Ухвала суду № 61938891, 05.10.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/1022/14 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б.; Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

У Х В А Л А

Іменем України

05 жовтня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сорочко Є.О.

суддів: Земляної Г.В.

Межевича М.В.

за участю секретаря Грисюк Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 липня 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авантаж 7" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Авантаж 7" (далі - ТОВ "Авантаж 7") звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ДПІ у Печерському районі) про скасування податкових повідомлень-рішень від 16.01.2014 р. №7026552206, №7526552201.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 лютого 2014 року позов було задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі від 16.01.2014 р. №7026552206, №7526552201.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2014 року постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29 вересня 2015 року рішення суду першої та апеляційної інстанції в частині щодо податкового повідомлення-рішення від 16.01.2014 р. №7026552206 - скасовано та в цій частині справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. В іншій частині судові рішення залишені без змін.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 липня 2016 року позов задоволено. Скасовано повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі від 16.01.2014 р. №7026552206.

На вказану постанову ДПІ у Печерському районі подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на підставі постанови слідчого від 12.11.2013 р. про призначення позапланової документальної перевірки у кримінальному провадженні №32013160000000034 та наказу від 04.12.2013 р. №2655, було проведено документальну позапланову виїзну перевірку фінансово - господарської діяльності ТОВ „Авантаж 7" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 р. по 01.10.2013 р., за результатами якої складено акт №868/26-55-22-01/33831847 від 31.12.2013 р.

Даною перевіркою, зокрема встановлено порушення позивачем ст. 2 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті ", - несвоєчасне надходження на територію України товару від фірми нерезидента за контрактом № 01-АВН-804 від 17.09.2012 р. у сумі 186553,13 євро (еквів. 1588067,10 грн.), кількість днів прострочення -1, у сумі 110 922,28 євро (еквів. 1 355843,51 грн.), кількість днів прострочення - 3.

На підставі акта перевірки податковим органом 16.01.2014 р. прийняте, зокрема податкове повідомлення - рішення №7026552206, яким зараховано суму грошового зобов'язання за платежем: „пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД" на загальну суму 16196,08 грн.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29 вересня 2015 року звернуто увагу суду на необхідність при новому розгляді справи дослідження:

- дати фактичного перетину товаром, імпортованим позивачем за контрактом №01-АВН-804 від 17.09.2012 р., митного кордону України з метою встановлення наявності або відсутності порушення позивачем строку надходження на територію України товару за вказаним контрактом;

- положень п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України в чинній редакції на час прийняття оскаржуваного рушення.

На виконання вимог вказаної ухвали, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з акту перевірки відповідачем було встановлено порушення термінів розрахунків у відповідності до ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та нарахована пеня, а саме: за контрактом №02-АВН-804 від 07.12.2012 р. за несвоєчасне надходження на територію України товару від фірми нерезидента РУП «Производственное объединение «Белоруснефть» (Республіка Білорусь) у сумі 515183,75 євро (еквів. 5 636 056,39 грн.), кількість днів прострочення - 1 у сумі 431 730,18 євро (еквів. 4 581 654,51 грн.), кількість днів прострочення - 2.

В матеріалах справи міститься розрахунок пені у сфері зовнішньоекономічної діяльності за результатами перевірки позивача, з якого вбачається, що пеня нарахована за період прострочення поставки товару 07.06.2013 р. та з 08.06.2013 р. - 10.06.2013 р. по договору №01-АВН-804 від 17.09.2012 р.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Пунктом 4 статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» встановлено, що Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Пунктом 3 постанови Правління Національного банку України "Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті" від 16.11.2012 р. № 475 встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 259 Митного кодексу України, попередня митна декларація (інший документ, що може використовуватися замість митної декларації відповідно до статті 94 цього Кодексу) подається до ввезення в Україну товарів, транспортних засобів комерційного призначення (у тому числі з метою транзиту) або після їх ввезення, якщо ці товари, транспортні засоби перебувають на території пункту пропуску через державний кордон України. Попередня митна декларація подається декларантом або уповноваженою ним особою органу доходів і зборів, в зоні діяльності якого товари, транспортні засоби комерційного призначення будуть пред'явлені для митного оформлення, з метою проведення аналізу ризиків та прискорення виконання митних формальностей.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 260 Митного кодексу України, якщо декларант або уповноважена ним особа не володіє точними відомостями про характеристики товарів, необхідні для заповнення митної декларації у звичайному порядку, вона може подати органу доходів і зборів тимчасову митну декларацію на такі товари за умови, що вона містить дані, достатні для поміщення їх у заявлений митний режим, та під зобов'язання про подання додаткової декларації у строк не більше 45 днів з дати оформлення тимчасової митної декларації. Якщо під час митного оформлення товарів за тимчасовою митною декларацією органом доходів і зборів бралися проби (зразки) цих товарів для проведення їх дослідження (аналізу, експертизи) і рішення органу доходів і зборів за результатами такого дослідження (аналізу, експертизи) не може бути прийнято у 30-денний строк з дня оформлення тимчасової митної декларації, цей строк продовжується органом доходів і зборів, але не більше ніж на 15 днів.

Частиною 1 статті 261 Митного кодексу України передбачено, що у разі подання відповідно до статей 259 і 260 цього Кодексу попередньої, тимчасової або періодичної митної декларації декларант або уповноважена ним особа повинні протягом строків, визначених відповідно до цього Кодексу, подати органу доходів і зборів додаткову декларацію, яка містить точні відомості про товари, задекларовані за попередньою, тимчасовою або періодичною митною декларацією, що подавалися б у разі декларування цих товарів за митною декларацією, заповненою у звичайному порядку.

Отже, декларант має право подати попередню, тимчасову або періодичну митну декларацію, в якій відображається перетин митного контролю товару.

Згідно з Класифікатором типів декларацій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 р. N1011, Класифікатор типів декларацій ввезення, присвоєно літерний код "ІМ" (Тимчасова митна декларація на товари, точні відомості про код згідно з УКТЗЕД яких можуть бути встановлені після проведення їх дослідження, отримання додаткової інформації тощо - "ТН"; Попередня митна декларація з обсягом даних, необхідним для пропуску товарів через митний кордон України та доставлення до митного органу призначення - "ЕЕ"; Додаткова декларація до тимчасової декларації - "ДТ"); Класифікатор митних режимів, позначається цифрами «Імпорт (випуск для вільного обігу)» - 40.

Попередні декларації типу ІМ 40 ЕЕ, за якими товар переміщується через митний кордонну країни, складаються в електронному вигляді, вносяться до Реєстру митних декларацій та заявнику (отримувачу товару) в роздрукованому вигляді не надаються. Дані про складення щодо товару попередньої митної декларації ІМ 40 ЕЕ, її номер та дата оформлення містяться у гр. 40 кінцевої декларації ІМ 40ДТ (додаткова до тимчасової декларація).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано суду митні декларації, з яких вбачається, що МД - 2 за №101060001/2013/002051 в розділі №1 зазначено, ІМ 40 ТН (Тимчасова митна декларація), дата перетину кордону з відміткою Житомирської митниці 13.05.2013 р.; МД - 2 за №101060001/2013/002438 в розділі №1 зазначено, ІМ 40 ДТ (Додаткова декларація до тимчасової декларації), дата перетину кордону з відміткою Житомирської митниці 07.06.2013 р., при цьому в графі 40 відображено відомості про подання Тимчасової декларації (№101060001/2013/002051 від 13.05.2013 р.).

Крім того, в матеріалах справи міститься МД - 2 за №101060001/2013/002287 в розділі №1 зазначено, ІМ 40 ТН (Тимчасова митна декларація), дата перетину кордону з відміткою Житомирської митниці 31.05.2013 р.; МД - 2 за №101060001/2013/002461 в розділі №1 зазначено, ІМ 40 ДТ (Додаткова декларація до тимчасової декларації), дата перетину кордону з відміткою Житомирської митниці 10.06.2013 р., при цьому в графі 40 відображено відомості про подання Тимчасової декларації (№101060001/2013/002287 від 31.05.2013 р.).

З огляду на викладене, товар перетнув митний кордон 13.05.2013 р. та 31.05.2013 р., згідно Тимчасових митних декларацій (№101060001/2013/002051, №101060001/2013/002287), а не 07.06.2013 р. та 10.06.2013 р., як вважає відповідач, оскільки перша подія настала згідно Тимчасової митної декларації, а не подання декларантом Додаткової декларації до тимчасової декларації, що свідчить про помилковість встановлення відповідачем порушення ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», тому застосування пені є необґрунтованим.

Разом з тим необхідно зазначити, що відповідно до п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України (в чинній редакції на час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення) у разі якщо грошове зобов'язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

Відповідно до акту перевірки, перевірка позивача була проведена з обставин, визначених пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України на підставі постанови слідчого, однак відповідачем не надано суду доказів про те, що на час прийняття податкового повідомлення-рішення від 16.01.2014 р. №7026552206 було наявне судове рішення, що набрало законної сили у відповідному кримінальному провадженні.

Отже, податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі від 16.01.2014 р. №7026552206 є протиправним , тому підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову, тому апеляційну скаргу ДПІ у Печерському районі необхідно залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 липня 2016 року - без змін, оскільки вона ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 41, 160, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 липня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

головуючий суддя Сорочко Є.О.

судді Земляна Г.В.

Межевич М.В.

Повний текст ухвали складено 10.10.2016 року

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Земляна Г.В.

Межевич М.В.