Рішення № 61935026, 10.10.2016, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/2831/16-ц

Провадження № 2/645/1842/16

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

10 жовтня 2016 р. м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Федорової О.В.,

при секретарі судового засідання Петленко І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом:

Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради

до ОСОБА_1

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Харківська міська рада

про визнання укладеним договору про пайову участь у розвитку інфраструктури, -

в с т а н о в и в:

Позивач - Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1, третя особа - Харківська міська рада, про визнання укладеним договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що згідно з декларацією про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої Департаментом ДАБІ у Харківській області від 26.08.2015 року за № ХК 142152360170, відповідач є замовником закінченого будівництвом обєкта відповідно до затвердженого проекту будівництва реконструкції нежитлових приміщень 1-го поверху № 4-11, 13-25, ХІ, ХІІ, ХІІІ нежитлової прибудови А-1 до житлового будинку під торгівельні приміщення за адресою: м. Харків, вул. Корчагінців, буд. 11-А. На виконання положень ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник будівництва зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту (окрім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті) та укласти договір про пайову участь з органом місцевого самоврядування до прийняття обєкта містобудування в експлуатацію. На виконання цих вимог рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 09.11.2011 року № 804 затверджено новий Порядок пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова (із змінами рішення від 22.05.2013 року № 319) (далі Порядок), який містить аналогічні положення про залучення замовників до обов'язкової пайової участі у розвитку інфраструктури м. Харкова. Вказане положення передбачає механізм залучення до пайової участі, порядок укладання договорів та розрахунок розміру величини пайового внеску. Позивач вважає, що відповідачем не виконано вимог, визначених вказаним Законом та Порядком, оскільки ОСОБА_1 не звернулась до Департаменту економіки та комунального майна для укладення відповідного договору про пайову участь. Листом управління соціально - економічного розвитку, планування та обліку Департаменту економіки та комунального майна від 24.11.2015 року за № 523/0/114-15 відповідача було повідомлено про необхідність звернення до виконавчих органів Харківської міської ради для укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова, та листом від 26.12.2015 року № 566/0/114-15 на адресу відповідача було направлено для розгляду і підписання два оригінали договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова. Проте відповіді на вказані листи від відповідача на адресу позивача не надходили.

Позивач вважає, що такими діями відповідачів порушуються права та інтереси територіальної громади м. Харкова на отримання коштів, пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, які мають використовуватись для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Харкова.

Представник позивача за довіреністю ОСОБА_2, у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та просив суд задовольнити позов.

Відповідач у судове засідання не зявилась, 06.10.2016 року до суду надійшло заперечення на позовну заяву, в якому відповідач просила розглянути справу без її участі та відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що відповідач не є замовником обєкта будівництва у розумінні ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», до обовязку якого належить участь у створенні та розвитку інфраструктури населеного пункту, оскільки в силу приписів земельного законодавства, позивач, як власник нежитлових приміщень підвальної частини №І-Х, першого поверху № 4-11, 13- 25, XI, XII, XIII нежитлової прибудови А-1 до житлового будинку 11-А по вул. Корчагінців у м. Харкові, взагалі не може мати на праві власності або у користуванні земельну ділянку для обслуговування своїх нежитлових приміщень, вбудованих у багатоповерхову будівлю, оскільки надання в оренду або у власність земельної ділянки для обслуговування вбудованого чи прибудованого приміщення в багатоповерховому будинку є неможливим, як і неможливо створити об'єкт земельних відносин - земельну ділянку, не порушуючи єдиний комплекс нерухомого майна, - виділити приміщення будинку як окрему будівлю та надати йому окрему адресу, яка необхідна для визначення місця розташування земельної ділянки, як складової поняття «земельна ділянка». Також позивач зазначила, що декларація про початок виконання будівельних робіт, яка зареєстрована Департаментом ДАБІ у Харківській області 05.08.2015 року за № ХК 082152160354, подавалась нею у звязку зі зміною цільового призначення частини вищезазначених нежитлових приміщень, тобто здійснюючи реконструкцію вищевказаних нежитлових приміщень під торговельні приміщення, вона не могла набути статусу замовника будівництва у розумінні Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова, затвердженого рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 09.11.2011 року № 80, з наступними змінами, а відтак і бути суб'єктом правовідносин щодо пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури цього населеного пункту, як те передбачено ст. 40 Закону України «Про врегулювання містобудівної діяльності».

