Постанова № 61939264, 10.10.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2016 р. Справа № 818/2158/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бегунца А.О.

Суддів: Рєзнікової С.С. , Старостіна В.В.

секретаря судового засідання Машури Г.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 06.06.2016р. по справі № 818/2158/15

за позовом ОСОБА_1

до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області

про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату недоплаченої заробітної плати,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1) звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області (далі - відповідач, ТУ ДСА України в Сумській області), в якому просила: визнати неправомірними дії відповідача щодо ненарахування та невиплати заробітної плати за період з 26.10.2014 по 27.03.2015 відповідно до ч.1 ст. 144 Закону України "Про судоустрій та статус суддів"; зобов'язати відповідача зробити перерахунок з 26.10.2014 по 27.03.2015 заробітної плати відповідно до ч.1 ст.144 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" та виплатити в повному обсязі недоплачену заробітну плату з урахуванням усіх надбавок, які нараховуються залежно від розміру посадового окладу (місячна премія, надбавка за високі досягнення, надбавка за вислугу років, тощо); зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити недоплачену заробітну плату за період роботи з 26.10.2014 по 27.03.2015 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, відповідно до ст. 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати".

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 29.07.2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.09.2015 року, відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату недоплаченої заробітної плати.

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 20.04.2016 постанова Сумського окружного адміністративного суду від 29.07.2015 та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.09.2015 скасовані, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 06.06.2016 року вказаний позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області щодо ненарахування та невиплати заробітної плати ОСОБА_1 за період з 26 жовтня 2014 року по 27 березня 2015 року відповідно до ч.1 ст. 144 Закону України "Про судоустрій та статус суддів". Зобов'язано територіальне управління Державної судової адміністрації України в Сумській області зробити перерахунок з 26 жовтня 2014 року по 27 березня 2015 року заробітної плати відповідно до ч.1 ст.144 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" та виплатити в повному обсязі недоплачену заробітну плату ОСОБА_1.

Не погодившись із постановою Сумського окружного адміністративного суду від 06.06.2016 року, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: Конституції України, Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Бюджетного кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.

Представники сторін в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Згідно ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У відповідності до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 працює з 24.11.2008 в Конотопському міськрайонному суді Сумської області, з 12.09.2009 ОСОБА_1 займає посаду помічника судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області та має 9 ранг державного службовця.

Згідно розпорядження Кабінету Міністрів України "Про віднесення посад працівників апарату судів загальної юрисдикції до відповідних категорій посад державних службовців" посада помічника судді віднесена до п'ятої категорії посад державних службовців.

29 квітня 2015 року уповноваженими особами апарату Конотопського міськрайонного суду Сумської області на адресу Прем'єр-міністра України, Голови ВРУ, уповноваженої ВРУ з прав людини Лутковській В.В., Міністру Юстиції України та голові Державної судової адміністрації України надіслано відкритий лист щодо приведення положень Постанови КМУ № 268 від 09.03.2006 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" до діючих норм законодавства.

25 травня 2015 року на адресу Конотопського міськрайонного суду Сумської області надійшов лист від Державної судової адміністрації України щодо оплати праці працівників, з якого вбачається, що ДСА України зверталася до Міністерства соціальної політики України з пропозицією щодо внесення змін до Постанови КМУ № 268 від 09.03.2006 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" щодо встановлення нових посадових окладів працівникам апаратів судів.

Крім того, ДСА України зверталась до Міністерства фінансів України з приводу збільшення бюджетних асигнувань, необхідних для реалізації положень ЗУ "Про судоустрій і статус суддів" при доопрацюванні Державного бюджету України на 2015 рік.

Натомість, Міністерство фінансів України листом від 11 березня 2015 року надало відповідь, з якої вбачається, що упорядкування умов оплати праці працівників апарату судів, зокрема підвищення посадових окладів, доцільно розглядати на єдиних засадах при упорядкуванні умов оплати праці державних службовців з урахуванням фінансових можливостей бюджету.

На адресу Конотопського міськрайонного суду Сумської області надійшов лист Міністерства Юстиції України №КО-928/15.3-15/2 від 14.05.2015, з якого вбачається, що звернення апарату вищезазначеного суду переадресовано за належністю до ДСА України.

На адресу Конотопського міськрайонного суду Сумської області надійшов лист представника уповноваженого ВРУ з прав людини №9.2.2/7-П244512.15/18-75 від 21.05.2015, в якому вказано, що представником уповноваженого ВРУ з прав людини були направлені запити до ДСА України та Міністерства соціальної політики України щодо заходів, що вживаються цими органами для законодавчого врегулювання фінансового забезпечення проблеми у сфері оплати праці працівників апаратів місцевих судів України.

Серед іншого, 18.05.2015 ОСОБА_1 зверталася із письмовою заявою до ТУ ДСА в Сумській області про перерахування з 26.10.2014 по 27.03.2015 розміру посадового окладу як помічнику судді у відповідності до ч. 1 ст. 144 Законом України "Про судоустрій і статус суддів".

У відповідь на вказану заяву ТУ ДСА в Сумській області надіслало лист №04-3627/15 від 05.06.2015, в якому зазначено про відсутність підстав для задоволення заяви.

Позивач звернулася до суду з зазначеним позовом, у зв'язку з тим, що, на її думку, вона отримує заробітну плату нижчу, ніж встановлено Законом України "Про судоустрій і статус суддів".

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем неправомірно не нараховано та не виплачено ОСОБА_1 заробітну плату відповідно до статей 144 та 147 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" за оскаржуваний період.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 144 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" (в редакції чинній до 26 жовтня 2014 р.) було встановлено, що розмір заробітної плати працівників апаратів судів, Державної судової адміністрації України, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Національної школи суддів України, їхнє побутове забезпечення і рівень соціального захисту визначаються законом і не можуть бути меншими, ніж у відповідних категорій державних службовців органів законодавчої та виконавчої влади.

26 жовтня 2014 р. набрав чинності Закон України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 р. № 1697-VII, яким внесено зміни до ст. 144 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", а саме, доповнено абзацом другим наступного змісту: "При цьому розмір посадового окладу працівника апарату суду, посада якого віднесена до шостої категорії посад державних службовців, установлюється в розмірі 30 відсотків посадового окладу судді місцевого суду, посадові оклади працівників апарату суду, посади яких віднесені до кожної наступної категорії посад державних службовців, установлюються з коефіцієнтом 1,3 пропорційно посадовим окладам працівників апарату суду, посади яких віднесені до попередньої категорії посад державних службовців".

Відповідно до ч. 1 ст. 129 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", (в редакції чинній до 26 жовтня 2014 р.), суддівська винагорода регулюється цим Законом, Законом України "Про Конституційний Суд України" та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Згідно підпункту 2 пункту 13 Розділу XIIІ Закону України "Про прокуратуру", Кабінету Міністрів України доручено у двомісячний строк з дня, наступного за днем опублікування цього Закону, внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом, у тому числі з метою забезпечення збільшення видатків Державного бюджету України на оплату праці працівників апаратів судів та встановлення їм посадових окладів у розмірі, не меншому за передбачені Законом України "Про судоустрій і статус суддів".

З 28 березня 2015 р. Законом України «Про забезпечення права на справедливий суд» затверджено нову редакцію Закону України "Про судоустрій та статус суддів", статтею 147 якого встановлено, що розмір заробітної плати працівників апаратів судів, ДСА, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Національної школи суддів України, їхнє побутове забезпечення і рівень соціального захисту визначаються законом і не можуть бути меншими, ніж у відповідних категорій державних службовців органів законодавчої та виконавчої влади. При цьому розмір посадового окладу працівника апарату суду, посада якого віднесена до шостої категорії посад державних службовців, установлюється в розмірі 30 відсотків посадового окладу судді місцевого суду. Посадові оклади працівників апарату суду, посади яких віднесені до кожної наступної категорії посад державних службовців, установлюються з коефіцієнтом 1,3 пропорційно посадовим окладам працівників апарату суду, посади яких віднесені до попередньої категорії посад державних службовців.

Підпунктом 2 пункту 13 Перехідних положень Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» Кабінет Міністрів України зобов'язано у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

Наведене узгоджується із положеннями частин сьомої, восьмої статті 33 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII «Про державну службу» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 3723-XII), згідно з якими умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України. Джерелом формування фонду оплати праці державних службовців є Державний бюджет України та інші джерела, визначені для цієї мети положеннями про органи державної виконавчої влади, затвердженими указами Президента України та постановами Кабінету Міністрів України.

