Рішення № 61937488, 10.10.2016, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/2057/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2016 року Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Свірідової В.В.

при секретарі Степанюк Н.В.

з участю позивача ОСОБА_1

представника позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2-ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2 до СГ ТзОВ "Перше травня" про стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

26.02.2016р. ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулись в суд з позовною заявою до відповідача СГ ТзОВ «Перше травня» про стягнення коштів, у якій просять стягнути з відповідача СГ ТзОВ «Перше травня» на користь ОСОБА_2 грошові кошти в загальній сумі 9 332,53 грн.; стягнути з СГ ТзОВ «Перше травня» на користь ОСОБА_1 грошові кошти в загальній сумі 6 912,36 грн., а також понесені витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 18 травня 2015 року визнано мирову угоду відповідно до якої ТзОВ «Перше травня» зобовязувалося виплатити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 42 500,00 грн. у разі затвердження (визнання) мирової угоди судом протягом трьох календарних днів з моменту затвердження (визнання) судом мирової угоди. Строк оплати сплив 22 травня 2015 року. Однак, відповідачем ОСОБА_5 «Перше травня» дане зобовязання щодо сплати зазначених сум, яке, згідно ст. 11 ЦК України, виникало на підставі мирової угоди та судового рішення про її визнання, не було виконане у встановлений строк. Так, на банківський рахунок позивача ОСОБА_1 кошти в сумі 42 500,00 грн. були перераховані відповідачем ОСОБА_5 «Перше травня» лише 04 грудня 2015 року. На банківський рахунок позивача ОСОБА_2 кошти в сумі 42 500,00 грн. були перераховані відповідачем ОСОБА_5 «Перше травня» лише 12 лютого 2016 року. Таким чином, як зазначають позивачі, має місце прострочення боржника та незаконне користування ним коштами, які належать позивачам.

Позивач ОСОБА_1 та представник позивачів адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю, давши пояснення аналогічні тим, що викладені в позовній заяві. Просять позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_5 «Перше травня» ОСОБА_4, в судовому засіданні заперечила проти позовних вимог, вважаючи такий безпідставним та просила у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення позивача, представників сторін, розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно зясувавши матеріали справи і всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 18 травня 2015 року визнано мирову угоду відповідно до якої ТзОВ «Перше травня» зобовязувалося виплатити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 42 500,00 грн. у разі затвердження (визнання) мирової угоди судом протягом трьох календарних днів з моменту затвердження (визнання) судом мирової угоди.

Однак, на банківський рахунок позивача ОСОБА_1 кошти в сумі 42 500,00 грн. були перераховані відповідачем ОСОБА_5 «Перше травня» лише 04 грудня 2015 року. На банківський рахунок позивача ОСОБА_2 кошти в сумі 42 500,00 грн. були перераховані відповідачем ОСОБА_5 «Перше травня» лише 12 лютого 2016 року.

Відповідно до вимог частини другої ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За встановлених по справі обставин суд визнає, що позивачі мають право на відшкодування інфляційних втрат та трьох процентів річних від простроченої суми у звязку з невиконанням відповідачем зобовязань у встановлений строк.

Згідно ст. 599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як випливає з приписів статей 598-609 ЦК України, рішення суду про стягнення грошової суми, яке не виконано, не припиняє зобовязальних правовідносин і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобовязання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України.

За змістом частини другої статті 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобовязання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобовязання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно проведених позивачами розрахунків, інфляційні втрати позивача ОСОБА_1 за період з червня по листопад 2015 року становить 2 167,50 грн., три проценти річних за період з 23 червня 2015 року по 03 грудня 2015 року становить 569,38 грн., розмір процентів за безпідставне користування коштами, що підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 за період з 23 червня 2015 року по 03 грудня 2015 року становить 4 175,48 грн. Всього стягненню з відповідача на користь позивача ОСОБА_1 підлягає 6 912,36 грн.

Розмір інфляційних втрат позивача ОСОБА_2 становить 2 550,00 грн., три проценти річних за період з 23 червня 2015 року по 11 лютого 2016 року становить 813,90 грн., розмір процентів за безпідставне користування коштами, що підлягає стягненню на користь ОСОБА_2 за період з 23 червня 2015 року по 11 лютого 2016 року становить 5 968,63 грн. Всього стягненню з відповідача на користь позивача ОСОБА_2 підлягає 9 332,53 грн. Оскільки вказані розрахунки проведені позивачами відповідно до вимог чинного законодавства, вони приймаються судом до уваги при ухваленні рішення.

Оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є звільненими від сплати судового збору на підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір», то відповідно до ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь держави судові витрати по справі.

Керуючись ст.ст.3,8 ч.8,10,11,15,60,61,88,209,213-215,218 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з СГ ТзОВ "Перше травня" (код ЄДРЮОФОП- 03762331) на користь ОСОБА_2, ІПН НОМЕР_1, грошові кошти в загальній сумі 9332,53 грн.(дев"ять тисяч триста тридцять дві грн.53 коп.).

Стягнути з СГ ТзОВ "Перше травня"(код ЄДРЮОФОП- 03762331) на користь ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_2, грошові кошти в загальній сумі 6912,36 грн.( шість тисяч дев"ятсот дванадцять грн. 36 коп.).

У задоволенні вимог ОСОБА_2, ОСОБА_1 до СГ ТзОВ"Перше травня" про стягнення судових витрат - відмовити.

Стягнути з СГ ТзОВ "Перше травня" на користь держави судовий збір в розмірі 1378 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім грн.).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Шевченківський районний суд м. Львова шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя ОСОБА_6