Ухвала суду № 61936605, 29.08.2016, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/3514/16-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" серпня 2016 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва Бірса О.В., секретар судових засідань ОСОБА_1, за участю представника особи, що подала скаргу ОСОБА_2, слідчого Войтовича О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Вісак» в особі директора ОСОБА_3 про скасування арешту майна,

в с т а н о в и в :

Директор ТОВ «Вісак» ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді з цим клопотанням, в якому просить скасувати арешт накладений в межах кримінальної справи № 55-3532 на нерухоме майно даного ТОВ у межах частки ОСОБА_4 в ньому.

В обґрунтування вимог клопотання заявник зазначає, що підстав для продовження подальшого накладення арешту на нерухоме майно, як виду забезпечення провадження у кримінальній справі № 55-3532 не існує.

У судовому засіданні представник особи, що подала скаргу ОСОБА_2 підтримала вимоги клопотання та просила його задовольнити, а слідчий заперечував проти задоволення з урахуванням його необґрунтованості, тож слідчий суддя заслухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали клопотання, приходить до наступного.

Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положеньКонституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ст. 1 КПК України).

Зокрема, питання застосування заходів забезпечення кримінального провадження, до яких відносяться і питання арештованого майна (п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України) регламентовані Главою 10 - заходи забезпечення кримінального провадження і підстави їх застосування та Главою 17 арешт майна (надалі КПК України).

При цьому, в силу положень частин 3 та 5 ст. 132 КПК України передбачено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються, а не просто вказати їх.

Адже, згідно ст.ст. 22, 26 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Суд, зберігаючи обєктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обовязків.

Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

А, як убачається з матеріалів даного клопотання заявник просить скасувати арешт в межах кримінальної справи № 55-3532, а тому слідчий суддя виходячи з положень ст.ст. 22, 26 КПК України вирішує дане питання саме в межах заявлених вимог.

Так, в ході судового розгляду встановлено, що у рамках кримінальної справи № 55-3532 (відомості про вчинення злочину у зв'язку із набранням чинності новимКримінальним процесуальним кодексом Українибули внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42012110000000358, провадження знаходиться у провадженні 3 СВ СУ прокуратури м. Києва), згідно постанови прокурора від 30.05.2011, накладено арешт на майно ТОВ «Вісак» у межах частки у ньому ОСОБА_4

Цей арешт було накладено згідно положень КПК України у редакції 1960 року.

Відповідно ж до п. 9Перехідних положень КПК Українизапобіжні заходи, арешт майна, відсторонення від посади, застосовані під час дізнання та досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, продовжують свою дію до моменту їх зміни, скасування чи припинення у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.

Згідно ст. 126 КПК України у редакції 1960 року накладення арешту на майно скасовується постановою слідчого, коли в застосуванні цього заходу відпаде потреба.

Враховуючи викладене, підстав для скасування арешту, як заходу забезпечення кримінального провадження у рамках кримінальної справи № 55-3532 в порядкуКримінального процесуального кодексу Українинемає, а питання про скасування арешту з майна у рамках криіманльного провадження унесеного до ЄРДР за № 42012110000000358 заявник не порушує, відтак, клопотання задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1-29, 131-132, 170,174, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя

п о с т а н о в и в :

У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Вісак» в особі директора ОСОБА_3 про скасування арешту майна відмовити.

Ухвала оскарження не підлягає та є обовязковою до виконання на всій території України.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали 15:30 01.09.2016.

Слідчий суддя: О.В. Бірса