Рішення № 61930547, 08.09.2016, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.09.2016 Справа № 905/2174/16 Господарський суд Донецької області у складі судді Шилової О.М.

при секретарі судового засідання Гонтарі А.Д.

розглянув матеріали справи

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Мир Масел, Харківська область, Харківський район, с.Новий Коротич

до Публічного акціонерного товариства Енергомашспецсталь, Донецька область, м.Краматорськ

про:стягнення 29107,73грн. основного боргу, 2823,04грн. пені, 1048,90грн. інфляційних, 227,28грн. 3% річних та 1100грн. витрат на правову допомогу

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за дов. б/н від 17.11.2014р.,

від відповідача: не зявився.

Суд перебував у нарадчій кімнаті

08.09.2016р. з 11-05год. до 11-10год.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Мир Масел, с.Новий Коротич, Харківський район, Харківська область звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства Енергомашспецсталь, Донецька область, м.Краматорськ про стягнення 29107,73грн. основного боргу, 2823,04грн. пені, 1048,90грн. інфляційних, 227,28грн. 3% річних та 1100грн. витрат на правову допомогу.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на Договір поставки №15/414450 від 13.10.2015р.; видаткову накладну №2361 від 18.03.2016р.; довіреність №393 від 18.03.2016р. на отримання ТМЦ; Договір про надання адвокатських послуг №16/02-15 від 16.02.2015р., Акт наданих адвокатських послуг від 02.07.2016р. тощо.

В позові викладено розрахунок пені, інфляційних та 3% річних (а.с.6-7).

Протягом розгляду справи позивач надав:

1) з клопотанням б/н від 24.08.2016р. копії належної якості доданих до позову документів, а також свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю (а.с.52-67);

2) пояснення по суті спору б/н від 07.09.2016р. з доданою додатковою угодою №3 від 16.07.2015р. до Договору №16/02-15 від 16.02.2015р. про надання адвокатських послуг (а.с.75-76).

Відповідач протягом розгляду справи надіслав електронною поштою скан-копію клопотання №17/782 від 05.08.2016р. про відкладення розгляду справи (а.с.48-49), у задоволенні якого суд відмовляє у звязку з його необґрунтованістю, а також неподанням суду станом на 08.09.2016р. оригіналу вказаного клопотання та належним чином засвідченої копії довіреності на особу, що його підписала.

Будь-яких пояснень по суті спору або відзив на позовну заяву відповідач не надав, у судове засідання 08.09.2016р. не зявився, хоча про час і місце розгляду справи, а також про вимоги ухвали суду від 15.07.2016р. про порушення провадження у справі був повідомлений завчасно та належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.51).

Враховуючи правові позиції Вищого господарського суду України, викладені в п.3.9.2, п.3.12 Постанови Пленуму №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» та приймаючи до уваги, що відповідач не скористався правом надати відзив на позов та не надав доказів на підтвердження поважності причин неявки свого повноважного представника в судове засідання, справа розглядається відповідно до ст.75 ГПК України без явки відповідача за наявними в ній матеріалами.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст.4-3, 33, 34, 43 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Розглянувши наявні у матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням докази, які мають значення для вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

13.10.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Мир Масел (далі Постачальник, позивач) та Публічним акціонерним товариством Енергомашспецсталь (далі ОСОБА_2, відповідач) був укладений Договір поставки №15/414450 (далі Договір, а.с.54-59).

Відповідно до п.п.1.1., 1.2. Договору Постачальник зобовязався поставити на адресу ОСОБА_2 товар, а ОСОБА_2 прийняти та оплатити товар за ціною і в асортименті, які вказані в остаточно узгоджених специфікаціях, що є невід'ємною частиною Договору. Асортимент і кількість товару в кожній партії, що поставляється, визначається в специфікації. Якість товару має відповідати встановленим законом стандартам на даний товар.

Договір вступає в силу з моменту його підписання повноважними представниками сторін і діє до 31 грудня поточного року включно. Строк дії Договору щорічно продовжується відповідно до п.1.5. У випадку відсутності на дату закінчення строку дії Договору офіційного письмового повідомлення від будь-якої із сторін про небажання продовжувати договірні відносини, строк дії Договору вважається автоматично продовженим до 31 грудня наступного року (п.п.1.3.-1.5. Договору).

Згідно з п.2.2. Договору Постачальник зобовязався надати ОСОБА_2 одночасно з продукцією наступні документи: рахунок; сертифікат якості (паспорт, технічний паспорт, сертифікат відповідності); накладну (в накладній обовязкове посилання на отримувача продукції); товарно-транспортну накладну.