Аналогічні положення закріплено також частиною другою статті 8 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 108/95-ВР), яка передбачає, що умови та розміри оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Оплата праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законодавчих та інших нормативних актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів у межах бюджетних асигнувань та інших позабюджетних доходів. Обсяги витрат на оплату праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, затверджуються одночасно з бюджетом, що передбачно статтею 13 Закону України «Про оплату праці».

Відповідно до положень статей 142, 143 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" (редакції, чинній до 28 березня 2015 року), фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Суди загальної юрисдикції фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими відповідно до вимог цього Закону, у межах річної суми видатків, передбачених Державним бюджетом на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним Кодексом України. Аналогічні засади закріплені в ст. ст. 145, 146 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" (в редакції чинній з 29 березня 2015 року та по теперішній час).

Згідно частини першої та другої статті 23 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 51 Бюджетного кодексу України, керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату (грошове забезпечення), включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах фонду заробітної плати (грошового забезпечення), затвердженого для бюджетних установ у кошторисах.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 № 268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) затверджено схему посадових окладів керівних працівників і спеціалістів апарату місцевих загальних судів (додаток 47 до Постанови), згідно якої розмір посадового окладу помічника голови районного суду складає 624 грн.

Згідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 № 482 "Про деякі питання оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів, що фінансуються з бюджету", у разі, коли розмір посадового окладу працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів, що фінансуються з бюджету, нижчий ніж визначений законом розмір мінімальної заробітної плати, посадовий оклад установлюється на рівні відповідного розміру мінімальної заробітної плати

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) та статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) установлено мінімальну заробітну плату у 2014 р. - 1218 грн. та з 1 січня 2015 року - 1218 грн. у місячному розмірі.

Із врахуванням того, що відповідач не наділений правом самостійно, без правового врегулювання та фінансової можливості, тобто збільшення видатків з Державного бюджету України, здійснювати перерахунок посадового окладу позивача, колегія суддів вважає, що здійснення нарахування заробітної плати позивачу виходячи з розміру посадового окладу в 1218,00 грн. здійснено відповідно до норм закону, що регулює оплату праці працівників апаратів судів, зокрема Закону України "Про судоустрій та статус суддів" (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин), "Про Державний бюджет України на 2014 рік" (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) та Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 р. № 268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів".

Крім того, вказані видатки не передбачені у державному бюджеті на 2015 рік, пунктом 9 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" було визначено, що норми і положення, зокрема, частини першої статті 144 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного та місцевого бюджетів.

Згідно Положення про територіальні управління Державної судової адміністрації України, затвердженого Наказом ДСА України № 82 від 05 квітня 2011 року, територіальні управління відповідно до покладеного на них завдання здійснюють у межах своєї компетенції соціальне забезпечення суддів, у т.ч. суддів у відставці, а також працівників апарату місцевих судів.

Колегія суддів зазначає, що відповідач є розпорядником (одержувачем) коштів Державного бюджету України.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки з 26 жовтня 2014 р. по 09 вересня 2015 р. Кабінетом Міністрів України зміни до постанови № 268 щодо умов оплати праці, зокрема розмірів окладів працівників апарату суду, не внесено, а Законами України від 16 січня 2014 року № 719-VІІ «Про Державний бюджет України на 2014 рік» та Законом України від 28 грудня 2014 р. № 80-VІІІ «Про Державний бюджет на 2015 рік» видатки на реалізацію положень абзацу другого частини першої статті 144 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», частини першої статті 144 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції з 28 березня 2015 р.) не передбачено, управління ДСА як головний розпорядник бюджетних коштів не мало правових підстав для перерахунку та виплати заробітної плати працівників апарату суду поза межами видатків державного бюджету на оплату праці таких працівників у розмірах інших, ніж встановлено Кабінетом Міністрів України.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права міститься у постановах Верховного Суду України № 21-172а16 від 12 липня 2016 р. та № 820/4653/15 від 13 липня 2016 р.

Відповідно до ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Таким чином, оскільки постанова Сумського окружного адміністративного суду України від 06 червня 2016 р. про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату заробітної плати не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права, колегія суддів приходить до висновку про скасування цієї постанови, з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області задовольнити.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 06.06.2016р. по справі № 818/2158/15 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату недоплаченої заробітної плати - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Бегунц А.О.Судді(підпис) (підпис) Рєзнікова С.С. Старостін В.В.