Третя особа правом на участь представника у судовому засіданні не скористалась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. У письмових поясненнях представник Харківської міської ради просила розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги позивача підтримала в повному обсязі та просила суд задовольнити позов, посилаючись на те, що участь у своренні та розвитку інженерно-транспорної інфраструктури населеного пункту в силу вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» є обов'язковою для замовників усіх видів будівництва незалежно від факту прийняття об'єкта до експлуатації, відмова замовника від укладення договору суперечить вимогам чинного законодавства, та обумовлює право відповідного органу місцевого самоврядування вимагати від замовника будівництва виконання обов'язку щодо пайової участі, в тому числі у судовому порядку шляхом зобов'язання укласти договір пайової участі.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (надалі за текстом - Закон № 3038-VI ) замовник об'єкта будівництва зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту (окрім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті) та укласти договір про пайову участь з органом місцевого самоврядування. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Зазначеним Законом встановлено строки, упродовж яких мають укладатися договори про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту - не пізніше ніж 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника будівництва щодо його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію. Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.

Згідно з ч. 1. ст. 40 Закону № 3038-VI порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

На виконання вимог наведеного Закону рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області від 09.11.2011 року № 804 затверджено Порядок пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова, з подальшими змінами, внесеними рішенням виконкому від 22.05.2013 року № 319 (надалі: Порядок), який містить механізм залучення замовників до пайової участі у розвитку інфраструктури міста, порядок укладення відповідних договорів та розрахунку розміру величини пайового внеску.

Вказаний Порядок був прийнятий та оприлюднений Харківською міською радою у відповідності до вимог ст. 22 Закону України «Про інформацію», а саме на офіційному сайті Харківської міської ради, на офіційному сайті комунального підприємства «Харківській міській інформаційний центр» та у газеті «Харьковские известия», тому відповідно до норм ч. 1 ст. 144 Конституції України є нормативно-правовим актом, обов'язковим до виконання на території м. Харкова.

Згідно з пунктом 1.5 Порядку пайова участь замовника полягає у перерахуванні до бюджету міста Харкова коштів на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Харкова.

Залучення замовників до пайової участі здійснюється шляхом укладення договорів про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова з Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради.

Для укладення такого договору замовник зобов'язаний звернутися з відповідною заявою до Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради не пізніше, ніж за 30 календарних днів до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

Таким чином, положення Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» в розумінні ст. 4 ЦК України є законом (актом цивільного законодавства), яким встановлено обов'язок певного кола суб'єктів - замовників будівництва - звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування для укладення договору пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Згідно з декларацією про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої Департаментом ДАБІ у Харківській області від 26.08.2015 року за № ХК 142152360170, здійснено реконструкцію нежитлових приміщень 1-го поверху № 4-11, 13-25, ХІ, ХІІ, ХІІІ нежитлової прибудови А-1 до житлового будинку під торгівельні приміщення за адресою: м. Харків, вул. Корчагінців, буд. 11-А, та прийнято цей об'єкт будівництва в експлуатацію. Замовником за даною декларацією є відповідач по справі ОСОБА_1 (а.с. 13-15).

Враховуючи встановлення факту реконструкції вищевказаних нежитлових приміщень та введення об'єкта в експлуатацію без укладення договору про пайову участь забудовника у розвитку інфраструктури м. Харкова управлінням соціально-економічного розвитку, планування та обліку Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради на адресу відповідача неодноразово були направлені листи: від 24.11.2015 року за № 523/0/114-15 про необхідність звернення до виконавчих органів Харківської міської ради для укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова, та від 26.12.2015 року № 566/0/114-15 про необхідність укладення відповідного договору, а також два оригінали договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова.

