Ухвала суду № 61939214, 06.10.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2016 р.Справа № 820/4480/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Жигилія С.П. , Дюкарєвої С.В.

за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.,

представників сторін : позивача - Коробки І.С., відповідача - Цаплюка О.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 26.08.2016р. по справі № 820/4480/16

за поданням Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віртус груп"

про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна,

ВСТАНОВИЛА

Центральна об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (далі по тексту - Центральна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області, позивач) звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з поданням, у якому просила суд підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Віртус Груп" (далі по тексту - ТОВ «Віртус Груп», відповідач), застосованого на підставі рішення начальника Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області про застосування адміністративного арешту майна від 18.08.2016 року.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.08.2016 року по справі № 820/4480/16 закрито провадження в адміністративній справі за поданням Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віртус Груп" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна.

Заявник, не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 26.08.2016 р. по справі № 820/4480/16; поновити адміністративне провадження по справі № 820/4480/16.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги пояснив, що на підставі наказу ГУ ДФС у Харківській області № 2055 від 09.08.2016 року, направлень від 10.08.2016 р. № 4627 та № 4628 податковими ревізорами-інспекторами ГУ ДФС у Харківській області було здійснено вихід за податковою адресою ТОВ «Віртус Груп» - м. Харків, вул. Пушкінська, 96, з метою проведення фактичної перевірки. Директором підприємства Некрасовою О.О. було відмовлено у проведенні перевірки та у отриманні копії наказу на перевірку, у зв'язку з чим проведення фактичної перевірки посадовими особами ГУ ДФС у Харківській області виявилось неможливим. З огляду на викладене, з посиланням на п.94.2 ст.94 Податкового кодексу України стверджує про наявність підстав для застосування адміністративного арешту майна платника податків ТОВ «Віртус Груп». Вказує на відсутність спору про право між Центральною ОДПІ м. Харкова та ТОВ «Віртус Груп», оскільки підприємство на момент розгляду подання контролюючого органу не звернулось до суду з позовом щодо оскарження наказу на проведення перевірки. Відмітив, що суд першої інстанції, закриваючи провадження у справі за поданням Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області, не послався на жодну з підстав закриття провадження у справі, передбачених статтею 157 КАС України. Крім того, вказує на порушення судом першої інстанції строку розгляду подання Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області, встановленого ч.7 ст.183-3 КАС України, оскільки з поданням позивач звернувся 18.08.2016 року, а рішення суду прийнято 26.08.2016 року.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав з підстав, викладених в останній, просив суд апеляційної інстанції ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.08.2016 року по справі № 820/4480/16 скасувати.

Представник відповідача в судовому засіданні просив суд апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи рішення про закриття провадження у справі за поданням Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами існує спір про право, предметом якого правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 09 серпня 2016 року в.о. начальника ГУ ДФС у Харківській області з посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, винесено наказ № 2055 "Про проведення фактичної перевірки ТОВ "Віртус Груп" (а.с.9).

На підставі зазначеного наказу та направлень на перевірку від 10.08.2016 р. № 4627, № 4628 (а.с.10, 11) фахівцями ГУ ДФС у Харківській області здійснено вихід на фактичну перевірку ТОВ "Віртус Груп" за адресою : м. Харків, вул. Пушкінська, 96.

16.08.2016 р. відповідач не допустив фахівців Головного управління ДФС у Харківській області до проведення перевірки, про що складено акт недопуску до проведення фактичної перевірки від 16.08.2016 р. № 474/20/30/РРО/34757212 (а.с.8).

18.08.2016 року о 12 год. 00 хв. начальником Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області винесено рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків ТОВ «Віртус Груп», що перебуває (розміщене, зберігається) за юридичною адресою : 61012, Харківська область, м.Харків, Ленінський район, вул. Полтавський шлях, буд. 28/19 (а.с.6).

18.08.2016 року о 16 год. 45 хв. Центральна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області звернулась до суду з поданням про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна ТОВ «Віртус Груп», який було застосовано вказаним вище рішенням.

Колегія суддів зазначає, що за визначенням пункту 94.1. статті 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Підпунктом 94.2.3. пункту 94.2. ст. 94 Податкового кодексу України, зокрема, передбачено, що адміністративний арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Відповідно до п.94.6. ст.94 керівник контролюючого органу (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.

Арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом (п.94.10 ст.94 ПК України).

Пунктом 2 частини 1 статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів, зокрема, щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Згідно з пунктом 2 частини 5 статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання у разі, якщо з поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

Спір про право в контексті розглядуваної норми має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зокрема, спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання.

При цьому незгода платника податків із рішеннями податкових органів щодо застосування спеціальних заходів, згаданих у статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, може підтверджуватися не лише зверненням із відповідним адміністративним позовом. Суд може встановити наявність спору також із змісту заперечень платника податків, стосовно якого внесено подання. Зокрема, платник податків може заперечувати склад майна, щодо якого застосовується адміністративний арешт; заперечувати законність проведення перевірки, недопущення до якої призвело до застосування адміністративного арешту, тощо.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, підставою для винесення рішення про застосування адміністративного арешту майна з підстав, передбачених статтею 94 ПК України, слугувало недопущення посадових осіб ГУ ДФС у Харківській області до проведення фактичної перевірки ТОВ "Віртус Груп".

