Постанова № 61942026, 11.10.2016, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 743/995/16-п Головуючий у 1 інстанції Жовток Є. А. Провадження № 33/795/232/2016 Категорія - ч. 1 ст. 130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2016 року місто Чернігів

Апеляційний суд Чернігівської області у складі:

судді судової палати у кримінальних справах ОСОБА_1,

з участю особи, що подала апеляційну скаргу ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 14 вересня 2016 року.

Цією постановою, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_2, притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з накладенням стягнення у виді штрафу у сумі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 275 грн. 60 коп..

Місцевим судом ОСОБА_2 визнано винуватим у порушенні п. 2.5 Правил дорожнього руху, яке виразилося у керуванні ним у стані алкогольного спяніння, 16 серпня 2016 року, близько 20 год. 45 хв., мотоциклом НОМЕР_1, по вул. Чернігівській, в смт. Ріпки, Чернігівської області, та відмові від проходження медичного огляду на стан алкогольного спяніння.

Не погодившись з постановою районного суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу. Просить постанову скасувати та закрити провадження по справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Вказує, що зазначені обставини не зовсім відповідають дійсності, оскільки на момент приїзду працівників поліції його мотоцикл вже був у дворі помешкання гр. ОСОБА_3, працівники поліції лише записали марку та номерний знак транспортного засобу. Працівники поліції затримали його у звязку з тим, що він відмовився надати реєстраційні документи на транспортний засіб та посвідчення водія. Вважає, що місцевим судом з достовірністю було встановлено, що у стані спяніння він транспортним засобом не керував та рух взагалі не розпочинав.

Заслухавши пояснення ОСОБА_2, дослідивши матеріали адміністративної справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає її не обґрунтованою.

Як у місцевому так і в апеляційному суді ОСОБА_2 не заперечував що він: керував мотоциклом; перед приїздом поліції вживав алкогольні напої; по приїзді працівників поліції перебував поруч із належним йому мотоциклом; відмовився від проходження медичного огляду на стан алкогольного спяніння. Саме за відмову від проходження медичного огляду на стан алкогольного спяніння ОСОБА_2 і притягнуто до адміністративної відповідальності.

Пояснення свідків про керування ОСОБА_2 мотоциклом з явними ознаками спяніння не спростовані а ні поясненнями самого ОСОБА_2 а ні матеріалами справи.

До заяви ОСОБА_2, що він не збирався після вживання спиртних напоїв сідати за кермо мотоцикла суд ставиться критично, бо це суперечить поясненням свідків, допитаних місцевим судом, які узгоджуються з матеріалами адміністративного провадження.

Таким чином порушень законодавства, які б потягли за собою скасування чи зміну судового рішення суду першої інстанції, у справі не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 14 вересня 2016 року щодо нього без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1