Постанова № 61938471, 10.10.2016, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

10.10.2016 справа №908/702/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів при секретарі: за участю представників сторін: від позивача (скаржника): від відповідача:ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 не зявився; не зявивсярозглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" м.Київ на рішення господарського суду Запорізької областівід12.05.2016 р.у справі№ 908/702/16за позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" м.Київ до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" м.Запоріжжя простягнення 6 302,66 грн. ВСТАНОВИВ:Приватне акціонерне товариство Страхова компанія Українська страхова група м.Київ звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія КРЕДО м. Запоріжжя про стягнення 6302,66 грн.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 12.05.2016 р. у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Українська страхова група м.Київ до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія Кредо м.Запоріжжя про стягнення 6302,66 грн. відмовлено у повному обсязі, оскільки вина водія ОСОБА_5 у пошкодженні транспортного засобу «SCHMITZ SPR 24 L 13.62» д/н НОМЕР_1 не встановлена і тому цивільно-правова відповідальність водія забезпеченого ТЗ «DAF-ТЕ47ХS», державний номер НОМЕР_2 ОСОБА_5 не настала.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Приватне акціонерне товариство Страхова компанія Українська страхова група м.Київ звернулось з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 12.05.2016 року у справі №908/702/16 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач (скаржник) стверджує, що рішення господарського суду Запорізької області від 12.05.2016 р. у справі №908/702/16 винесене з неповним зясуванням обставин справи. Судом не надано представнику позивача можливості представити необхідні докази, не витребувано матеріали адміністративної справи. Посилається на те, що Богунським районним судом м.Житомира при винесенні постанови були допущені помилки та долучає до апеляційної скарги постанову Богунського районного суду м.Житомира від лютого 2016 року та постанову Богунського районного суду м.Житомира від 16.06.2016 р., яких на час винесення рішення не існувало.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду приймає вказані докази у відповідності до статті 101 ГПК України.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 22.07.2016 р. призначено судову колегію у справі №908/702/16 у складі: ОСОБА_1 головуючий суддя, судді Мясищев А.М., Сгара Е.В.

Розпорядженням в.о. керівника апарату Донецького апеляційного господарського суду №857 від 25.07.2016 р., у звязку з перебуванням судді-члена колегії ОСОБА_2 у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №908/702/16.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 25.07.2016 р. визначено наступний склад колегії суддів: Будко Н.В. головуючий суддя, судді Дучал Н.М., Сгара Е.В.

Розпорядженням керівника апарату Донецького апеляційного господарського суду №1051 від 22.08.2016 р., у звязку з неможливістю розгляду справи суддями-членами колегії ОСОБА_6 та ОСОБА_7 через перебування у відпустках на дату слухання справи, призначено повторний автоматизований розподіл справи №908/702/16.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 22.08.2016 р. визначено колегію суддів у складі: ОСОБА_1 головуючий суддя, судді Мясищев А.М., Склярук О.І.

Відповідно до п. 9-2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України у разі зміни складу суду апеляційної інстанції розгляд ним справи починається заново, а отже, спочатку починається й визначений статтею 102 ГПК строк розгляду апеляційної скарги.

Представники позивача та відповідача (скаржника) у судове засідання не зявилися. Про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила.

20.09.2013 року між Приватним акціонерним товариством Страхова компанія Українська страхова група (страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю Транс-Сервіс-1 (страхувальник) укладений договір добровільного страхування наземних транспортних засобів №28-1301-13-00459. Вигодонабувачем за зазначеним договором визначено Публічне акціонерне товариство Кредобанк, а застрахованим транспортним засобом відповідно до додатку до зазначеного договору є напівпричіп «SCHMITZ SPR 24 L 13.62», 2012 року випуску, державний номер НОМЕР_3.

24.01.2014 року на автодорозі М-14 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ (на Таганрог) сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «DAF-FTXF105460», державний номер НОМЕР_4 з причепом марки «SCHMITZ SPR 24 L 13.62», державний номер НОМЕР_3, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю Транс-Сервіс-1, яким керував ОСОБА_8 та автомобіля «DAF-ТЕ47ХS», державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_5 Внаслідок ДТП транспортним засобам завдано механічних пошкоджень.

Постановою Богунського районного суду міста Житомира від 24.03.2014 р. у справі №295/3467/14-п ОСОБА_5 (водія автомобіля «DAF-ТЕ47ХS», державний номер НОМЕР_2) визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

При винесенні вказаної постанови були невірно вказані державні номера транспортних засобів-учасників ДТП. ПрАТ «СК «Українська страхова група» звернулась до Богунського районного суду міста Житомира з заявою про виправлення помилки. Проте, помилки не були виправлені в повному обсязі, у звязку з чим заяву було направлено повторно.

Постановою Богунського районного суду міста Житомира від лютого 2016 р. виправлено описку в постанові від 24.03.2016 р., а саме виправлено помилково вказаний державний номер автомобіля потерпілого («DAF-FTXF105460», державний номер НОМЕР_4).

Постановою Богунського районного суду міста Житомира від 16.06.2016 р. виправлено описку в постанові від 24.03.2016 р., а саме виправлено невірно вказаний номерний знак НОМЕР_5 на вірний АА 1341 КК.

Таким чином, враховуючи приписи ч.4 ст.35 ГПК України, вина особи, яка керувала транспортним засобом, встановлена постановою Богунського районного суду міста Житомира від 24.03.2014 р (з урахуванням постанови від лютого 2016 р. та постанови від 16.06.2016 р.).

ТОВ «Транс-Сервіс-1» (страхувальник), як власник пошкодженого транспортного засобу звернувся до ПрАТ «СК Українська страхова група» з заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування від 24.01.2014 р.

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група» визнало ДТП страховою подією, з настанням якої виникає обовязок страховика виплатити страхове відшкодування.

З метою визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику пошкодженого транспортного засобу «SCHMITZ SPR 24 L 13.62», державний номер НОМЕР_3, було проведено огляд пошкодженого транспортного засобу та на підставі рахунку-фактури №ТС-0000017 від 13.02.2014 р. (згідно якого вартість відновлювального ремонту становить 8952,66 грн.) здійснено розрахунок суми страхового відшкодування від 07.03.2014р. Згідно вказаного розрахунку суми страхового відшкодування склала 6302,66 грн.

Страховиком було затверджено страховий акт №ЗСКА-3166 від 07.03.2014 р., відповідно до якого здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 6302,66 грн., що підтверджується платіжним дорученням №5634 від 07.03.2014 р.

Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «DAF-ТЕ47ХS», державний номер НОМЕР_2, відповідно до полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АС/0393224 від 11.02.2013 р., застрахована Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо». Ліміт відповідальності за шкоду, завдану майну третіх осіб встановлено в розмірі 50 000 грн., франшиза 500 грн.

Позивач звернувся до відповідача з заявою про регресні вимоги №411УСГ/АГ від 04.11.2015р., в якій просив відшкодувати в порядку регресу суму в розмірі 6302 грн. 66 коп. Відповідач листом від 07.12.2015 №Э.37.7.0.0/682 повідомив, що цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_5 не настала та станом на 07.12.2015 р. у ТДВ «СК Кредо» не виникло зобовязання відшкодувати заподіяну шкоду.

Таким чином, від відповідача на рахунок Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» за даним страховим випадком жодних коштів не надходило.

Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду у справі підлягає скасуванню, а апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Частиною 1 ст. 25 Закону України "Про страхування" передбачено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Статті 979 Цивільного кодексу України та 16 Закону України "Про страхування" визначають, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно ст. 990 вказаного кодексу страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Приписами ст. 993 зазначеного кодексу та ст.27 ЗУ "Про страхування" встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Статтею 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. Аналогічні норми містить ст. 228 Господарського кодексу України, якими унормовано, що учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Пунктом 12.1 ст. 12 Закону України від 01.07.2004 р. "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що страхове відшкодування зменшується на суму франшизи.

Франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком

згідно з договором страхування. (ст.9 ЗУ «Про страхування» )

Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.(ч.1 ст.1187 ЦК України).

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовної заяви, господарський суд виходив, з того, що матеріали справи не містять інформації щодо участі застрахованого транспортного засобу «SCHMITZ SPR 24 L 13.62», державний номер НОМЕР_3 у ДТП, що сталося 24.01.2014 р. та не встановлена вина водія ОСОБА_5 у його пошкодженні.

Однак, дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що згідно довідки, виданої на місці ДТП (первинна довідка), в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 24.01.2016 р. автомобіль марки «DAF-FTXF105460», державний номер НОМЕР_4 з причепом марки «SCHMITZ SPR 24 L 13.62», державний номер НОМЕР_3 отримав механічні пошкодження задньої частини напівпричепу. Крім того, довідкою № 9347347 про дорожньо-транспортну подію за вих. №9/4438 від 02.10.2015 р. також підтверджені механічні пошкодження задньої центральної частини у вантажного автомобіля (з причепом), що належить ТОВ «Транс-Сервіс-1».

Довідкою № 9347347 зазначено, що ДТП сталася внаслідок порушення ОСОБА_5 правил дорожнього руху, а постановою Богунського районного суду міста Житомира від 24.03.2014 р. (з урахуванням постанови від лютого 2016 р. та постанови від 16.06.2016 р.) у справі №295/3467/14-п ОСОБА_5 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

З тексту даної постанови вбачається, що ОСОБА_5 скоїв зіткнення з напівпричепом, в результаті чого автомобіль «DAF-FTXF105460», державний номер НОМЕР_4 отримав механічні пошкодження.

Дійсно, в постанові не вказано марку та державний номер напівпричепа потерпілого. Втім, з матеріалів справи випливає, що до автомобіля «DAF-FTXF105460» в момент зіткнення був прикріплений застрахований напівпричіп марки «SCHMITZ SPR 24 L 13.62», державний номер НОМЕР_3. Окрім того, відповідачем жодних доказів на спростування зазначеного не надано.

Таким чином, господарський суд апеляційної інстанції вважає доведеною обставину участі транспортного засобу «SCHMITZ SPR 24 L 13.62», державний номер НОМЕР_3 в дорожньо-транспортній пригоді, що відбулася 24.01.2014 р., в наслідок чого отримав пошкодження з вини ОСОБА_5

Матеріалами справи доведено, що позивач, як страховик, відповідно до умов договору добровільного страхування та на підставі заяви страхувальника перерахував страхове відшкодування. Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за регресними вимогами. Такою особою в даному випадку є винний у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди водій транспортного засобу, який був застрахований відповідачем за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Внаслідок укладення полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховик в межах страхової суми несе відповідальність за шкоду, завдану застрахованим ним автомобілем, отже відповідач стає відповідальною особою. Тобто, відповідач взяв на себе всю відповідальність, що виникає внаслідок заподіяння шкоди джерелом підвищеної небезпеки, оскільки застрахував такий страховий ризик, як відповідальність за шкоду, заподіяну вказаним джерелом.

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група» звернулось до господарського суду з позовом в якому просило стягнути з ТДВ «СК Кредо» суму сплаченого страхового відшкодування у розмірі 6302,66 грн. Тобто, всупереч положенням ст. 12 ЗУ «Про страхування» позивач не зменшив суму страхового відшкодування на суму франшизи, що встановлена у розмірі 500 грн.

Враховуючи вищенаведене, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група», а саме стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» суми у розмірі 5802,66 грн (з урахуванням франшизи)

З огляду на наведене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Запорізької області від 12.05.2016 р. у справі №908/702/15 підлягає скасуванню.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в порядку ст.49 ГПК України підлягають віднесенню на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група», м.Київ задовольнити частково.

Рішення господарського суду Запорізької області від 12.05.2016 року у справі №908/702/16 скасувати.

Прийняти у справі нове рішення наступного змісту:

Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Українська страхова група», м.Київ задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія КРЕДО (69068, м.Запоріжжя, пр.Моторобудівників, 34, код ЄДРПОУ 13622789) на користь Приватного акціонерного товариства «Українська страхова група» (03038, м.Київ, вул.І.Федорова, 32-а, код ЄДРПОУ 30859524, р/р НОМЕР_6, в АБ «Укргазбанк», МФО 320478) суму у розмірі 5802,66 грн в порядку регресу.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія КРЕДО (69068, м.Запоріжжя, пр.Моторобудівників, 34, код ЄДРПОУ 13622789) на користь Приватного акціонерного товариства «Українська страхова група» (03038, м.Київ, вул.І.Федорова, 32-а, код ЄДРПОУ 30859524, р/р НОМЕР_6, в АБ «Укргазбанк», МФО 320478) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1515,80 грн.

Господарському суду Запорізької області видати відповідний наказ.

Постанова набирає сили з дня її прийняття та може бути оскарження до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий Н.В. Будко

Судді: А.М. Мясищев

ОСОБА_3

Надруковано: 4 прим.

1.позивачу

2. відповідачу

3. у справу

4. апеляційному суду