Постанова № 61929315, 04.10.2016, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2016 року Справа № 803/1316/16

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Денисюка Р.С.,

при секретарі судового засідання Шепталовій А.П.,

за участю представника позивача Колєсова М.Г.,

представника відповідача Костюка А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Європацукор» до Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 000871303 від 16 серпня 2016 року,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Європацукор» (далі - ПП «Європацукор», позивач) звернулося з адміністративним позовом до Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (далі - Володимир-Волинська ОДПІ, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 000871303 від 16.08.2016 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що актом перевірки від 26.07.2016 року № 144/0303/31979894 встановлено порушення позивачем вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України в частині недотримання граничних термінів реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, та згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, а саме: порушено граничні терміни реєстрації податкових накладних з податку на додану вартість в листопаді 2015 року на загальну суму 207991,67 грн. та в квітні 2016 року на суму 238,04 грн. На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 16.08.2016 року № 000871303, яким до позивача застосовані штрафні санкції в розмірі 10% (20 799,17 грн.) та 20% (47,61 грн.) від суми податку на додану вартість. Вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте з порушенням норм податкового законодавства, оскільки камеральна перевірка по податкових накладних за листопад 2015 року проведена 26 липня 2016 року, а граничний термін проведення перевірки за даними податковими накладними закінчився у грудні 2015 року. Крім того, вказує на те, що за листопад 2015 року Володимир-Волинська ОДПІ не мала права нараховувати штрафні санкції позивачу, оскільки був відсутній, затверджений центральним органом виконавчої влади, порядок застосування штрафних санкцій. Враховуючи наведене, просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача, в наданих суду письмових запереченнях від 13.09.2016 року та додаткових запереченнях від 27.09.2016 року позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що камеральна перевірка, проводиться і з інших питань, предметом якої не є податкова декларація. Оскільки в даному випадку проведено камеральну перевірку з питань порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, тому для такого предмету камеральної перевірки термін її проведення не обмежується тридцятьма календарними днями від граничного строку подання такої декларації, так як до таких правовідносин може бути застосовано пункт 200.10 статті 200 Податкового кодексу України. Разом з тим, вказує на те, що пункт 120.-1.3 статті 120-1 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла з 29.07.2015 року до 31.12.2015 року) передбачав, що порядок застосування штрафних санкцій, передбачених цією статтею, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році) від 24.12.2015 року № 909-VIII, який набрав чинності з 01.01.2016 року, були внесені зміни до статті 120-1 Податкового кодексу України, якими виключено пункт 120-1.3 статті 120.1 цього кодексу. Таким чином, контролюючий орган з 01.01.2016 року мав право притягувати платників податків до відповідальності на підставі статті 120-1 Податкового кодексу України за порушення термінів реєстрації податкових накладних, складених з 01.10.20.15 року, без врахування застережень, які були передбачені пунктом 120-1.3 статті 120-1 Податкового кодексу України. Просив в задоволенні позову відмовити повністю.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених в позовній заяві, та просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, з підстав, викладених у письмовому запереченні, просив відмовити у задоволенні позову.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, дійшов до висновку, що позов слід задовольнити частково, з таких підстав.

Судом встановлено, що 26.07.2016 року Володимир-Волинською ОДПІ проведено камеральну перевірку ПП «Європацукор» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2015 року по 30.06.2016 року, за результатами якої складено акт від 26.07.2016 року № 144/0303/31979894 «Про результати камеральної перевірки ПП «Європацукор» з питань порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань до податкових накладних за 2015 рік та 6 місяців 2016 року».

В акті перевірки встановлено порушення позивачем вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в частині недотримання граничних термінів реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Актом перевірки встановлено порушення ПП «Європацукор» термінів реєстрації податкових накладних за листопад 2015 року на суму ПДВ 207991,67 грн. до 15 календарних днів та за квітень 2016 року на суму ПДВ 238,04 грн. від 16 до 30 календарних днів.

Володимир-Волинською ОДПІ на підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 16.08.2016 року № 000871303, яким до позивача застосовано штраф згідно з статтею 120-1 ПК України в розмірі 10 відсотків в сумі 20 799,17 грн. та в розмірі 20 відсотків в сумі 47,61 грн.

Розрахунок суми штрафу та кількість днів порушення термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних визначені в акті перевірки від 26.07.2016 року № 144/0303/31979894 та в розрахунку до податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що податкова накладна від 02.11.2015 року № 4 зареєстрована 19.11.2015 року з кількістю днів затримки 2, податкова накладна від 04.11.2015 року № 20 зареєстрована 24.11.2015 року з кількістю днів затримки 5, податкова накладна від 04.11.2015 року № 11 зареєстрована 20.11.2015 року з кількістю днів затримки 1, податкова накладна від 11.11.2015 року № 699 зареєстрована 07.12.2015 року з кількістю днів затримки 11, податкова накладна від 11.11.2015 року № 45 зареєстрована 27.11.2015 року з кількістю днів затримки 1 та податкова накладна від 06.04.2016 року № 1 зареєстрована 12.05.2016 року з кількістю днів затримки 21.

Загальна сума ПДВ по вищевказаних податкових накладних за листопад 2015 року складає 207 991,67 грн. та за квітень 2016 року - 238,04 грн.

