Ухвала суду № 61945180, 12.10.2016, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

12.10.2016

Справа № 642/6315/16-к

Провадження №1кс/642/1737/15

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2016 року Ленінський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Вікторова В.В.

за участю: секретаря Лозоватої А.В.

прокурора Чопко М.П.

представника потерпілого ОСОБА_1

потерпілого ОСОБА_2

захисників ОСОБА_3, ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_5 ОСОБА_6 про відвід судді Ленінського районного суду м. Харкова Пашнєва Вячеслава Григоровича від участі у розгляді кримінального провадження № 642/6315/16-к відносно ОСОБА_5, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, -

в с т а н о в и в:

В провадженні судді Ленінського районного суду м. Харкова (ОСОБА_7Г.) знаходиться кримінальне провадження № 642/6315/16-к за обвинуваченням ОСОБА_5, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України .

В судовому засіданні 12 жовтня 2016 року захисник обвинуваченого ОСОБА_5- ОСОБА_3 подав письмову заяву про відвід судді Пашнєву В.Г., посилаючись на те, що у даного судді на розгляді знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_5, який обвинувачується у перевищенні службових повноважень, а саме в побитті потерпілого ОСОБА_2 Слідчий в ході досудового розслідування повязував перевищення службових повноважень ОСОБА_5 із виправданням раніше суддею Пашнєвим В.Г. громадянина ОСОБА_2, який обвинувачувався у скоєнні злочину, передбаченого ч.2ст.317КК України.

Відомості, про вчинення ОСОБА_2 даного злочину, які були внесені до ЄРДР, збирав саме дільничний уповноважений ОСОБА_5

В матеріалах кримінального провадження зазначено також, що ОСОБА_5 застосовував насильство до ОСОБА_2 з метою заставити останнього змінити його свідчення у справі, що розглядалася раніше суддею Пашнєвим В.Г., та по якій він був виправданий.

За таких умов, на думку сторони захисту, розгляд кримінального провадження суддею Пашнєвим В.Г. може викликати сумніви у обєктивності та неупередженості суду.

Право обвинуваченого на справедливий суд закріплено в нормах міжнародного права, зокрема, в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Практика Європейського суду із прав людини наголошує на задоволенні заяви про відвід судді в разі, якщо сторона у справі має сумніви у безсторонності судді, хоча обєктивно це нічим не підтверджено, адже в іншому випадку це буде розцінено, як порушення права особи на справедливий суд.

Прокурор Чопко М.П. в судовому засіданні заперечував проти відводу, заявленого судді Пашнєву В.Г., посилаючись на те, що дане кримінальне провадження було розподілено автоматичною системою документообігу суду без будь-яких порушень щодо обрання головуючого судді, а також що кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 за ст. 317 ч.2 КК України та дане кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 це два різні кримінальні провадження, з різним процесуальним статусом вищевказаних осіб, у звязку з чим достатніх підстав для задоволення поданої заяви про відвід судді не вбачається.

Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисники ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судовому засіданні заяву про відвід підтримали, посилаючись на наведені в ній підстави.

Представник потерпілого ОСОБА_1 та сам потерпілий ОСОБА_2 при розгляді даного клопотання послалися на розсуд суду.

Суддя Пашнєв В.Г. належним чином був повідомлений про дату та час розгляду заяві про відвід, давати будь- які поясненні стосовно заявленого відводу відмовився.

Суд, вислухавши думку сторін кримінального провадження вважає необхідним зазначити наступне.

Як вірогідно встановлено судом в провадженні Ленінського районного суду ( суддя Пашнєв В.Г.) знаходилося кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2, у скоєнні злочину, передбаченого ст. 317 ч.2 КК України. Згідно вироку вищевказаного суду від 26.08.2016 року ОСОБА_2 визнаний невинуватим предявленому йому обвинуваченні за ст. 317 ч.2 КК України та виправданий за цією статтею.

У вироку суду зазначено, що обвинувачення ОСОБА_2 ґрунтується також на показах свідка ОСОБА_5, який повідомив, що останній систематично вживав наркотичні засоби.

Згідно із ч. 2 ст. 8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, тобто фактично законодавець визначив практику Європейського суду з прав людини частиною кримінального процесуального законодавства України. У рішенні Європейського суду з прав людини від 10 грудня 2009 р. в справі «Мироненко і Мартенко проти України» згідно із пунктами 62, 69, 70 «…У пункті 1 статті 6 Конвенції зазначено: "Кожен має право на справедливий...розгляд його справи... незалежним і безстороннім судом..., який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення...".

Згідно з усталеною практикою Суду, наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою субєктивного та обєктивного критеріїв.

За субєктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до обєктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. Застосовуючи обєктивний критерій, слід зясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть служити підставою для сумніву в його безсторонності. Тобто при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви обєктивно обґрунтованими. У цьому звязку навіть видимі ознаки можуть мати певне значення або, іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість.

Положення ст.ст. 75, 76 КПК України зазначають підстави відводу щодо судді.

Крім того,статтею 80 КПК Українипередбачено, що заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду. Відвід повинен бути вмотивованим.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 75 КПК України «Слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:… за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості…».

Суд вважає, що наведені захисником ОСОБА_3 в обгрунтування відводу судді Пшнєва В.Г.. обставини вказують на наявність передбачених п.4 ч.1 ст. 75 КПК України підстав для відводу, оскільки викликають обгрунтовані сумніви у його неупередженості та обєтивності.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.75, 80-82, 371-372, 376 КПК України, -

у х в а л и в:

Заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_5 ОСОБА_6 про відвід судді Ленінського районного суду м. Харкова Пашнєва Вячеслава Григоровича від участі у розгляді кримінального провадження № 642/6315/16-к відносно ОСОБА_5, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України,- задовольнити.

Кримінальне провадження № 642/6315/16-к передати на новий автоматичний розподіл для визначення головуючого судді.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Вікторов