Рішення № 61930893, 05.10.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2016Справа №910/16524/16Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного підприємства «ЛІКОМ» до про Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛТІКС» стягнення заборгованості у розмірі 45 906 грн. 76 коп. Представники:

від Позивача: Войцех В.І. (керівник);

від Відповідача: не з'явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Приватне підприємство «ЛІКОМ» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛТІКС» (надалі також - «Відповідач») про стягнення заборгованості у розмірі 45 906 грн. 76 коп.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що 01.01.2016 року між Приватним підприємством «ЛІКОМ» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕЛТІКС» (Покупець) було укладено Договір №7В, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався постачати, а Покупець зобов'язався приймати, розміщувати в торговій мережі, реалізовувати кінцевому покупцю (споживачу) й оплачувати продукцію на умовах вказаного Договору. Як зазначає Позивач, на виконання умов Договору він поставив товар суму в розмірі 49 206 грн. 36 коп., що підтверджується видатковими накладними, проте Відповідач всупереч умовам Договору не здійснив оплату за отриманий товар у повному обсязі. Таким чином, в результаті неналежного виконання Відповідачем зобов'язань у останнього утворилась заборгованість перед Приватним підприємством «ЛІКОМ» в розмірі 45 906 грн. 76 коп.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.09.2016 року порушено провадження у справі № 910/16524/16, судове засідання призначено на 21.09.2016 року.

21.09.2016 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження по справі від 08.09.2016 року та заява про уточнення позовних вимог, в якій просить Суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛТІКС" на користь Приватного підприємства "ЛІКОМ" 42 988,18 грн основного боргу за поставлений товар та 1 378,00 грн. судового збору.

21.09.2016 року в судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки Суд не повідомив, вимоги ухвали суду про порушення провадження по справі від 08.09.2016 року не виконав.

Щодо заяви Позивача про уточнення позовних вимог, Суд зазначає наступне.

Згідно із п. 3.11 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, об'єднання позовних вимог, зміну предмета або підстав позову.

В даному випадку уточнена заява фактично є заявою про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідно до ч.4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору, у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, Суд приймає заяву Позивача до розгляду.

Крім того, Суд, ознайомившись з матеріалами справи, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку - зобов'язати Відповідача надати докази на підтвердження погашення заборгованості у розмірі 42 988,18 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.09.2016 року відкладено розгляд справи на 05.10.2016 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, невиконанням вимог ухвали суду, витребуванням додаткових доказів по справі.

В судовому засіданні 05 жовтня 2016 року представник Позивача підтримав вимоги та доводи, викладені у позовній заяві, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В судове засідання представник Відповідача не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується поверненням на адресу суду поштового конверта, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.

За змістом пункту 32 інформаційного листа №01-08/530 від 29.09.2009р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України», якщо відмітка про відправку, зроблена у встановленому порядку на першому примірникові процесуального документа, оформлена відповідним чином, вона, як правило, є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначається про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання.

Відповідно до інформації розміщеної на веб-сайті Міністерства юстиції України, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛТІКС» є 02068, м.Київ, ВУЛИЦЯ ДРАГОМАНОВА, будинок 29.

Суд зазначає, що Ухвали Господарського суду міста Києва у справі № 910/16524/16 направлялись на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛТІКС», зазначену на веб-сайті Міністерства юстиції України.

Згідно з абзацем 3 пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, Суд приходить до висновку, Відповідач про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Приймаючи до уваги, що Відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представника Відповідача не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 05 жовтня 2016 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

01.01.2016 року між Приватним підприємством «ЛІКОМ» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕЛТІКС» (Покупець) було укладено Договір №7В, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався постачати, а Покупець зобов'язався приймати, розміщувати в торговій мережі, реалізовувати кінцевому покупцю (споживачу) й оплачувати продукцію на умовах вказаного Договору.

У п.2.1 Договору зазначено, що ціна та асортимент товару, що поставляється Постачальником, затверджується специфікацією товару на підставі пропозиції Постачальника. Специфікація є невід'ємною частиною Договору.

Відповідно до п.3.1 Договору Покупець проводить оплату кожної партії товару з відстрочкою 60 календарних днів від дати поставки товару шляхом перерахування грошових коштів у національній валюті України на розрахунковий рахунок Постачальника тільки у розрахункові дні Покупця - робочі вівторок та четвер. Датою поставки товару вважається дата підписання товарної накладної представником Покупця. Датою оплати вважається день, в який сума коштів, що підлягають оплаті, списуються з рахунку Покупця.

Вказаний договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2016 р. (п.9.1 Договору)

Додатком №2 до Договору №7В від 01.01.2016 року Сторони узгодили, що Покупець проводить оплату кожної партії товару торгових марок «Світоч», «Торчин», «Мівіна», «Нескафе», «Нестле» з відстрочкою 45 календарних днів від дати поставки товару, оплату кожної партії товару торгової марки «Жако» з відстрочкою 50 календарних днів від дати поставки товару, шляхом перерахування грошових коштів у національній валюті України на розрахунковий рахунок Постачальника.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору №7В від 01.01.2016 року Позивач поставив товар, а Відповідач в свою чергу прийняв вказаний товар, що підтверджується видатковими накладними №Лк-0091511 від 01.04.2016 р. на суму 2699 грн. 40 коп., №Лк-0098877 від 07.04.2016 р. на суму 3668 грн. 18 коп., №Лк-0106246 від 14.04.2016 р. на суму 3031 грн. 66 коп., №Лк-0114289 від 22.04.2016 р. на суму 2956 грн. 80 коп., №Лк-01123803 від 28.04.2016 р. на суму 2681 грн. 28 коп., №Лк-0125124 від 29.04.2016 р. на суму 3686 грн. 98 коп., №Лк-0125125 від 29.04.2016 р. на суму 3209 грн. 36 коп., №Лк-0126102 від 29.04.2016 р. на суму 3075 грн. 41 коп., №Лк-0126105 від 29.04.2016 р. на суму 3377 грн. 40 коп., №Лк-0129435 від 05.05.2016 р. на суму 907 грн. 58 коп., №Лк-0135650 від 13.05.2016 р. на суму 1956 грн. 60 коп., №Лк-0136817 від 13.05.2016 р. на суму 6156 грн. 24 коп., №Лк-0136824 від 13.05.2016 р. на суму 4434 грн. 06 коп., №Лк-13.05.2016 р. на суму 1795 грн. 24 коп., №Лк-0139809 від 17.05.2016 р. на суму 1907 грн. 41 коп., №Лк-0139811 від 17.05.2016 р. на суму 891 грн. 83 коп., №Лк-0139893 від 17.05.2016 р. на суму 1210 грн. 56 коп., №Лк-0142870 від 20.05.2016 р. на суму 454 грн. 40 коп., №Лк-0144427 від 20.05.2016 р. на суму 1105 грн. 97 коп., а загалом на суму в розмірі 49 206 грн. 36 коп., проте Відповідачем було сплачено за отриманий товар суму в розмірі 2 420 грн. 91 коп., що підтверджується випискою по рахунку Позивача.

Крім того, на виконання умов Договору №7В від 01.01.2016 року Відповідач повернув товар, а Позивач в свою чергу прийняв вказаний товар, що підтверджується видатковими накладними №РН-0004597 від 11.08.2016 р. на суму 1679 грн. 56 коп., №РН-0004598 від 11.08.2016 р. на суму 1239 грн. 92 коп.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що Відповідач всупереч умовам Договору не здійснив оплату за отриманий товар у повному обсязі. Таким чином, в результаті неналежного виконання Відповідачем зобов'язань у останнього утворилась заборгованість перед Приватним підприємством «ЛІКОМ» в розмірі 42 988 грн. 18 коп. з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 21.09.2016 року, яка прийнята Судом до розгляду.