Обовязки Постачальника з передачі товару вважаються виконаними в момент передачі товару ОСОБА_2 при доставці своїм транспортом, або передачі товару на складі Постачальника у випадку самовивозу. Передання товару і супровідної документації до нього підтверджується підписом уповноваженого представника ОСОБА_2 на видатковій накладній або іншому документі, оформленому сторонами на підтвердження передачі і отримання товару (п.2.4. Договору).

Відповідно до п.2.5. Договору право власності на товар переходить до ОСОБА_2 в момент його отримання уповноваженою особою, що підтверджується підписом у видатковій накладній.

Ціна продукції зазначається в специфікаціях, які є невід'ємною частиною Договору. Загальна сума Договору є величиною змінною і складається із суми всіх специфікацій, оформлених до Договору, але не може перевищувати 6000000,00грн. з ПДВ. Повна оплата переданої за видатковою накладною партії товару здійснюється Покупцем не пізніше десяти календарних днів з моменту відвантаження товару зі складу Постачальника. Оплата товару здійснюється згідно з оформленою специфікацією і відповідно до положень Договору (п.п.3.1.-3.3. Договору).

Відповідно до п.4.1. Договору кількість, асортимент, якість і ціна товару, відображені у видаткових накладних на товар, перевіряються Покупцем в момент приймання товару.

У випадку порушення строків оплати поставленого товару Покупцем останній зобовязаний сплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен календарний день прострочення протягом всього часу прострочення (п.5.7. Договору).

Договір підписаний представниками сторін та скріплений печатками обох підприємств.

Відомості про наявність офіційних письмових повідомлень будь-якої зі сторін про небажання продовжувати договірні відносини та припинення дії Договору у матеріалах справи відсутні. З огляду на викладене суд вважає Договір автоматично пролонгованим на 2016 рік.

На виконання умов Договору позивач за видатковою накладною №2361 від 18.03.2016р. (а.с.60) поставив відповідачу оливу вартістю 29107,73грн., яку було прийнято відповідачем, про що свідчать підпис представника відповідача за довіреністю №398 від 18.03.2016р. (а.с.61) та печатка підприємства в графі «Отримав» видаткової накладної.

Отже, з умов п.2.4. Договору вбачається, що Постачальник свої зобовязання за Договором виконав належним чином.

За твердженням позивача ОСОБА_2 свого обовязку з оплати товару, отриманого за видатковою накладною №2361 від 18.03.2016р., не виконав, чим порушив умови Договору, вимоги ст.ст.525, 526, 530 Цивільного кодексу (далі ЦК) України та ст.193 Господарського кодексу (далі ГК) України щодо обовязковості виконання зобовязання належним чином відповідно до умов договору та у строк, встановлений у зобовязанні. І іншого відповідачем не доведено.

Беручи до уваги викладене, суд визнає вимогу позивача про стягнення 29107,73грн. основного боргу обґрунтованою, документально доведеною та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем взятих на себе за п.3.3 та п.5.7. Договору зобовязань, Постачальник просить суд стягнути з ОСОБА_2 2823,04грн. пені.

Для нарахування пені позивач застосовує подвійну облікову ставку НБУ, що не суперечить приписам Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань» №543-96ВР від 22.11.1996р.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені (а.с.6), суд встановив, що порядок її нарахування відповідає умовам п.3.3, п.5.7 Договору, приписам ч.6 ст.232 ГК України та п.1 ч.2 ст.258 ЦК України.

Судом встановлено, що заявлена позивачем сума пені в межах періоду, який є предметом розгляду у даній справі, є меншою, ніж розрахована судом (2934,87грн.).

Зважаючи на те, що заява про збільшення розміру позовних вимог в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивачем суду не подавалась, на підставі приписів ст.ст.6, 549, 627 ЦК України, ст.ст.216-218, 230 ГК України позовна вимога про стягнення з відповідача пені за період 29.03.2016р. 02.07.2016р. підлягає задоволенню в заявленій до стягнення сумі 2823,04грн.

На підставі приписів ст.625 ЦК України позивач просить також стягнути з відповідача 1048,90грн. інфляційних втрат та 3% річних у розмірі 227,28грн. за прострочення оплати товару, поставленого за накладною №2361 від 18.03.2016р.

Судом перевірені розрахунки вказаних сум та встановлено:

1) заявлена позивачем сума 3% річних (а.с.7) в межах періоду, який є предметом розгляду у даній справі, є меншою, ніж розрахована судом (229,67грн.). Отже, вимога про стягнення 3% річних в сумі 227,28грн. за період 29.03.2016р. 02.07.2016р. підлягає задоволенню;

2) розрахунок інфляційних (а.с.7) відповідає вимогам чинного законодавства та є арифметично вірним, з огляду на що стягненню на користь позивача підлягають інфляційні в розмірі 1048,90грн., нараховані за період квітень травень 2016 року.

Щодо розподілу судових витрат.

1. В п.7 прохальної частини позову викладена вимога про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в сумі 1100,00грн. (а.с.9).

Відповідно до ст.44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно з ч.3 ст.48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України „Про адвокатуру. Статтею 12 Закону України „Про адвокатуру зазначено, що оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між юридичною особою і адвокатом.

З п.п.1.1., 2.1., 3.1.4. укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Мир Масел (Клієнт) та адвокатом ОСОБА_3 (Адвокат) (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №1198 від 14.06.2004р. а.с.67) Договору про надання адвокатських послуг №16/02-15 від 16.02.2015р. (а.с.40-43) вбачається, що Адвокат за дорученням Клієнта (позивача) взяв на себе зобов'язання надавати адвокатську допомогу в обємі і на умовах, передбачених п.2.1. Договору, а Клієнт зобовязався оплатити правову допомогу. Додатковою угодою №3 від 16.07.2015р. до Договору №16/02-15 від 16.02.2015р. сторони продовжили дію Договору про надання адвокатських послуг до 31.12.2016р. (а.с.76). Відповідно до п.4.1. Договору про надання адвокатських послуг розмір оплати за Договором визначається Актами наданих послуг.

Згідно з Актом наданих адвокатських послуг від 02.07.2016р. (а.с.44) Адвокат надав, а Клієнт отримав наступні правові послуги за договором №16/02-15 від 16.02.2015р.:

- надання усних консультацій в галузі права (вартість 200грн.),

- юридичний аналіз договору поставки №15/414450 від 13.10.2015р., первинної бухгалтерської документації та інших документів, складених в процесі виконання умов вказаного договору (вартість 300грн.),

- складання позовної заяви про стягнення з ПАТ Енергомашспецсталь на користь ТОВ Мир Масел заборгованості за договором поставки №15/414450 від 13.10.2015р. (вартість 600грн.).

Правові послуги оплачені Клієнтом згідно квитанції до прибуткового касового ордера №2 від 02.07.2016р. на суму 1100,00грн. (а.с.45).

Зі змісту ст.44 ГПК України та абз.2, 3 п.6.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» випливає, що витрати на послуги адвоката при розгляді господарської справи підлягають відшкодуванню лише в тому випадку, якщо такі послуги дійсно надавались, що підтверджено належними документами.

У матеріалах справи наявні належні докази надання відповідачу правової допомоги (а.с.44 акт наданих послуг; а.с.3-9 складена 02.07.2016р. позовна заява) та оплати правової допомоги позивачем (а.с.45).

Відповідно до абз.1 п.6.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, повязані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських обєднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною пятою статті 49 ГПК України.

На підставі викладеного та враховуючи недобросовісне ставлення відповідача до виконання взятих на себе обовязків за Договором поставки №15/414450 від 13.10.2015р., а також повне задоволення заявлених у даній справі позовних вимог, суд дійшов висновку, що витрати позивача на послуги адвоката є розумними та співрозмірними, а вимога про стягнення 1100грн. витрат на надання правової допомоги у справі №905/2174/16 такою, що підлягає задоволенню згідно з приписами абз.2 ч.5 ст.49 ГПК України.

2. Судовий збір покладається на відповідача відповідно до приписів ч.3 ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі ст.129 Конституції України; ст.ст.6, 258, 525, 526, 530, 549, 625, 627, 692, 712 Цивільного кодексу України; ст.ст.193, 216-218, 230, 232, 265 Господарського кодексу України; Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань» №543-96ВР від 22.11.1996р.; керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Мир Масел, Харківська область, Харківський район, с.Новий Коротич до Публічного акціонерного товариства Енергомашспецсталь, Донецька область, м.Краматорськ про стягнення 29107,73грн. основного боргу, 2823,04грн. пені, 1048,90грн. інфляційних, 227,28грн. 3% річних та 1100,00грн. витрат на правову допомогу задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Енергомашспецсталь (84306, Донецька область, м.Краматорськ, ПАТ Енергомашспецсталь; ЄДРПОУ 00210602) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Мир Масел (62490, Харківська область, Харківський район, селище Новий Коротич, вул.Озерна, б.5; ЄДРПОУ 30357224, п/р26001010526295 в Публічному акціонерному товаристві «ВТБ Банк», відділення «Набережне» ПАТ «ВТБ Банк», МФО 321767) 29107,73грн. основного боргу, 2823,04грн. пені, 1048,90грн. інфляційних, 227,28грн. 3% річних, 1100,00грн. витрат на правову допомогу, 1378,00грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 08.09.2016р. оголошено та підписано вступну і резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 13.09.2015р.

Суддя О.М. Шилова

Надр.3 прим:

1 до справи, 2 сторонам