ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
__________
10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Сидоренко З.С.
Суддя-доповідач:ОСОБА_1
УХВАЛА
іменем України
"10" жовтня 2016 р. Справа № 560/1218/15-а
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Мацького Є.М.
суддів: Жизневської А.В.
ОСОБА_2,
за участю секретаря судового засідання Єрикалової О.О.,
сторін та їх представників:
представника відповідача та третьої особи ОСОБА_3 - ОСОБА_4;
третя особа - ОСОБА_5;
третя особа - ОСОБА_3;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_6 на постанову Дубровицького районного суду Рівненської області від "04" серпня 2016 р. у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 сільської ради, третьої особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про визнання протиправними та скасування рішень, про визнання частково нечинним рішення ,
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2015 році позивач ОСОБА_6 звернулася в суд з позовом до відповідача ОСОБА_7 сільської ради Дубровицького району Рівненської області, третіх осіб на стороні відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_5 та просить визнати протиправними та скасувати рішення ОСОБА_7 сільської ради Дубровицького району Рівненської області №229 від 15.10.2014 року, №236 від 19.12.2014 року, №262 від 04.05.2015 року та №282 від 31.07.2015 року.
У свою чергу, у листопаді 2015 ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7 сільської ради Дубровицького району Рівненської області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_6 та просить визнати частково нечинним рішення ОСОБА_7 сільської ради №262 від 04.05.2015 року.
Ухвалою Дубровицького районного суду Рівненської області від 23 грудня 2015 року вказані вище адміністративні справи було об'єднано в одне провадження та присвоєно номер № 560/1218/15-а.
Постановою Дубровицького районного суду Рівненської області від 04.08.2016
У задоволенні позову ОСОБА_6 до ОСОБА_7 сільської ради Дубровицького району Рівненської області, треті особи на стороні відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_5 про визнання протиправними та скасування рішень ОСОБА_7 сільської ради №229 від 15.10.2014 року, №236 від 19.12.2014 року, №262 від 04.05.2015 року, №282 від 31.07.2015 року відмовлено за безпідставністю.
Позов ОСОБА_5 задоволено частково.
Визнано нечинним п.2 рішення ОСОБА_7 сільської ради Дубровицького району Рівненської області №262 від 04 травня 2015 року: "Відновити спільний прохід шириною 1,5 м між суміжними землекористувачами ОСОБА_5І, ОСОБА_3 та ОСОБА_6 та встановити його межі, які відображені в ситуаційному плані лінією від А до З по суміжності із землями ОСОБА_6 на плані від т. А до т. Б протяжністю 1,50 м та від т. Г до т.Д протяжністю 14,60 м; по суміжності із землями ОСОБА_5 на плані від т.Б до т.В протяжністю 4,64 м та від т. В до т. Г протяжністю 1,5 м; по суміжності із землями ОСОБА_3 на плані від т. Е до т. Ж протяжністю 12,73 м, від т. Ж до т. З протяжністю 1,93 м та від т. З до т. А протяжністю 6,13 м; ширина проходу від вул.Набережна - 1,50 м".
У решті позовних вимог ОСОБА_5 відмовлено за безпідставністю.
Скасовано заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою суду від 02.09.2015 року у вигляді зупинення дії оскаржуваних ОСОБА_6 рішень ОСОБА_7 сільської ради Дубровицького району Рівненської області №229 від 15.10.2014 року, №236 від 19.12.2014 року, №262 від 04.05.2015 року, №282 від 31.07.2015 року та заборони будь-яким органам, установам та організаціям незалежно від форм власності, вчиняти будь-які дії, пов'язані з виконанням оскаржуваних рішень ОСОБА_7 сільської ради Дубровицького району Рівненської області, в тому числі по встановленню меж земельної ділянки по вул. Набережна, 57, в с. Бережки Дубровицького району Рівненської області.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 та задовольнити її позовні вимоги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст.195 КАС України, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, 24 жовтня 1995 року рішенням ОСОБА_7 сільської ради народних депутатів №10 ОСОБА_6 було передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,10 га для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських будівель по вул. Набережна, 55, в с. Бережки Дубровицького району та земельну ділянку площею 0,25 га за межами населеного пункту для ведення особистого підсобного господарства, рішення на даний час є чинним.
Вказаний факт також підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою №471 від 14.03.2014 року, виданої виконкомом ОСОБА_7 сільської ради Дубровицького району Рівненської області (а.с.11 Т.1). З даної довідки вбачається, що згідно земельно-кадастрової книги розмір земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд становить 0,10 га.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 є землекористувачем земельних ділянок, переданих їй рішенням ОСОБА_7 сільської ради народних депутатів №10 від 24.10.1995 року в розмірі 0,10 га, так як право власності на них не оформлено.
Як встановлено судом першої інстанції, згідно зазначеного вище рішення ОСОБА_7 сільської ради народних депутатів №10 від 24.10.1995 року ОСОБА_8, яка приходиться бабусею ОСОБА_5, було передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,05 га у межах населеного пункту для будівництва та обслуговування житлового будинку та земельну ділянку площею 0,25 га за межами населеного пункту для ведення особистого підсобного господарства.
Після смерті ОСОБА_8, ОСОБА_5 в порядку спадкування оформив право власності на житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться по вул.Набережна 29, с. Бережки та який належав померлій ОСОБА_8, що підтверджується наявним у матеріалах справи витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.38 Т.1), однак ОСОБА_8 не виготовила документи, які б посвідчували право власності на належну їй земельну ділянку.
Отже, на даний час, ОСОБА_5 в розумінні ч.2 ст.120 ЗК України є землекористувачем земельних ділянок, переданих ОСОБА_8 рішенням ОСОБА_7 сільської ради народних депутатів №10 від 24.10.1995 року.
З заперечень, представника ОСОБА_7 сільської ради вбачається, що незважаючи на встановлені законодавством вимоги та обмеження, ОСОБА_6 постійно порушує вимоги добросусідства та норми землекористування: самовільно зміщує межі земельної ділянки, захоплює прохід-проїзд, що склався історично впродовж понад десятки років та знаходився у спільному користуванні та відокремлював суміжні земельні ділянки землекористувачів: ОСОБА_6, ОСОБА_3Д та ОСОБА_5.
Згідно витягу із рішення №07 від 30.01.2008 року "Про присвоєння поштових адрес житловим будинкам та об'єктам соціально-культурної сфери комунальної та приватної власності" (а.с.41-42 Т.2) будинку ОСОБА_5 в с.Бережки Дубровицького району присвоєну поштову адресу: вул Набережна 29.
Із зазначеного слідує, що будь-якого іншого доступу до житлового будинку на вул. Набережна 29, с. Бережки, та який належить ОСОБА_5 на праві приватної власності, окрім спірного проходу-під'їзду немає.
Як вбачається з довідки №2060 від 28.08.2006 року, виданої виконкомом ОСОБА_7 сільської ради Дубровицького району та відповіді ОСОБА_7 сільської ради від 29.01.2014 року №51 (а.с.69, 75 Т.1) рішень виконкому і сесій сільської ради про закриття, ліквідацію проходу на вул.Набережна та надання його у власність ОСОБА_6 не було.
Актом обстеження земельних ділянок від 15.10.2014 року (а.с.15 Т.1) комісією по вирішенню земельних спорів під час проведення обстеження меж земельних ділянок ОСОБА_6., ОСОБА_5, ОСОБА_3 в с.Бережки Дубровицького району було вирішено ОСОБА_6., ОСОБА_5, ОСОБА_3 залишити межі по старим встановленим межам, відповідно до огорожі, яка була на час обстеження земельних ділянок. Також було вирішено ОСОБА_6., ОСОБА_5, ОСОБА_3 дотримуватися правил добросусідства, забезпечити вільний доступ до будівель і споруд з метою їх обслуговування, не порушувати права суміжних власників та користувачів.
Вказаний вище Акт було затверджено рішенням ОСОБА_7 сільської ради від 15.10.2014 року №229. даним рішенням також вирішено громадянам ОСОБА_6., ОСОБА_5, ОСОБА_3 дотримуватися правил добросусідства, не порушувати прав суміжних власників та землекористувачів
В подальшому, комісією по вирішенню земельних спорів 21.11.2014 року було встановлено, що межа між землекористувачами ОСОБА_6 та ОСОБА_3 від вул.Новосільська до вул.Набережна була зруйнована (розгороджена). ОСОБА_6 на земельній ділянці, яка обліковується за ОСОБА_3 наскладала дров, соломи, будівельних матеріалів. Також ОСОБА_6 перенесла огорожу на 1,5 м в протяжністю 5 м в бік будинку ОСОБА_3 (біля погреба). Після встановленого, комісією було вирішено попередити ОСОБА_6Ф встановити огорожу ту, яку вона зруйнувала, на старе місце та прибрати дрова, солому, гній, будматеріали з земельної ділянки ОСОБА_3 (а.с.105 Т.1).
За результатами розгляду рішення сільської ради від 15.10.2014 року №229, Акту обстеження земельних ділянок від 21.11.2014 року, ОСОБА_7 сільська рада 04.05.2015 року своїм рішенням №262 (а.с.8 Т.1) вирішила встановити та затвердити межі між суміжними землекористувачами ОСОБА_5І, ОСОБА_3Д та ОСОБА_6, згідно ситуаційного плану земельних ділянок, розробленого приватним підприємством "Дубровицьке земельно-кадастрове бюро" (а.с.13 Т.1).
Також, рішенням №262 від 04.05.2015 року відновлено спільний прохід шириною 1,5 м між суміжними землекористувачами ОСОБА_5І, ОСОБА_3Д та ОСОБА_6Ф та встановлено його межі.
Зазначеним рішенням №262 було вирішено при оформлені права власності на присадибні земельні ділянки ОСОБА_5І, ОСОБА_3Д та ОСОБА_6Ф дотримуватися меж, розмірів та площ, які вказані на ситуаційному плані (а.с.13 Т.1).
У грудні 2014 року ОСОБА_5 звернувся до ОСОБА_7 сільської ради із заявою (а.с.18 Т.1) про передачу йому у власність земельної ділянки.
Рішенням ОСОБА_7 сільської ради від 19.12.2014 року №236 "Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_5 для будівництва жилого будинку господарських будівель і споруд" (а.с.7 Т.1) було вирішено надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (02.01) загальною площею 0,0546 га, з них: 0,0500 га за рахунок земель житлової та громадської забудови, яка перебуває в його користуванні та 0,0046 га за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови, яка розташована на території ОСОБА_7 сільської ради в с.Бережки по вул Набережна, 29..
Разом з тим, на підставі заяви ОСОБА_3 , ОСОБА_7 сільська рада рішенням від 31.07.2015 року №282 "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з подальшим наданням в оренду " (а.с.10 Т.1) надала ОСОБА_3 дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з подальшим наданням в оренду для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (02.01) площею 0,0841 га по вул. Набережна 27, с. Бережки за рахунок земель житлової та громадської забудови.
Суд першої інстанції розглядаючи справу по суті, перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірних рішень на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, дійшов висновків, що вказаний спір є публічним, а відповідач при винесенні спірних рішень діяв в межах закону.
Колегія суддів апеляційного суду не може погодитися з висновком суду першої інстанції, що вказаний спір є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів, оскільки такий висновок не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права з огляду на нижченаведене.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 та частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_5, суд першої інстанції не звернув уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно - правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно ч. 2 ст. 4 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно - правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
За змістом ст. 158 ЗК України органами місцевого самоврядування можуть вирішуватись спори у тому числі щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержанням громадянами правил добросусідства.
Водночас у випадку незгоди з рішенням органів місцевого самоврядування такий спір вирішується судом.
У п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року N 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» роз'яснено, що згідно зі ст. 158 ЗК України суди розглядають справи за спорами про межі земельних ділянок, що перебувають у власності чи користуванні громадян-заявників, які не погоджуються з рішенням органу місцевого самоврядування чи органу влади з питань земельних ресурсів.
Тобто спори між суміжними землекористувачами щодо визначення меж земельної ділянки та дотримання правил добросусідства підлягають розгляду судом в порядку цивільного судочинства.
Відповідно ст. 15 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
Таким чином, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що позов, предметом якого є перевірка правильності формування волі однієї зі сторін стосовно розпорядження землею та передачі відповідних прав щодо неї, може бути розглянуто за правилами КАС.
Відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанову суду першої інстанції слід скасувати, закривши провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 203, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.
Постанову Дубровицького районного суду Рівненської області від "04" серпня 2016 р. скасувати.
Провадження у справі закрити.
Роз'яснити позивачу його права на звернення з позовом до суду в порядку цивільного судочинства.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Є.М. Мацький
судді: А.В. Жизневська
ОСОБА_2
Повний текст cудового рішення виготовлено "11" жовтня 2016 р.
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_6 вул.Набережна,31,с.Бережки,Дубровицький район, Рівненська область,34160
- ОСОБА_4І вул.Вербова,24/86, м.Рівне, 33000
3- відповідачу/відповідачам: ОСОБА_7 сільська рада вул.Михайла Коєти,64/1,с.Бережки,Дубровицький район, Рівненська область,34160
4-третій особі: ОСОБА_3 - вул.Набережна,57,с.Бережки,Дубровицький район, Рівненська область,34160,
-ОСОБА_5 - вул.Набережна,29,с.Бережки,Дубровицький район, Рівненська область,34160,
Судове рішення № 61939526, Житомирський апеляційний адміністративний суд було прийнято 10.10.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 560/1218/15-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: