АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_______________
Провадження № 22-ц/790/5017/16 Головуючий 1 інст. Караченцев І.В.
Справа № 635/6011/15-ц Доповідач Кружиліна О.А.
Категорія: відшкодування шкоди
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2016 року м.Харків
Апеляційний суд Харківської області в складі:
головуючого Кружиліної О.А.
суддів Кіся П.В., Шаповал Н.М.
за участю секретаря Сементовської О.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Харківського районного суду Харківської області від 09 червня 2016 року
за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
в с т а н о в и в:
11 серпня 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути солідарно з ОСОБА_1 та НАСК «ОРАНТА» на користь ОСОБА_2 матеріальний збиток у сумі 41185,00 грн., спричинений в результаті механічного ушкодження автомобіля.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 10000 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 27.10.2014 року відповідач ОСОБА_1, керуючи автомобіля НОМЕР_1 скоїв дорожньо-транспортну пригоду, а саме допустив зіткнення з двома автомобілями: НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 та автомобілем НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2, в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження.
Постановою Харківського районного суду Харківської області від 26.11.2014 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 340 грн.
Позивачу завдано істотних матеріальних збитків, що повязані з технічним ушкодженням автомобіля НОМЕР_4 під час вказаної дорожньо-транспортної пригоди, розмір яких підтверджено страховим актом № 000021851/01 та становить 41185 грн.
Крім матеріальних збитків, позивачу неправомірними діями відповідача ОСОБА_1 заподіяно моральну шкоду, яку він оцінює в 10 000 грн., і яка виразилась у тому, що позивач є інвалідом ІІ групи за хворобою повязаною з рухоопорними частинами тіла, а тому автомобіль НОМЕР_4 використовувався ним як повсякденний засіб руху для вирішення необхідних щоденних питань. Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди, винним у якій визнано ОСОБА_1, позивач тривалий час не має можливості користуватися належним йому автомобілем, що призвело до істотних моральних переживань від неможливості своєчасно виконувати свої плани та забезпечувати щоденні потреби своєї сімї через необхідність вирішувати питання щоденного пересування. Моральні страждання також виникли внаслідок того, що відповідач ОСОБА_1 ухилявся від відшкодування спричинених ним збитків та вирішення питання про ремонт автомобіля ОСОБА_2, у позивача виникли моральні страждання внаслідок того що у нього стали виникати постійні болі в суглобах ніг від постійного пересування пішки, постійні стреси та хвилювання, переживання викликані неправомірними діями відповідача.
Відповідачем ОСОБА_1 було надано позивачу ОСОБА_2 поліс обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного між ОСОБА_1 і ПАТ «УСК «Гарант-Авто» № АІ/6950717 від 28.04.2014 року.
02.03.2015 року ОСОБА_2, на підставі наданого йому ОСОБА_1 страхового договору звернувся до ПАТ «УСК «Гарант-Авто» з письмовою заявою про відшкодування йому матеріальних збитків завданих внаслідок цієї ДТП, але відшкодування страховою компанією не було проведено у звязку із знаходженням ПАТ «УСК «Гарант-Авто» у стані ліквідації.
Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 09 червня 2016 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ПАТ «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задоволено частково.
Стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на відшкодування завданої матеріальної шкоди 41 185 грн., на відшкодування завданої моральної шкоди 5000 грн.
Не погодившись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення скасувати в частині стягнення з нього на користь ОСОБА_2 на відшкодування матеріальної шкоди 41185 грн. та на відшкодування моральної шкоди 5000 грн.; ухвалити нове рішення, яким у позові ОСОБА_2 в цій частині відмовити.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилався на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, порушення норм матеріального та процесуального права, неповне зясування судом першої інстанції обставин справи.
Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, відповідно до статті 303 ЦПК України перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Перевіряючи доводи сторін, суд першої інстанції забезпечив сторонам рівні можливості щодо надання доказів, їх дослідження та доведеності перед судом їх переконливості, сприяв всебічному і повному зясуванню обставин справи і вирішив справу на засадах змагальності.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні дані та відповідні їм правовідносини, розглянув справу в межах заявлених позовних вимог і ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з положень статей 23, 1166, 1167, 1187 ЦК України та тих обставин, що 27.10.2014 р. о 16 год. 50 хв. на 4 км. + 400 м. підїзної дороги зі сторони м. Києва в сторону аеропорту дороги зі сторони м. Києва в сторону аеропорту м. Харків відповідач ОСОБА_1, керуючи автомобілем «КIА CEED», д.н. AX 2857 СE, не вибрав безпечну швидкість руху, не врахував дорожню обстановку, стан транспортного засобу та допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_5, під керуванням ОСОБА_3, автомобілем НОМЕР_6 під керуванням ОСОБА_2 в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження. Постановою Харківського районного суду Харківської області від 26.11.2014 року. ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення за статтею 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн. Неправомірними діями ОСОБА_1 ОСОБА_2 завдано матеріальну та моральну шкоду. Суд вважав, що ОСОБА_1 є належним відповідачем по справі, оскільки він є власником автомобіля «КIА CEED», д.н. AX 2857 СE і він сам знаходився за його кермом під час ДТП.
З таким висновком суду першої інстанції, апеляційний суд погоджується, вважає його правильним, обґрунтованим, та таким, що ґрунтується на достатньо повно встановлених обставинах справи, доказах, які містяться в матеріалах справи та відповідає вимогам статті 213 ЦПК України.
Доводи апеляційної скарги щодо неналежного відповідача у справі, апеляційний суд вважає їх безпідставними, оскільки доказів про перебування відповідача з ТОВ «Торговий дім «Семагро плюс» у трудових відносинах матеріали справи не містять. Наявність укладеного 14 квітня 2011 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Торговий дім «Семагро плюс» договору найму (оренди) транспортного засобу автомобіля «КIА CEED», д.н. AX 2857 СE не є підставами вважати ОСОБА_1 неналежним відповідачем у справі.
Судом встановлено, та підтверджується належними доказами про те, що автомобіль «КIА CEED», д.н. AX 2857 СE, згідно техпаспорту на автомобіль належить на праві власності ОСОБА_1.
Постановою Харківського районного суду Харківської області від 26 листопада 2014 року ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення за статею 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення (а.с. 70).
З мотивувальної частини зазначеної постанови вбачається, що ОСОБА_1 керуючи автомобілем «КIА CEED», д.н. AX 2857 СE не вибрав безпечну швидкість руху, не врахував дорожню обстановку, стан транспортного засобу та допустив зіткнення з автомобілями НОМЕР_7 під керуванням ОСОБА_3 та автомобілем НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2. Своїми діями порушив вимоги п. 12.1 Правил дорожнього руху.
Відповідно до частини 2 статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Під час розгляду справи, ОСОБА_2 відмовився від своєї вимоги до ПАТ «УСК «Гарант-Авто» про відшкодування майнової шкоди та реалізував право повного відшкодування шкоди від особи, яка її завдала .
Що стосується розміру завданої майнової шкоди, то апеляційний суд погоджується з тим розміром, який був визначений у страховому акті № 000021851/01, оскільки відповідачем інших розрахунків щодо розміру завданої майнової шкоди суду не надано, а на пропозицію щодо призначення судом апеляційної інстанції товарознавчої експертизи, представник відповідача відмовився.
З огляду на викладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 308, 313, п.1 ч.1 ст. 314, 315, 317, 319, ЦПК України,-
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Харківського районного суду Харківської області від 09 червня 2016 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Касаційна скарга на ухвалу апеляційного суду може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий О.А. Кружиліна
Судді П.В. Кісь
ОСОБА_5
Судове рішення № 61945580, Апеляційний суд Харківської області було прийнято 05.10.2016. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 635/6011/15-ц. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: