Ухвала суду № 61939251, 03.10.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2016 р.Справа № 552/3038/16-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Макаренко Я.М.

Суддів: Мінаєвої О.М. , Шевцової Н.В.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на постанову Київського районного суду м. Полтави від 11.07.2016р. по справі № 552/3038/16-а

за позовом ОСОБА_1

до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області

про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 (надалі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (надалі по тексту відповідач), в якому просив суд:

-визнати нечинним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України Київського району м. Полтави від 14.12.2015 року про відмову про призначення пенсії на пільгових умовах;

-винести рішення, яким вважати 13.09.2015 року днем звернення за призначенням пенсії;

-зобов'язати Полтавське об'єднане управління Пенсійного воду України в Полтавській області призначити ОСОБА_1 пенсію на підставах визначених пенсійним законодавством, нарахувати та сплатити у тому числі за весь строк її не отримання, починаючи з дня досягнення пенсійного віку, тобто з 13.09.2015 р.

Постановою Київського районного суду м. Полтави від 11.07.2016 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві від 14.12.2015 року щодо відмови в призначенні пенсії ОСОБА_1.

Зобов'язано Полтавське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області вчинити дії щодо призначення пенсії ОСОБА_1 на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 15.09.2015 року та провести її виплату.

В іншій частині позову відмовлено.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Київського районного суду м. Полтави від 11.07.2016 р. та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 р. 2 категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1. Вказане посвідчення перереєстроване у встановленому законодавством України порядку і є дійсним. Позивач народився 12.09.1965 року і йому 12 вересня 2015 року виповнилося 50 років, у зв'язку з цим він звернувся до Управління ПФУ Київського району м. Полтави із заявою від 15.09.2015 року про призначення йому пенсії як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії. Рішенням Управління ПФУ Київського району в м. Полтава від 14.12.2015 року позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки позивачем не надано документів, які б підтверджували його безпосередню участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Задовольняючи позов в частині скасування рішення Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві від 14.12.2015 року щодо відмови в призначенні пенсії ОСОБА_1 та зобов'язання Полтавське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області вчинити дії щодо призначення пенсії ОСОБА_1 на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 15.09.2015 року та провести її виплату, суд першої інстанції виходив з того, що наявні в матеріалах справи докази свідчать про перебування позивача в зоні відчуження по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, а відтак наявності права у позивача на призначення пенсії на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку на 10 років.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796.

Відповідно до ст. 9 Закону №796, особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є: 1)учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; 2)потерпілі від Чорнобильської катастрофи-громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до ч.1 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а саме учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження:

1)з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів мають право на зниження пенсійного віку на 10 років;

2) які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів мають право на зниження пенсійного віку на 8 років;

3) які працювали з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року у зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 10 до 14 календарних днів, у 1988 році - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році мають право на зниження пенсійного віку на 5 років.

Пунктом 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 р. №22-1 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.12.2005 р. за №1566/11846 передбачено, що при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» для засвідчення особливого статусу особи надається посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, форма якої затверджена постановою Державного комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988 р. №122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до Управління ПФУ Київського району м. Полтави із заявою від 15.09.2015 року про призначення йому пенсії як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

На підтвердження участі в ліквідації наслідків аварії у зоні відчуження позивач надав, зокрема, посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, посвідчення про відрядження № 1/1046 від 29.09.1986 року.

Посвідченням про відрядження 1/1046 від 29.09.1986 року підтверджено, що позивач в зоні відчуження Чорнобиль перебував з 29.09.1986 року по 08.10.1986 року.

Відповідно до ч.1 ст. 65 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України.

Частиною 3 цього Закону передбачено, що посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.

Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено Постановою Кабінету Міністрів від 20.01.1997 р. № 51.

Відповідно до п. 2 Порядку посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", іншими актами законодавства.

