Ухвала суду № 61939896, 05.10.2016, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 11-сс/781/360/16 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Категорія 182 Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2 Л. Я.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2016 року, колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Ткаченко Л.Я.,

суддів: Іванова Д.Л., Онуфрієва В.М.,

з участю секретаря: Ковальової Н.Д.,

прокурора: Ільчука В.І.

захисника: ОСОБА_3,

підозрюваного: ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3, яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_4, на ухвалу слідчого судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23 вересня 2016 року, якою щодо

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, який не одружений, працює установником доменного облаштування в ТОВ «Мед Інвест», зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживає: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше судимий: 04.06.2007 року Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області за ч. 1 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік; 30.07.2008 року Олександрійським міськрайонним судом за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років 1 місяця позбавлення волі; 07.02.2011 року Олександрійським міськрайонним судом за ч. 3 ст. 185, ст. 69 КК України до 1 року позбавлення волі; 10.09.2015 року Приморським районним судом м. Маріуполь Донецької області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 263 КК України до 4 років 2 місяців позбавлення волі, згідно ухвали Ленінського районного суду м. Кіровоград від 05.09.2014 року на підставі ст. 82 КК України невідбуту частину покарання строком 1 рік 11 місяців замінено на обмеження волі, звільненого у січні 2016 року по відбуттю строку покарання, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України,

застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016120300000148, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України строком на 60 днів, а саме: до 11 год. 00 хв. 20 листопада 2016 року з визначенням розміру застави в сумі 41340грн., -

В С Т А Н О В И Л А:

Слідчий СВ Олександрійського РВП Олександрійського ВП ГУНП України в Кіровоградській області ОСОБА_5, за погодженням з прокурором Олександрійської місцевої прокуратури ОСОБА_6, звернулася до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4, підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначила, що в провадженні СВ Олександрійського РВП Олександрійського ВП ГУНП України в Кіровоградській області знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016120300000148, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України.

Органом досудового розслідуванням ОСОБА_4 повідомлено про підозру в тому, що він 07.02.2016 року приблизно 23 год. 00 хв., перебуваючи в стані алкогольного спяніння, знаходячись на території домоволодіння № 16, по вул. Леніна, с. Косівки, Олександрійського району, Кіровоградської області, за попередньою змовою з ОСОБА_7, діючи повторно, шляхом відкриття вхідних дверей проник до приміщення сараю, будівля якого знаходиться у дворі домоволодіння, звідки таємно викрав велосипед «Україна», вартістю 440 грн. та велосипед «Мустанг», вартістю 712 грн. 60 коп., які належали потерпілій ОСОБА_8, після чого з викраденим майном залишив місце вчинення злочину, спричинивши потерпілій матеріальну шкоду на вказану суму.

Ухвалою слідчого судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23.09.2016 року задоволено вищевказане клопотання слідчого та щодо підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.

Мотивуючи зазначену ухвалу слідчий суддя зазначив, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, після вчинення злочину ухилявся від слідства, має чотири не зняті та не погашені судимості за злочини проти власності, що дає підстави вважати, що перебуваючи на волі підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати здійсненню кримінального провадження іншим чином, продовжити злочинну діяльність. Тобто, вважає, що існують ризики, передбачені ст. 177 ч. 1 п.п. 1, 5 КПК України.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_3, яка діє в інтересах підозрюваного просить скасувати ухвалу слідчого судді та застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що підозра вручена не ОСОБА_4, а його матері, підозрюваний має офіційне місце роботи, від органів досудового розслідування не переховувався, а жив та працював в м. Маріуполі і про те, що його розшукують та відносно нього оголошена підозра не знав.

Крім того, ОСОБА_4 необгрунтовано підозрюється в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні.

Вислухавши доповідача, думку захисника та підозрюваного, які апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити, прокурора, який заперечив проти апеляційної скарги, перевіривши матеріали клопотання, зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

Слідчим суддею при розгляді клопотання встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України, який відноситься до тяжкого злочину.

Дана підозра ґрунтується на зібраних в ході досудового слідства доказах, які під час розгляду клопотання про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою були обєктивно дослідженні в судовому засіданні суду першої інстанції та щодо їх допустимості та узгодженості між собою сумнівів у колегії суддів не викликає.

В апеляційній скарзі захисник підозрюваного, а під час апеляційного розгляду сам підозрюваний заперечили обґрунтованість повідомлення останньому про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Проте, термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати обєктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.

Також колегія суддів не може не зазначити, що практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру.

Так, у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984 року ЄСПЛ вказав, що комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою.

Крім того, твердження захисника про те, що підозра вручена не ОСОБА_4, а його матері є безпідставною, так як не впливає на підставу застосування запобіжного заходу, а також ОСОБА_4 після вчинення злочину виїхав до м. Маріуполя та перебував у розшуку, тобто вручити йому особисто підозру не представлялося можливим, а після затримання підозра була вручена особисто ОСОБА_4

Відповідно до ст. 183 ч. 1, 2 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризиками, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі понад три роки.

Згідно ст. 177 ч. 1 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ст. 5 ч. 1, ч. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути розбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: с) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчинення нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Частиною 3 ст. 5 вказаної Конвенції передбачено, що кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту «с» пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями зявитися на судове засідання.

Згідно ст. 6 ч. 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Проте, враховуючи обставини справи, апеляційний суд вважає, що по справі наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного.При цьому колегія суддів оцінює суворість можливого покарання ОСОБА_4 та визнає за реальну небезпеку можливість його ухилення від правосуддя у разі зміни, обраного щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Вищезазначені обставини є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу в триманні підозрюваного під вартою. Підстав для обрання більш м'якого запобіжного заходу не вбачається.

Крім того, відмовляючи апелянту у задоволенні його апеляційної скарги колегія суддів враховує обставини, визначені у ст. 178 ч. 1 КПК України, а саме: повідомлення ОСОБА_4 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, вагомість наявних доказів цього, його вік, стан здоровя та репутацію.

Так, останній підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, яке є умисним, посягало на власність особи, яке захищається законом. Сукупність обставин в яких підозрюється ОСОБА_4 та його особистість істотно підвищує ступінь і характер суспільної небезпеки діянь, тому відносно нього не може бути застосовано більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою.

Таким чином, враховуючи мету і підстави застосування запобіжних заходів, що їх передбачено ст. 177 КПК України, а також зважаючи на дані матеріалів клопотання, колегія суддів переконана у необхідності застосування по відношенню до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання його під вартою, так як наявні у матеріалах клопотання дані підтверджують наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що у разі обрання відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, вказане не забезпечить на початковому етапі досудового розслідування та у подальшому, належного виконання останнім його процесуальних обов'язків і надасть йому змогу незаконно впливати на потерпілих і свідків для формування тверджень обраної ним по кримінальному провадженню правової позиції.

Колегія суддів також враховує той факт, що ОСОБА_4 кримінальне правопорушення вчинив 07.02.2016 року, а з 18.02.2016 року виїхав з с. Косівки, Олександрійського району Кіровоградської області та проживав до свого затримання у м. Маріуполі. Свою матір він попередив про те, щоб вона його не розшукувала та йому не телефонувала. Тобто, доводи апеляційної скарги про те, що підозрюваний від органів досудового розслідування не переховувався і не знав про оголошення йому підозри, колегія суддів не приймає до уваги і розцінює, як намаганням виправдати свій вчинок, оскільки підозрюваний умисно вчинив кримінальне правопорушення і повинен був передбачити, що він буде притягнутим до кримінальної відповідальності.

Аргументи апеляційної скарги про те, що у судовому засіданні суду першої інстанції не було доведено наявність ризиків для застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу вигляді тримання під вартою є необґрунтованими та спростовуються вищевикладеним.

За вказаних обставин слідчий суддя цілком обґрунтовано задовольнив клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 оскільки під час розгляду клопотання встановлені обставини, які є достатніми для переконання, що жоден із більш мяких запобіжних заходів, зазначених у ст. 176 КПК України не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 ч. 1 п.п. 1, 5 КПК України та забезпечити виконання ним покладених на нього процесуальних обовязків, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Таким чином, виходячи з положень ст.ст. 177-178 КПК України, ст.ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та матеріалів справи, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги є безпідставними, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді без змін.

Керуючись ст.ст. 183, 376, 407, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3, яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23 вересня 2016 року про застосування підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави - залишити без змін.

Ухвала є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: підписи

З оригіналом вірно.

Суддя Апеляційного суду

Кіровоградської області ОСОБА_2