Рішення № 61945547, 06.10.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 2018/2-2397/11 Головуючий 1 інстанції Чередник В.Є.

Провадження № 22ц/790/4394/16 Доповідач: Коваленко І.П.

Категорія: інші

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2016 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого Коваленко І.П

суддів Костенко Т.М., Довгаль А.П.

при секретарі Калюжній Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Київського районного суду м. Харкова від 16 травня 2011 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова Міністерства оборони України про зобовязання вчинення дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2011 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова Міністерства оборони України про зобовязання вчинення дії.

В обґрунтування своїх вимог позивачка вказала, що наказом Начальника Генерального штабу Збройних Сил України № 200 від 21.06.05 р., наказом Начальника Харківського інституту танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» № 187 від 06.07.05 р., її чоловіка капітана ОСОБА_2 звільнено з військової служби у звязку з реформуванням (скороченням штатів) ЗС України. У звязку з звільненням за такою підставою, його поставили на квартирний облік в КЕВ м. Харкова МОУ в позачергову чергу. 05.02.10 р. її чоловік капітан запасу ОСОБА_2 помер. У звязку з цим, за її зверненням замість померлого чоловіка ОСОБА_2 КЕВ м. Харкова залишив на квартирній черзі її з збереженням всіх передбачених чиним законодавством померлому чоловікові умов отримання житла.

Однак, в порушення п. 8 Закону України «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у звязку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їх сімей», її сімю житлом до цього часу не забезпечено.

В звязку з цим просила зобовязати квартирно-експлуатаційний відділ м. Харкова Міністерства оборони України надати їй за рахунок Міністерства Оборони України, ізольоване житлове приміщення на склад її сімї, при першому надходженні житла.

В судовому засіданні представник позивача надав письмову заяву з проханням розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх посилаючись на вищевказані обставини та підстави.

Представник відповідача КЕВ м. Харкова в судове засідання не зявився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, наддав до суду відзив, в якому позовні вимоги визнає та просить розглянути справу без участі представника КЕВ м. Харкова. В обґрунтування зазначає, що незважаючи на приписи п. 8 Закону України «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у звязку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їх сімей» КЕВ м. Харкова до цього часу не мала можливості надати сімї ОСОБА_1 окреме житлове приміщення у звязку з недостатнім фінансуванням житлового будівництва Міністерства Оборони України.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 16 травня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Зобовязано квартирно-експлуатаційний відділ м. Харкова Міністерства оборони України надати ОСОБА_1 за рахунок Міністерства Оборони України ізольоване житлове приміщення на склад її сімї, при першому надходженні житла.

В апеляційній скарзі Міністерство оборони України просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. При цьому посилається на порушення судом норм процесуального та матеріального права. Зазначає, що до повноважень відповідача не входить вирішення питання щодо розподілу та надання житлових приміщень військовослужбовцям, які перебувають на квартирному обліку.

Колегія суддів, вислухавши суддю доповідача, пояснення зявившихся осіб, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з підстав, передбачених ст. 309 ЦПК України.

За статтею 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із їх доведеності в повному обсязі.

Однак погодитись з таким висновком судова колегія не може, оскільки суд неповно зясував обставини, що мають значення для справи; неправильно застосував норми матеріального права, порушив норми процесуального права.

Встановлено, що наказом Начальника Генерального штабу Збройних Сил України № 200 від 21.06.05 р., наказом Начальника Харківського інституту танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут»№ 187 від 06.07.05 р., чоловіка позивачки капітана ОСОБА_2 звільнено з військової служби у звязку з реформуванням (скороченням штатів) ЗС України.

У звязку з звільненням за такою підставою, його поставили на квартирний облік в КЕВ м. Харкова МОУ в позачергову чергу.

05.02.10 р. її чоловік капітан запасу ОСОБА_2 помер.

У звязку з цим, за її зверненням замість померлого чоловіка ОСОБА_2 КЕВ м. Харкова залишив на квартирній черзі її з збереженням всіх передбачених чинним законодавством померлому чоловікові умов отримання житла.

Позивач з 22.04.2002 року перебуває на квартирному обліку в Харківському гарнізоні в загальній черзі № 981, а з 06.07.2005 року - в списку осіб, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень № 212.

Згідно абзаців 1, 7 пункту 1 статті 12, частини 1 статті 23 Закону № 2011-ХП (в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР та іншими нормативно-правовими актами.

Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей жилими приміщеннями, а також розмір і порядок виплати грошової компенсації за піднайом (найом) ними жилих приміщень визначається Кабінетом Міністрів України.

Фінансове забезпечення витрат, повязаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів, що передбачаються в Державному бюджеті України на відповідний рік для Міністерства оборони України, розвідувальних органів України та інших центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування та правоохоронні органи, інших джерел, передбачених законом.