Так, судом першої інстанції встановлено, що 09 серпня 2016 року на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, винесено наказ № 2055 "Про проведення фактичної перевірки ТОВ "Віртус Груп" (а.с.9).

На підставі зазначеного наказу та направлень на перевірку від 10.08.2016 р. № 4627, № 4628 (а.с.10, 11) фахівцями позивача здійснено вихід на фактичну перевірку ТОВ "Віртус Груп".

Відповідач 16.08.2016 р. не допустив фахівців Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області до проведення перевірки, про що складено акт № 474/20/30/РРО/34757212, в зв'язку з відсутністю вказівки на порушення, яке слугувало підставою для призначення перевірки (а.с.8) .

18.08.2016 року о 12 год. 00 хв. начальником Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області винесено рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків ТОВ «Віртус Груп», що перебуває (розміщене, зберігається) за юридичною адресою : 61012, Харківська область, м. Харків, Ленінський район, вул. Полтавський шлях, буд. 28/19 (а.с.6).

За визначенням пп.75.1.3 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (п.80.1 ст.80 ПК України).

Пунктом 80.2 статті 80 ПК України визначено підстави для проведення фактичної перевірки.

Так, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин:

80.2.1. у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів;

80.2.2. у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;

80.2.3. письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування;

80.2.4. неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками;

80.2.5. у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

80.2.6. у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3;

80.2.7. у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

Допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу (п.80.5 ст.80 ПК України).

Згідно зі ст.81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не було допущено фахівців ГУ ДФС у Харківській області до проведення перевірки з огляду на відсутність вказівки на порушення, яке було покладено в основу призначення фактичної перевірки, про що власноручно зазначено керівником ТОВ «Віртус Груп» Некрасовою О.О. в акті недопуску до проведення фактичної перевірки від 16.08.2016 року.

Колегія суддів зазначає, що виходячи зі змісту наказу № 2055 від 09.08.2016 року, нормативною підставою для призначення фактичної перевірки ТОВ «Віртус Груп» податковий орган вважає пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України, який, у свою чергу, передбачає отримання контролюючим органом в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Разом з тим, на вимогу суду апеляційної інстанції щодо надання інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платником податків ТОВ «Віртус Груп» представником позивача було повідомлено, що така інформація відсутня.

Посилання представника позивача на ст.15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» колегія суддів відхиляє, оскільки цією нормою не надано органам ДФС України права призначати та проводити фактичні перевірки на власний розсуд, а лише закріплено повноваження податкових органів здійснювати контроль за додержанням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону, при цьому, вказано, що фактичні та документальні перевірки повинні проводитись відповідно до Податкового кодексу України.

Як зазначив у судовому засіданні представник відповідача, при вирішенні питання про допуск до перевірки відповідачу не було повідомлено, у зв'язку з чим повинна була проводитись перевірка.

Крім того, за твердженням представника відповідача, під час виходу на перевірку керівник ТОВ «Віртус Груп» не мав змоги дізнатись про підстави призначення перевірки зі змісту відповідного наказу, оскільки копії наказу для отримання платником податків податківцями надано не було. Зі змісту копії наказу, з якою згодом ознайомився представник відповідача, у наказі відсутні посилання на порушення з боку позивача, у зв'язку з якими була призначена перевірка.

Слід також відмітити, що в акті від 16.08.2016 року недопуску до фактичної перевірки фахівцями ГУ ДФС у Харківській області зазначено, що Некрасова О.О. відмовилась від отримання копії наказу під розпис, в той час як представник відповідача стверджував у судовому засіданні, що копія наказу при виході податківців на перевірку відповідачу не надавалась.

Отже, як під час виходу на перевірку, так і в запереченнях, наданих представником відповідача в судовому засіданні, ТОВ "Віртус Груп" заперечувало проти законності проведення перевірки, недопущення до якої призвело до застосування адміністративного арешту підприємства.

З огляду на вищевикладене, доводи позивача про те, що наказ про проведення перевірки не було оскаржено ТОВ "Віртус Груп», на думку колегії суддів, не свідчать про відсутність у відповідача заперечень з приводу законності перевірки. Крім того, відповідач не позбавлений права оскаржити цей наказ до контролюючого органу вищого рівня або до суду протягом 10 днів після отримання його копії у відповідності до положень ст.56 ПК України, в той час як рішення про застосування адміністративного арешту майна було прийнято протягом двох днів після видачі наказу на перевірку.

Враховуючи, що предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, а саме: платник податків заперечує не лише накладення адміністративного арешту, а й законність проведення перевірки взагалі, та виходячи із системного аналізу положень ст.183-3 КАС України, колегія суддів дійшла висновку про наявність у спірних правовідносинах спору про право.

Оскільки відповідні вимоги не можуть бути розглянуті в порядку окремого виду адміністративного судочинства, яким є провадження за поданням податкового органу, колегія суддів зазначає про необхідність закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч.1 ст. 157 КАС України.

Окремо слід зазначити, що закриття провадження у справі за поданням податкового органу не позбавляє заявника (позивача) права звернутися до суду з відповідною вимогою у загальному порядку позовного провадження.

За таких обставин, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті рішення про закриття провадження за поданням Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області до ТОВ "Віртус Груп" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків суд першої інстанції правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А

Апеляційну скаргу Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 26.08.2016р. по справі № 820/4480/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Перцова Т.С.Судді Жигилій С.П. Дюкарєва С.В. Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 11.10.2016 р.