Ухвала суду № 61939007, 06.10.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2016 року Справа № 876/4878/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді: Кухтея Р.В.

суддів: Яворського І.О., Носа С.П.

з участю секретаря судового засідання: Джули В.М.

представника позивача: Демчик О.І.

представника відповідача: Антонюка І.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління ДФС на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 липня 2015 року за позовом Публічного акціонерного товариства «Концерн Галнафтогаз» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління ДФС про скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в :

В жовтні 2015 ПАТ «Концерн Галнафтогаз» звернулося в суд із зазначеним адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000072202/755 від 30.07.2015 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 2 020 500,00 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 1 347 000,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 673 500,00 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10.11.2015 позов було задоволено повністю.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, Спеціалізована ДПІ з обслуговування великих платників у м. Львові подала апеляційну скаргу, в якій зазначає, що фактичним виконавцем робіт з розроблення всіх частин проекту є ТзОВ «Проектно-конструкторське підприємство» «Укрінжпроект», що підтверджується листом № 14 від 10.05.2016, що спростовує позицію ПАТ «Концерн Галнафтогаз» щодо виконання проектних робіт ТзОВ «УКРНДІІНЖПРОЕКТ». При цьому, апелянт вказує на те, що на відміну від ТзОВ «УКРНДІІНЖПРОЕКТ», у ТзОВ «Проектно-конструкторське підприємство» «Укрінжпроект» є відповідний штат кваліфікованих працівників. Додатковим свідченням відсутності ділової мети у діях ПАТ «Концерн Галнафтогаз» є те, що фактична вартість робіт щодо розробки проектної документації становить 150 000 грн., що виключає економічну доцільність перерахування позивачу коштів в розмірі 7 614 000 грн. ТзОВ «УКРНДІІНЖПРОЕКТ». Крім того, щодо підтвердження виконання договірних умов за договором на створення (передачу) науково-технічної продукції, відповідачем було отримано з Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України відповідь за № 7/16-2538 від 12.03.2016, згідно якої ТзОВ «УКРНДІІНЖПРОЕКТ» в період з травня по листопад 2014 року з приводу погодження концепцій щодо відхилень від діючих державних будівельних норм до Міністерства не зверталося, що свідчить про ненадання послуг щодо розробки проектів та погодження концепцій у центральних органах виконавчої влади. Тому просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10.11.2015 та прийняти нову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача Антонюка І.Б., який просив апеляційну скаргу задовольнити, представника позивача Демчик О.І., яка просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, дослідивши наявні в справі письмові докази та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

З матеріалів справи видно, що 21.07.2015 Спеціалізованою ДПІ з обслуговування великих платників у м. Львові було проведено документальну планову виїзну перевірку ПАТ «Концерн Галнафтогаз» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2014, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2014, за результатами якої було складено акт № 11/28-06-2220/31729918.

За результатами проведеної перевірки контролюючим органом було встановлено порушення вимог п.п.14.1.181, п.п.14.1.191 ст.14, п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.10 ст.201 ПК України, яким встановлено заниження по податку на додану вартість на суму 1 476 321,70 грн., в тому числі за січень 2013 - 11469,49 грн., лютий 2013 - 4909,7 грн., березень 2013 - 7550,57 грн., квітень 2013 - 9631,98 грн., травень 2013 - 5209,48 грн., червень 2013 - 6069,41 грн., липень 2013 - 8966,37 грн., серпень 2013 - 8812,99 грн., вересень 2013 - 7213,21 грн., жовтень 2013 - 6170,67 грн., листопад 2013 - 9321,96 грн., грудень 2013 - 3527,84 грн., березень 2014 -4480,74 грн., квітень 2014 - 3450,00 грн., травень 2014 - 220 000,00 грн., червень 2014 - 434227,50 грн., липень 2014 - 694795,96 грн., серпень 2014 - 12373,48 грн., жовтень 2014 - 18140,35 грн.

На підставі вказаного акта було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000072202/755 від 30.07.2015, яким ПАТ «Концерн Галнафтогаз» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 2 214 480,55 грн., в тому числі за основним платежем 1 476 321,70 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 738 160,85 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що в ході проведення перевірки ПАТ «Концерн Галнафтогаз» надано всі необхідні документи для підтвердження дотримання вимог при формування податкового кредиту по господарських операціях з ТзОВ «УКРНДІІНЖПРОЕКТ», що належало до предмету перевірки. На час здійснення спірних господарських операцій як ПАТ «Концерн Галнафтогаз» так і його контрагент були зареєстровані в установленому законом порядку як суб'єкти господарювання та платники податку, чого в акті перевірки не заперечується. Крім того, позивач зазначає, що земельні ділянки, на яких розміщені АЗК та на яких згідно договору генерального підряду від 06.05.2014 проектувалось встановлення автомобільних газозаправних пунктів призначених для роздрібної реалізації зрідженого газу належать ПАТ «Концерн Галнафтогаз» на праві власності (користування). Розміщені на вказаних земельних ділянках АЗК належать товариству на праві власності, зареєстрованому в установленому законом порядку. Таким чином, проектування та будівництво на належних на праві власності об'єктах позивача (автозаправних комплексах) автомобільних газозаправних пунктів, призначених для реалізації скрапленого вуглеводневого газу безпосередньо пов'язане з основними видом статутної діяльності позивача. Всі витрати ПАТ «Концерн Галнафтогаз» в межах господарських операцій з ТзОВ «УКРНДІІНЖПРОЕКТ» з придбання робіт здійснені саме для і в межах провадження господарської діяльності, а не з іншими цілями, та підтверджені відповідними первинними документами.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, з огляду на наступне.

Згідно з п.п.14.1.181 п.14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного(податкового) періоду, визначена згідно з розділом 5 цього кодексу.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з : а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст. 198 ПК України).

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках наступні обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і в реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6. ст. 201 ПК України).

Згідно з п. 201.7. ст. 201 ПК України, податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Положеннями п. 44.1 ст. 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами передбачено п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704, та зазначено, що первинні документі - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Як вірно встановив суд першої інстанції, між ПАТ «Концерн Галнафтогаз» та ТОВ «УКРНДІІНЖПРОЕКТ» було укладено договір генерального підряду № 1/1-2-14/148 від 06.05.2014, за умовами якого ТОВ «УКРНДІІНЖПРОЕКТ» зобов'язувалось виконати увесь комплекс робіт з проектування та будівництва 31 (тридцять один) автомобільний газозаправний пункт призначений для реалізації скрапленого вуглеводного газу.

Згідно з п.1.3 договору, підрядник зобов'язується розробити та погодити концепцію (пропозиції) щодо відхилень від діючих державних будівельних норм, що забезпечують дотримання встановлених вимог безпеки у спосіб, не передбачений будівельними нормами. Спільно з замовником отримати вихідні дані, здійснити проектування та будівництво згідно з переліком (додаток №1). Замовник - ПАТ «Концерн Галнафтогаз» зобов'язується забезпечити фінансування будівництва, прийняти збудований об'єкт і оплатити вартість виконаних робіт у порядку і в розмірах, передбачених цим договором та додатками до нього. Підрядник - ТОВ «УКРНДІІНЖПРОЕКТ» зобов'язується розробити та погодити концепцію щодо відхилень від діючих державних будівельних норм, що забезпечують дотримання встановлених вимог безпеки у спосіб, не передбачений будівельними нормами.

На підтвердження фактичного виконання робіт за договором генерального підряду № 1/1-2-14/148 від 06.05.2014 на загальну вартість 7 614 000,00 грн., позивачем були надані Акти здачі-приймання робіт № № 1-5.

В подальшому, 15.07.2014 між ПАТ «Концерн Галнафтогаз» та ТОВ «УКРНДІІНЖПРОЕКТ» було укладено договір на створення (передачу) науково-технічної продукції № 10010, за умовами якого, ПАТ «Концерн Галнафтогаз» доручає, а ТОВ «УКРНДІІНЖПРОЕКТ» бере на себе зобов'язання розробити обумовлену цим договором та додатками до нього «Концепцію щодо відхилень від діючих державних будівельних норм, що забезпечують дотримання встановлених вимог безпеки у спосіб, не передбачений будівельними нормами на будівництво АЗК з пунктом сервісного обслуговування водіїв та пасажирів і АГЗП в с. Черніїв, урочище «Біля водоканалу», Тисменицького району Івано-Франківської області, вздовж автомобільної дороги Т-09-06 Івано-Франківськ - Надвірна, км 2+940 (ліворуч) і погодити в Державній службі України з надзвичайних ситуацій та у Міністерстві регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.

На підтвердження фактичного виконання робіт за вказаним договором вартістю 288 000 грн. позивачем було надано Акт здачі-приймання робіт № 1 від 28.08.2014.

07.08.2014 між тими самими сторонами було укладено договір № 100019 на створення (передачу) науково-технічної продукції, за умовами якого, ПАТ «Концерн Галнафтогаз» доручає, а ТОВ «УКРНДІІНЖПРОЕКТ» бере на себе зобов'язання розробити обумовлену цим договором та додатками до нього «Концепцію щодо відхилень від діючих державних будівельних норм, що забезпечують дотримання встановлених вимог безпеки у спосіб, не передбачений будівельними нормами на будівництво АЗК з пунктом сервісного обслуговування водіїв та пасажирів та АГЗП на перехресті вулиць Б.Хмельницького і окружної в м. Калуш Івано-Франківської області і погодити в Державній службі України з надзвичайних ситуацій та у Міністерстві регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.

Фактичне виконання робіт вартістю 180 000 грн. за договором № 100019 від 07.08.2014 підтверджено Актом здачі-приймання робіт № 1 від 28.08.2014.

Крім того, на виконання умов зазначених вище договорів, ПАТ «Концерн Галнафтогаз» перераховано ТОВ «УКРНДІІНЖПРОЕКТ» грошові кошти на загальну суму 11 520 000 грн., що підтверджено долученими до матеріалів справи платіжними дорученнями. Позивачем було відображено дані операції у бухгалтерському обліку наступними проводками : Дт15 Кт 631 капітальні інвестиції (не включено до складу витрат); Дт 64 Кт 631 відображено суму податкового кредиту по ПДВ, що підтверджено актом перевірки.

Відповідно до здійснених операцій ТОВ «УКРНДІІНЖПРОЕКТ» виписало ПАТ «Концерн Галнафтогаз» податкові накладні, перелік яких зазначено в Акті перевірки. Дані податкові накладні включені до реєстру виданих та отриманих податкових накладних та відображені у додатку №5 до податкової декларації з податку на додану вартість за відповідні періоди, що відображено у акті перевірки.

Як вбачається із змісту зазначених вище договорів, приймання виконаних робіт замовником здійснюється за актом здачі-приймання робіт, що підписується уповноваженими представниками сторін.

Таким чином, саме акти здачі-приймання є належними первинними документами, в розумінні ст.44 ПК України для ведення обліку витрат по спірних господарських операціях для цілей оподаткування.

З матеріалів справи вбачається, що вказані вище документи досліджувались відповідачем під час проведення перевірки та описані в акті перевірки.

Крім того, позивачем, на підтвердження фактичного виконання робіт згідно договору №1/1-2-14/148 від 06.05.2014, договору №10010 від 15.07.2014 та договору №100019 від 07.08.2014 надано концепції щодо відхилень від діючих державних будівельних норм, що забезпечують дотримання встановлених вимог безпеки у спосіб, не передбачений будівельними нормами та витяги з робочих проектів на АЗС, перелік яких визначено у актах здачі-приймання робіт до вказаних договорів, а також листи-погодження Державної служби України з надзвичайних ситуацій та Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.

Колегія судів погоджується з висновками суду першої інстанції, що в ході проведення перевірки ПАТ «Концерн Галнафтогаз» надано всі необхідні документи для підтвердження дотримання вимог п. 198.3 та п. 198.2 ст.198 ПК України при формування податкового кредиту по господарських операціях з ТОВ «УКРНДІІНЖПРОЕКТ», що належало до предмету перевірки.

Згідно п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ «Концерн «Галнафтогаз» зареєстроване 30.10.2001 відділом реєстрації та ліцензування Департаменту економічної політики та ресурсів Львівської міської Ради, основними видами діяльності якого є, зокрема, роздрібна торгівля пальним, надання в оренду та експлуатація власного чи орендованого нерухомого майна.

Земельні ділянки, на яких розміщені автозаправні комплекси, належать ПАТ «Концерн Галнафтогаз» на праві власності (користування), що підтверджено наданими до матеріалів справи належними доказами. Крім того, актом перевірки підтверджено сплату позивачем земельного податку (орендну плату за землю) в установленому законом порядку, визначений в додатку №1 до договору генерального підряду №1/1-2-14/148 від 06.05.2014, перелік земельних ділянок міститься в переліку земельних ділянок на ст.106-125 акту перевірки. Наявні на земельних ділянках автозаправні комплекси, що підлягали реконструкції, належать ПАТ «Концерн Галнафтогаз» на праві власності, зареєстрованому в установленому законом порядку, що підтверджено наявними в матеріалах справи доказами.

Крім того, з матеріалів справи видно, що за умовами договорів оренди майнових комплексів, за адресами : м. Чернівці, вул. Калинівська, 1-А; м. Теребовля, вул. Князя Василька, 121; м. Тернопіль, вул. 15 Квітня, 14, підтверджується передача позивачем в оренду спроектованих, завершених будівництвом і введених в експлуатацію в установленому законом порядку, автомобільних газозаправних пунктів, призначених для реалізації скрапленого газу у складі майнових комплексів АЗС.

Отже, проектування та будівництво на належних на праві власності об'єктах ПАТ «Концерн Галнафтогаз» (автозаправних комплексах) автомобільних газозаправних пунктів, призначених для реалізації скрапленого вуглеводневого газу безпосередньо пов'язане з основними видом статутної діяльності Товариства.

Крім того, на час здійснення спірних господарських операцій як ПАТ «Концерн Галнафтогаз», так і ТОВ «УКРНДІІНЖПРОЕКТ» були зареєстровані в установленому законом порядку як суб'єкти господарювання та платники податку, в тому числі податку на додану вартість, чого відповідачем не спростовано.

Також, слід зазначити, що невиконання контрагентом своїх обов'язків перед бюджетом не може бути підставою для неможливості формування валових витрат та податкового кредиту на підставі господарських операцій інших суб'єктів господарювання, оскільки відповідно до ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому до відповідальності може бути притягнутий лише порушник, яким у даному випадку позивач не є.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи концепцій (пропозицій) щодо відхилень від діючих державних будівельних норм, що забезпечують дотримання встановлених вимог безпеки у спосіб, не передбачений будівельними нормами, їх розробником було саме ТОВ «УКРНДІІНЖПРОЕКТ», зокрема директором О.В.Погіба, який є кваліфікованим інженером-проектувальником, що підтверджено наявним в матеріалах справи сертифікатами, виданими Атестаційною архітектурно-будівельною комісією Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-будівельного господарства України та головним спеціалістом В.І.Ємельяненко.

З огляду на викладене вище, не можуть братися до уваги та бути підставою для скасування рішення доводи податкового органу про те, що операції позивача з ТОВ «УКРНДІІНЖПРОЕКТ» не можуть викликати змін у податковому обліку ПАТ «Концерн Галнафтогаз», оскільки участь ТОВ «УКРНДІІНЖПРОЕКТ» у ланцюгу постачання послуг у зв'язку із фактичним виконанням всіх проектних робіт ТОВ «ПКП «Укрінжпроект», є номінальною (фіктивною), через відсутність у ТОВ «УКРНДІІНЖПРОЕКТ» кваліфікованого персоналу (серед працівників Товариства лише один директор), Товариство не могло забезпечити виконання господарських зобов'язань, що виключало необхідність укладення позивачем цивільно-правових договорів з таким суб'єктом господарювання.

Контролюючим органом не надано належних та допустимих доказів на спростування виконання робіт з розробки концепцій саме ТОВ «УКРНДІІНЖПРОЕКТ».

Не спростовують даного факту і надані до апеляційної скарги листи ТОВ «ПКП «Укрінжпроект» №13 від 27.04.2016 та №14 від 10.05.2016, якими підтверджено факт виконання ТОВ «ПКП «Укрінжпроект» частини робіт («окремих розділів») по проектуванню.

Даний лист не має жодних підтверджень розробки концепції (пропозиції) щодо відхилень від діючих державних будівельних норм ТОВ «ПКП «Укрінжпроект», крім того, даним листом спростовано доводи відповідача про повне виконання ТОВ «ПКП «Укрінжпроект» проектних робіт.

Крім того, представником відповідача не надано підтвердження можливості виконання ТОВ «ПКП «Укрінжпроект» робіт по збору вихідних даних, наявності для цього кваліфікованого персоналу.

Долучені до матеріалів справи експертні звіти щодо розгляду проектної документації та/або дозволи на виконання будівельних робіт, та/або сертифікати відповідності закінченого будівництвом об'єкта є належним та допустимим доказом відповідності проектної документації вихідним даним на проектування, а відтак, фактичного виконання збору таких вихідних даних, зокрема концепцій щодо відхилень. Відповідачем даний факт не спростовано.

Зазначені документи видані експертними організаціями та органами виконавчої влади, та згідно яких генеральним проектувальником об'єктів є саме ТОВ ПНДІ «УКРНДІІНЖПРОЕКТ».

Щодо посилання відповідача на лист Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №7/16-2538 від 12.03.2016, згідно якого ТОВ «УКРНДІІНЖПРОЕКТ» в період з травня по листопад 2014 не звертався до Міністерства з приводу погодження концепції щодо відхилень від діючих державних будівельних норм, що забезпечують дотримання встановлених вимог безпеки у спосіб, не передбачений будівельними нормами, колегія суддів зазначає, що вказаний лист жодним чином не спростовує факту виконання ТОВ «УКРНДІІНЖПРОЕКТ» умов договорів щодо погодження концепцій у Міністерстві регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України.

Крім того, ТОВ «УКРНДІІНЖПРОЕКТ» не зверталося і не могло звертатися до Міністерства від власного імені та отримувати погодження на своє ім'я, оскільки, виходячи з вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» дозвільні (погоджувальні) документи видаються уповноваженими органами виключно на ім'я замовника будівництва об'єкта, чого контролюючим органом не спростовано з посиланням на норми закону.

Крім того, в матеріалах справи наявні докази на підтвердження погодження відхилень від будівельних норм у відповідних органах, зокрема у Міністерстві регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.

Відповідно до п.183.13 ст.183 ПК України, для інформування платників ПДВ центральний орган державної податкової служби щодекади оприлюднює на своєму веб- сайті інформацію про осіб, позбавлених реєстрації як платників ПДВ за заявою платника податку, з ініціативи органів державної податкової служби чи за рішенням суду. Будь-які застереження на офіційному сайті ДФС України, в тому числі у розділі «Дізнайтесь більше про свого бізнес-партнера» щодо ТОВ «УКРНДІІНЖПРОЕКТ» були відсутні.

Платник податку на час здійснення господарської операцій з придбання товару (робіт, послуг) не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо, і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність будь-якого з контрагентів - постачальників.

Лише встановлення в ході судового розгляду на підставі належних доказів факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або факту його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних, достатніх доказах, які одержані з дотриманням закону.

Вказана правова позиція узгоджується з правовими позиціями викладеними у постанові Верховного Суду України від 31.01.2011.

Крім того, висновки податкового органу суперечать не лише положенням ПК України, а й практиці Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до вимог ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується судами як джерело права. Так, Європейський Суд у рішенні від 22 січня 2009 року у справі «БУЛВЕС АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість другий раз, а також сплачувати пеню. Такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Таким чином, колегія судів погоджується з висновками суду першої інстанції, що викладені в акті перевірки № 11/28-06-2220/31729918 від 21.07.2015 висновки податкового органу про порушення позивачем норм ПК України, в частині що стосується предмету спору, є необґрунтованими та не знайшли свого підтвердження зібраними у справі належними та допустимими доказами.

Згідно ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи, викладені в апеляційній скарзі висновків суду першої інстанції не спростовують, як і не були спростовані вони в ході апеляційного розгляду, при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції допущено не було, тому відсутні підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст.160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України,

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління ДФС - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 липня 2015 року по справі № 813/5851/15 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі.

Головуючий : Р.В.Кухтей

Судді : І.О. Яворський

С.П. Нос

Повний текст ухвали складений 11.10.2016.