Механізм забезпечення житловим приміщенням військовослужбовців осіб офіцерського, старшинського і сержантського, рядового складу (крім військовослужбовців строкової служби), окрема Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення та Держспецтрансслужби, Держспецзвязку, посади в яких комплектуються військовослужбовцями, у тому числі звільнених в запас або у відставку, що залишилися перебувати на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових приміщень, у військових частинах, закладах, установах та організаціях після звільнення та членів їх сімей врегульовано Порядком забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2006 року № 1081 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі Порядок).

Зокрема Порядком передбачено, що центральні органи виконавчої влади, які здійснюють керівництво, зокрема, Збройними Силами України, видають нормативно-правові акти з питань забезпечення військовослужбовців житлом, а також щороку визначають обсяги службового житла і житла, що надається військовослужбовцям для постійного проживання (пункт 4, абзац другий Порядку).

Організація забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями врегульована Інструкцією, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 30 листопада 2011 року № 737 (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) (далі Інструкція).

Так, згідно пунктів 4.5., 6.3., 7.1. Інструкції військовослужбовці забезпечуються житловими приміщеннями для постійного проживання за рішенням квартирно-експлуатаційного органу, погодженим з гарнізонною житловою комісією житловою комісією військової частини.

Списки розподілу житлової площі розробляються квартирно-експлуатаційним органом та з необхідними документами проходять правову експертизу і перевіряються на відповідність чинному законодавству помічником начальника гарнізону з правової роботи, направляються на затвердження начальнику гарнізону.

У разі непогодження гарнізонною житловою комісією, житловою комісією військової частини списків розподілу житлової площі або погодження із зауваженнями керівник квартирно-експлуатаційного органу протягом 5 днів доповідає начальнику гарнізону внесені гарнізонною житловою комісією та житловою комісією військової частини обґрунтовані письмові зауваження для прийняття ним відповідного рішення.

Списки розподілу житлової площі подаються начальником гарнізону, головою гарнізонної житлової комісії та керівником квартирно-експлуатаційного органу на перевірку до Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України для подальшого їх розгляду комісією з контролю за розподілом житла в гарнізонах Збройних Сил України.

Рішення (пропозиції) комісії з контролю за розподілом житла в гарнізонах Збройних Сил України є остаточними і обовязковими для розгляду начальником гарнізону, керівником квартирно-експлуатаційного органу та головою гарнізонної житлової комісії.

Контроль за розподілом житлових приміщень в гарнізонах Збройних Сил України, перевіркою правильності оформлення облікових справ військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов, здійснюється комісією з контролю за розподілом житла в гарнізонах Збройних Сил України.

Начальник гарнізону несе персональну відповідальність за належну організацію роботи житлових комісій гарнізону, дотримання законності під час забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями.

Аналіз вказаних норм права свідчить, що жилі приміщення для постійного проживання виділяються за рахунок коштів, що передбачаються в Державному бюджеті на відповідний рік для Міністерства оборони України. Прийняття рішення щодо розподілу вказаних житлових приміщень серед осіб, які мають право на їх отримання, передбачає чітко визначену процедуру, в якій в обовязковому порядку приймають участь: квартирно-експлуатаційний відділ (КЕЧ) району; гарнізонна житлова комісія; начальник гарнізону; житлова комісія військової частини; відповідні структурні підрозділи Міністерства оборони України; Міністр оборони України, інші (Головне КЕВ Збройних Сил України; Комісія з контролю за розподілом житла у гарнізонах Збройних Сил України, яка створюється за наказом Міністра оборони України).

Таким чином, до повноважень квартирно-експлуатаційного відділу не входить вирішення питання щодо розподілу та надання житлових приміщень для постійного проживання осіб, які перебувають на квартирній черзі.

Звільнені з військової служби, зокрема, у звязку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів (реформуванням), забезпечуються жилими приміщеннями для постійного проживання в населеному пункті за місцем перебування їх на квартирному обліку виключно в порядку черговості.

Однак позивачу не було відмовлено у її праві на отримання житла, оскільки вона перебуває на квартирному обліку в Харківському гарнізоні в загальній черзі з 22.04.2002 року за № 981, а у списках на пільгових засадах з 06.07.2005 року - за № 212.

Крім того, Квартирно-експлуатаційний відділ м. Харкова Міністерства оборони України зобовязано надати ОСОБА_1 ізольоване житлове приміщення при першому надходженні житла за рахунок Міністерства Оборони України.

При цьому Міністерство Оборони України до участі у справі залучено не було.

Враховуючи викладене, підстав для задоволення позову та зобовязання Квартирно-експлуатаційного відділ м. Харкова Міністерства оборони України надати позивачці ізольоване житлове приміщення при першому надходженні житла за рахунок Міністерства Оборони України у суду першої інстанції не було.

Рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нового про відмову в позові з підстав, передбачених пунктом 2 частини 1 статті 307 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 1 п. 2, 314 ч. 2, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 16 травня 2011 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову ОСОБА_1 до квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова Міністерства оборони України про зобовязання вчинення дії відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді