Постанова № 61937797, 04.10.2016, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2016 року м.Житомир справа № 806/1537/16

категорія 8.3.2

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Капинос О.В.,

секретар судового засідання Недашківська Н.В.,

за участю: представників позивача Полякова С.П., Шинкар Т.М.,

представників відповідача Добровольської В.В., Байдали І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирбуррозвідка" до Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0004441300 від 18.05.2016 р.,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомирбуррозвідка" звернулося до суду з позовом, в якому просить взнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00044441300 від 18.05.2016 прийняте Володарсько-Волинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області.

В обгрунтування позову зазначає, що позивачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку, за результатами якої складено акт від 22.04.2016 №6/1701-30737100. На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення № №00044441300 від 18.05.2016, яким визначено суму грошового зобов"язання за штрафними санкціями у сумі 180907,21 грн., та пені у сумі 27392, 88 грн. Позивач вважає висновки викладені в акті перевірки такими, що не відповідають дійсності. Зазначає, що у 2014 році підприємство занаходилося у скрутному матеріальному становищі, у зв"язку з чим невистачало коштів на виплату заробітної плати. Заробітна плата та податки слачувалися невчасно, оскільки в першу чергу проводилися стягнення по виконавчих листах. Проте, вказує, що вони все ж сплачувалися. Вважає, що до них неправомірно застосували ст.127 ПКУ, оскільки заробітну плату підприємство хоч своєчасно і несплачувало, проте вона була нарахована. Зазначає, що вони є добросовісними платниками. Крім того, до перевірки були надані всі необхідні документи, нічого неприховувалося. Таким чином, просить скасувати податкове повідомлення-рішення .

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримали, просили задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідача проти позову заперечували, з підстав, викладених у письмових запереченнях. Вказали, що платником податку не наведено доказів, що спростовують встановлені перевіркою порушення. Вважають позов безпідставним, а спірне податкове повідомлення-рішення правомірним та таким, що винесене у відповідності до вимог чинного законодавства.

Заслухавши пояснення предстаників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково, з огляду на таке.

Встановлено, що на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20.1, п.75.1 ст.75 та пп.78.1.5 п.78.1 ст.78 ст.82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями, наказу Головного управління ДФС України у Житомирській області №300 від 07.04.2016, головним державним ревізором-інспектором відділу податків і зборів з фізичних осіб Володарсько-Волинською ОДПІ Добровольською Валентиною Володимирівною проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирбуррозвідка" з питань дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб за період з 01.07.2012 року по 30.06.2015року.

За результатами документальної позапланової виїзної перевірки було складено Акт від 22.04.2016р. № 6/1701-30737100 (далі - Акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення (що стосується спірного податкового повідомлення-рішення):

- пп.14.1.39, 14.1.175,14.1.180, п.14.1 ст.14, пп.15.1.4, п.16.1, ст.16, п.31.1. ст.31, ст.36, пп.54.2 ст.54, п.57.1 ст.57, пп.129.1.1 п.129.4 ст.129, пп.168.1.2, пп.168.1.4, пп.168.1.5 п.168.1 ст.168, пп."а" п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями податок на доходи фізичних осіб, який підлягає сплаті до бюджету, у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду, що перераховувався до бюджету у періоді з 01.12.2013 по 30.06.2015 не в повному обсязі та несвоєчасно, в результаті чого нарахована пеня.

Акт перевірки складено у двох примірниках, один з яких надіслано листом з рекомендованим повідомленням через пошту і отриманий підприємством 04.05.2016року

Після ознайомлення із висновками головного державного ревізора - інспектора відділу податків і зборів з фізичних осіб Володарсько-Волинською ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області, наведеними в Акті перевірки, ТОВ "Житомирбуррозвідка", користуючись своїм правом, передбаченим пп. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України, надало заперечення 11.05.2016 року № 2/80, яке зареєстровано в Володарсько-Волинській ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області 12.05.2016 р.

30.05.2016 р. на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирбуррозвідка" надійшла відповідь Володарсько- Волинської ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області №50 та податкове повідомлення-рішення № 0004441300 від 18.05.2016 року, винесене на підставі акту № 6/1701- 30737100 від 22.04.2016 р. "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Житомирбуррозвідка".

Вказаним податковим повідомленням-рішенням було визначено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб: сума грошового зобов'язання за штрафними санкціями 180907,21грн.,сума пені -27392,88грн.на загальну суму 208 300,09 грн. (а.с. 27)

Не погоджуючись з наведеними вище податковими повідомленнями-рішеннями та керуючись ст. 55, ст. 56 Податкового кодексу України ТОВ "Житомирбуррозвідка" звернулося 07.06.2016 р. зі скаргою про їх скасування до Головного управління ДФС у Житомирській області .

29.06.2016 р. Головним управлінням ДФС у Житомирській області було винесено рішення про результати розгляду первинної скарги № 625/6/06-30-10-01-01, яким оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін. (а.с.55)

Не погоджуючись з рішенням, прийнятим за результатами розгляду первинної скарги, ТОВ "Житомирбуррозвідка" 14.07.2016 подано повторну скаргу до Державної фіскальної служби України.

За результатами розгляду повторної скарги, Державною фіскальною службою України було винесено рішення від 29.07.2016р.за №16360/6/99-99-11-02-01-15 про результати розгляду повторної скарги, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення №0004441300 від 18.05.2016 року.

Вважаючи спірне податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду та просить його скасувати.

Перевіряючи податкове повідомлення-рішення на відповідність вимогам ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі - Кодекс, ПК України )

В силу п.162.1 ст.162 КАС України платниками податку з доходів фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

В силу пп.14.1.180 п.14.1 ст.14, п.18.1 ст.18 ПК України обов'язок щодо нарахування, утримання та сплати податку, передбаченого розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів покладений на податкового агента.

За визначенням пп.14.1.180 п.14.1 ст.14 ПК України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Відповідно до вимог п. 54.2 ч. 54 Податкового кодексу України грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

Пунктом 57.1 ст. 57 ПК України передбачено, що податковий агент зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до п. 171.1 ст. 171 Податкового кодексу України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Підпунктом "а" п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України визначено, що особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету (п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПК України).

Згідно з пп.168.1.4 168.1 ст.168 ПКУ якщо оподатковуваний дохід надається у не грошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).

Відповідно до п.п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Тобто місячний податковий період слід розуміти таким чином, що податкове зобов"язання податковим агентом повинне бути сплачене протягом 30 днів, що настають за останнім календарним днем звітного місяця.

Аналіз наведених положень Кодексу дає підстави для висновку, що податковий агент зобов'язаний перерахувати до бюджету утриманий податок під час виплати доходу, а якщо оподаткований дохід нараховується, але не виплачується платнику податку, то податок підлягає сплаті (перерахуванню) у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Аналогічна правова позиція висловлена в ухвалах ВАСУ по справах № 818/2927/13а від 24.02.2015, № 820/12804/14 від 10.06.2015.

В акті перевірки зазначено, що підприємством перераховувався податок на доходи фізичних осіб до бюджету не в повному обсязі, чим порушено п.168.1 ст.168, ст.171 Податкового кодексу України.

Перевіркою встановлено, що станом на 01.12.2013 кредитове сальдо з податку на доходи фізичних осіб ТОВ "Житомирбуррозвідка" становить 69186,35 грн., нараховано податку на доходи фізичних осіб за перевіряємий період в сумі 273245,1 грн., перераховано податку на доходи фізичних осіб в сумі 179800 грн.

Станом на 30.06.2015 кредитове сальдо з податку на доходи фізичних осіб ТОВ "Житомирбуррозвідка" становить 162631,45 грн.

Заборгованість по податку з доходів фізичних осіб, по якій настав термін сплати становить 144654,34 грн. (період виникнення червень 2014 та січень-травень 2015).

Перевіркою банківських виписок, прибуткових касових ордерів встановлено, що фактично на підприємстві заробітна плата виплачувалася несвоєчасно, з порушенням встановлених термінів. Заробітна плата працівникам виплачувалася по мірі наявності грошових коштів.

В судовому засіданні представники позивача пояснили, що у зв"язку зі скрутним становищем у 2014 році підприємству не вистачало коштів на виплату заробітної плати, у зв"язку з чим прокурор звертався до суду в інтересах працівників про примусове стягнення заборгованості по заробітним платам.

З огляду на це, рахунки підприємства були заблоковані, відрахування проводилися лише по виконавчих листах.

Перевіркою встановлено, що підприємством доходи виплачувалися в готівковій формі через касу підприємства з одночасним перерахуванням через банк заборгованості по податку на доходи фізичних осіб за період та в розмірах за який виплачувалася заборгованість по заробітній платі.

Згідно, реєстру платіжних документів на виплату заробітної плати та лікарняних за період з 01.12.2013 по 30.06.2015, за судовими рішеннями заборгованість виплачена в повному обсязі.(а.с.168-171)

Представники позивача не заперечують, що заробітна плата працівникам та ПДФО не сплачувалися вчасно.

З податкового повідомлення-рішення вбачається, що штрафна санкція у розмірі 180907,21 грн. податковим органом нарахована на підставі ст.126, ст.127 ПКУ.

Так, згідно розрахунку штрафних санкцій з податку на доходи фізичних осіб ТОВ "Житомирбуррозвідка" за період з 01.12.2013 по 30.06.2015, за несвоєчасну сплату ПДФО (сплата 10.12.2013 по 23.04.2014) підприємству нарахована штрафна санкція за ст.126 ПКУ у розмірі 20% на суму 9170,93 грн. (а.с.28)

Як зазначено в розрахунку, за несвоєчасну сплату ПДФО 05.06.2014 (дата перерахування ПДФО) підприємству нарахована штрафна санкція за ст.127 ПКУ у розмірі 50%, та в подальшому, штрафна санкція нараховувалась у розмірі 75%.

Позивач фактично погоджується із нарахуванням штрафу згідно ст.126 ПКУ, проте вважає, що ст. 127 ПКУ у даному випадку застосована неправомірно, оскільки підприємством ПДФО нараховувалося, хоч і не сплачувалося вчасно.

Згідно п.126.1 ст.126 ПК України у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

В той же час, п.127.1 ст.127 ПК України передбачено, що ненарахування і неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягне за собою накладення штрафу у розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1096 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Положення ст.126 ПК України щодо застосування штрафної санкції застосовується у випадку, коли має місце несвоєчасність сплати платником податків узгодженої суми грошового зобов'язання. При цьому розмір такої санкції прямо залежить від часу затримки такої сплати.

Тобто, у разі, якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, передбачених ПК України, такий платник податків притягується до відповідальності відповідно до ст.126 ПК України.

Положення ст.127 ПК України встановлюється як міра відповідальності, яка покладається на платника податків, в тому числі і на податкового агента, саме за несплату (неперерахування) податків, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, при чому відповідність розміру штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) не з часу затримки такої несплати, як передбачено ст.126 ПК України, а з кількості разів допущених таких порушень протягом певного періоду часу. Тобто склад порушення передбачає, що нарахування, сплата чи утримання податку не відбулися до чи на момент виплати доходу.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 22.03.2016 у справі 813/6774/13-а.

При цьому слід зазначити, що Податковий кодекс не ставить у залежність обов'язок нарахувати, утримати та сплатити податок від способу сплати такого доходу (заробітної плати) - самостійно чи в примусовому порядку на підставі судового рішення.

Таким чином, оскільки підприємством не сплачено податок до або час виплати доходів, податковим органом правомірно нараховувалася штрафна санкція на підставі ст.127 ПКУ.

Разом з тим, з розрахунку вбачається, що 05.06.2014 ПДФО було перераховано в сумі 3,68, у зв"язку з цим, на підставі ст.127 ПКУ на цю суму нарахована штрафна санкція у розмірі 50% в сумі 1,84 грн.

Крім того, 11.07.2014 ПДФО було перераховано в сумі 14712,19, на цю суму нарахована штрафна санкція на підставі ст.127 ПКУ у розмірі 75% в сумі 11034,14.

Суд не погоджується з рішенням податкового органу в цій частині, оскільки, як вже зазначалося, п.127.1 ст.127 ПКУ передбачає, що ненарахування і неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом. До або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягне за собою накладення штрафу у розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1096 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Як вбачається з розрахунку, штрафна санкція почала нараховуватися з 50%, у той час, коли при першому порушенні повинна застосовуватись з 25%.

В судовому засіданні представником відповідача не зміг пояснити, чому саме застосовано першочергово 50% як за повторне порушення та потім 75%.

У зв"язку з цим, штрафна санкція відповідно до ст.127 ПКУ на суму 3,68 грн. повинна бути застосована у розмірі 25% (3,68*25/100=0,92 коп.), на суму 14712,19 грн. - у розмірі 50%. (14712,19 *25/100=3678,05грн.)

Таким чином, відповідачем неправомірно нарахована штрафна санкція по спірному податковому повідомленню-рішенню у сумі 3678,97 грн. (3678,05 грн.+0,92 коп.).

Крім того, податковим повідомленням-рішенням підприємству нарахована пеня на підставі п.п..129.1.3 п.129.1. ст.129, у розмірі 27392,88 грн.

Згідно п.п..129.1.3 п.129.1. ст.129 ПКУ пеня нараховується у день настання строку погашення податкового зобов'язання, визначеного податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків - фізичних осіб, та/або контролюючим органом під час перевірки такого податкового агента.

Пеня, визначена підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виплати (нарахування) доходів на користь платників податків - фізичних осіб.

Представник позивача в судовому засіданні не заперечував щодо нарахування підприємству саме такого розміру пені, оскільки визнає факт несвоєчасної сплати ПДФО.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на зазначене, відповідачем не доведено правомірності нарахування штрафної санкції на суму 3678, 97 грн., тому спірне податкове повідомлення- рішення №0004441300 в цій частині є неправомірним та підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирбуррозвідка" слід задовольнити частково.

Керуючись статтями 86,94,158-162,186,254 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0004441300 від 18.05.2016 р. в частині застосування штрафної санкції на суму 3678,97 грн..

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.В. Капинос

Повний текст постанови виготовлено: 10 жовтня 2016 р.