Ухвала суду № 61939209, 06.10.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2016 р.Справа № 816/1014/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Подобайло З.Г.

Суддів: Тацій Л.В. , Рєзнікової С.С.

за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25.07.2016р. по справі № 816/1014/16

за позовом ОСОБА_1

до Атестаційної комісії №3 Головного управління Національної поліції в Полтавській області , Головного управління Національної поліції в Полтавській області

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Атестаційної комісії № 3 Головного управління Національної поліції в Полтавській області (надалі - атестаційна комісія, відповідач), третя особа - Головне управління Національної поліції в Полтавській області (надалі - ГУНП в Полтавській області, третя особа) про визнання протиправним та скасування рішення Атестаційної комісії № 3 Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 23 червня 2016 року, оформленого Протоколом ОП № 15.00006691.0035761 від 23 червня 2016 року, відносно майора поліції ОСОБА_1 (першого заступника Хорольського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області) "4 займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність".

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 25 липня 2016 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Атестаційної комісії № 3 Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 23 червня 2016 року, оформленого Протоколом ОП № 15.00006691 від 23 червня 2016 року, відносно майора поліції ОСОБА_1 (першого заступника Хорольського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області) "4 займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність". Стягнуто з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Головного управління Національної поліції в Полтавській області на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) витрати зі сплати судового збору в розмірі 551,20 грн.

Не погоджуючись з прийнятою постановою Головне управління Національної поліції в Харківській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволені позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Позивач заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги , вважає рішення суду першої інстанції правомірним, просить суд апеляційної інстанції залишити постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25 липня 2016 року без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду підлягає залишенню без змін, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , що ОСОБА_1 з 03 серпня 2003 року по 06 листопада 2015 року безперервно перебував на службі в органах внутрішніх справ.

06.11.2015 був звільнений за п.64 "з" (у зв'язку з переходом на роботу в інші міністерства та відомства) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС.

Наказом Головного управління Національної поліції в Полтавській області (далі - ГУНП) від 07 листопада 2015 року №09 о/с позивача було прийнято на службу до поліції та призначено на посаду заступника начальника Хорольського відділення поліції Миргородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області.

З 16 березня 2016 року позивач перебуває на посаді першого заступника начальника Хорольського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області з присвоєнням спеціального звання "майор поліції" (а.с. 36).

На підставні наказу ГУНП в Харківській області від 11.02.2016 № 69 "Про організацію проведення атестування особового складу Головного управління Національної поліції в Полтавській області, позивачем було пройдено атестацію 23.06.2016р.

За наслідками проведеного атестування, комісією прийнято висновок, оформлений Протоколом ОП № 15.00006691.0035761 від 23 червня 2016 року, - "займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність".

Задовольняючи позовні вимоги , суд першої інстанції прийшов до висновку , що у відповідача не було передбачених чинним законодавством підстав для включення ОСОБА_1 до списку поліцейських, які підлягають атестації, неправомірним проведенням його атестування, відсутності у протоколі достатніх обґрунтувань та мотивів прийняття висновку "4 займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність" та не дослідження під час атестації професійних здібностей, організації системи поліції, досвіду роботи позивача.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог , виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами врегульовані Конституцією України, Законом України «Про Національну поліцію», який визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

Частиною 1 статті 1 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

За визначенням статті 3 Закону України "Про Національну поліцію", у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Пунктами 9, 10 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

Положеннями п.п.9 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» не передбачає процедури переатестування колишніх працівників міліції на визначення щодо відповідності посаді, як під час прийняття, так і після прийняття під час подальшого проходження служби в поліції.

Працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів. Указані в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що законодавцем передбачена альтернатива вибору для працівників міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, а саме: прийняття на службу за їх згодою або проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

Умовами для прийняття працівників міліції на службу в поліцію є бажання проходити службу в поліції та відповідність вимогам до поліцейських, визначених Законом України «Про Національну поліцію».

