Рішення № 61931598, 06.10.2016, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2016р. Справа№ 914/1934/16

За позовною заявою: Комунального підприємства Львівської обласної ради Нерухомість та майно, м.Львів

до відповідача: Державного підприємства Всеукраїнське державне багатопрофільне видавництво Каменяр, м.Львів

про: стягнення заборгованості за надані комунальні послуги з теплопостачання та штрафних санкцій за несвоєчасне виконання зобовязання

Суддя Ділай У.І.

Секретар Сало О.

За участі представників:

Від позивача: ОСОБА_1 представник (Довіреність 1012 від 08.08.2016р.)

Від відповідача: ОСОБА_2 - директор

Права і обовязки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України розяснено. Клопотань в порядку ч. 6 ст. 811 ГПК України про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглядається справа за позовною заявою Комунального підприємства Львівської обласної ради Нерухомість та майно до відповідача Державного підприємства Всеукраїнське державне багатопрофільне видавництво Каменяр про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги з теплопостачання та штрафних санкцій за несвоєчасне виконання зобовязання.

Ухвалою суду від 25.07.2016р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 08.09.2016р.

10.08.2016р. від позивача через канцелярію суду поступив супровідний лист №1054 від 09.08.2016р. з документами згідно переліку.

В судовому засіданні 08.09.2016р. представники сторін просили суд оголосити перерву в судовому засіданні, з метою надання часу для мирного врегулювання спору.

В судовому засідання 08.09.2016р. оголошено перерву до 22.09.2016р.

21.09.2016р. від відповідача через канцелярію суду поступив інформаційний лист №209 від 20.09.2016р. про те, що сума заборгованості зменшилась перед позивачем ще на 8 000 грн. з долученим платіжним дорученням на підтвердження сплати.

21.09.2016р. від позивача та відповідача через канцелярію суду поступило спільне Клопотання про відкладення розгляду справи на інший день та продовження строку вирішення спору на 15 днів з метою врегулювання спору в позасудовому, добровільному порядку.

Представник відповідача в судовому засіданні 22.09.2016р. просив суд клопотання від 21.09.2016р. задоволити.

Представник позивача в судове засідання 22.09.2016р. не зявився.

Ухвалою суду від 22.09.2016р. строк вирішення спору продовжено та розгляд справи відкладено на 06.10.2016р. на 10 год. 00хв.

Представники сторін в судовому засіданні 06.10.2016р. просили оголосити перерву для надання можливості врегулювання спору. Клопотання сторін судом задоволено та оголошено перерву до 15 год. 00 хв. 06.10.2016р.

В продовженому судовому засіданні 06.10.2016р. представник позивача подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій зазначено, що відповідач частково оплатив заборгованість в сумі 26 000,00грн. після порушення провадження господарським судом Львівської області, відтак, просив стягнути заборгованість в розмірі 21 958,98грн. основного боргу, 668,74грн. 3% річних та 5592,49грн. пені.

Представник відповідача продовженому судовому засіданні 06.10.2016р. подав клопотання, яким просив зменшити розмір штрафних санкцій у звязку із тяжким фінансовим становищем. На підтвердження долучив копії документів, які підтверджуються важке матеріальне становище.

В процесі розгляду матеріалів справи суд

встановив:

01.01.2007р. між позивачем та відповідачем укладено Договір про надання комунальних послуг (теплопостачання) №16/07, за умовами п. 1.1. якого позивач забезпечує надання комунальних послуг теплопостачання від постачальної організації до відповідача, а відповідач відшкодовує витрати позивача на вказані послуги згідно з виставленими позивачем рахунками.

Також в п. 3 договорі сторони узгодили, що відповідач відшкодовує позивачу витрати за надання комунальних послуг.

Згідно з п.4 Договору Відповідач зобов'язаний здійснювати оплату до 20 числа місяця наступного за розрахунковим на рахунок балансоутримувача (в редакції договору №1 про внесення змін і доповнень від 17.07.2012р.).

На виконання умов договору позивач надавав відповідачу комунальних послуг теплопостачання. Проте, відповідач порушив умови договору, взятих зобовязань щодо оплати ДП Всеукраїнське державне багатопрофільне видавництво Каменяр належно не виконано.

В порядку досудового врегулювання спору позивач неодноразово звертався до відповідача з претензіями про сплату боргу. Однак, відповідач не оплатив наявної заборгованості. Наявність заборгованості також підтверджується актом звіряння розрахунків за надані комунальні послуги.

