Постанова № 61929402, 04.10.2016, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

04 жовтня 2016 р. Справа № 802/1193/16-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді:Бошкової Юлії Миколаївни,

за участю:

секретаря судового засідання: Мельника В.С.,

представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертрейдінвест"

до: Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Інтертрейдінвест" (далі ТОВ "Інтертрейдінвест", позивач) з адміністративним позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області (далі Вінницька ОДПІ, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначає, що підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є акт перевірки ТОВ "Інтертрейдінвест" від 21.07.2016 року №975/12-01/32172633 про результати камеральної перевірки граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0010011201 від 08.08.2016 протиправним, оскільки, на його думку, воно прийняте з порушенням норм податкового законодавства. Крім того, зазначив, що на момент порушень позивачем строку реєстрації податкових накладних, що передують 01 січня 2016 року, слід застосовувати статтю 120-1 Податкового кодексу України в редакції, яка діяла на момент вчинення такого порушення. Вважає, що контролюючий орган до 01.01.2016 року не міг застосовувати штрафні санкції, передбачені статтею 120-1 Податкового кодексу України, оскільки порядку застосування штрафних санкцій, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику не існувало.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві та пояснення надані в судовому засіданні, та просив адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги не визнала, надавши суду письмові заперечення (а.с. 43-45), у яких на підтвердження правомірності оскаржуваного рішення послалась на висновки камеральної перевірки податкової звітності з ПДВ за жовтень 2015 року від 21.07.2016 року №975/12-01/32172633. Крім того, зазначила, що посилання позивача на відсутність спеціального порядку застосування штрафних санкцій, передбачених статтею 120-1 Податкового кодексу України, вважає безпідставними, оскільки стаття 120-1 Податкового кодексу України чітко встановлює, які саме дії платника є протиправними та які штрафні санкції можуть бути застосовані за вчинення таких дій з урахуванням терміну порушення реєстрації податкових накладних, а відсутність затвердженого порядку є лише не прийняттям процедурного документа, що не може впливати на відповідальність платника податків та бути підставою для не застосування штрафних санкцій. Таким чином, представник відповідача вважає, що Вінницькою ОДПІ правомірно застосовано до позивача штрафні санкції за порушення термінів реєстрації податкових накладних за жовтень 2015 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, суд встановив наступне.

Вінницькою ОДПІ проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ "Інтертрейдінвест" за жовтень 2015 року.

Результати перевірки оформлено актом від 21.07.2016 року №975/12-01/32172633. У вказаному акті містяться висновки про порушення ТОВ "Інтертрейдінвест" термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН в сумі податку на додану вартість 125000,00 грн. Відповідальність платника за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних з податку на додану вартість передбачена пунктом 120-1.1 статті 120-1 глави 4 розділу ІІ Податкового кодексу України ( а.с.9 ).

На підставі висновків акту перевірки від 21.07.2016 року №975/12-01/32172633 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0010011201 від 08.08.2016 про сплату штрафу у розмірі 20% в сумі 25000,00 грн., за затримку реєстрації податкових накладних від 16 до 30 днів на суму ПДВ 25000,00 грн. (а.с. 10).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (ПК України).

Згідно п. 201.10. ст. 201 Податкового Кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Відповідно до п. 14.1.60 Податкового Кодексу України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Так, ТОВ "Інтертрейдінвест" у жовтні 2015 року сформувало податкову накладну №76, яка виписана 09.10.2015 року; податкову накладну №77, яка виписана 12.10.2015 року; податкову накладну №78, яка виписана 12.10.2015 року (а.с. 19-21). Крім того, судом встановлено, що зазначені податкові накладні були зареєстровані 12.11.2015 року.

Таким чином, кількість діб затримки реєстрації податкових накладних - 19 дів (податкова накладна №76) та 16 діб (податкові накладні №77 та 78), що підтверджується копіями квитанцій про реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 19-21).

Відповідно до п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового Кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

- 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;

- 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

- 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

- 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

Суд зазначає, що до 01 січня 2016 року ст. 120-1 Податкового кодексу України також включала в себе п. 120-1.3, який був виключений згідно Закону України від 24.12.2015 року №909-VІІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році".

Відповідно до п. 120-1.3 ст. 120-1 Податкового кодексу України (в редакції від 20.09.2015 року) порядок застосування штрафних санкцій, передбачених цією статтею, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Таким органом є Міністерство фінансів України, яке до 01.01.2016 року не затвердило вказаний порядок.

Оскільки Законом України №909-VІІІ виключено необхідність застосування контролюючими органами Порядку застосування штрафних санкцій, як наслідок з 01.01.2016 року останні мають повноваження застосовувати та нараховувати штрафні санкції, які передбачені п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового Кодексу України, без застосування Порядку.

Проте, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Як випливає з Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року №1/99-рп, частину першу ст. 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно - правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Відповідно зміст суб'єктивного права та обов'язку особи, у тому числі платника податків, що виникли за фактом складення податкової накладної, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент виникнення відповідного права/ обов'язку.

У статті 4 ПК України закріплені основні засади податкового законодавства України, відповідно до якої податкове законодавство України ґрунтується, в тому числі, на таких принципах, як презумпція правомірності рішень платника податку та стабільність.

Суд зазначає, що презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Матеріалами справи підтверджено, що податкові накладні №76, №77, №78 позивачем виписано у жовтні 2015 року, таким чином застосування контролюючим органом норм законодавства, які вступили в дію з 01.01.2016 року є не вірним, оскільки такі висновки не узгоджуються з приписами ст. 58 Конституції України та суперечать загальному поняттю змісту правовідносин, за яким зміст правовідносин не може змінюватися разом із зміною законодавчих норм, а склад правопорушення та відповідальність за його вчинення визначаються за змістом тих законодавчих норм, які були чинними на час вчинення відповідного правопорушення та не можуть бути змінені разом із зміною законодавчих норм (зокрема, в разі втрати чинності нормативно-правовим актом або набрання чинності новим нормативно-правовим актом, який регулює ті самі суспільні відносини).

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення №0010011201 від 08.08.2016, прийняте Вінницькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Вінницькій області щодо ТОВ "Інтертрейдінвест" підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд зауважує, що в ході судового розгляду справи позивачем доведено ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, в той час, як відповідач не довів правомірності прийнятого ним рішення в оскаржуваній частині.

Питання про розподіл судових витрат у справі вирішується судом відповідно до вимог частини 1 статті 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0010011201 від 08.08.2016 року, винесене Вінницькою об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Вінницькій області.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертрейдінвест" сплачений при зверненні до адміністративного суду судовий збір у розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) гривень 00 (нуль) копійок за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 39476158).

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Бошкова Юлія Миколаївна