05.09.2016 року Позивач надіслав на адресу Відповідача претензію з вимогою сплатити заборгованість у розмірі 45 133 грн. 23 коп., що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 05.09.2016 р. та фіскальним чеком від 05.09.2016 р., проте залишена без відповіді і виконання.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Приватного підприємства «ЛІКОМ» підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору №7В від 01.01.2016 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно з приписами ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору №7В від 01.01.2016 року Позивач поставив товар, а Відповідач в свою чергу прийняв вказаний товар, що підтверджується видатковими накладними №Лк-0091511 від 01.04.2016 р. на суму 2699 грн. 40 коп., №Лк-0098877 від 07.04.2016 р. на суму 3668 грн. 18 коп., №Лк-0106246 від 14.04.2016 р. на суму 3031 грн. 66 коп., №Лк-0114289 від 22.04.2016 р. на суму 2956 грн. 80 коп., №Лк-01123803 від 28.04.2016 р. на суму 2681 грн. 28 коп., №Лк-0125124 від 29.04.2016 р. на суму 3686 грн. 98 коп., №Лк-0125125 від 29.04.2016 р. на суму 3209 грн. 36 коп., №Лк-0126102 від 29.04.2016 р. на суму 3075 грн. 41 коп., №Лк-0126105 від 29.04.2016 р. на суму 3377 грн. 40 коп., №Лк-0129435 від 05.05.2016 р. на суму 907 грн. 58 коп., №Лк-0135650 від 13.05.2016 р. на суму 1956 грн. 60 коп., №Лк-0136817 від 13.05.2016 р. на суму 6156 грн. 24 коп., №Лк-0136824 від 13.05.2016 р. на суму 4434 грн. 06 коп., №Лк-13.05.2016 р. на суму 1795 грн. 24 коп., №Лк-0139809 від 17.05.2016 р. на суму 1907 грн. 41 коп., №Лк-0139811 від 17.05.2016 р. на суму 891 грн. 83 коп., №Лк-0139893 від 17.05.2016 р. на суму 1210 грн. 56 коп., №Лк-0142870 від 20.05.2016 р. на суму 454 грн. 40 коп., №Лк-0144427 від 20.05.2016 р. на суму 1105 грн. 97 коп., а загалом на суму в розмірі 49 206 грн. 36 коп., які оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін і скріплені печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку, проте Відповідачем було сплачено за отриманий товар суму в розмірі 2 420 грн. 91 коп., що підтверджується випискою по рахунку Позивача.

Крім того, на виконання умов Договору №7В від 01.01.2016 року Відповідач повернув товар, а Позивач в свою чергу прийняв вказаний товар, що підтверджується видатковими накладними №РН-0004597 від 11.08.2016 р. на суму 1679 грн. 56 коп., №РН-0004598 від 11.08.2016 р. на суму 1239 грн. 92 коп., які оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін і скріплені печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку.

Таким чином, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛТІКС»

перед Приватним підприємством «ЛІКОМ» за Договором №7В від 01.01.2016 року становить 42 988 грн. 18 коп.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати Відповідачем грошових коштів Приватному підприємству «ЛІКОМ» в розмірі 42 988 грн. 18 коп.

Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив оплату вартості отриманого й прийнятого товару в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення 42 988 грн. 18 коп. - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛТІКС» на користь Приватного підприємства «ЛІКОМ» підлягає стягненню заборгованість у розмірі 42 988 грн. 18 коп.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33,36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ

1. Позов Приватного підприємства «ЛІКОМ» - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛТІКС» (02068, м.Київ, ВУЛИЦЯ ДРАГОМАНОВА, будинок 29, Ідентифікаційний код юридичної особи 23730511) на користь Приватного підприємства «ЛІКОМ» (03124, м.Київ, ПРОВУЛОК РАДИЩЕВА, будинок 3, Ідентифікаційний код юридичної особи 30638249) заборгованість у розмірі 42 988 (сорок дві тисячі дев'ятсот вісімдесят вісім) грн. 18 (вісімнадцять) коп. та судовий збір у розмірі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 10 жовтня 2016 року.

Суддя О.В. Чинчин