Ухвала суду № 61939382, 04.10.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2016 р.Справа № 816/590/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.

Суддів: Макаренко Я.М. , Шевцової Н.В.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Полтавської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.06.2016р. по справі № 816/590/16

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Українське зерно"

до Полтавської митниці Державної фіскальної служби України

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Українське зерно", звернувся до суду з позовом до Полтавської митниці Державної фіскальної служби України, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Полтавської митниці Державної фіскальної служби України про коригування митної вартості товарів від 05 листопада 2015 року №806020002/2015/000137/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення №806020002/2015/00318.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.06.2016р. по справі № 816/590/16 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №806020002/2015/00318 та рішення про коригування митної вартості товарів від 05 листопада 2015 року №806020002/2015/000137/2.

Відповідач, Полтавська митниця Державної фіскальної служби України, не погодився з вказаною постановою, подав апеляційну скаргу. Свою незгоду з постановою мотивує тим, що суд першої інстанції при прийнятті постанови порушив норми матеріального та процесуального права, саме: ст.ст. 52-55 Митного кодексу України та ст.ст. 7, 9, 69, 86, 159 Кодексу адміністративного судочинства. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, посилається на те, що рішення про коригування митної вартості товарів за резервним методом та картка відмови в прийнятті митної декларації є правомірними, оскільки під час митного контролю встановлено, що подані декларантом документи, які підтверджують заявлену митну вартість та на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності. Просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.06.2016 р. по справі № 816/590/16 та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, просив суд залишити без змін постанову суду першої інстанції.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою позов залишити без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь обставин справи, пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, що 04.09.2015 р. між Tongliao Meihua Biological Sci-tech Co.,Ltd. (продавець) та ТОВ "Українське зерно" (покупець) укладено зовнішньоекономічний контракт №1515613, за умовами якого продавець продає, а покупець купує L-Лізин HCL на загальну суму 38420,00 доларів США у кількості, по цінах та в терміни поставки згідно додатків, які є невід'ємною частиною даного контракту (а.с. 23-26).

З метою здійснення митного контролю та оформлення придбаного ТОВ "Українське зерно" товару декларантом до Полтавської митниці ДФС подано митну декларацію №806020002/2015/010046 (а.с. 100-101), разом з пакетом товаросупровідних та комерційних документів.

Під час митного оформлення товару, ввезеного на територію України згідно з зовнішньоекономічним контрактом №1515613 від 04.09.2015 р., укладеним з Tongliao Meihua Biological Sci-tech Co.,Ltd., заявлено митну вартість товару за основним методом, тобто за ціною договору, що відображено у ВМД №806020002/2015/010046 (графа 42 митної декларації).

Полтавською митницею запропоновано декларанту надати додаткові документи на підтвердження вартості перевезення товару, а також будь-які додаткові документи за власним бажанням.

Згідно з листом від 06.11.2015 р. ТОВ "Українське зерно" (а.с. 48) надіслано на адресу Полтавської митниці ДФС наступні документи: - прайс від виробника від 25.08.2015 р., калькуляцію ціни L-Лізину HCL від 21.09.2015 р., заявку на транспортно-експедиційні послуги від 10.09.2015 р. №1973.

За результатами розгляду поданої митної декларації, відповідачем прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №806020002/2015/00318 (а.с. 28-29), та рішення про коригування митної вартості №806020002/2015/000137/2 від 05.11.2015 р. (а.с. 30-31), митну вартість імпортованих товарів скориговано із застосуванням резервного методу, використавши при цьому як основу для розрахунків раніше визначену митну вартість товару, оформленого за митною декларацією №125110008/2015/112288 від 17.09.2015 р. (а.с. 138а-138б).

Не погодившись з прийнятими рішеннями митниці, позивач звернувся до суду з зазначеним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що рішення Полтавської митниці Державної фіскальної служби України про коригування митної вартості товарів від 05 листопада 2015 року №806020002/2015/000137/2 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення №806020002/2015/00318, прийняті відповідачем з порушенням норм чинного законодавства.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

У відповідності до ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари

Згідно ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 Митного кодексу України.

Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорт, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); г) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до ч. 4 ст. 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Згідно ч. 5 ст. 58 Митного кодексу України ціна, що була фактично сплачена або піддягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Так, ч. 2 вказаної статті передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах 5 і 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок- фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару: 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товар) підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 ст. 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч. 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митною органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Отже, право митного органу на витребування у декларанта додаткових документів наявне, зокрема, у випадку, якщо документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Проте висновок митного органу щодо наявності даних обставин повинен бути обґрунтованим та підтверджений відповідними доказами.

Однак в даному випадку митним органом не було вказано в жодному прийнятому ним документі, які саме складові митної вартості є не підтвердженими та чому з поданих декларантом документів неможливо встановити такі складові, які з них містять розбіжності і в чому вони полягають, та які саме документи необхідно подати для підтвердження конкретної складової митної вартості.

У відповідності до ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митною контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозиться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції) - здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненою декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій ст. 58 цього Кодексу.

Згідно ч. 3 ст. 54 Митного кодексу України встановлено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст. 55 цього Кодексу.

Колегія суддів встановила, що відмова в митному оформленні товару вмотивована Полтавською митницею тим, що в поданих декларантом на підтвердження заявленої митної вартості документах, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містяться розбіжності, а саме: у наданих до митного оформлення рахунку на сплату транспортно-експедиційних послуг від 03.11.2015 р. №1511004 та довідці про транспортні витрати від 03.11.15 р. вказано посилання на коносамент за №569234824/WMS15090314, проте до митного оформлення подано коносамент під номером WMS15090314; у декларації країни-відправника від 17.09.2015 р. №060520150051552575 у графі "Номер угоди" вказано договір під номером SCMH2015-3442, а до митного оформлення надано договір під номером 1515613. На вимогу митного органу декларантом додатково були подані пропозиція від виробника від 25.08.2015 р., калькуляція від 21.09.2015 р. та заявка на перевезення від 10.09.2015 р. №1973, які не підтверджують заявлену митну вартість товару, оскільки: в пропозиції від 25.08.2015 р. ціна товару 1130 доларів США за тону пропонується на партію товару вагою 17 тон, разом з тим, вага фактично імпортованої партії товару становить 34 тони; у калькуляції ціни від 21.09.2015 р. ціна товару складається з витрат на транспортування, митне оформлення, пакування, виробництво та сировину (сумарна вартість 1130 доларів США за тону), але не зазначено суму економічної вигоди відправника.

Колегія суддів не погоджується з висновком митного органу, з наступних підстав.

З матеріалів справи встановлено, що згідно зовнішньоекономічного контракту № 1515613 від 04.09.2015 р. Компанія Tongliao Meihua Biological Sci-tech Co.,Ltd. зобов'язувалась поставити позивачу L-Лізин HCL на загальну суму 38420,00 доларів США.

Згідно специфікації на товар від 04.09.2015 р. додаток №1 до контракту від №1515613 від 04.09.2015 р. (а.с. 27) товаром, що належав до поставки є: L-Лізин HCL вагою 34 тони за ціною 1130,00 доларів США за тону на загальну суму 38420,00 доларів США.

На виконання умов специфікації від 04.09.2015 р., товар відвантажувався на умовах: FOB порт Даліан, Китай - порт ОСОБА_1, Україна (Інкотермс 2010).

04.09.2015 р. Компанія Tongliao Meihua Biological Sci-tech Co.,Ltd. надіслала на адресу позивача інвойс (рахунок) №22043000041 для оплати товару - L-Лізин HCL вагою 34 тони за ціною 1130,00 доларів США за тону (а.с. 34).

Оплата за придбаний товар позивачем проведена 18.09.2015 р. у сумі 38420,00 доларів США згідно платіжного доручення в іноземній валюті №15, що підтверджується копією платіжного документу, який надавався митниці під час митного оформлення товару (а.с. 35).

Згідно інвойсу (на відвантаження товару) №22043000041 від 18.09.2015 р. L-Лізин HCL на суму 38420,00 доларів США вагою 34 тони (ціна за одну тону - 1130,00 доларів США) відвантажений від продавця до покупця (а.с. 36).

Відповідно до коносаменту №WMS15090314 від 20.09.2015 в порту загрузки: м.Далянь, Китай вантажовідправником завантажено, пораховано та запломбовано 1360 мішків з L-Лізином НСL в два контейнери під номерами МSKU5271870/20 та MRKU5582580/20 вага брутто 34136 кг, місце доставки: порт м.Одеса, Україна /а.с. 37/.

Вартість імпортованого товару у сумі 38420,00 доларів США, а також його вага у 34 тони, відображені також у експортній вантажній митній декларації країни-відправника (Китай) №060520150051552575 від 17.09.2015 /а.с. 38/.

Колегія суддів вважає безпідставними посилання митного органу в апеляційній скарзі, як на обставину що свідчить про розбіжність у наданих декларантом для митного оформлення документах, на те, що у декларації країни-відправника від 17.09.2015 №060520150051552575 у графі "Номер угоди" вказано договір під номером SCMH2015-3442, а до митного оформлення надано договір під номером 1515613, оскільки відповідність товару згідно експортної вантажної митної декларації країни постачальника ідентифікується за вказаними у останній номерами інвойсу (№22043000041) та контейнерів (МSKU5271870, MRKU5582580), а також за ціною товару - 1130 доларів США за кілограм та його вагою - 34000 кг.

Ціна товару підтверджується залученими до матеріалів справи копії: роздруківки з інтернет сайта Компанії Tongliao Meihua Biological Sci-tech Co.,Ltd. від 01.09.2015 р., якої встановлено, що вартість товару L-Лізин НСL становить 1130,00 доларів США за тону (а.с. 32), експертний висновок ДП "Укрпромзовнішекспертиза" №3207 від 29.10.2015 р., в якому зазначено, що рівень ціни на L-Лізин НСL 98,8% - 1130,00 доларів США за тону на умовах поставки FOB - Даліан, Китай, що імпортується згідно з інвойсом №22043000041 від 18.09.2015 р. та специфікацією від 04.09.2015 р. до контракту №1515613 від 04.09.2015 р., та відповідає поточній кон'юнктурі ринку (а.с. 49).

Умовами договору транспортного експедирування №03 від 15.01.2015 р., укладеного між ТОВ "Донфрахт Інвест" (експедитор) та ТОВ "Українське зерно" (клієнт), передбачено, що експедитор зобов'язується за плату і за рахунок клієнта організувати виконання та виконати транспортно-експедиційні послуги, пов'язані із організацією та забезпеченням перевезень експортно-імпортних, транзитних та внутрішніх перевезень вантажу клієнта (а.с. 56-63).

На підтвердження вартості понесених позивачем витрат на перевезення товару з порту Даліан, Китай до порту ОСОБА_1, Україна позивачем надано до матеріалів справи: рахунок №1511004 від 03.11.2015 р., акт від 05.11.2015 р. прийому-здачі наданих послуг до договору №03 від 15.01.2015 р., платіжне доручення №7319 від 04.11.2015 р., податкову накладу №4 від 04.11.2015 р. та довідку про транспортні витрати від 03.11.2015 р. (а.с. 44-47, 55).

Стосовно доводу апеляційної скарги, що у наданих до митного оформлення рахунку на сплату транспортних витрат №1511004 від 03.11.2015 та довідці про транспортні витрати від 03.11.2015 маються посилання на коносамент за №569234824/WMS15090314, натомість до митного оформлення надано коносамент під номером WMS15090314, колегія суддів зазначає наступне.

У митній декларації країни експорту (КНР) зазначено номер лінійного коносаменту. Лінійний коносамент призначений для агентів (агента відправника та агента-експедитора в порту перевантаження товару). Отримувачу вантажу (ТОВ "Українське зерно") такий лінійний коносамент не надається. Натомість, для отримувача вантажу видається домашній коносамент, тобто той коносамент, який він отримує від експедитора разом з вантажем, та у подальшому предявляє до митного органу для попереднього митного очищення товару. Поряд з цим, у спірному випадку вантаж перевозився в опломбованих морських контейнерах, кожен з яких має індивідуальний номер. При перевантаженні з одного борта судна на інший індивідуальний номер контейнера не змінюється. У митній декларації країни експорту (КНР) зазначені номери контейнерів МSKU5271870, MRKU5582580, які відповідають номерам контейнерів, що зазначені у домашньому коносаменті WMS15090314 та в рахунку експедитора №1511004 від 03.11.2015 р. Крім того, в міжнародній товарно-транспортній накладній №208/1 (а.с. 39) також маються відмітки про два контейнери з індивідуальними номерами МSKU5271870, MRKU5582580. Дане також підтверджується у наданих до митного оформлення рахунку на сплату транспортних витрат №1511004 від 03.11.2015 р. та довідці про транспортні витрати від 03.11.2015 р. про коносамент за №569234824/WMS15090314 та надання декларантом до митного оформлення коносаменту під номером WMS15090314.

