Постанова № 61928803, 06.10.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/6804/16-п Головуючий у І інстанції Вознюк С. М.Провадження № 33/780/582/16 Доповідач у 2 інстанції СливаКатегорія 429 06.10.2016

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

6 жовтня 2016 року м. Київ

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області СливаЮ.М., з участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 та представника митниці Захарова А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою представника Київської митниці ДФС Клімова С.Г. на постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02 вересня 2016 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Дніпропетровської області, громадянина України, тимчасово непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.471 Митного кодексу України та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 (одна тисяча сімсот) гривень.

Вилучену, згідно протоколу про порушення митних правил №0526/125000016/16 від 12.08.2016 року, валюту у розмірі 21 750 (двадцять одна тисяча сімсот п'ятдесят) доларів США повернуто ОСОБА_2

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до постанови, 12 серпня 2016 року о 10:15 годині під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу «Приліт» терміналу «В» ДПМА «Бориспіль» громадянин України ОСОБА_2, який прилетів до України з Китаю через Туреччину, м. Стамбул, рейсом 457, літаком а/к «Turkish Airlines», та своїми діями обрав канал, позначений символом зеленого кольору «зелений коридор», тим самим, заявив про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України, чим засвідчив факти, що мають юридичне значення. Після перетину пасажиром «білої лінії», яка позначає початок зони спрощеного митного контролю «зелений коридор» митниці, пасажиру було задано питання щодо наявності у нього готівки, на що він відповів, що має при собі 32 900,00 доларів США. Після цього пасажира було запрошено до службового приміщення митниці, де ним була видана готівка у розмірі 32 900,00 доларів США, які знаходились у двох відкритих паперових конверта, що лежали в окремому відділенні рюкзака пасажира (ручна поклажа). Зазначена готівка переміщувалась без ознак приховування та зі слів пасажира належить йому особисто. На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації пасажир не надав, до моменту перетину ним «білої лінії», з приводу декларування валюти, до інспектора митниці не зверталася. З виявленої суми ОСОБА_2 було пропущено 11 150,00 доларів США. За протоколом про порушення митних правил вилучено 21 750,00 доларів США.

На вказану постанову суду, представник Київської митниці ДФС Клімов С.Г. подав апеляцію, в якій вважає, що постанова не відповідає меті адміністративного стягнення та не сприяє вихованню порушника в дусі додержання чинного законодавства. Суд однобічно та упереджено підійшов до накладення стягнення у виді штрафу без застосування конфіскації обмежених до переміщення валютних цінностей, взагалі не вивчив рівень майнового становища ОСОБА_2 та не зробив висновки щодо того чи буде покладання «індивідуального надмірного тягаря» на порушника в результаті конфіскації предметів правопорушення. Також, судом поверхнево та неуважно вивчено копію листа від 25.08.2016 року, якого ОСОБА_2 надав у судовому засіданні, оскільки у даному листі містяться орфографічні та арифметичні помилки і він є досить сумнівним, як підтверджуючий документ походження валютних коштів, окрім того, під час складання протоколу, ОСОБА_2 надав інформацію, що він тимчасово не працює. Жодних банківських документів, або документів, які б підтверджували, що кошти, які ОСОБА_2 переміщував понад норму необхідні для його утримання чи утримання його сім'ї, він суду не надав. Тому просить постанову скасувати та постановити нову постанову, якою визнати ОСОБА_2 винним за ст.471 МК України та накласти на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 1 700,00 грн. з конфіскацією вилученої валюти у розмірі 21 750 доларів США.

У судовому засіданні особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2 заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вказував, що постанова суду першої інстанції правильна та законна, просив залишити її без змін. Пояснював, що вилучені кошти він заробив у Китаї, де офіційно був працевлаштований. Там, він працював більше року, а кошти збирав для придбання житла в Україні. Після розгляду даної справи знову поїде на заробітки за кордон. Будь-яких обставин, які підтверджують, що конфіскація вилучених у нього коштів потягне «індивідуальний надмірний» тягар, у тлумаченні ЄССЛ, зазначити не може. Так, він не має ні сім'ї, ні хвороб, і ніхто не перебуває на його утриманні. Митні правила порушив, оскільки не знав про наявність обмежень по ввозу валюти. При цьому, зазначив, що кордон він перетинає близько 4-х разів на рік. Також визнав той факт, що на ньому зареєстрована ТОВ «3ТЕК КОМПОНЕНТС», однак стверджував, що вказане ТОВ недіюче. Документів, які б дозволяли ввозити валюту, задекларувавши її, не має, оскільки отримані юані обміняв у обміннику на долари США.

Представник Київської митниці ДФС Захаров А.О. апеляцію підтримав, підтвердив викладені у ній доводи, просив апеляцію задовольнити. При цьому, наголошував, що будь-яких правових підстав не конфісковувати вилучені кошти у ОСОБА_2 немає. Будь-яких доказів, що вказана конфіскація складе для останнього «індивідуальний надмірний тягар», у тлумаченні ЄССЛ, правопорушник не надав. Документів, які б дозволили задекларувати та безперешкодно ввезти кошти на територію України ОСОБА_2 не мав не тільки під час перетину митного кордону, але й на даний час. Докази про те, що вилучені у ОСОБА_2 кошти є його заробітною платою, є сумнівними, оскільки останній надав договір від 01.08.2016 року, а порушення митних правил допустив 12.08.2016 року. До того ж, ОСОБА_2 не довів який саме розмір його заробітної плати необхідний для його утримання.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляція підлягає до задоволення з наступних підстав.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_2 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується розглянутими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим.

