Рішення № 61944673, 12.10.2016, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/5210/16-ц

Провадження № 2/639/1826/2016

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2016 року Жовтневий районний суд м. Харкова

У складі: головуючого судді Труханович В.В.

за участю секретаря - Антохіної О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд

ВСТАНОВИВ:

06 липня 2016 року до Жовтневого районного суду м. Харкова звернувся представник ПАТ КБ «Приватбанк» з позовом до ОСОБА_1, в якому просив суд ухвалити рішення на підставі якого, стягнути з відповідача на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором у розмір 22268,13 грн., а також стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що відповідно до укладеного договору б/н від 19.08.2005 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 13000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Позивач зазначає, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку» складає між ним та Банком договір.

Позивач вказує, що свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі. Відповідач, у свою чергу, зобовязання за кредитним договором належним чином не виконує, не вносить грошові кошти для погашення заборгованості зі кредитом, відсотками, а також іншими витратами, у зв'язку з чим і утворилася заборгованість, яка станом на 31.05.2016 року становить 22268,13 грн.

Представник позивача, ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності від 04.09.2015 року, в судове засідання не зявився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судовому засіданні позов не визнав, посилаючись на те, що він 19.08.2005 року він отримав кредит у розмірі 5200грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. На протязі всього часу він користувався карткою, кредитний ліміт періодично змінювався. 01.08.2012 року Банк встановив йому кредитний ліміт у розмірі 13000 грн. Встановлені у договорі щомісячні платежі та відсотки він завжди погашав вчасно, так було до кінця 2015 року. Зазначив, що має двох дітей, старший син інвалід дитинства, молодший також інвалід і прикутий до ліжка, хворий на дитячий церебральний параліч, потребує щоденного догляду та лікування. Через недостатність матеріальних коштів на виховання та догляд за дітьми він і був змушений користуватися кредитною карткою ПАТ КБ «ПриватБанк». Старший син переніс операцію, загальні витрати на яку та лікування після операції на протязі 2015 року обійшлися у 15000 грн. Пояснив, що у серпні 2015 року він звертався до ПАТ КБ «ПриватБанк» через гарячу лінію з проханням про реструктуризацію заборгованості, працівник Банку обіцяв, що Банк піде назустріч і надасть графік погашення залишку заборгованості. Однак на теперішній час довести факт обіцянки працівниками ПАТ КБ «ПриватБанк» реструктуризації боргу на період серпня 2015 року він не може. У період користування кредитною карткою з 19.08.2005 року по 09.10.2015 року він виплатив 92991,17 грн., а банк видавав йому картку з кредитним лімітом у 13000 грн. Інших кредитів від ПАТ КБ «ПриватБанк» він не брав, тому впевнений, що все оплатив. Вважає, що Банк діє несправедливо, незаконно в не виконує свої обовязки, адже банк обіцяв провести реструктуризацію заборгованості за кредитним договором. Тому позов не визнає та просить відмовити у його задоволенні. Також надав письмові заперечення.

Суд, вислухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення, виходячи з наступних обставин.

Судом встановлено, що на підставі Заяви ОСОБА_1 від 19.07.2005 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 5 200,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. (а.с. 13)

ОСОБА_1 погодився, що заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складають між ним та банком договір про надання банківських послуг.

Згідно пункту 1.1.7.11 Умов і правил надання банківських послуг, договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього терміну жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він пролонговується на такий самий термін.

Відповідно до п. 2.1.1.2.3 Умов та правил надання банківських послуг, кредитний ліміт встановлюється на підставі наданих позичальником документів, за рішенням банку.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобовязання є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно п. 23 ч.1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», споживчий кредит це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції.

Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг, позичальник зобовязаний погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його користування, за перевитрати платіжного ліміту, а також сплачувати комісії на умовах, передбачених договором.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Пунктом 2.1.1.7.6 встановлено, що у разі порушення строків платежів, передбачених даним договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобовязаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від ціни позову.

Одним із видів порушення зобовязання є прострочення невиконання зобовязання в обумовлений сторонами строк.

Так, в судовому засіданні було встановлено, що відповідачем було порушено зобов'язання стосовно своєчасного повернення сум отриманого кредиту та сплати нарахованих за користування кредитними коштами відсотків, внаслідок чого, станом на 31.05.2016 року відповідач має заборгованість у розмірі 22268,13 грн., з яких: заборгованість за кредитом 16199,56 грн.; заборгованість за відсотками 5556,64 грн.; пеня 3391,52 грн.; штраф 700,00 грн., а також штрафи відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. штраф (фіксована складова); 1036 грн. штраф (процентна складова) (а.с. 11).

Відповідно до статті 610 ЦК порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК передбачено, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема у вигляді сплати винною особою неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України наслідком порушення позичальником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за виконання грошового зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Суд не погоджується із твердженням відповідача стосовно його звернення до ПАТ КБ «ПриватБанк» з приводу реструктуризації заборгованості за кредитним договором, оскільки всупереч вимогам ст. 60 ЦПК України відповідач у справі не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження своїх заперечень.

Виходячи з викладеного суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» про стягнення заборгованості підлягають задоволенню.

Крім того, на підставі вимог ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь банку підлягає стягненню судовий збір, сплачений відповідно до платіжного доручення від 29.06.2016 року у сумі 1 378 грн.

З огляду на вищевикладене, суд вважає що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 60, 79, 88, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 546-552, 610-612, 625, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 19.08.2005 року у розмірі 22268, 13 грн. (двадцять дві тисячі двісті шістдесят вісім гривень 13 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» судовий збір у сумі 1378,00 грн. (одну тисячу триста сімдесят вісім гривень).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні в судовому засіданні у той же строк з моменту одержання його копії.

Суддя В.В. Труханович