подані до суду першої інстанції заява про зміну способу виконання рішення; заява про відстрочення виконання рішення та заяву про забезпечення позову; враховує те, що скаржником не надано доказів скасування ним у встановленому порядку довіреності, виданої представникам; а також враховує те, що з наявного в матеріалах справи листа скаржника на адресу ПАТ "Дельта Банк" за вих. № 03-12/15 від 03.12.2015 за підписом директора ОСОБА_5 вбачається, що скаржник був обізнаний про винесення судом апеляційної інстанції оскаржуваної постанови, якою залишено без змін рішення місцевого господарського суду у цій справі, та вказав у цьому листі адресою для направлення кореспонденції саме АДРЕСА_1, що спростовує його доводи, покладені в обґрунтування поданого клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку.

На думку колегії суддів, скаржник належним чином не обґрунтував поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, а наведені у клопотанні доводи є непереконливими та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами. Скаржником також не надано належних доказів того, що у нього не було можливості вчасно здійснити відповідні процесуальні дії щодо касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції.

За таких обставин колегія суддів вважає, що скаржником не надано переконливих доказів наявності поважних причин пропуску строку, встановленого для подання касаційної скарги, а тому згідно з приписами статті 53 Господарського процесуального кодексу України в поновленні пропущеного процесуального строку слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. . 42, 43, 86, 107, 111, п. 5 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Паком" у задоволенні клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Паком" на рішення Господарського суду Київської області від 10.09.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.11.2015 у справі № 911/2770/15 повернути скаржнику.

Головуючий суддя: Л. Іванова

судді: Л. Гольцова

Т. Козир