Рішення № 61924696, 04.10.2016, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження № 2/235/1358/16

Справа № 235/2729/16-ц

РІШЕННЯ

іменем України

4 жовтня 2016 року м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

у складі: головуючого - судді Назаренко Г.В.

при секретарі Кожушко І.О.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Покровської міської ради Донецької області про визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю, визнання права власності в порядку спадкування за законом, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Управління Держгеокадастру у Красноармійському районі Донецької області, -

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Покровської міської ради Донецької області про визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю, визнання права власності в порядку спадкування за законом, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Управління Держгеокадастру у Красноармійському районі Донецької області.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_5 померла її мати ОСОБА_2, після смерті якої відкрилась спадщина на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1.

Вона є єдиною спадкоємицею першої черги спадкування після ОСОБА_2, у встановлений законом строк звернулась із заявою про прийняття спадщини після смерті матері. Нотаріусом Першої красноармійської державної нотаріальної контори на підставі її заяви про прийняття спадщини заведено спадкову справу № 150 та надано запит до Управління Держземагентства у Красноармійському районі щодо надання витягу з Державного земельного кадастру.

Вона звернулась до інженера-землевпорядника ФОП ОСОБА_3 для виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі з подальшим присвоєнням земельній ділянці кадастрового номера. Згідно з технічною документацією із землеустрою фактична площа земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 складає 0,0560 га, а не 0,0815 га, як вказано в державному акті на право приватної власності на землю. Земельна ділянка межує з домоволодінням АДРЕСА_2 з одного боку та домоволодінням АДРЕСА_3 з іншого боку. Згідно з актом встановлення меж земельної ділянки, межі земельної ділянки в натурі збігаються з огорожами сусідніх землекористувачів.

Аналогічний розмір, конфігурація та межі земельної ділянки також підтверджуються технічним паспортом на житловий будинок АДРЕСА_1, виготовлений КП "Бюро технічної інвентаризації" 4 червня 2014 року. Згідно зі схематичним планом земельної ділянки за вказаною адресою загальна площа земельної ділянки 560 кв.м, що дорівнює 0,0560 га.

Після виготовлення технічної документації вона звернулась до державного кадастрового реєстратора Управління Держземагенства для внесення відомостей до Державного земельного кадастру. Рішенням № РВ-1400030502015 від 24.03.2015р. їй було відмовлено у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру у зв'язку з невідповідністю поданих документів вимогам, встановленим Законом України "Про державний земельний кадастр" і Порядком ведення Державного земельного кадастру, а саме інформація, що міститься в електронному документі та в документації із землеустрою, не відповідає даним щодо меж, площі земельної ділянки та імені, які зазначені у державному акті на право приватної власності на землю.

18 серпня 2015 року вона отримала від нотаріуса постанову по відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, оскільки нею не було надано витяг з Державного земельного кадастру.

Враховуючи те, що з моменту надання земельної ділянки у власність до теперішнього часу площа та межі належної земельної ділянки не змінювались, позивачка вважає, що при первісному замірі були допущені технічні помилки, які в свою чергу зафіксовані в акті.

Внести зміни в Державний акт на право приватної власності на землю неможливо у зв'язку з тим, що власник зобов'язаний особисто подавати заяву до відповідних органів, але у зв'язку із смертю ОСОБА_2 це зробити наразі неможливо.

У зв'язку з тим, що Державний акт на право приватної власності містить суттєві розбіжності в площі та межі земельної ділянки та у зв'язку з цим створює перешкоди щодо реалізації її прав, позивачка просить визнати недійсним Державний акт про право власності на землю та визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 0,0560 га у межах згідно з планом, розташованої на території АДРЕСА_1, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5.

Позивачка в судове засідання не з'явилась, надала заяву, в якій підтримала позовні вимоги, просила справу розглянути за її відсутності.

Відповідач надав заяву, в якій просив справу розглянути за відсутності його представника на розсуд суду.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, про час та місце судового розгляду повідомлена належним чином, її представник в судове засідання не з'явився, не повідомив про причини неявки.

Дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю. Судом встановлені такі обставини та відповідні ним правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_5 померла ОСОБА_2, про що 11 лютого 2013 року складено відповідний актовий запис № 115 відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Красноармійську реєстраційної служби Красноармійського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області.

Згідно витягу з домової книги будинку АДРЕСА_1 на день смерті ОСОБА_2 була зареєстрована та постійно проживала за адресою: АДРЕСА_4. Отже, місцем відкриття спадщини є м. Покровськ Донецької області.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на земельну ділянку площею 0,0815 га, розташовану на території АДРЕСА_1, передану для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель, що належала померлій на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, виданого 15 листопада 2000 року на підставі рішення виконкому Красноармійської міської Ради народних депутатів від 19.07.2000р. № 370, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 03598.

