Постанова № 61938834, 06.10.2016, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" жовтня 2016 р. Справа № 922/1862/16

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Шепітько І.І., суддя Медуниця О.Є., суддя Пелипенко Н.М.

при секретарі Новиковій Ю.В.

за участю представників:

позивача ОСОБА_1 - керівник

відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3 за дорученням № НВХ 313702 від 07.07.2016 року

3-ї особи ОСОБА_3 за дорученням від 05.08.2016 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх.№ 2487Х/1-32) на рішення господарського суду Харківської області від 22 серпня 2016 року у справі

за позовом Підприємства "Золочівський ринок" Харківської облспоживспілки, смт.Золочів, Харківська область

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, смт.Золочів, Харківська

область

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Золочівська селищна рада Харківської області, смт.Золочів, Харківська область

про стягнення 21446,42 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Підприємство "Золочівський ринок" Харківської облспоживспілки звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 заборгованості заборгованості з орендної плати за Договором оренди торгового місця на ПХО "Золочівський ринок" № 27 від 01.01.2012 р. у розмірі 8190,00 грн., інфляційних витрат у розмірі 3968,10 грн. та пені у розмірі 8190,00 грн. (а.с.4-6).

22.08.2016 року позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 11780,13 грн., з яких 9219,60 грн. заборгованості з орендної плати; 1504,46 грн. пені та 1056,07 грн. інфляційних витрат та судові витрати (а.с.168).

Рішенням господарського суду Харківської області від 22 серпня 2016 року (суддя Аріт К.В.) позов задоволено. Стягнуто з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на користь Підприємства "Золочівський ринок" Харківської облспоживспілки заборгованості у розмірі 9219,60 грн., пені у розмірі 1504,46 грн., індекс інфляції у розмірі 1056,07 грн. та судовий збір у розмірі 1378,00 грн. (а.с.175-184).

Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 22 серпня 2016 року скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. Вказує на те, що ПХО "Золочівский ринок" користувався земельною ділянкою за Договором короткострокового користування земельною ділянкою, укладеним з Золочівською селищною радою Харківської області 03.04.2014 року один рік до 05.06.2015 року. Приймаючи до уваги, що вказаний договір не пролонгований і втратив дію, на думку відповідача з 05.06.2015 року позивач не має законних підстав продовжувати надавати торгівельні місця в оренду та отримувати за них орендну плату (а.с.191-193).

Позивач у запереченнях на апеляційну скаргу зазначає, що оскаржене рішення прийняте при повному та всебічному зясуванні обставин справи, воно є обґрунтованим і відповідає як фактичним обставинам, так і вимогам чинного законодавства. Вказує на те, що договір оренди торгівельного місця не є тотожним користуванню земельною ділянкою і тому питання відведення земельної ділянки, на якій фактично знаходиться ринок, не є визначальними у даній справі. Також зазначає, що торгівельне місце №27 знаходиться на земельній ділянці, яка використовується ринком на підставі Державного акту на право постійного користування землею серія 11-ХР №001103, виданого відповідно до рішення виконкому Золочівської селищної ради №138-1 від 12.09.2000 року. На цій підставі просить рішення господарського суду Харківської області від 22 серпня 2016 року залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення (а.с.208,209).

Третя особа підтримує позицію відповідача, просить апеляційну скаргу позивача задовольнити, рішення господарського суду Харківської області від 22 серпня 2016 року скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

04.10.2016 року директор позивача подав через канцелярію суду клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги, у звязку з неможливістю прибуття у судове засідання його представника, який знаходиться у щорічній відпустці.

Розглянувши клопотання позивача, перевіривши матеріали справи та вислухавши позиції сторін у даній справ, колегія суддів у задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду апеляційної скарги відмовила, вважає можливим розгляд апеляційної скарги без участі представника позивача, оскільки керівник позивача зявився в судове засідання та може надати необхідні пояснення.

Розглянувши наявні матеріали справи, вислухавши представників сторін, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин та докази на їх підтвердження, юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, колегія суддів встановила наступне.

01.01.2012 року між ПХО "Золочівський ринок" (Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Орендар) укладено Договір №27 оренди торгового місця на ПХО "Золочівський ринок" (а.с. 10-13).

У п.1 Договору зазначено, що предметом оренди є торговельне місце № 27 розташоване на території ПХО "Золочівський ринок" за адресою: смт.Золочів, вул.Коника, 6 б. Загальна площа торгівельного місця становить 18 кв, м. Торгівельне місце передається у тимчасове платне користування для установки торгівельного кіоску і торгівлі промисловими товарами.

Відповідно до умов п.2.1. Договору, вступ Орендаря у користування предметом оренди настає одночасно з підписанням сторонами Договору та акта-приймання передачі, який є обов'язковим додатком до цього договору.

Згідно з п. 2.4. Договору, об'єкт найму вважається поверненим Наймодавцю з часу підписання сторонами ОСОБА_4 приймання-передачі про фактичне повернення торгового місця з оренди.

Відповідно до п.п. 3.1., 3.2, 3.3 Договору розмір плати за користування предметом оренди становить 0-80 грн. за 1 кв. м. за 1 день і враховуючи площу предмета оренди 18 кв. м. орендар сплачує 14-40 грн. в день. Сума оплати в місяць складає 374,40 грн. Оплата проводиться не більше 1 разу в місяць за всі дні місяця, крім вихідних днів ринку - понеділків. Розмір плати за користування предметом оренди може змінюватись у разі змін податкового законодавства, амортизаційних відрахувань, розміру плати за землю у випадку змін цін та тарифі обовязкових платежів, та корегується з урахуванням індексу інфляції. Зміни у цьому разі вносяться за ініціативою Орендодавця направленням Орендарю письмового повідомлення про збільшення плати за користування предметом оренди. Плата за користування предметом оренди сплачується до 5 числа місяця шляхом перерахування грошей на розрахунковий рахунок ПХО "Золочівський ринок".

Згідно з п. 6.1. Договору, цей Договір діє з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року.

У п.6.6. Договору зазначено, що у випадку відсутності заперечень Орендодавця про припинення дії Договору протягом одного місяця до його закінчення він вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені цим Договором.

З ОСОБА_4 приймання передачі від 01.01.2012 року вбачається, що ПХО "Золочівський ринок" (Орендодавець) передав, а Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (Орендар) прийняв торгівельне місце №27, розташоване на ПХО "Золочівський ринок" за адресою: смт.Золочів, вул.Коника, 6 б. ОСОБА_4 є невідємною частиною Договору оренди торгового місця на ПХО "Золочівський ринок" №27 (а.с. 14).

Відповідно до п.6.2. Договору, зміна умов або розірвання договору проводиться за погодженням Сторін, які оформляються додатковим письмовим повідомленням, яке є невідємною частиною цього договору.

З матеріалів справи вбачається, що 01.06.2014 року сторони уклали Додатковий договір до Договору оренди торгового місця на ПХО "Золочівський ринок" №27 (а.с. 15).

У п.1 Додаткового договору зазначено, що п.3.1 Договору оренди торгового місця викладено у наступній редакції: «Розмір плати за користування предметом оренди сплачується із розрахунку 1,10 грн. за 1 кв. м. за 1 день торгівлі, за виключенням вихідних днів ринку - понеділків. Загальна сума оренди в місяць за користування торгівельним місцем №27, площею 18 кв.м. складає 514,80 грн.».

З уточненої позовної заяви вбачається, що в обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що відповідач в порушення умов п.п. 3.1., 3.3. вищевказаного Договору, орендну плату на протязі 2014-2016 років сплачував несвоєчасно та не в повному обсязі, на підставі чого, у останнього утворилась заборгованість, яка склала 9219,60 грн., а саме, за період з 01.06.2014 р. по 05.01.2015 р. заборгованість відповідача становить 982,80 грн., за період з 05.01.2015 р. по 05.01.2016 р. заборгованість відповідача становить 4633,20 грн., за період з 05.01.2016 р. по 01.08.2016 р. заборгованість відповідача склала 3603,60 грн. (а.с.168).

Відповідач стверджує, що у нього відсутні підстави для сплати орендної плати, оскільки позивач не має законних підстав продовжувати надавати торгівельні місця в оренду та отримувати за них орендну плату у звязку з відсутністю діючого Договору оренди земельної ділянки.

Надаючи правову кваліфікацію обставинам справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

З Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців вбачається, що основним видом економічної діяльності Підприємства "Золочівський ринок" Харківської облспоживспілки є надання в оренду та експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (а.с.17).

Вимоги щодо функціонування створених в установленому порядку ринків усіх форм власності, організації оптового та роздрібного продажу на них сільгосппродуктів, продовольчих і непродовольчих товарів, худоби, тварин, кормів тощо, надання послуг, додержання ветеринарних, санітарних, протипожежних вимог і правил безпеки праці на ринках, прав споживачів і вимог податкового законодавства визначено Правилами торгівлі на ринках, затвердженими наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, ДПА України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26.02.2002 №57/188/84/105.

Пунктом 2 розділу 1 цих Правил передбачено, що ринок - це суб'єкт господарювання, створений на відведеній за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці і зареєстрований в установленому порядку, функціональними обов'язками якого є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій (далі - ринок).

Згідно з пунктом 13 вказаних Правил торговельне місце - площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю та здійснення продажу продукції з прилавків, столів, транспортних засобів, причепів, візків, у тому числі ручних, у контейнерах, кіосках, палатках тощо.

Згідно з п. 20 цих Правил адміністрація ринку при наданні продавцям торговельних місць на визначений термін укладає з ними письмову угоду, в якій рекомендується зазначати термін дії угоди, асортимент (вид) товарів, що реалізуються, розташування торговельного місця, умови оренди торговельного місця, розмір та порядок оплати за оренду майна, перелік послуг, які надає ринок, та їх вартість.

Таким чином, безпосередньо Правила торгівлі на ринках передбачають укладення між адміністрацією ринку і підприємцями, що займаються торговельною діяльністю, договорів, що за своєю правовою природою є договорами оренди (найму) торгових площ (відповідну позицію викладено у постанові Верховного Суду України від 24.10.2011 року у справі № 07/33-71).

На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що між сторонами у справі склалися правовідносини щодо торгівлі на території ринку, які регулюються Правилами торгівлі та договорами, на підставі яких відповідач користувався саме торгівельними місцями (майданчиками), що не є тотожним користуванню земельною ділянкою.

Таким чином, обставини щодо відведення земельної ділянки, не можуть бути предметом спору у даній справі, оскільки предметом спору у даній справі є стягнення коштів за господарським Договором оренди торгового місця на ПХО "Золочівський ринок" №27 від 01.01.2012 року.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що з Рішення Золочівської селищної ради 25.11.2009 року вбачається, що ПХО «Золочівський ринок» передано в оренду земельну ділянку для комерційного використання (для обслуговування будівель ПХО «Золочівський ринок» Харківської облспоживспілки) площею 0,5093 га, а саме по вул. Коника, 6Б 0,4765 га, вул. Коника, 4-А 0,0328 га, відповідно до проекту відведення строком на 10 років з орендною платою 5% від нормативної грошової оцінки земель смт. Золочів (а.с. 102).

03 квітня 2014 р. між ПХО «Золочівський ринок» та Золочівською селищною радою укладений Договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого позивачу передано в оренду земельну ділянку загальною площею 0,4765 г, у тому числі забудованих земель 0,4756 га, що розташована у смт Золочів, вул. Коника,6Б (а.с.104).

З Листа від 24.03.2015 року та Листа - повідомленням від 30.04.2015 року вбачається, що позивач звертався до голови Золочівської селищної ради про продовження строку дії договору оренди земельної ділянки, розташованої у смт. Золочів, вул. Коника,6Б (а.с.105,106).

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що у постанові Харківського апеляційного господарського суду від 02.12.2015 року у справі № 922/4418/15, яка була залишена без змін Постановою Вищого господарського суду України від 12.04.2016 року зазначено про наявність у ПХО «Золочівський ринок» Державного акту серії ІІ-ХР № 001103 від 12.09.2000 року на право постійного користування земельною ділянкою, яка розташована за адресою смт Золочів, вул. Коника, 6Б (а.с. 107-110).

Так, відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серія 11-ХР №001103, виданого відповідно до рішення виконкому Золочівської селищної ради від 12.09.2000р. №138-1, до складу земельної ділянки площею 0,8756 га входить три земельні ділянки: площею 0,6460 га, площею 0,2018 га та площею 0,0270 га.

Відповідно до п.2.8. постанови Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» право постійного землекористування є безстроковим, на відміну від права оренди, і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 ЗК України, перелік яких є вичерпним.

У судовому засіданні представник відповідача зазначив, що земельні ділянки площею 0,2018 га та 0,0270 га, розташовані по вул.Коника, і які є предметом розгляду даної справи, повністю входять до складу земельної ділянки кадастровий номер 6322655100:01:008:0060 площею 0,4765 га, в оренду згідно Договору від 03.04.2014 року. Торгівельне місце №27 знаходиться на земельній ділянці, яка використовується ринком на підставі ОСОБА_4 постійного користування.

Представники відповідача та третьої особи вказані твердження позивача належними доказами не спростували.

Також позивач та третя особа не надали ні суду першої ні суду апеляційної інстанції доказів визнання у встановленому законом порядку недійсним укладеного між сторонами Договору оренди торгового місця на ПХО "Золочівський ринок" №27 від 01.01.2012 р. з урахуванням Додаткового договору від 01.06.2014 р. до нього або доказів розірвання вказаного Договору.

У ст. 204 Цивільного кодексу України зазначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

ОСОБА_4 норми чинного законодавства передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У ст. ст. 216, 217, 218 Господарського кодексу України зазначено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що матеріали справи та пояснення сторін у судовому засіданні свідчать про те, що орендарю надані послуги, отримання яких було метою укладення Договору оренди торгового місця.

Так, відповідно до п.4.3 Договору позивач зобовязується забезпечити сторожування ринку, проводити прибирання проходів та проїздів, проводити освітлення ринку в нічний час, а також забезпечувати повну життєдіяльність ринку, зокрема забезпечувати пожежну безпеку, електробезпеку, санітано-технічні та санітарно-гігієнічні правила (а.с.11).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем укладені: Договір про стандартне приєднання до електричних мереж № 55/5/23 від 02.12.2013 року, Договір про постачання електричної енергії № 55116 від 07.07.2004 року з додатковими угодами до нього, Договір про надання послуг з вивезення побутових та твердих відходів, Договір № 19 від 16.02.2015 року з Золочівською районною лікарнею ветеринарної медицини, Договір про надання комунальних послуг з водопостачання та водовідведення від 05.01.2016 року, Договір про надання послуг ДУ «Харківський обласний лабораторний центр ДержсанепідемслужбиУкраїни» від 28.03.2014 року, Договір № 43Т з ДП «Харківспецвимір» від 20.04.2015 року (а.с.81- 100).

Відповідач не надав ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції доказів невиконання позивачем умов Договору оренди торгівельного місця щодо надання вказаних послуг, більше того, відповідач в судовому засіданні апеляційної інстанції підтвердив виконання позивачем п.4.3 Договору оренди торгового місця.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що заборгованість відповідача з орендної плати з урахуванням часткової сплати складає 9219,60 грн. за період з 01.06.2014 року по 01.08.2016 року. При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що вказана заборгованість включає також період дії Договору оренди землі з Золочівською сільською радою, на який посилається відповідач у свої запереченнях.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що позивач виконував свої зобовязання за Договором №27 оренди торгового місця на ПХО "Золочівський ринок" від 01.01.2012 року, а відповідач не надав ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції доказів сплати заборгованості за вказаним Договором, проте не заперечує користування торговим місцем у цей період, колегія суддів вважає, що господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 9219,60 грн. боргу по орендній платі.

За порушення виконання грошового зобовязання позивач також просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 1504,46 грн.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Згідно із ч. 1 та ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Положеннями ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з положеннями ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню, в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до умов п.п.5.1.1. спірного Договору, за порушення строку перерахування, встановлених в п. 3.3. Орендар сплачує пеню в розмірі 5% від суми боргу за кожний день прострочення.

Суд перевірив наданий позивачем з використанням калькулятора ІПС "ЛІГА" та відповідно приписів Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розрахунок пені (а.с. 165,166) вважає, що господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача пеню за шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано у розмірі 1504,46 грн.

Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача індексу інфляції у розмірі 1056,07 грн. колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи приписи ст. 549, ч.2 ст. 625 ЦК України правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Основною метою визначення інфляційних втрат є встановлення розміру компенсації, яку боржник зобов'язаний в порядку ст. 625 ЦК України сплатити кредитору для усунення наслідків знецінення грошових коштів, що не були вчасно повернуті внаслідок порушення грошового зобов'язання.

Відповідно до Листа Верховного Суду України № 62-97 р. від 03.04.1997 року «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ» інфляційні втрати за своєю правовою природою є збільшенням суми основного боргу в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов'язання з причини девальвації грошової одиниці України, яка визначається офіційними державними органами за результатами економічних процесів в конкретний місяць, тобто є помісячним індексом. При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, причому може мати місце як інфляція грошових коштів, так і дефляція, і коли строк виконання зобов'язання настає до 15 числа місяця, то застосовується індекс інфляції за поточний місяць, а коли строк виконання зобов'язання - після 15 числа місяця, то застосовується індекс інфляції за наступний місяць, але не розраховується поденний індекс інфляції.

Приймаючи до уваги неналежне виконання відповідачем умов Договору оренди торгового місця на ПХО "Золочівський ринок" №27 від 01.01.2012 року щодо своєчасної та повної сплати орендних платежів, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних витрат у розмірі 1056,07 грн.

Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення в рішенні господжарського суду Харківської області, колегія суддів дійшла висновків про те, що господарський суд розглянув всебічно, повно та обєктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, належним чином проаналізував правовідносини, що виникли між сторонами, та вірно застосував норми матеріального та процесуального права.

Доводи відповідача про порушення і неправильне застосування господарським судом норм матеріального права при прийнятті оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що прийняте господарським судом рішення відповідає статтям 43, 85 Господарського процесуального кодексу України, вимогам щодо законності та обґрунтованості, підстав для його скасування з мотивів, наведених в апеляційних скаргах не вбачається.

За таких обставин, апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду Харківської області від 22 серпня 2016 року підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України,

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду апеляційної скарги відмовити.

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 22 серпня 2016 року у справі № 922/1862/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Повна постанова складена 11.10.2016 року.

Головуючий суддя Шепітько І.І.

Суддя Медуниця О.Є.

Суддя Пелипенко Н.М.