Судовим розглядом встановлено, що відповідач відповіді на вказані листи позивачеві не надала.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовником будівництва є фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Визначення поняття замовника будівництва також міститься в пункті 1.6 Порядку пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова, яким встановлено, що замовником будівництва є фізична або юридична особа, яка має у власності або у користуванні земельну ділянку (ділянки) та яка має намір здійснювати будівництво або змінити об'єкт будівництва, у тому числі під час проведення будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів та фундаментів у плані об'єкта будівництва.

За змістом вказаних норм матеріального права обов'язковою умовою для виникнення у сторін правовідносин щодо пайової участі у розвитку інфраструктури м. Харкова є наявність у замовника будівництва у власності чи користуванні земельної ділянки.

Положеннями ст. 79 Земельного кодексу України надано визначення поняттю «земельна ділянка» - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності, а також земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

За приписами частин 1 та 2 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Частинами 1 та 2 ст. 120 ЗК України передбачено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Такі ж правила набуття права на земельну ділянку встановлені й статтею 377 ЦК України, за змістом якої до особи, що набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Разом із тим, як вбачається з матеріалів цивільної справи, вони не містять жодних об'єктивних, належних та допустимих, в розумінні ст.ст. 58, 59 ЦПК України, доказів на підтвердження того, що за відповідачем, якому на праві власності належать реконструйовані нежитлові приміщення 1-го поверху № 4-11, 13-25, ХІ, ХІІ, ХІІІ нежитлової прибудови А-1 до житлового будинку під торгівельні приміщення за адресою: м. Харків, вул. Корчагінців, буд. 11-А, зареєстровано право власності або право користування земельною ділянкою, на якій розташований цей будинок, або вона перебуваєь у будь-яких правовідносинах з питань землекористування за вказаною адресою з Харківською міською радою.

Більш того, в судовому засіданні представник позивача не заперечував того факту, що відповідач не є власником чи землекористувачем земельної ділянки, на якій розташований зазначений вище багатоквартирний житловий будинок, та реконструюючи належні позивачу частину приміщень під торгівельні приміщення, забудову земельної ділянки вона не здійснювала.

При цьому, суд звертає увагу й на те, що в силу приписів земельного законодавства відповідач взагалі не може мати на праві власності або користування земельну ділянку для обслуговування своїх реконструйованих нежитлових приміщень комерційного призначення, вбудованих у багатоповерхову будівлю, оскільки надання в оренду або у власність земельної ділянки для обслуговування вбудованого чи прибудованого приміщення в багатоповерховому будинку в принципі є неможливим, позаяк неможливо створити об'єкт земельних відносин - земельну ділянку, не порушуючи єдиний комплекс нерухомого майна, - виділити приміщення будинку як окрему будівлю та надати йому окрему адресу, яка необхідна для визначення місця розташування земельної ділянки, як складової поняття «земельна ділянка».

Таким чином, враховуючи наведене вище, слід визнати, що відповідач, здійснюючи реконструкцію належних їй приміщень 1-го поверху № 4-11, 13-25, ХІ, ХІІ, ХІІІ нежитлової прибудови А-1 до житлового будинку під торгівельні приміщення за адресою: м. Харків, вул. Корчагінців, буд. 11-А, не могла набути статусу замовника будівництва у розумінні Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова, затвердженого рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 09.11.2011 року № 80, з наступними змінами, а відтак і бути суб'єктом правовідносин щодо пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури цього населеного пункту, як те передбачено ст. 40 Закону України «Про врегулювання містобудівної діяльності».

За таких обставин, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог позивача за їх недоведеністю та безпідставністю.

Питання щодо судових витрат суд вирішує відповідно до положень ст. 88 ЦПК України. У зв'язку із відмовою в задоволенні позовних вимог судові витрати, понесені позивачем, відносяться на рахунок позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 57, 60, 61, 79, 88, 169, 197, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Харківська міська рада про визнання укладеним договору про пайову участь у розвитку інфраструктури - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення, через Фрунзенський районний суд м. Харкова. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Федорова О.В.