При цьому, реалізація цих умов відбувається у визначений Законом строк: упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону (в період з 07 серпня 2015 року по 07 листопада 2015 року) та шляхом видання наказу про призначення за згодою особи або проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими.

Таким чином, вищезазначені норми розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» не передбачають проведення атестування чи переатестування працівників міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції.

Згідно ч.1 ст.57 Закону України «Про Національну поліцію» атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.

Частиною 2 ст.57 вказаного Закону визначено вичерпний перелік підстав для проведення атестування поліцейських, до яких належить призначення на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Прийняття рішення про проведення атестування поліцейських з інших підстав, ніж зазначені у ч.2 ст.57 Закону України «Про Національну поліцію», законом не передбачено.

Аналогічні норми в частині підстав для атестування містить також Інструкція про порядок проведення атестування поліцейських, котра затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 листопада 2015 року №1465 (далі по тексту - Інструкція), зокрема її пункт 3 розділу І.

Відповідно до частини третьої статті 57 Закону України "Про Національну поліцію", атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками.

Частина четверта статті 57 Закону України "Про Національну поліцію" передбачає, що рішення про проведення атестування приймає керівник поліції, керівники органів (закладів, установ) поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади їхніми наказами.

Згідно з частиною п'ятою статті 57 Закону України "Про Національну поліцію", порядок проведення атестування поліцейських затверджується Міністром внутрішніх справ України.

З вищезазначеними нормами Закону України «Про Національну поліцію» кореспондуються положення Інструкції про проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом МВС України №1465 від 17.11.2015.

Відповідно до пп.2 п.1 розділу IV Інструкції про проведення атестування поліцейських організаційні заходи з підготовки та проведення атестування оголошуються наказами відповідних керівників і передбачають, серед іншого, складання списків поліцейських, які підлягають атестуванню.

Таким чином, до списку поліцейських, які підлягають атестуванню, підлягають включенню лише ті поліцейські, відносно яких наявні підстави для проведення атестації, що передбачені Законом України «Про Національну поліцію».

При цьому, такі підстави для проведення атестації, як для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду або звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, є наслідком виявлення ознак невідповідності поліцейського займаній посаді, зокрема: в силу фізичного стану, хвороби, неналежної професійної підготовки, порушення порядку і правил несення служби; метою проведення атестації для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду або звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність є вирішення можливості в той чи інший спосіб залишення на службі і, як крайній захід, пропозиція щодо звільнення зі служби у зв'язку зі службовою невідповідністю виходячи з професійних, моральних і особистих якостей.

Зазначене вище узгоджується із висновком Верховного Суду України, що викладений у постанові від 11 березня 2014 року у справі №21-13а14.

Матеріали справи свідчать , що наказом начальника ГУНП в Полтавській області № 60 о/с від 16 березня 2016 року майора поліції ОСОБА_1 призначено на посаду першого заступника Хорольського відділу поліції ГУНП в Полтавській області.

Тобто, позивач з 16 березня 2016 року прийнятий на службу до поліції на підставі власноруч написаної заяви та на умовах, визначених п. 9 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону шляхом видання наказу про призначення за його згодою до видання наказу про проведення атестації проходив службу в Національній поліції та проходить службу на призначеній посаді в органах поліції в Полтавській області у відповідності до статті 58 Закону безстроково (до виходу на пенсію або у відставку) із забезпеченням відповідних гарантій поліцейського, за умови успішного виконання службових обов'язків.

На момент атестації питання про його переведення на вищу чи нижчу посаду або ж притягнення до дисциплінарної відповідальності відповідачем не вирішувалось, а отже не було предметом розгляду атестаційної комісії.

Матеріали справи свідчать , що наказом ГУНП від 11.02.2016 № 69 відповідно до вимог Інструкції про проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом МВС України від 17.11.2015 року № 1465, зареєстрована Мінюстом України 18.11.2015 року за № 1445/27890 (далі - Інструкція) прийняте рішення про організацію проведення атестування поліцейських ГУ НП в Полтавській області та затверджено персональний склад атестаційних комісій .

