Ухвала суду № 61939062, 06.10.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2016 р. Справа № 821/390/16

Категорія: 11.5 Головуючий в 1 інстанції: Кисильова О.Й. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

доповідача, судді Димерлія О.О.

суддів: Єщенка О.В., Шеметенко Л.П.

за участю секретаря: Богданової С. Д.

розглянув в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою відділу державної виконавчої служби Білозерського районного управління юстиції Херсонської області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 09 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до відділу державної виконавчої служби Білозерського районного управління юстиції Херсонської області про скасування постанов про арешт майна та стягнення виконавчого збору,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі - позивач) звернулась до суду із позовом до відділу державної виконавчої служби Білозерського районного управління юстиції Херсонської області (далі - відповідач) про скасування постанов про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 26.10.2015р. та про стягнення з боржника виконавчого збору від 19.11.2015р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 23.03.2016р. позивач отримала постанову про відкриття виконавчого провадження № 49181479 від 26.10.2015р. та постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 26.10.2015р. Позивач вважає незаконною постанову про арешт майна боржника від 26.10.2015р., оскільки арешт накладено на все майно у межах суми звернення стягнення у розмірі 526400,0 грн. Разом із тим, у постанові про відкриття виконавчого провадження № 49181479 від 26.10.2015р. зазначено, що підставою для відкриття цього виконавчого провадження є постанова по справі про адміністративне правопорушення № 0222/50800/15, видана 28.05.2015р., за якою ОСОБА_2 притягнено до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 17000,0 грн. Позивач просить скасувати спірні постанови, посилаючись на неспіврозмірність суми штрафу 17000,0 грн. і суми арештованого майна 526400,0 грн. Також зазначає про порушення норм Закону України "Про виконавче провадження" в частині винесення постанов про відкриття виконавчого провадження та накладення арешту на майно в один день, та відсутності можливості у неї як боржника добровільно сплатити борг та про недотримання відповідачем обов'язку зупинити виконавче провадження у зв'язку із судовим оскарженням рішення, на підставі якого таке виконавче провадження відкрито. Із вказаних підстав представник позивача у судовому засіданні просила суд задовольнити позов повністю.

Херсонським окружним адміністративним судом 09 червня 2016 року ухвалено постанову про часткове задоволення адміністративного позову.

Скасована постанова головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Білозерського районного управління юстиції Херсонської області від 19.11.2015 року ВП № 49181479 про стягнення з боржника виконавчого збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто на користь ОСОБА_2 судові витрати зі слати судового збору у розмірі 551,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відділу державної виконавчої служби Білозерського районного управління юстиції Херсонської області (код ЄДРПОУ 34669045) шляхом безспірного списання з рахунків органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач у червня 2015 року оскаржив у судовому порядку постанови Херсонської митниці про накладення штрафу, в тому числі і постанову № 0222/50800/15 від 28.05.2015р., на підставі якої відкрите виконавче провадження № 49181479. При відкритті даного виконавчого провадження 26.10.2015 р. державним виконавцем у постанові про відкриття надано боржнику 7 днів для добровільного виконання, тобто до 03.11.2015 р. у той час, як у судовому порядку розглядалось питання законності накладення штрафу. Отже, ОСОБА_2 не скористалась правом на добровільну сплату штрафу в зв'язку із його оскарженням. Рішення суду у даній справі ще не набрало законної сили, відтак прийняття постанови про стягнення із боржника виконавчого збору, на думку суду є передчасним, оскільки скасування спірної постанови Херсонської митниці зумовить закриття виконавчого провадження та звільнить ОСОБА_2 від будь-яких зобов'язань, у тому числі й по сплаті виконавчого збору. Таким чином суд частково задовольняє вимоги позивача.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, відділ державної виконавчої служби Білозерського районного управління юстиції Херсонської області в апеляційній скарзі зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому відповідач вважає, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У зв'язку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови із відмовою в задоволені позову в повному обсязі.

Належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду сторони в судове засідання не прибули, а тому на підставі п.2 ч.1ст.197 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та зважаючи на з'ясовані обставини, дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Перевіряючи повноту з'ясування судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування правових норм, апеляційний суд звертає увагу на таке.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції,

ОСОБА_2 є фізичною особою підприємцем (ДРФО НОМЕР_1) та у 2014-2015 роках з метою провадження підприємницької діяльності займалась поставкою товару (гриби шампіньйони свіжі) до вільної економічної зони "Крим".

Херсонська митниця, здійснюючи перевірку правильності оформлення вантажу, встановила порушення ст. 477 Митного кодексу України, за що на ОСОБА_2 накладений штраф у розмірі 17000,0 грн. Оскільки таких порушень позивач вчинила декілька, відповідно за кожне таке порушення Херсонською митницею прийнята окрема постанова. А саме: постанови від 28.05.2015р. № 0214/50800/15, № 0215/50800/15, № 0216/50800/15, № 0217/50800/15, № 0218/50800/15, № 0219/50800/15, № 0220/50800/15, № 0221/50800/15, № 0222/50800/15, № 0223/50800/15, № 0224/50800/15, № 0225/50800/15; від 07.07.2015р. № 0459/50800/15, № 0460/50800/15, № 0461/50800/15, № 0462/50800/15, № 0463/50800/15, № 0464/50800/15, № 0465/50800/15, № 0466/50800/15, № 0483/50800/15, № 0484/50800/15, № 0485/50800/15, № 0486/50800/15, № 0487/50800/15, № 0488/50800/15, № 0489/50800/15, № 0490/50800/15.

У зв'язку із несплатою у добровільному порядку застосованих штрафних санкцій, зазначені постанови були звернені до примусового виконання та надіслані до відділу державної виконавчої служби Білозерського РУЮ за місцем проживання боржника.

Державним виконавцем Коваль Ю.В. відділу ДВС Білозерського РУЮ Херсонської області на підставі зазначених постанов відкриті наступні виконавчі провадження: від 05.10.2015р. № 49151322, № 49128175, № 49128505, № 49136632, № 49137793, № 49138237, № 49151280, № 49127525, № 49137922, № 49138021, №49138096, № 49138172, №49126580, № 49127037, № 49151382, № 49137528; від 26.10.2015р. № 49180621, № 49180831, № 49181306, № 49181479, № 49181576, № 49181710, № 49181792, № 49181882, № 49182355, № 49182397, № 49182428; від 27.10.2015р. № 49182748.

Зазначені виконавчі провадження були об'єднані у зведене виконавче провадження № 51378826.

Усі постанови про відкриття виконавчого провадження містять пропозицію виконати постанову добровільно та сплатити штраф, а також повідомлення про подальше примусове виконання постанови і стягнення виконавчого збору і витрат у випадку невиконання постанови добровільно.

Постанови про відкриття виконавчого провадження були надіслані позивачу рекомендованим відправленням із повідомленням про вручення.

Із копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, наданого відповідачем вбачається, що 06.11.2015р. позивачу надіслані документи за супровідними номерами 17823 - 17801 державного виконавця Коваль, які вручені адресату ОСОБА_2 особисто 10.11.2015р.

26 жовтня 2015 року державним виконавцем винесена постанова ВП № 49181479 про арешт майна боржника ОСОБА_2 та оголошення заборони на його відчуження у межах суми звернення стягнення 526400,0 грн.

19 листопада 2015 року державним виконавцем винесена постанова ВП № 49181479 про стягнення з боржника виконавчого збору, якою із ОСОБА_2стягнено 1700,0 грн.

Не погодившись із постановами Херсонської митниці про накладення на неї штрафних санкцій, ОСОБА_2_4 05.06.2015р. звернулась до суду про їх оскарження.

Ухвалою Білозерського районного суду Херсонської області від 08.06.2015р. відкрите провадження у справі № 648/2026/15-а за позовом ОСОБА_2 до Херсонської митниці про скасування постанов.

Постановою суду від 25.03.2016р. у справі № 648/2026/15-а ОСОБА_2 відмовлено у задоволенні позову. Рішення суду до сьогодні не набрало законної сили у зв'язку із його апеляційним оскарженням.

