Постанова № 61929949, 11.10.2016, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2016 року справа № 823/1364/16

09 год. 20 хв.м.Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі:

головуючого судді Бабич А.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Гришанова Д.Є.,

представника позивача не прибув,

представника відповідача не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області до товариства з обмеженою відповідальністю Родень-М про стягнення коштів,

УСТАНОВИВ:

23.09.2016 у Черкаський окружний адміністративний суд звернулась державна податкова інспекція у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області (далі-позивач) з адміністративним позовом про стягнення з рахунків у банках, обслуговуючих ТОВ Родень-М (далі-відповідач), на користь бюджету через позивача податкового боргу в сумі 9252834,92грн., з яких: податок на додану вартість (далі - ПДВ) 5593668,04грн., податок на прибуток приватних підприємств 3659166,88грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач у добровільному порядку не сплатив вищевказані узгоджені зобовязання.

Позивач просив розгляд справи проводити без участі його представника за наявними у справі матеріалами.

Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, заперечень на позов не надав, хоча повідомлений про час та місце судового розгляду справи в установленому законом порядку.

Згідно з ч.1 ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) не здійснювалось фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у звязку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши письмові докази в матеріалах справи, оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав.

Суд встановив, що відповідач зареєстрований як юридична особа з 21.07.1992 (код ЄДРПОУ 14196320). Згідно з довідкою позивача від 16.09.2016 №23022/23-01-17-0231 відповідач має відкриті рахунки у банківських установах (а.с.9).

З письмових доказів у справі суд встановив, що відповідач не сплатив самостійно задекларовані зобовязання згідно з такими документами:

декларацією з податку на прибуток приватних підприємств за ІІІ квартал 2015 року від 09.08.2016 №9139826580, якою самостійно визначив до сплати в бюджет 486,00грн.;

декларацією з податку на прибуток приватних підприємств за І квартал 2015 року від 29.02.2016 №9276382726, якою самостійно визначив до сплати в бюджет 11448,00грн.;

декларацією з ПДВ за листопад 2015 року від 19.11.2015 №9236990069, якою самостійно визначив до сплати в бюджет 141057,00грн.;

уточнюючим розрахунком з ПДВ за листопад 2013 року №9246102717, яким самостійно визначив до сплати в бюджет 1761,00грн.;

уточнюючим розрахунком з ПДВ за листопад 2015 року №9260088486, яким самостійно визначив до сплати в бюджет 33029,00грн.

П.54.1. ст.54 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі ПК України) визначено, що сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою, у разі якщо платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Грошове зобовязання, яке самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає (п. 56.11 ст. 56 ПК України).

Абз.1 п.57.1 статті 57 розділу II ПК України встановлено обовязок платника податків самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом підп.14.1.175 п.14.1 статті 14 ПК України сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання визнається податковим боргом.

Врахувавши викладене, суд дійшов висновку, що грошові зобовязання, визначені вищевказаними деклараціями, є податковим боргом відповідача.

Суд також встановив, що на підставі акту документальної перевірки від 06.10.2015 №234/23-01-22-07/14196320 позивач прийняв ППР від 26.10.2015 №0001902301, яким збільшив розмір грошового зобовязання відповідача з ПДВ на загальну суму 485984,00грн. (3887874,00грн. основний платіж та 971969,00грн. штрафна (фінансова) санкція), а також №0001912301, яким збільшив йому розмір грошового зобовязання з податку на прибуток у загальній сумі 3058979,00грн. (2447199,00 грн. основний платіж та 611780,00грн. штрафна (фінансова) санкція).

На підставі акту камеральної перевірки від 25.12.2015 №3709/23-01-15-01/14196320 позивач прийняв ППР від 28.12.2015 №0009821501, яким застосував до відповідача штраф у сумі 421,61грн. за несвоєчасну сплату податкового зобовязання з податку на прибуток.

На підставі акту камеральної перевірки від 10.05.2016 №1647/23-01-15-02/14196320 позивач за несвоєчасну сплату податкових зобовязань з ПДВ прийняв ППР від 11.05.2015 відносно відповідача про донарахування штрафу: №0006441502 - в розмірі 61,65грн., №0006421502 - на суму 8982,60грн., №0006431502 - в сумі 10818,35грн.

Право органів державної податкової служби проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки передбачене п.75.1 ст.71 ПК України.

Вищевказані ППР отримані відповідачем, що підтверджується підписом уповноваженої особи на їх корінцях (а.с.11, 26, 40). Однак доказів оскарження цих ППР суду не надано. Станом на час судового розгляду справи грошові зобовязання згідно з цими ППР не сплачені.

Відповідно до п.57.3. ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

П.56.1 ст.56 ПК України передбачає право платника оскаржити рішення, прийняті контролюючим органом (у т.ч. ППР) в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з вимогами п.56.1 ст.56 ПК України скарга подається до контролюючого органу вищого рівня протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Підп.56.17.1. п.56.17. ст.56 ПК України встановлює, що процедура адміністративного оскарження закінчується днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк.

День закінчення процедури адміністративного оскарження на підставі абз.2 підп.56.17.5. п.56.17. ст.56 ПК України вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Оскільки докази оскарження у встановлений ПК України строк вищевказаних ППР відсутні, суд дійшов висновку про узгодженість визначених ними грошових зобовязань.

Відповідно до підп.129.1.1. п.129.1. ст.129 ПК України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

Суд встановив, що відповідачу згідно з підп.129.1.1 п.129.1 ст.129 ПК України на суму заборгованості з податку на прибуток нарахована пеня у сумі 599703,82грн. за період з 06.10.2015 до 02.03.2016 та з ПДВ у сумі 682147,88грн. за період з 31.12.2013 до 30.03.2016.

Отже, заборгованість відповідача станом на час розгляду справи згідно з підставами позову становить 9252834,92грн., з яких: ПДВ 5593668,04грн., податок на прибуток приватних підприємств 3659166,88грн., - що відображено в даних зворотного боку облікових карток відповідача.

Відповідно до п.59.1. ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У звязку з несплатою узгодженої суми грошового зобовязання позивач прийняв податкову вимогу форми «Ю» від 09.12.2015 №17415-23 на суму 145210,35грн. Вказана вимога отримана відповідачем 16.12.2015, що підтверджується даними копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.10). Однак в установленому законом порядку відповідач її не оскаржив і до часу судового розгляду справи узгоджені зобовязання не сплатив, що підтверджується даними зворотного боку облікових карток відповідача.

Відповідно до п.59.5 ст.59 ПК України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

З даних зворотного боку облікових карток суд також встановив, що податковий борг відповідача з часу прийняття податкової вимоги та до часу судового розгляду справи не переривався, а недоїмка збільшувалась. Тому погашенню підлягає вся сума податкового боргу відповідача, у т.ч. яка виникла після прийняття податкової вимоги.

Пунктом 95.2. ст.95 ПК України встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Право органів доходів і зборів звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини передбачено підп.20.1.34 п.20.1. ст.20 ПК України.

З огляду на викладене позивач довів своє право на примусове стягнення з банківських рахунків відповідача заборгованості з ПДВ та податку на прибуток на загальну суму 9252834,92грн.

Суд взяв до уваги діючу на час вирішення спору ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено, що у справах за позовами субєкта владних повноважень до фізичної чи юридичної особи судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Тому відсутні підставі для повернення позивачу сплаченого судового збору за подання цього позову.

Керуючись ст.ст. 159 163, 254-256 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов державної податкової інспекції у м.Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках, що обслуговують товариство з обмеженою відповідальністю Родень-М (18002, АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ 14196320), на користь бюджету через державну податкову інспекцію у м.Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області (18000, Черкаська область, м.Черкаси, вул.Хрещатик, буд.235; код ЄДРПОУ 39497534) податковий борг на загальну суму 9252834,92грн. (девять мільйонів двісті пятдесят дві тисячі вісімсот тридцять чотири гривні 92коп.), з яких: податок на прибуток приватних підприємств 3659166,88грн. (три мільйони шістсот пятдесят девять тисяч сто шістдесят шість гривень 88коп.), податок на додану вартість 5593668,04грн. (пять мільйонів пятсот девяносто три тисячі шістсот шістдесят вісім гривень 04коп.).

2. Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з моменту її проголошення. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

3. Копію постанови направити сторонам.

Суддя А.М. Бабич