Рішення № 61941795, 06.10.2016, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Театральна, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2016 року Справа № 923/873/16

Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М. при секретарі Ковтун В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Дунапак Таврія", м. Олешки Херсонської області

до приватного підприємства "Екоресурси Таврії", м. Гола Пристань Херсонської області

про стягнення 9459 грн. 84 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - не прибув;

від відповідача - не прибув.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Дунапак Таврія" (позивач) звернулась до Господарського суду Херсонської області з позовом до приватного підприємства "Екоресурси Таврії" (відповідач) про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу №08-12-2015 від 08.12.2015 року у розмірі 9 459 грн. 84 коп., яка складається з: заборгованості за поставлений товар - 8850 грн. 20 коп., 3% річних - 171 грн. 61 коп., інфляційні нарахування - 437 грн. 97 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на положення ст.ст. 11, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 625, 655, 692 Цивільного кодексу України, ст. 173-175, 193, 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 15, 54-57, 64 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 12.08.2016 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 05.09.2016 р. Двічі ухвалами суду від 05.09.2016 р. та від 15.09.2016 р. розгляд справи відкладався з метою надання можливості сторонам скористатись повним обсягом процесуальних прав.

Відповідач, належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, що підтверджується копіями витягів з реєстру вихідної поштової кореспонденції канцелярії господарського суду Херсонської області від 05.09.2016 р., від 15.09.2016 р., копіями списків згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих поданих в Херсон-25с № 384 від 06.09.2016 р., № 404 від 16.09.2016 р., але явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, витребувані судом документи не надав.

Приватне підприємство "Екоресурси Таврії" не отримує кореспонденцію за своїм місцезнаходженням: 75600, Херсонська обл., м. Гола Пристань, вул. Лермонтова, буд. 41, що вказана у всіх наявних матеріалах справи (в тому числі Спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 05.09.2016 р.), а тому і ухвала про призначення розгляду даної справи в суді була повернута до суду без вручення адресату з поштовою відміткою "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 32-35 т. 1).

Відповідно до роз’яснень Вищого господарського суду України, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв’язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній” і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов’язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Таким чином, коли фактичне місцезнаходження учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України № 2453-VI від 07.07.2010 року), ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місяця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

На день розгляду справи ухвали суду від 05.09.2016 р. та від 15.09.2016 р., надіслані на адресу відповідача, підприємством зв'язку до суду не повернуті.

Позивач надіслав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача та пояснив, що підтримує позовні вимоги у повному обсязі.

Неявка представників сторін у судове засідання господарського суду не перешкоджає розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні згідно з приписами ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

08 грудня 2015 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Дунапак Таврія» (надалі за текстом «Продавець») та Приватним підприємством «Екоресурси Таврії» (надалі за текстом «Покупець») був укладений Договір купівлі-продажу №08-12-2015 (надалі за текстом - Договір купівлі-продажу).

Відповідно до пункту 1.1. Договору купівлі-продажу, Продавець зобов’язується продати, а Покупець прийняти і оплатити Товар, який вказаний в додатку, який є складовою частиною договору і узгоджується сторонами додатково.

08.12.2015 року між сторонами узгоджено та укладено (підписано) додаток №1 до договору купівлі-продажу №08-12-2015, відповідно до якого Продавець передає Покупцю товар а саме: макулатура МС-9В ДСТУ 3500:2009.

Порядок сплати вартості придбаного Товару врегульовано розділом №3 «Ціна товару та порядок розрахунків» Договору купівлі-продажу. Так пунктом 3.4. Договору купівлі-продажу встановлено, що оплата Товару здійснюється Покупцем за кожну окрему партію Товару згідно фактичної ваги (за мінусом вологості, засміченості) і оплачується протягом 3 (трьох) банківських днів після доставки Товару Покупцю.

Позивач свій обов’язок по поставці та передачі у власність покупця Товару виконав в повному обсязі, що підтверджується видатковою накладною № 8283 від 11.12.2015 року, відповідно до якої поставлено передано товар на суму 8850,20 гривень.

Відповідно до п. 3.4. Договору купівлі-продажу відповідач повинен був сплатити вартість отриманого товару в строк не пізніше 16.12.2015 року, однак, відповідач в порушення умов Договору купівлі-продажу не оплатив своєчасно та у повному обсязі вартість отриманого Товару.

Відтак, за відповідачем обліковується заборгованість за поставлений товар в сумі 8 850 гривень 20 копійок.

Окрім того, з метою досудового врегулювання спору позивач надіслав на адресу відповідача претензію від 21.07.2016 року про сплату заборгованості за договором купівлі-продажу.

Однак відповіді на претензію відповідач не надіслав, борг не сплатив.

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У зв'язку з цим вимога про стягнення суми основного боргу - 8850 грн. 20 коп. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вказаної норми позивач обґрунтовано нарахував відповідачу за прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати вартості отриманого товару 171 грн. 67 коп. 3% річних та 437 грн. 97 коп. інфляційних втрат.

Суд за допомогою методики визначеної у програмно-технічному комплексі «Ліга-Закон» перевірив розрахунок нарахованих відповідачу збитків від інфляції і 3% річних та встановив, що він здійснений позивачем арифметично та методологічно вірно.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення 171 грн. 67 коп. 3% річних та 437 грн. 97 коп. інфляційних втрат відповідають наведеним нормам, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За правилами ч. 1 ст. 32, ст. 33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду зазделегіть встановленої сили.

Таким чином, дослідивши матеріали даної справи, оцінивши відповідно до вимог ст. 43 ГПК України надані сторонами докази та проаналізувавши їх згідно з вимогами діючого законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позову.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

У пункті 4.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" висловлено правову позицію згідно якої зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною.

У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом. Так, якщо зменшення позивачем розміру позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині покладається на відповідача. Або у разі коли в позові відмовлено, але з обставин справи вбачається, що спір доведено до судового розгляду внаслідок ухилення відповідача від розгляду претензії позивача, якщо вона пред'являлася (статті 6 - 8 ГПК), то судовий збір також покладається на відповідача.

Згідно вказаної вище правової позиції, суд покладає судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 1378 грн. на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з приватного підприємства "Екоресурси Таврії" (75600, Херсонська область, м. Гола Пристань, вул. Лермонтова, 41, код ЄДРПОУ 39987284) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Дунапак Таврія" (75101, Херсонська обл., м. Олешки, вул. Гвардійська, 103, код ЄДРПОУ 38045226) - 8850 грн. 20 коп. основного боргу, 171 грн. 67 коп. 3% річних, 437 грн. 97 коп. інфляційних втрат та 1378 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 10.10.2016 р.

Суддя Л.М. Немченко