Рішення № 61930424, 10.10.2016, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/4532/15-ц

РІШЕННЯ

іменем України

"10" жовтня 2016 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючої - судді Ротар М.М., при секретарі судового засідання Фінько О.П.

за участю представника позивача ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Вознесенську цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя

В С Т А Н О В И В:

В листопаді 2015 року позивач ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя. Обгрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначила, що у період шлюбу з відповідачем, вони набули у власність наступне майно:

житловий будинок, що розташований за адресою АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,0717 га, що надана для його обслуговування;

житловий будинок, що розташований за адресою АДРЕСА_2 та земельну ділянку площею 0,0865 га, що надана для його обслуговування.

Оскільки відповідач ОСОБА_2 в добровільному порядку не бажає розділити майно, яке є спільною сумісною власністю, позивач просила з урахуванням уточнених вимог визнати за нею право власності на

житловий будинок із господарськими будівлями і спорудами АДРЕСА_1 та на земельну ділянку площею 0,0717 га кадастровий номер НОМЕР_1, яка призначена для обслуговування житлового будинку АДРЕСА_1.

У власності відповідача ОСОБА_2 залишити житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_2 разом із земельною ділянкою площею 0,865 га, яка призначена для обслуговування даного будинку. Також просила стягнути з відповідача компенсацію за перевищення вартості частки у сумі 90679 грн. та судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги, зазначив, що такий порядок розподілу буде відповідати інтересам обох сторін та не призведе до виникнення в подальшому спорів та суперечностей стосовно володіння та користування нерухомим майном. Крім того зазначав, що у відповідача є можливість сплатити грошову компенсацію позивачу, оскільки він працює за кордоном та отримує відповідний дохід.

Відповідач та його представник заперечували проти задоволення позовних вимог, обгрунтовуючи це відсутністю коштів для виплати грошової компенсації. Вважали, що поділ спільного майна повинен бути здійсненний у рівних частках.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, та його представника, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, суд прийшов до наступного.

В судовому засіданні було встановлено, що сторони з 29.08.2006 року перебували у шлюбі, який було розірвано рішенням Вознесенського міськрайонного суду від 03.11.2015 року.

За час перебування у шлюбі відповідач ОСОБА_2 придбав за договором купівлі-продажу від 10.04.2007 року житловий будинок, що розташований за адресою АДРЕСА_1; набув у власність земельну ділянку площею 0,0717 га, цільове призначення якої для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і спору; за договором купівлі продажу від 12.07.2013 року придбав житловий будинок, що розташований за адресою АДРЕСА_2; за договором купівлі-продажу від 20.07.2013 року придбав у власність земельну ділянку загальною площею 0,0865 га, що призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку.

Відповідно до висновку експерта від 10.05.2016 року ринкова вартість садиби АДРЕСА_1, що розташована на земельній ділянці площею 0,0717 га становить 158503 грн.

Ринкова вартість садиби АДРЕСА_2, що розташована на земельній ділянці площею 663 кв.м. становить 339861 грн.

Відповідно до змісту позовної заяви та пояснень представника позивача, позивач просить про присудження їй грошової компенсації в розмірі 90679 грн. , як різницю між вартістю житлового будинку АДРЕСА_1, на який вона просить визнати її право власності та вартістю житлового будинку АДРЕСА_2, який вона пропонує залишити у власності відповідача ОСОБА_2

Згідно із запереченнями відповідач ОСОБА_2 та його представника він не погоджується сплачувати грошову компенсацію за перевищення вартості частки, грошові кошти на депозитний рахунок суду не вносив.

Враховуючи встановлені обставини справи, суд не може погодитися із запропонованим позивачкою варіантом поділу з таких підстав.

Відповідно до статей 69, 70 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності. У разі поділу такого майна частки майна дружини та чоловіка є рівними.

Майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 СК України). Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених ЦК України (частина четверта статті 71 СК України).

Так, присудження судом грошової компенсації одному з подружжя замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку допускається лише за наявності згоди цієї особи на таке присудження, крім випадків, передбачених статтею 365 ЦК України.

Положеннями цієї статті передбачають підстави, за наявності яких суд може задовольнити позов співвласника про припинення права особи на частку у спільному майні, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим, таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Крім того, відповідно до частини третьої статті 370 ЦК України виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу, частиною другою якої передбачено, що якщо виділ у натурі частки зі спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Згідно із частиною п'ятою статті 71 СК України присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Наявність цієї умови дозволяє створити ефективний механізм охорони прав співвласників, право на частку яких припиняється, щодо гарантованого отримання вартості частки в разі ухвалення судового рішення. Адже на підставі цього рішення не тільки припиняється право, але й набувається право на частку іншим співвласником.

Отже, процедура внесення суми відшкодування вартості частини майна на депозит суду, з одного боку, є гарантією справедливої сатисфакції особі у зв'язку з припиненням її права на частку у спільному майні, а з іншого боку, є технічною функцією щодо забезпечення виконання однією стороною у справі своїх зобов'язань перед іншою.

У пункті 25 постанови від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» Пленум Верховного суду України роз'яснив, що, вирішуючи питання про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати положення частин четвертої, п'ятої статті 71 СК України щодо обов'язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених статтею 365 ЦК України, за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом (стаття 11 цього Кодексу) та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми.

У разі коли жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.

Отже, в разі, коли один з подружжя не вчинив передбачених частиною п'ятою статті 71 СК України дій щодо попереднього внесення відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між сторонами відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.

Враховуючи викладене, суд приходить до такого висновку. Частка кожної зі сторін у спільному майні є значною, оскільки складає його половину. Позивачка не надала належних доказів, що вищевказане нерухоме майно не може бути поділене в натурі. Крім того, при запропонованому варіанті поділу відповідач зобов'язаний буде сплатити позивачці значну грошову компенсацію в розмірі майже 90676 тис. грн. Однак відповідач відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду не вносив, у справі відсутні дані, що відповідач реально в змозі виплатити позивачці таку компенсацію. Тому суд вважає необхідним провести поділ зазначеного майна не шляхом виділення позивачці та відповідачу окремих об'єктів нерухомості зі сплатою відповідачем грошової компенсації, а визнавши за позивачкою право власності на частину кожного об'єкта нерухомості, що підлягає поділу.

В силу ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а від повідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуючи вартість житлового будинку АДРЕСА_1, позивач при зверненні до суду з позовом повинна була сплатити судовий збір у сумі 1585 грн. 03 коп. Оскільки нею судовий збір був сплачений не в повному обсязі, а саме 487,20 грн., то суд вважає, що різницю між сплаченим судовим збором та тим, що визначений законодавством, а саме 1097,83 грн. необхідно стягнути з позивача на користь державного бюджету.

З відповідача на користь позивача суд вважає за необхідне стягнути 1/2 частку вартості будівельно - технічної експертизи, що становить 1758 грн., а також 1/2 частку судового збору - 792 грн. 51 коп..

Керуючись ст.ст.10, 11, 209, 212, 213, 214, 215ЦПК України, суд

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_4 право власності на ? частку житлового будинку із господарськими спорудами АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_4 право власності на ? частку земельної ділянки загальною площею 0,0717 га, що розташована за адресою Миколаївська область АДРЕСА_1 та призначена для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Визнати за ОСОБА_4 право власності на ? частку житлового будинку із господарськими спорудами АДРЕСА_2

Визнати за ОСОБА_4 право власності на ? частку земельної ділянки загальною площею 0,0865 га, що розташована за адресою Миколаївська область АДРЕСА_2 та призначена для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь державного бюджету судовий збір в розмірі 1097 грн. 83 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 судові витрати в сумі 2550 грн. 51 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту його проголошення. Особи, які приймали участь у справі, але не були присутні під час його проголошення мають право оскаржити рішення суду протягом 10 днів з моменту його отримання.

.

Суддя: М.М. Ротар