Рішення № 61926328, 27.09.2016, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

Справа № 2/331/1251/2016

331/4985/16-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2016 року місто Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя в складі :

головуючого судді - Скользнєвої Н.Г.,

при секретарі - Постарнак М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті Грін Компані» про стягнення заборгованості по заробітній платі та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті Грін Компані» про стягнення заборгованості по заробітній платі та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з 01 жовтня 2015 року він працював контролером на контрольно-пропускному пункті ТОВ «Сіті Грін Компані».

В порушення положень ст.ст. 115, 116 КЗпП України та ст. 24 Закону України „Про оплату праці", його заробітна плата за період з 01 лютого 2016 р. по 21 березня 2016 року, по сьогоднішній день не виплачена, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 4325,14 грн.

21.03.2016 року він був звільнений за угодою сторін, проте в день звільнення не отримав заробітну плату, що була затримана за період з 01 лютого 2016 р. по 21 березня 2016 року на загальну суму 4325 гривень 14 копійки.

Враховуючи, що підприємство не розрахувалося з ним по теперішній час, вважає, що у відповідності до ст.ст. 116, 117 КзпП України відповідач повинен сплатити йому середній заробіток з 01 лютого 2016 року по 21 березня 2016, в сумі 11043,20 грн.

На підставі вищевикладеного, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь суму заробітної плати, невиплаченої при звільненні за період з 01 лютого 2016 р. по 21 березня 2016 року в розмірі 4325 гривень 14 копійки та середній заробіток з 01 лютого 2016 року по 21 березня 2016 року, в сумі 11043,20 грн..

В процесі розгляду справи позивач уточнив свої позовні вимоги та остаточно просив суд стягнути з відповідача на його користь суму заробітної плати, невиплаченої при звільненні за період з 01 лютого 2016 р. по 21 березня 2016 року в розмірі 4325 гривень 14 копійки та середній заробіток за період затримки розрахунку з 21 березня 2016 року по 15 липня 2016 року, в сумі 11043,20 грн.

Позивач звернувся до суду з письмовою заявою про розгляд справи за його відсутності, зазначивши, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та в разі повторної неявки у судове засідання представника відповідача просить розглянути справу у заочному порядку.

Представник відповідача в судове засідання не з»явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Заяв або клопотань, які б перешкоджали розгляду справи від нього до суду не надходило.

Прийнявши до уваги заяву позивача, суд ухвалою від 27 вересня 2016 року ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Суд, вивчивши позовні вимоги позивача, перевіривши наявні в матеріалах справи докази, взявши до уваги заяву позивача, приходить до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що з 01 жовтня 2015 року ОСОБА_1 працював контролером на контрольно-пропускному пункті ТОВ «Сіті Грін Компані». (а.с. 8-9)

21.03.2016 року він був звільнений за угодою сторін, проте в день звільнення не отримав заробітку плату, що була затримана за період з 01 лютого 2016 р. по 21 березня 2016 року на загальну суму 4325 гривень 14 копійки. (а.с. 7)

Згідно ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Відповідно до ст. 43 Конституції України громадяни України мають право на своєчасне одержання винагороди за працю.

Згідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата виплачується працівникам регулярно, але не рідне двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищую шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до ч. 1 ст. 21, ст. 22 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства. Суб'єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 166 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Згідно з ч. 6 ст. 24 Закону України «Про оплату праці» своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.

Відповідно до ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

На день звільнення ОСОБА_1, останнє повинно було виплатити йому заборгованість по заробітній платі за період з 01 лютого 2016 р. по 21 березня 2016 року , але виплата суми заборгованості по заробітній платі внаслідок невідомих причин, на день звільнення з підприємства не відбулася, у зв'язку з чим позивач вимушений захищати порушені права в суді.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. При нарахувані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Згідно до ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначенні в ст. 116 КЗпП України підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Пунктом 20 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» встановлено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини.

Згідно ч. 1 ст. 614 ЦК України, особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Стороною відповідача не надано суду будь-якого належного чи допустимого доказу того, що підприємством вживаються залежні від неї заходи щодо належного виконання покладеного на нього зобов'язання, а тому суд приходить до висновку, що повний розрахунок при звільненні ОСОБА_1 з підприємства не проведений з вини роботодавця.

Згідно до п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» № 13 від 24.12.1999р. при визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100

Відповідно до п. 8 Порядку обчислення заробітної плати, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число календарних днів.

Розмір середнього заробітку за термін затримки виплати заробітної плати з 22.03.2016 р. по 15.07.2016р. за розрахунком позивача становить: (95,20 грн. (середній заробіток за робочий день) х 116 календарних днів) = 11043,20 грн. (а.с. 4)

Суд приходить до висновку,що наданий позивачем розрахунок сум є вірним,оскільки іншого розрахунку відповідачем по справі на надано.

Аналізуючи зазначені норми матеріального права, надані докази по справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «Сіті Грін Компані» про стягнення про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивач на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру встановлена в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Оскільки мінімальна заробітна плата на 1 січня 2016 року становить 1378 грн., то з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру в розмірі 551,20 грн.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215, 224-226, 88 ЦПК України, ст.ст. 47, 116 КЗпП України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті Грін Компані», яке знаходиться за адресою: 49000, м. Дніпропетровськ, проспект Карла Маркса, буд. № 93, кім. № 314, (код ЄДРПОУ 39249340) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, (ІПН: НОМЕР_1) нараховану, але не виплачену заробітну плату за період з 01 лютого 2016 року по 21 березня 2016 року в розмірі 4325 (чотири тисячі триста двадцять п'ять) гривень 14 копійок; компенсацію за час затримки виплати розрахунку при звільненні за період з 22 березня 2016 року по 15 липня 2016 року (включно) в розмірі 11043 (одинадцять тисяч сорок три) гривні 20 копійок, а всього 15 368 (п'ятнадцять тисяч триста шістдесят вісім) гривень 34 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті Грін Компані», яке знаходиться за адресою: 49000, м. Дніпропетровськ, проспект Карла Маркса, буд. № 93, кім. № 314, (код ЄДРПОУ 39249340) на користь держави (Державний бюджет Жовтневого району м. Запоріжжя, код ЄДРПОУ: - 38025440, Банк одержувача: - УДКСУ у Жовтневому районі м. Запоріжжя, МФО: 813015, рахунок: 31214206700003, код бюджетної кодифікації: 22030101) судовий збір в розмірі 551 (п'ятсот п"ятдесят одна) гривень 20 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя шляхом подання в 10-денний строк з дня отримання рішення суду апеляційної скарги.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя: Н.Г.Скользнєва

27.09.2016