Відповідно до розрахунку, штраф до 15 календарних днів затримки реєстрації податкових накладних по сумі ПДВ 207991,67 грн. в розмірі 10 відсотків становить 20 799,17 грн. та від 16 до 30 календарних днів затримки реєстрації податкових накладних по сумі ПДВ 238,04 грн. в розмірі 20 відсотків становить 47,61 грн.

На думку суду, відповідач не довів правомірність податкового повідомлення-рішення від 16.08.2016 року № 000871303, в частині застосування штрафних санкцій на суму 20 799,17 грн., з огляду на таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України (в редакції чинній до 01.01.2016 року) порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі, зокрема:

10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

Згідно з пунктом 120-1.2 статті 120-1 ПК України відсутність з вини платника реєстрації податкової накладної, що підлягає наданню покупцю - платнику податку на додану вартість, та розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 180 календарних днів з дати їх складання тягне за собою накладення на платників податку, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 50 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податковій накладній/розрахунку коригування.

Порядок застосування штрафних санкцій, передбачених цією статтею, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (пункт 120 1.3 статті 120-1 ПК України).

Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 року № 375, Міністерство фінансів України (Мінфін) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, зокрема, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства.

Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24.12.2015 року № 909-VIII (який набрав чинності з 01.01.2016 року) пункт 120-1.3 статті 120-1 ПК України, а разом із ним вимога про обов'язкове застосування контролюючим органом порядку застосування штрафних санкцій, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику виключено.

Відтак, як наслідок, органи Державної фіскальної служби України, починаючи з 01.01.2016 року мають повноваження застосовувати штрафні санкції, що передбачені статтею 120-1 ПК України не регулюючись порядком, затвердженим Міністерством фінансів України.

Згідно з положеннями статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційний Суд України рішенням у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09.02.1999 року № 1-рп/99 зазначив, що у статті 58 Конституції України закріплено один із загальновизнаних принципів права - принцип негайної дії норми права у часі, тобто вона є нормою-принципом. Обсяг дії норми-принципу порівняно із звичайною нормою набагато ширший, оскільки вона не регулює конкретні суспільні відносини, а встановлює загальне, основоположне правило для всіх чи певного кола правовідносин. Частина перша статті 58 Конституції України встановлює принцип дії законів та інших нормативно-правових актів у часі, який має застосовуватися щодо будь-яких законів чи інших нормативно-правових актів. Дія зазначеного принципу обмежена лише випадками, коли закони та інші нормативно-правові акти пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Інших обмежень стаття 58 Конституції України не передбачає.

Таким чином, на момент порушення позивачем терміну реєстрації податкових накладних у листопаді 2015 році повинна застосовуватися стаття 120-1 ПК України в редакції, чинній на момент вчинення такого порушення.

Отже, контролюючий орган міг застосувати штрафні санкції передбачені статтею 120-1 ПК України (до 01.01.2016 року) лише у відповідності до порядку застосування штрафних санкцій, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Станом на момент вчинення порушення позивачем (листопад 2015 року), порядку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, на підставі якого контролюючим органом застосувалися б штрафні санкції, визначені статтею 120-1 ПК України не існувало.

При цьому суд зазначає, що відсутність правового механізму притягнення до відповідальності за правопорушення розцінюється як невизнання законом правопорушення як такого.

Зворотною дією в часі статті 120-1 ПК України є не саме лиш визнання факту порушення терміну реєстрації податкових накладних правопорушенням, а застосування для притягнення до відповідальності за це порушення положення статті 120-1 ПК України у редакції 2016 року до подій, що мали місце в 2015 році, тобто у зворотному порядку в часі.

Проаналізувавши вищевикладене, суд зазначає, що оскільки позивач прострочив реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у листопаді 2015 року, тому не може бути притягнутий до відповідальності за статтею 120-1 ПК України в 2016 році.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду, відповідач не довів правомірності податкового повідомлення-рішення № 000871303 від 16 серпня 2016 року в частині застосування штрафних санкцій на суму 20 799,17 грн. (20 846,78 грн. - 47,61 грн. = 20 799, 17 грн.) за період листопад-грудень 2015 року згідно з розрахунком штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Інші доводи представника відповідача не спростовують висновків суду, зроблених в судовому засіданні.

Щодо застосування штрафу в розмірі 20 відсотків за затримку реєстрації податкової накладної за квітень 2016 року від 16 до 30 календарних днів у сумі 47,61 грн. (20 846,78 грн. - 20 799,17 грн. = 47,61 грн.), то він відповідачем застосований правомірно, згідно з вимогами статті 120-1 ПК України, оскільки з 01.01.2016 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24.12.2015 року № 909-VIII, яким були внесені зміни до статті 120-1 ПК України та визначено механізм притягнення платників податків до відповідальності за такі порушення.

Протилежного судом не встановлено.

Керуючись статтями 158, 160 ч.3, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області № 000871303 від 16 серпня 2016 року про застосування штрафних санкцій на суму 20799,17 грн. (двадцять тисяч сімсот дев'яносто дев'ять гривень 17 копійок).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.186 КАС України. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі до 10 жовтня 2016 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий Р.С. Денисюк