Надаючи оцінку позиціям сторін, суд застосовує наступні положення законодавства.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку встановлені Законом України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 року № 606-XIV (далі - Закон № 606-XIV).

Колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, погоджується з такими висновками суду 1-ї інстанції та вважає їх обґрунтованими, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 25 Закону № 606-XIV встановлено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові (ч. 5 ст. 25 Закону № 606-XIV).

Частиною 1 ст. 27 Закону № 606-XIV передбачено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Статтею 28 Закону № 606-XIV встановлено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом (ч. 1 ст. 28 Закону № 606-XIV).

За приписами статті 33 Закону 606-XIVу разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій (ч. 1 ст. 33 Закону № 606-XIV).

Із аналізу зазначених норм вбачається, що державним виконавцем правомірно відкриті виконавчі провадження щодо позивача та об'єднані у одне зведене виконавче провадження, у межах якого 26.10.2015р. винесена спірна постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у межах загальної суми звернення стягнення 526400,0 грн. (із урахуванням суми штрафу 476000,0 грн., виконавчого збору у розмірі 10%= 47600,0 грн. та можливих витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій).

Щодо твердження позивача про необхідність зупинення виконавчого провадження через оскарження у судовому порядку постанов Херсонської митниці, суд зазначає, наступне.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 37 Закону № 606 передбачено зупинення провадження у зв'язку із прийняттям судом до розгляду скарги на постанову органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення. Проте, як убачається з матеріалів справи державний виконавець вказує, що їй було невідомо про судове оскарження постанов, за якими відкриті виконавчі провадження. При цьому позивачка не спростувала та не надала будь-які докази про повідомлення державного виконавця про існування такої судової справи. Разом із тим суд апеляційної інстанції відмічає, що дії відповідача щодо невиконання цього обов'язку позивачем не оскаржуються.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з позицією суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовної вимоги щодо скасування постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 26.10.2015р.

Щодо вимоги позивача про скасування постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 19.11.2015р. суд апеляційної інстанції, з огляду на наступні обставини зазначає.

19 листопада 2015р. державним виконавцем в межах виконавчого провадження № 49181479 прийнята постанова про стягнення із боржника виконавчого збору у сумі 1700,0 грн.

Як убачається з матеріалів справи, позивач у червні 2015 року оскаржив у судовому порядку постанови Херсонської митниці про накладення штрафу, в тому числі і постанову № 0222/50800/15 від 28.05.2015р., на підставі якої відкрите виконавче провадження № 49181479. При відкритті даного виконавчого провадження 26.10.2015 р. державним виконавцем у постанові про відкриття надано боржнику 7 днів для добровільного виконання, тобто до 03.11.2015 р. у той час, як у судовому порядку розглядалось питання законності накладення штрафу. Отже, позивач не скористалась правом на добровільну сплату штрафу в зв'язку із його оскарженням. Рішення суду у даній справі на час винесення рішення ще не набрало законної сили, відтак прийняття постанови про стягнення із боржника виконавчого збору, на думку суду є передчасним, оскільки скасування спірної постанови Херсонської митниці зумовить закриття виконавчого провадження та звільнить ОСОБА_2 від будь-яких зобов'язань, у тому числі й по сплаті виконавчого збору.

Таким чином суд апеляційної інстанції погоджується з позицією суду першої інстанції про часткове задоволення вимог позивача.

До того ж, ще слід зазначити й про те, що згідно із вимогами ст.ст.11,71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З огляду на зазначене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж у апеляційних скаргах доводи правильності висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального та процесуального права.

Отже, за таких обставин, судова колегія, діючи в межах позовних вимог та доводів апеляційних скарг, відповідно до ст.200 КАС України, залишає цю апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду 1-ї інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу відділу державної виконавчої служби Білозерського районного управління юстиції Херсонської області залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 09 червня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Суддя-доповідач: О.О. Димерлій

Суддя: О.В. Єщенко

Суддя: Л.П. Шеметенко