Спір виник внаслідок того, що відповідач в порушенням вимог договору не оплатив позивачу за надані послуги. Відтак, КП ЛОР Нерухомість та майно звернулося до господарського суду Львівської області з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 47 958,98 грн. основного боргу.

Крім того, позивач нарахував відповідачу, керуючись п. 5 договору, 5592,49 грн. пені, а також відповідно до положень ст. 625 ЦК України 668,74 грн. 3% річних.

Після порушення провадження відповідач частково оплатив заборгованість перед позивачем в розмірі 26 000,00грн. Позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 21 958,98грн. основного боргу, 668,74грн. 3% річних та 5592,49грн. пені.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст.11 ЦК України).

Як встановлено судом спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі договору про надання комунальних послуг (теплопостачання) №16/07 від 01.01.2007р., у звязку із чим набули взаємних прав та обовязків.

За договором про надання послуг, відповідно до вимог ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник Згідно із ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно із матеріалами справи, жодних зауважень зі сторони відповідача до позивача до обсягів та нарахованої вартості з надання комунальних послуг відповідач суду не надав.

В ході судового розгляду відповідач підтвердив наявність заборгованості перед позивачем, однак, через фінансові труднощі підприємство не має можливості негайно погасити заборгованість в повному обсязі. Наявність заборгованості відповідач пояснює ситуацією, яка склалася внаслідок кризи, яку переживає книговидання в державі, і відповідач не виняток. Різко впала реалізація випущених книжок, зокрема, через втрату книжкового ринку на сході, де в попередні роки був чималий попит на україномовні книжки, знизилось надходження коштів за поставлену до реалізації друкованої продукції. При цьому, підприємство вживає заходи для зменшення заборгованості. Відтак, відповідач просив зменшити розмір штрафних санкцій.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Відповідач як юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями та відсутність коштів не виправдовує бездіяльність відповідача і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов'язання.

Згідно із ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Доказів наявності обставин зазначених у ст. 617 ЦК України, які є підставами звільнення від відповідальності за порушення зобовязання відповідачем не подано.

Отже, відповідач своїх зобовязань за Договором не виконав, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 193 ГК України, якою передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в судовому засіданні позивачем доведено факт неналежного виконання відповідачем зобовязань за договором про надання комунальних послуг (теплопостачання) №16/07 від 01.01.2007р.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок, підстави та правильність нарахування суми 3 % річних, відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, за якою боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, судом встановлено, що позивачем допущені помилки у нарахуванні інфляційних втрат, які не зменшують суму, що підлягає до стягнення, оскільки за розрахунками суду загальна сума таких проведених нарахувань є більшою, ніж просить стягнути позивач. Враховуючи, що суд при прийнятті рішення не може вийти за межі позовних вимог, а позивач не подавав такої заяви, відтак, позовні вимоги про стягнення з відповідача 668,74грн. 3% річних.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 5592,49грн. пені суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно із вимогами ч. 2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 5 Договору, позивач просив стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу в розмірі 5592,49грн.

Враховуючи те, що заборгованість ДП Всеукраїнське державне багатопрофільне видавництво Каменяр виникла в звязку із зниженням попиту на продукцію підприємства, відповідач не мав змоги вчасно розрахуватись за надані послуги.

Разом з тим, враховуючи ступінь виконання зобовязання по оплаті заборгованості після порушення провадження господарським судом Львівської області, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, відповідно до якого, господарський суд приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання, суд прийшов до висновку зменшити розмір пені, що підлягає до стягнення в сумі 1500,00 грн.

Судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись вимогами ст.ст. 28, 33, 34, 44, 48, 49, 82-84, 116 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задоволити частково.

2.Стягнути з Державного підприємства Всеукраїнське державне багатопрофільне видавництво Каменяр (79008, м. Львів, вул. Підвальна, 3; ідентифікаційний код 02473895) на користь Комунального підприємства Львівської обласної ради Нерухомість та майно (79008, м. Львів, вул. Винниченка, 8; ідентифікаційний код 33358550) 21 958,98грн. основного боргу, 668,74грн. 3% річних, 1500,00грн. пені та 1378,00грн. судового збору.

3Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Повне рішення складено 10.10.2016р.

Суддя Ділай У.І.