Разом з цим, відповідачем не доведено, що позивач підлягав атестації та включенню до списку поліцейських, які підлягають атестації, оскільки не наведено підстав для проведення атестації позивача, що передбачені ч.2 ст.57 Закону України «Про Національну поліцію».

Також, відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що позивач мав бути призначений на вищу посаду чи переміщений на нижчу посаду, або щодо нього виявлено ознаки службової невідповідності, а тому рішення про призначення атестації позивача без наявності законодавчо визначених підстав (призначення позивача на вищу посаду або переведення на нижчу посаду, дисциплінарного провадження) є таким, що суперечить вимогам чинного законодавства та порушує права позивача.

Крім того, суд першої інстанції дійшов вірного висновку , що проведення атестації позивача протягом першого року проходження служби після призначення на посаду є незаконним , виходячи з наступного.

Постановою Верховного Суду України від 05 березня 2012 року у справі № 21-42а-12 встановлено, що питання, пов'язані із прийняттям (обранням, призначенням) громадян на публічну службу, її проходженням та звільненням із неї (її припиненням), урегульовані спеціальним законодавством, зокрема, Законом України від 20 грудня 1990 року № 565-ХІІ "Про міліцію", Законом України від 2 грудня 1990 року № 509-XII "Про державну податкову службу", Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР. Тому, за загальним правилом, під час вирішення справ цієї категорії пріоритетними є норми спеціальних законів. Трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціальних законів не врегульовано спірних правовідносин, або коли про це йдеться у спеціальному законі.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 17 лютого 2015 року у справі № 21-8а15.

Відповідно до положень статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України, прийняті за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права та для всіх судів України.

Згідно положень частини четвертої статті 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду України є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Оскільки положеннями спеціального законодавства з питань проходження служби в поліції - Законом України "Про Національну поліцію" не врегульоване питання визначення кола осіб, які не підлягають атестації, суд, з урахуванням наведених рішень Верховного Суду України, вважає можливим застосувати до спірних правовідносин окремі положення Закону України "Про професійний розвиток працівників" від 12 січня 2012 року № 4312-VI.

Статтею 12 цього Закону визначені категорії працівників, які не підлягає атестації.

Так, зокрема, згідно частини першої цієї статті не підлягають атестації працівники, які не відпрацювали на відповідній посаді менше одного року.

Оскільки позивача призначено на посаду наказом начальника ГУНП в Полтавській області № 60 о/с від 16 березня 2016 року, проходження атестації мало відбутися не раніше 16 березня 2017 року.

Враховуючи наведене , колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ОСОБА_1 не підлягав атестації, тому позовні вимог є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Колегія суддів вважає , що всі інші доводи апелянта з посиланням на дискреційність повноважень відповідача , на результати проведеного тестування і співбесіди не впливають на вирішення справи , оскільки судом встановлене порушення відповідачем підстав для проведення атестації позивача, що передбачені ч.2 ст.57 Закону України «Про Національну поліцію», а саме включення позивача до списку осіб , які підлягають атестації.

При цьому , колегія суддів зазначає , що суд першої інстанції не зобов'язував атестаційну комісію ГУНП в Полтавській області прийняти конкретне рішення за результатами атестування позивача , тому доводи апеляційної скарги з посиланням на те , що суд фактично втрутився в реалізацію повноважень колегіальним органом (в його дискреційні повноваження) та в порушення ст. 162 КАС України, прийняв нове рішення про відповідність його кандидатури займаній посаді є помилковими.

З наведених вище підстав доводи апеляційної скарги є безпідставними, не впливають на правомірність висновків суду, оскільки дублюють заперечення на позов, які подавались суду першої інстанції, були враховані ним при вирішення справи по суті, а відповідно і підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду , переглянувши судове рішення в межах позовних вимог, вважає , що постанова суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до ст.200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги відповідача без задоволення, а постанови суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25.07.2016р. по справі № 816/1014/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Подобайло З.Г.Судді(підпис) (підпис) Тацій Л.В. Рєзнікова С.С. Повний текст ухвали виготовлений 11.10.2016 р.