Також матеріалами справи встановлено, що на вимогу митного органу про надання додаткових документів декларант представив до Полтавської митниці ДФС прайс від виробника від 25.08.2015 р. (а.с. 33), заявку №1973 від 10.09.2015 р. (а.с. 50) та калькуляцію ціни L-Лізину HCL від 21.09.2015 р. (а.с. 51-52).

Довід апеляційної скарги стосовно того, що в пропозиції від 25.08.2015 р. ціна товару 1130 доларів США за тону пропонується на партію товару вагою 17 тон, разом з тим, вага фактично імпортованої партії товару становить 34 тони, а у калькуляції ціни від 21.09.2015 р. ціна товару складається з витрат на транспортування, митне оформлення, пакування, виробництво та сировину (сумарна вартість 1130 доларів США за тону), але не зазначено суму економічної вигоди відправника, колегія суддів вважає безпідставним та не приймає його, оскільки позивачем під час митного оформлення імпортованого товару до митного органу надав достатню кількість документів, які підтверджують вартість імпортованого товару та її відповідність вартості товару, визначеній у контракті №1515613 від 04.09.2015 р.

Довід апеляційної скарги, стосовно посилання на використання інформації з автоматизованої системи на раніше визнану вартість товарів, оформленого по МД №125110008/2015/112288 від 17.09.2015 р. (а.с. 138а-138б), як на доказ числового обґрунтування митної вартості товару, колегія суддів не приймає з огляду на наступне. Митний орган при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, має діяти у спосіб, визначений Митним кодексом України, а відомості, які містяться в автоматизованій інформаційній системі, мають допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень.

Та обставина, що в автоматизованій інформаційній системі є інформація про те, що товар, який задекларовано однією особою, іншими особами розмитнювався за іншою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за резервним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Автоматизована інформаційна система з об'єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому таким даним не може надаватися перевага порівняно з наданими декларантом первинними документами на товар.

Перевіряючи правомірність застосування методів визначення митної вартості, суд першої інстанції правильно керувався ст. 58 Митного кодексу України, за якою перший метод визначення митної вартості може бути використаний лише за умови, якщо дані, заявлені декларантом, підтверджені документально та є достовірними, підтверджені документально або визначені кількісно і достовірні та/або наявна хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач під час митного оформлення, надав документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, які підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору. Також і сума, зазначена у платіжному дорученні, яке міститься в матеріалах справи, сплачена Компанії Tongliao Meihua Biological Sci-tech Co.,Ltd., відповідає вартості товару, зазначеній у контракті, інвойсах тощо.

Таким чином колегія суддів вважає, що оскільки позивач подав документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, які підтверджували ціну товару, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товару за ціною договору, а відповідачем не доведено, що подані позивачем документи в своїй сукупності не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідач не мав правових підстав для застосування резервного методу.

Крім того, колегія суддів зазначає, що у оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості відсутнє обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митницею, не зазначено митна вартість якого товару була прийнята за основу, торгова марка, фактурна вартість, країна експорту цього товару, час експорту в Україну, виробник, маршрут транспортування товару та інші комерційні умови поставки, та факти, які вплинули на таке коригування, не зазначено наявну в митного органу інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом. У спірному рішенні лише зазначено, що коригування митної вартості ґрунтується на раніше визначеній митними органами митної вартості по митній декларації.

Також колегія суддів вважає, що відповідач не довів неможливості застосування попередніх методів для визначення митної вартості. Визначивши митну вартість за резервним методом без послідовного застосування попередніх, відповідач виходив з неможливості послідовного застосування попередніх методів визначення митної вартості у зв'язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні (аналогічні) товари, основи для віднімання (додавання) вартості, не зазначаючи будь-якого обґрунтування неможливості їх застосування в рішенні про визначення митної вартості товарів.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Полтавською митницею не доведено правомірності своїх рішень.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог, оскільки відповідачу були надані усі документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів за ціною контракту, які містять усю необхідну інформацію про вартість товару реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, а тому відповідач застосував резервний метод визначення митної вартості товарів без необхідних на те підстав, а оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації прийнята відповідачем без урахування всіх обставин, які мали значення для його прийняття, тобто необґрунтовано, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови Харківського окружного адміністративного суду від 19.05.2015 р. по справі № 820/2411/15 суд дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Полтавської митниці Державної фіскальної служби України залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.06.2016р. по справі № 816/590/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя ОСОБА_1Судді ОСОБА_2 ОСОБА_3 Повний текст ухвали виготовлений 10.10.2016 р.