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 21 липня 2016 року, яке набрало законної сили 9 серпня 2016 року, встановлено факт, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Красноармійська Донецької області, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 в м. Красноармійську Донецької області, є матір'ю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки м. Красноармійська Донецької області. Отже, позивачка є спадкоємцем першої черги спадкування після смерті матері ОСОБА_2, яка у встановлений законом строк звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

21 травня 2014 року позивачка звернулась до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 із заявою про виконання роботи по складанню Технічної документації щодо встановлення в натурі (на місцевості) зовнішніх меж приватизованої присадибної ділянки загальною площею 0,0815 га, розташованої в АДРЕСА_1, з присвоєнням їй кадастрового номеру для здійснення цивільно-правової угоди (оформлення спадщини).

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 був складений технічний паспорт земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, згідно якого площа земельної ділянки складає 0,0560 га.

Рішенням державного кадастрового реєстратора Управління Держземагенства у Красноармійському районі № РВ-1400030502015 від 24 березня 2015 року позичці відмовлено у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру у зв'язку з невідповідністю поданих документів вимогам, установленим Законом України "Про Державний земельний кадастр" і Порядку ведення Державного земельного кадастру, а саме інформація, що міститься в електронному документі та в документації із землеустрою, не відповідає даним щодо меж, площі земельної ділянки та імені, які зазначені у державному акті на право приватної власності на землю.

Постановою державного нотаріуса Першої красноармійської державної нотаріальної контори Шиленко С.В. від 18 серпня 2015 року ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку після смерті померлої матері ОСОБА_2 відмовлено у зв'язку з ненаданням Витягу з державного земельного кадастру, що не дозволяє встановити склад спадкового майна.

Згідно ст.126 ЗК України, яка діє з 1 січня 2013 року, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

У відповідності до положень ст.37 Закону України "Про державний земельний кадастр" виправлення помилок можливо лише у витязі, довідці з Державного земельного кадастру, викопіюванні з картографічних матеріалів Державного земельного кадастру, тобто в тих документах, які чинні з 1 січня 2013 року.

Пунктом 156 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою КМУ від 17.10.2012р. № 1051, виправлення помилок у відомостях про земельну ділянку може здійснюватися також на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) або матеріалів інвентаризації земель чи рішення суду.

Як передбачено ч.2 ст.152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно ч.1 ст.155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Оскільки органом місцевого самоврядування видано акт, яким порушуються права позивачки щодо володіння, користування та розпорядження належною їй земельною ділянкою, яка як спадкоємиці належить їй з моменту відкриття спадщини, такий державний акт на право власності на земельну ділянку підлягає визнанню судом недійсним.

Ст. 1216 ЦК України визначає спадкування як є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок йог смерті (ч.1 ст.1218 УК України).

Згідно ч.2 ст.1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст.1216-1265 ЦК України.

Відповідно до положень ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Статтею 1296 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язані звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Частиною 3 ст.1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Частина 5 ст.1268 ЦК України встановлює, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкодавцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена законом.

На підставі ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до п.23 постанови Пленуму Верхового Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" від 30 травня 2008 року № 7 у разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Позивачка в установлений законом строк та порядок звернулась із заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2, однак не має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину за законом у зв'язку з ненаданням Витягу з державного земельного кадастру через технічну помилку в Держаному акті на право приватної власності на землю у межах, площі земельної ділянки та імені її власника, у зв'язку з чим підлягають судовому захисту законні права позивачки шляхом визнання за нею права власності на земельну ділянку площею 0,0560 га у межах згідно з планом, розташованої на території АДРЕСА_1, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5.

Відповідно до ст.ст.328, 392, 1216-218, 1223, 1261, 1268, 1281, 1296 ЦК України, ст.ст. 152, 155 ЗК України, керуючись ст.ст.11, 15, 60, 213-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати недійсним Державний акт на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1 про передачу ОСОБА_2 у приватну власність земельної ділянки площею 0,0815 га у межах згідно з планом, розташованої на території АДРЕСА_1, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель, виданий на підставі рішення виконкому Красноармійської міської Ради народних депутатів від 19 липня 2000 року № 370.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, право власності на земельну ділянку площею 0,0560 га у межах згідно з планом, розташованої на території АДРЕСА_1, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Вступна та резолютивна частини проголошені негайно після проголошення судового розгляду 4 жовтня 2016 року, повний текст рішення суду виготовлений 10 жовтня 2016 року.

Суддя Г.В. Назаренко