Ухвала суду № 61939879, 06.10.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 358/671/16-ц Головуючий у І інстанції Тітов М. Б.Провадження № 22-ц/780/4596/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 18 06.10.2016

УХВАЛА

Іменем України

06 жовтня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді: Сушко Л.П.,

суддів: Кашперська Т.Ц., Кулішенка Ю.М.,

при секретарі: Волинець Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Богуславського районного суду Київської області від 23 травня 2016 року про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, треті особи: Богуславська районна державна нотаріальна контора, Відділ державної виконавчої служби Богуславського районного управління юстиції, ОСОБА_4, Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», Відділ державної реєстрації речових прав Богуславської державної адміністрації про визнання недійсним та скасування свідоцтва про придбання з прилюдних торгів,-

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2016 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з вищезазначеним позовом в якому просив визнати недійсним та скасувати свідоцтво про придбання з прилюдних торгів нежитлових приміщень, загальною площею 794.80 кв.м., що знаходяться за адресою: Київська обл., м. Богуслав, вул.. Шевченка,89-Б (колишня вул. Шевченка, 89) видане на імя ОСОБА_2, визнати недійсним та скасувати державну реєстрацію права власності свідоцтва про придбання з прилюдних торгів нежитлових приміщень, загальною площею 794.80 кв.м., що знаходяться за адресою: Київська область, м. Богуслав, вул. Шевченка, 89 видане на імя - ОСОБА_2.

18 травня 2016 року позивач подав заяву про забезпечення позову, в якій просив накласти арешт на нежитлові будівлі загальною площею 794.80 кв.м., а саме: літ «Д» площею 474 кв.м., літ. «А» площею 200.60 кв.м., літ. «Б» площею 17.80 кв.м., літ «В» площею 17.30 кв.м., літ. «Г» площею 85.10 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська обл.., м. Богуслав, вул. Шевченка, 89 та належить на праві власності ОСОБА_2, обґрунтовуючи її тим, що відповідач може розпорядитися зазначеним приміщеннями та відчужити їх на користь невідомих осіб, що ускладнить або навіть зробить неможливим виконання рішення суду.

Ухвалою Богуславського районного суду Київської області від 23 травня 2016 року заяву про забезпечення позову задоволено, накладено арешт на нежитлові будівлі загальною площею 794.80 кв.м., а саме: літ «Д» площею 474 кв.м., літ. «А» площею 200.60 кв.м., літ. «Б» площею 17.80 кв.м., літ «В» площею 17.30 кв.м., літ. «Г» площею 85.10 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська обл., м. Богуслав, вул. Шевченка, 89 та належать на праві власності ОСОБА_2.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 просить ухвалу скасувати, посилаючись на її незаконність, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд не повідомивши його та його представника про розгляд даної заяви, порушив його право на захист своїх прав та інтересів щодо майна, яке перебуває у його власності. Вважає, що позивач не інакше, як зловживає забезпеченням позовом, оскільки він уже звертається з тими самими позовними вимогами уже втретє. Крім того зазначив, що внаслідок накладення арешту йому вже завдані збитки.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції, задовольняючи заяву позивача про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на нежитлові будівлі, які належать ОСОБА_2, виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може унеможливити або ускладнити виконання рішення суду.

Колегія суддів вважає такі висновки суду першої інстанції обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам закону та обставинам справи, виходячи з наступного.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.1,3 ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч.1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб;

2) забороною вчиняти певні дії;

3) встановленням обов'язку вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання;

5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;

6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;

7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

Відповідно до ч.2 ст. 152 ЦПК Україниу разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Суд може застосувати декілька видів забезпечення позову.

Відповідно до ч.3 ст. 152 ЦПК Українивиди забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ч. 6ст.153 ЦПК Українизалежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Відповідно до п. 3постанови Пленуму Верховного ОСОБА_1 України «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року № 9, згідно з п. 1 ч. 1ст. 152 ЦПКпозов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного ОСОБА_1 України «Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22.12.2006 року, згідно яких, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Суд першої інстанції, застосувавши вимоги зазначеного законодавства, жодним чином не порушив прав апелянта чи охоронюваних законом, його інтересів.

Оскільки з матеріалів справи вбачається, що заява ОСОБА_5 про забезпечення позову за своїм змістом відповідає ст. 151 ЦПК України і суд першої інстанції, розглядаючи її, не допустив порушень встановленого для цього ст. 153 ЦПК України порядку, що підтверджується матеріалами справи і відповідає суті самого інституту забезпечення позову, як гарантії дотримання прав позивача в разі ухвалення судом рішення на його користь.

Крім того, враховуючи, що позивачем пред'явлено цивільний позов до суду про визнання недійсним та скасувати свідоцтва про придбання з прилюдних торгів нежитлових приміщень, загальною площею 794.80 кв.м., що знаходяться за адресою: Київська обл., м. Богуслав, вул. Шевченка,89-Б (колишня вул. Шевченка, 89) видане на імя ОСОБА_2, визнання недійсним та скасувати державної реєстрації права власності свідоцтва про придбання з прилюдних торгів нежитлових приміщень, загальною площею 794.80 кв.м., що знаходяться за адресою: Київська область, м. Богуслав, вул. Шевченка, 89 видане на імя - ОСОБА_2, колегія суддів повністю погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність накладення арешту на вказані нежитлові будівлі, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Доводи апеляційної скарги, про те що суд не повідомив відповідача про розгляд даної заяви, не заслуговують на увагу оскільки відповідно до ч.1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у проваджені якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Доводи апеляційної скарги, про те що позивач не інакше, як зловживає забезпеченням позовом, оскільки він звертається з тими самими позовними вимогами уже втретє, не заслуговують на увагу оскільки, мають перевірятися під час розгляду спору по суті і не мають розглядатися при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки забезпечення позову як процесуальна дія є оперативним заходом, що вживається для забезпечення виконання рішення суду у разі його потенційного задоволення.

Крім того, колегія судів звертає увагу, що заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер, до ухвалення рішення суду по суті справи, та набрання рішенням законної сили і задоволення клопотання про забезпечення позову не позбавляє відповідача можливості в подальшому звернутися до суду із клопотанням про скасування забезпечення позову або заміну виду забезпечення позову в порядку ст. 154 ЦПК України.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, ухвалу суду постановлено з додержанням норм процесуального права і не може бути скасовано з підстав, викладених у апеляційній скарзі.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307, 312, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Богуславського районного суду Київської області від 23 травня 2016 рокузалишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає

Головуючий:

Судді: