Постанова № 61938745, 05.10.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" жовтня 2016 р. Справа№ 911/1348/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Тищенко О.В.

Яковлєва М.Л.

секретар Каніковський А.О.

за участю представників:

від позивача: Мельник І.М. (представник за довіреністю)

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"

на ухвалу господарського суду Київської області

від 08.08.2016 р.

у справі №911/1348/16 (суддя Христенко О.О.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГК "Газовий Альянс"

про стягнення 1045264143,54 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Київської області від 08.08.2016 р. призначено у справі № 911/1348/16 судову експертизу документів фінансово-кредитних операцій, проведення якої доручено атестованим судовим експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, на вирішення експертизи поставлено ряд питань. Провадження у справі №911/1348/16 зупинено до закінчення експертних досліджень і отримання господарським судом висновку експертів.

Не погоджуючись із прийнятою ухвалою суду, Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 08.08.2016 р. у справі №911/1348/16 про призначення судової експертизи документів фінансово-кредитних операцій та зупинення провадження у справі, справу направити до господарського суду Київської області для розгляду по суті.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ухвала господарського суду Київської області є незаконною, необґрунтованою та ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права. При цьому, скаржник вказує на те, що висновок суду про необхідність призначення у справі судової експертизи є передчасним; судом не зазначено належних обґрунтувань необхідності призначення у справі судової експертизи, зазначивши лише те, що для визначення розміру заборгованості, стягнення якої є предметом спору, потрібні спеціальні знання; безпідставне і необґрунтоване призначення у справі №911/1348/16 експертизи мало наслідком зупинення провадження у справі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.09.2016 поновлено строк для подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Київської області від 08.08.2016 р. у справі №911/1348/16, прийнято апеляційну скаргу до провадження, розгляд справи призначено на 05.10.2016.

У судове засідання 05.10.2016 представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (відповідно до роздруківки з Інтернет-сайту «Відстеження пересилання поштових відправлень», поштове відправлення за штриховим ідентифікатором 0411615653446 вручено адресату за довіреністю 30.09.2016 р.).

Оскільки явка представників сторін у судове засідання не була визнана судом обов'язковою, а також зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення сторін про місце, дату та час судового розгляду, встановлений строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, апеляційний суд визнав можливим розглядати справу за відсутності представника відповідача.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГК "Газовий Альянс" про стягнення 1045264143,54 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Кредитного договору про відкриття кредитної лінії №20-3787/2-1 від 05.11.2012 та Договорів про внесення змін до нього, в частині несвоєчасного повернення кредиту та сплати процентів за його користування, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за кредитом в сумі 857483266,41 грн. та заборгованість за процентами в сумі 138710272,21 грн., з огляду на наявність яких позивачем нараховані пеня за несвоєчасну сплату кредиту в сумі 38141605,40 грн., пеня за несвоєчасну сплату процентів - 6208267,56 грн., інфляційні втрати за несвоєчасну сплату процентів - 107033,17 грн., 3 % за несвоєчасну сплату кредиту - 2600564,00 грн., 3 % за несвоєчасну сплату процентів - 463134,79 грн., штраф - 1550000,00 грн.

Виходячи зі змісту ч.2 ст.79 ГПК України, господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою, зокрема у випадку призначення господарським судом судової експертизи.

Відповідно ст. 1 Закону України "Про судову експертизу", судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

За приписами ч. 1 ст. 41 ГПК України судова експертиза призначається для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань.

Як роз'яснено у п. п. 2, 5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 №4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи", судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Про призначення судової експертизи виноситься ухвала, в якій, крім відомостей, передбачених частиною другою статті 86 ГПК України, зазначаються, зокрема: обставини справи, які мають значення для проведення судової експертизи; підстави та мотиви призначення судової експертизи, у тому числі додаткової, повторної, комісійної, комплексної експертизи; організація або особа, якій доручається проведення судової експертизи; перелік питань що потребують роз'яснення; мотиви, за якими відхилено пропозиції учасників судового процесу стосовно проведення судової експертизи; об'єкти експертного дослідження (предмети, матеріали, документи тощо), які надаються судовому експерту, а якщо йдеться про об'єкти які не може бути доставлено до суду чи судовому експерту (наприклад, нерухоме майно), - їх місцезнаходження; обов'язок експертної організації (експерта) надіслати коші експертного висновку сторонам згідно з частиною першою статті 42 ГПК України (п. 9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 №4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи").

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 86 ГПК України ухвала господарського суду має містити мотиви її винесення з посиланням на законодавство.

Місцевий господарський суд на підставі п.1 ч.2 ст.79 ГПК України оскаржуваною ухвалою зупинив провадження у даній справі на час проведення судової експертизи.

Як зазначив суд першої інстанції, підставами для призначення експертизи слугували значний обсяг первинних фінансових документів та їх співставлення, в тому числі на відповідність умовам кредитного договору, договорів про внесення змін до нього та договорів про надання траншу, що потребує спеціальних економічних знань.

На вирішення експерта місцевий суд поставив наступні питання:

- чи відповідає перелік документів, наданих банку товариством з обмеженою відповідальністю "ГК "Газовий Альянс", при укладені Кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 20-3782/2-1 від 05.11.2012 року, Додатків до нього та Договорів про надання траншу?;

- чи відповідає наявний у матеріалах справи №911/1348/16 розрахунок позивача, заборгованості позичальника - товариства з обмеженою відповідальністю "ГК "Газовий Альянс" перед публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" щодо оплати заборгованості по кредиту, відсотків за користування кредитом умовам Кредитного договору про відкриття кредитної лінії №20-3782/2-1 від 05.11.2012 року та розрахунковим документам щодо видачі та погашення кредиту за цим кредитним договором з додатками та договорами про надання траншу?;

- чи відповідає метод нарахування публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" процентів за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії №20-3782/2-1 від 05.11.2012 року вимогам Положення про кредитування публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"?;

- який дійсний розмір заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю "ГК "Газовий Альянс" перед публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії №20-3782/2-1 від 05.11.2012 року, Додатками до нього та Договорами про надання траншу в межах встановленого ліміту кредитування?

Суд апеляційної інстанції вважає, що висновок місцевого господарського суду про необхідність призначення у справі судової експертизи, та відповідно зупинення провадження у справі є передчасним, оскільки судом не наведено належних обґрунтувань необхідності призначення у справі судової експертизи на даній стадії процесу. Зазначивши про наявність заперечень відповідача щодо правильності нарахування заборгованості за кредитним договором, суд не з'ясував в чому саме чи у якій частині полягає різниця розрахунків сторін, а тому суд дійшов передчасного висновку про їх взаємну суперечливість, усунення якої потребувало б спеціальних знань.

Як зазначено в п. 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14, з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) господарський суд має з'ясовувати обставини пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов'язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).

В матеріалах справи відсутні будь-які контррозрахунки, акти звірки розрахунків заборгованості, які б вказували на неправильне нарахування заборгованості позивачем.

Також колегія суддів звертає увагу на те, що на вирішення експерту суд першої інстанції поставив питання про відповідність методу нарахування публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" процентів за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії №20-3782/2-1 від 05.11.2012 року вимогам Положення про кредитування публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк". Проте в матеріалах справи відсутня копія Положення, відсутні докази на підтвердження витребування у сторін місцевим господарським судом належним чином засвідченої копії вказаного Положення. Крім того суд не обґрунтував неможливість самостійного встановлення судом відповідності методу нарахування публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" процентів за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії №20-3782/2-1 від 05.11.2012 року вимогам Положення про кредитування публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк".

З огляду на викладене, колегія суддів не може визнати вказану ухвалу обґрунтованою та такою, що винесена з дотриманням норм процесуального права.

У свою чергу, необґрунтоване призначення судової експертизи призвело до прийняття судом неправильного рішення (ухвали) про зупинення провадження у справі.

Зупинення провадження у справі є наслідком призначення судом експертизи, а отже, викладений в ухвалі суду висновок про призначення судової експертизи та про зупинення провадження у справі перебувають у нерозривному зв'язку один з одним та є одноактною (нерозривною) процесуальною дією.

Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною, зокрема, у постанові від 20.01.2009 у справі №24/489 щодо одноактної (нерозривної) процесуальної дії.

У зв'язку з наведеним, скасування ухвали лише в частині зупинення провадження у справі не призведе до усунення обставин, що зумовили неможливість проведення судом першої інстанції процесуальних дій, - проведення експертною установою судової експертизи.

Враховуючи викладене, а також те, що обґрунтовані доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, зводяться виключно до недоцільності та безпідставності призначення судової експертизи, що зумовило зупинення провадження у справі, зважаючи на те, що однією з основних засад судочинства є законність (п. 1 ч. 3 ст. 129 Конституції України), а завданням суду, який здійснює правосуддя на засадах верховенства права, - забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"), колегія суддів вважає, що ухвала місцевого господарського суду підлягає скасуванню як в частині зупинення провадження у справі, так і в частині призначення судової експертизи, яка зумовила зупинення провадження у справі.

При цьому слід зазначити, що статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист. Відмова суду в прийнятті позовних заяв, скарг, оформлених відповідно до процесуального закону, є порушенням права на судовий захист, яке за статтею 64 Конституції України не може бути обмежене.

Пунктом 8 частини 3 статті 129 Конституції України передбачено, що основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

За правовою позицією Конституційного Суду України, викладеною у пункті 9 мотивувальної частини Рішення від 30.01.2003 №3-рп/2003, правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Відповідно до пп. 3.2 п. 3 Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 №11- рп/2012 у справі №1-12/2012 право на оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій є складовою конституційного права особи на судовий захист. Воно гарантується визначеними Конституцією України основними засадами судочинства, які є обов'язковими для всіх форм судочинства та судових інстанцій, зокрема забезпеченням апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (пункт 8 частини третьої статті 129). Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 №11-рп/2007). Конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом, гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи в касаційному порядку, яке має бути забезпечене, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження.

Таким чином, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини третьої статті 129 Основного Закону України), що передбачає можливість перевірки в апеляційному та касаційному порядку судових рішень. Це конституційне положення реалізовано у розділах XII, XIII ГПК України, яким врегульовано питання апеляційного та касаційного оскарження судових рішень. Зокрема, у статті 106 ГПК України наведено перелік ухвал суду першої інстанції, що можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

При цьому приписи ст. 106 ГПК України не містять заборони стосовно апеляційного оскарження ухвал, постанов господарського суду.

Водночас ст. 41 ГПК України, якою врегульовано питання призначення і проведення судової експертизи, не містить положень, які б встановлювали заборону на оскарження ухвал про призначення судової експертизи.

Відсутність у Господарському процесуальному кодексі України прямих вказівок на можливість оскарження ухвал, які суттєво впливають на права та обов'язки учасників судового процесу, не може бути підставою для відмови у прийнятті апеляційної скарги, оформленої згідно з вимогами господарського процесуального законодавства, за відсутності прямої заборони в Законі на їх оскарження. Ця відмова розглядається як порушення конституційного права на судовий захист, яке за ст. 64 Конституції України не може бути обмежене.

Враховуючи викладене та те, що основним принципом судочинства, закріпленим Конституцією України, є законність і що відповідно до ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд, колегія суддів вважає, що відсутність законодавчого закріплення можливості оскарження ухвали про призначення судової експертизи не є перешкодою для її перегляду в апеляційному порядку.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду у справах №905/1688/15, №910/16151/15, №918/1207/15, №918/1164/15.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 79, 99, 101 - 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" задовольнити.

Ухвалу господарського суду Київської області від 08.08.2016 року у справі №911/1348/16 скасувати, а справу №911/1348/16 передати до господарського суду Київської області для розгляду по суті.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді О.В. Тищенко

М.Л. Яковлєв