Ухвала суду № 61929807, 28.09.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого суддіОСОБА_1,суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні 28 вересня 2016 року, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 16 вересня 2016 року, щодо

ОСОБА_6, який народився 23 квітня 1977 року в м. Антрацит Луганської області, громадянин України, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає в м. Києві, на АДРЕСА_1, раніше судимий,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

за участю: прокурора захисника підозрюваного ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_6,ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою суду застосовано до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 16 год. 40 хв. 12 листопада 2016 року, з одночасним визначенням застави у розмірі 40 мінімальних заробітних плат, що становить 55 120 гривень.

Вирішуючи питання про вид заходу забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя врахував обставини кримінального правопорушення, у скоєнні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_6, його майновий та сімейний стан, тяжкість кримінального правопорушення та прийшов до висновку застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням застави у розмірі 40 мінімальних заробітних плат, оскільки внесення застави саме у такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обовязків.

Не погоджуючись з рішенням суду, захисник в інтересах підозрюваного подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 16 вересня 2016 року.

Зокрема, апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала є незаконною та постановлена з порушенням вимог Кримінального процесуального закону.

Так, захисник зазначає, що ані слідчим, ані прокурором ніяких доказів які б без сумніву підтверджувалися матеріалами доданими до клопотання про застосування запобіжного заходу, відносно того, що ОСОБА_6, може вчинити один з ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суду не надані.

Також автор апеляційної скарги вважає, що слідчий суддя в судовому рішенні не обґрунтував недостатність застосування більш мякої міри запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, для виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обовязків.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисна та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, щоапеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, Деснянським управлінням поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, відомості якого 14 вересня 2016 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, під № 12016100030011081, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

14 вересня 2016 року ОСОБА_6 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України, та наступного дня йому повідомлено про підозру у відкритому викраденні чужого майна, вчиненого повторно (грабіж), тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

16 вересня 2016 року слідчий СВ Деснянського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_8, за погодженням прокурора Київської місцевої прокуратури № 3 м. Києва ОСОБА_7, звернувся до Деснянського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

Ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 16 вересня 2016 року вищевказане клопотання задоволено, та до ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 16 год. 40 хв. 12 листопада 2016 року, з одночасним визначенням застави у розмірі 40 мінімальних заробітних плат, що становить 55 120 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно із статтею 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обовязків, а також запобігання спробам в тому числі переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних, а також вчинити інше кримінальне правопорушення. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених в статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобовязаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі і ті, які зазначені в ч.1 ст.178 КПК України.

Приймаючи рішення, слідчий суддя місцевого суду зазначених вимог закону дотримався.

Застосовуючи відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою судом встановлено, що в матеріалах провадження є достатні дані, що підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, яке передбачене ч. 2 ст. 186 КК України.

Під час розгляду клопотання, як того вимагає закон, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що ризики, на які вказує слідчий, існують та підтверджуються матеріалами судового провадження.

Перевіряючи наявність обґрунтованої підозри в даному кримінальному провадженні, колегія суддів вважає, що сукупність матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту зясування істини у справі, є достатньою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують обєктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.

З огляду на викладені обставини колегія суддів вважає, що слідчий суддя, всупереч ствердженням захисника ОСОБА_5, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки наведені у клопотанні слідчого підстави не виключають наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а тому враховуючи всі обставини у їх сукупності, підстав для застосування більш мякого запобіжного заходу не встановлено.

Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи не винуватою у вчиненні злочину, а лише зобовязаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Доводи захисника підозрюваного, які зазначені в апеляційній скарзі щодо відсутності доказів на підтвердження ризиків передбачених ст. 177 КПК України, які виправдовують тримання ОСОБА_6 під вартою, є необґрунтованими, оскільки наявність існуючих ризиків підтверджуються матеріалами судового провадження, які були предметом дослідження суду першої інстанції.

Застосувавши до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд на законних підставах, передбачених ч. 5 ст. 182 КПК України, визначив йому заставу в розмірі 40 розмірів мінімальних заробітних плат, що становить 55 120 гривень,.

Такий розмір є відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим степенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовується застава, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи вище наведене, доводи захисника щодо незаконності оскаржуваної ухвали є непереконливими, оскільки слідчий суддя при розгляді клопотання повно та обєктивно дослідив всі обставини, з якими закон повязує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому вислухавши та врахувавши пояснення всіх учасників судового розгляду.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді ухвалити законне та обґрунтоване рішення, колегією суддів не виявлено, а наведені в апеляційній скарзі доводи колегія суддів не вбачає достатніми для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді, оскільки вони спростовуються матеріалами провадження.

Керуючись ст. ст. 176 178, 182, 183, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду міста Києва від 16 вересня 2016 року, якою застосовано до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 16 год. 40 хв. 12 листопада 2016 року, з одночасним визначенням застави у розмірі 40 мінімальних заробітних плат, що становить 55 120 гривень, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа №11-сс/796/3387/2016 Категорія: ст. 183 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції ОСОБА_10 Доповідач: Паленик І.Г.