Пунктом 3 Порядку передбачено, що інвалідам з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, віднесеним до категорії 1, а також учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 р. - незалежно від кількості робочих днів, з 1 липня 1986 р. до 31 грудня 1986 р. - не менше 5, а у 1987 р. - не менше 14 календарних днів, віднесеним до категорії 2, видаються посвідчення синього кольору, серія А. При цьому у посвідченні на правій стороні по діагоналі зліва направо ставиться штамп фарбою червоного кольору "Перереєстровано" і на вільному місці виконується запис про дату перереєстрації.

Отже, зі змісту вказаних норм випливає, що посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС серії А 2 категорії є документом, що підтверджує особливий статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та надає право таким особам користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", іншими актами законодавства. Таке посвідчення видається учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 р. - незалежно від кількості робочих днів, з 1 липня 1986 р. до 31 грудня 1986 р. - не менше 5, а у 1987 р. - не менше 14 календарних днів.

Колегія суддів зазначає, що посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, видане позивачу, підтверджує статус позивача як учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, проте воно не містить у собі періодів роботи позивача в зоні відчуження по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Період роботи позивача з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС підтверджується посвідченням про відрядження № 1/1046 від 29.09.1986 року, згідно якого позивач перебував в с. Оране на роботах з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 29.09.1986 р. по 08.10.1986 р.

Враховуючи те, що посвідченням про відрядження № 1/1046 від 29.09.1986 року підтверджено участь позивача в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у період з 29.09.1986 р. по 08.10.1986 р., то за таких обставин посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС серії А 2 категорії видане позивачу за роботу в зоні відчуження з 01 липня 1986 р. до 31 грудня 1986 р. не менше 5 календарних днів.

Таким чином, враховуючи, що позивач у зоні відчуження працював з 1 липня 1986 р. до 31 грудня 1986 р. не менше 5 календарних днів, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для призначення позивачу пенсії зі зниженням пенсійного віку на 10 років відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на не підтвердження позивачем наданими документами періоду роботи у зоні відчуження з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки з наданих позивачем посвідчення про відрядження від 29.09.1986 року № 1/1046 та посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС підтверджено перебування позивача у зоні відчуження з 29.09.1986 року по 08.10.1986 року не менше 5 календарних днів, що за приписами ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є підставою для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на 10 років.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.08.2016 року відстрочено Полтавському об'єднаному управлінню Пенсійного фонду України Полтавської області сплату судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Київського районного суду м. Полтави від 11.07.2016 року по справі № 552/3038/16-а до ухвалення апеляційним судом рішення у даній справі та відкрито провадження у справі.

З 01 вересня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 № 484-VIII, яким внесено зміни до Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (надалі - Закон № 3674-VI).

Згідно з приписами пп.2 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання апеляційної скарги на рішення суду судовий збір сплачується у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову фізичною особою немайнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" станом на 01.01.2016 року мінімальна заробітна плата встановлена у розмірі 1378 гривень.

Таким чином, при поданні позовної заяви ставка судового збору складала 551,2 грн., тому за подання апеляційної скарги апелянту необхідно було сплатити 606,32 грн.

Оскільки, ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2016 року прийнято рішення про залишення без змін постанови Київського районного суду м. Полтави від 11.07.2016 р, то колегія суддів приходить до висновку про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області судового збору у розмірі 606, 32 грн.

Відповідно ч. 1 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справа та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області залишити без задоволення.

Постанову Київського районного суду м. Полтави від 11.07.2016р. по справі № 552/3038/16-а залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (вул. Дмитра Коряка, 3,м. Полтава,Полтавська область,36003, код ЄДРПОУ 40383769) судовий збір у розмірі 606 грн. 32 коп. до спеціального фонду Державного бюджету України - утримувач УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999628, банк: ГУ ДКСУ в Харківській області, рахунок 31210206781011, код класифікації доходів бюджету 22030001, код ЄДРПОУ Харківського апеляційного адміністративного суду 34331173.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Макаренко Я.М.Судді(підпис) (підпис) Мінаєва О.М. Шевцова Н.В. Повний текст ухвали виготовлений 10.10.2016 р.