При цьому, доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_2 ніким не оспорюється.

Разом з тим, висновок суду про відсутність підстав для застосування щодо ОСОБА_2 додаткового стягнення у виді конфіскації вилученої валюти, не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, а тому є необґрунтованим, незаконним та безпідставним.

Так, діючим законодавством України не передбачено можливості звільнення правопорушника від застосування щодо нього додаткового стягнення, у тому числі й конфіскації предметів порушення митних правил.

Посилання суду першої інстанції на те, що у матеріалах справи відсутні данні, які б давали підстави вважати, що шляхом застосування конфіскації буде попереджена інша незаконна діяльність - легалізація злочинних доходів, торгівля наркотиками, фінансування тероризму, ухилення від сплати податків, також не можуть бути підставою для звільнення особи від додаткового стягнення у виді конфіскації предметів порушення митних правил.

Безпідставним є й посилання суду першої інстанції на те, що підставою для незастосування конфіскації вилученої валюти є те, що держава Україна ратифікувала Європейську Конвенцію «Про захист прав і основних свобод людини» та протоколи до неї, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов'язковість рішень Європейського Суду з прав людини.

Так, жодним із рішень Європейського Суду з прав людини не встановлено прямої заборони на конфіскацію предметів порушення митних правил.

Разом з тим, Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях наголошує, що держава при конфіскації майна зобов'язана додержуватися, зокрема третього критерію - правомірності позбавлення майна (балансу інтересів), визначеного ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення від 9 червня 2005 року у справі «Бакланов проти Російської Федерації»; від 24 березня 2005 року у справі «Фрізен проти Російської Федерації»; від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України»; від 06 листопада 2008 року у справі «Ізмайлов проти Російської Федерації»; від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції»). Зазначений критерій передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між поставленою метою та засобами, які використовуються для її досягнення. ЄСПЛ вважає, що будь-яке втручання у право власності обов'язково повинне відповідати принципу пропорційності. «Справедливий баланс» має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе «індивідуальний і надмірний тягар». Цей критерій більшою мірою оціночний і стосується обставин кожної конкретної справи, а тому повинен бути встановлений щодо кожного конкретного суб'єкта у кожній справі на підставі безпосередньо з'ясованих обставин і фактів.

Однак, у ході розгляду справи, апеляційним судом не встановлено будь-яких даних про те, що конфіскація вилученої у ОСОБА_2 готівки, покладає на нього «індивідуальний надмірний тягар» та не може бути застосована у даному випадку. Про відсутність таких обставин, він сам заявив під час розгляду справи в апеляційному суді.

Разом з тим, при прийнятті рішення апеляційний суд враховує, що як на момент перетину митного кордону так і на даний час у ОСОБА_2 були відсутні дозвільні документи на переміщення валюти через митний кордон України.

Не можуть бути застосовані щодо ОСОБА_2 й вимоги конвенції «Про захист заробітної плати». Так, ст. 10 вказаної конвенції передбачає, що заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім'ї.

Разом із тим, ОСОБА_2 не надав суду доказів про те, що вилучені кошти необхідні йому для його утримання.

При цьому, суд також враховує, що зі слів ОСОБА_2 він нікого на утриманні не має, і одразу після розгляду даної справи має намір знову поїхати за кордон щоб заробляти кошти. Також, слід взяти до уваги і той факт, що ОСОБА_2 є засновником та керівником ТОВ «3ТЕК КОМПОНЕНТС».

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що постанова судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02 вересня 2016 року, є незаконною, а тому підлягає скасуванню. При цьому по справі слід прийняти нову постанову.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника Київської митниці ДФС Клімова С.Г. задовольнити.

Постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02 вересня 2016 року щодо ОСОБА_2 скасувати.

Прийняти нову, якою ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 471 Митного кодексу України та піддати адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 100 (ста) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот гривень), з конфіскацією валюти у розмірі 21 750 (двадцять одну тисячу сімсот п'ятдесят) доларів США, вилученої згідно протоколу про ПМП №0526/125000016/16 від 12.08.2016 року, в дохід Держави Україна.

Сума штрафу підлягає сплаті на користь держави Україна (отримувач: Бориспіль УДКСУ/Київська митниця ДФС, ЄДПОУ: 38007070, МФО банку: 821018, КДБ: 21081100, р/р: 31117106705004, 050*).

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, паспорт НОМЕР_1, виданий 16.10.2015 року, запис №19750616-00775, на користь державного бюджету України (р/р №31216206700004, МФО: 821018, код за ЄДРПОУ 38007070, банк: ГУДКСУ у Київській області м. Київ, утримувач коштів Бориспільське управління Державної казначейської служби України Київської області: 22030001, призначення платежу - судовий збір в розмірі 275 (двісті сімдесят п'ять) гривень 60 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, паспорт НОМЕР_1, виданий 16.10.2015 року, запис №19750616-00775, на користь Київської митниці ДФС (р/р №35211035089083, МФО: 821018, код ЄДРПОУ 39470947) понесені витрати у справі про порушення митних правил на транспортування предметів правопорушення в розмірі 07 гривень 61 копійок.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.М. Слива