Постанова № 61923213, 07.10.2016, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/4491/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2016 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Балан Я.В. розглянувши в порядку письмового провадження за наявними матеріалами адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Одеської митниці ДФС, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання бездіяльності протиправної та зобовязання підготувати висновок про повернення надмірно сплачених платежів та подати його для виконання до головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду звернувся фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з позовом до Одеської митниці Державної фіскальної служби України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області (код ЄДРПОУ 37607526) про визнання протиправною бездіяльності Одеської митниці ДФС, щодо підготування висновку про повернення надміру сплачених коштів ФОП ОСОБА_1, до Державного бюджету платежів на загальну суму 20984,94 грн. та подання його для виконання до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області та зобовязання Одеської митниці ДФС підготувати висновок про повернення надміру сплачених коштів ФОП ОСОБА_1, до Державного бюджету платежів на загальну суму 20984,94 грн. та подати його для виконання Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області.

Позовні вимоги мотивовані тим, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Одеської митниці ДФС України із заявами про повернення надмірно сплачених до бюджету платежів, контроль за справляння яких здійснюється митним органом, у звязку з тим, що 18.02.2016 року постановою Одеського окружного адміністративного суду у справі №815/49/16 рішення про коригування митної вартості товарів від 25.11.2015 року №500060001/2015/610211/2 та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500060001/2015/00411 визнано протиправними та скасовано, а 14.04.2016 року Одеським апеляційним адміністративним судом ухвалено рішення, яким постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18.02.2016 року без змін. На сьогоднішній день Одеська митниця ДФС ухиляється від ухвалення висновку про повернення платежів, у звязку з чим позивач був змушений звернутись до суду з вказаним позовом.

Представник позивача в судовому засіданні 03.10.2016 року позовні вимоги підтримав у повному обсязі, заявив клопотання, в якому справу просив розглянути в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.

Представник відповідача в судове засідання 03.10.2016 року , не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки не повідомив. Надав заяву, якою просив розглянути справу в порядку письмового провадження, надавши при цьому письмові заперечення, в яких зазначив, що Одеська митниця ДФС під час розгляду заяви ФОП ОСОБА_1 від 29.04.2016 року № 211/2 та надання відповіді на неї листом № 1945/10/15-70-19-01 від 02.06.2016 року, діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому вважає, що відсутні підставі для задоволення адміністративного позову ФОП ОСОБА_1

Третя особа або її представник в судове засідання, призначене на 28.09.2016 року, не зявились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про причини неявки не повідомили, заперечення не надсилались, свою правову позицію стосовно адміністративного позову не висловив.

Частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).

На підставі ч. 1 ст. 41 та ч. 6 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто без здійснення фіксування судового засідання.

З урахуванням зазначених обставин, а також клопотання представника позивача щодо розгляду справи без його участі, згідно з ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, справа розглянута в порядку письмового провадження.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини якими обґрунтовуються вимоги позивача, докази, якими вони підтверджуються, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Одеською митницею ДФС 25.11.2015 року прийнято рішення про коригування митної вартості товарів, які на дійшли на адресу ФОП ОСОБА_1, №500060001/2015/610211/2 та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500060001/2015/00411.

18.02.2016 року постановою Одеського окружного адміністративного суду у справі №815/49/16 рішення про коригування митної вартості товарів від 25.11.2015 року №500060001/2015/610211/2 та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500060001/2015/00411 визнано протиправними та скасовано, а 14.04.2016 року Одеським апеляційним адміністративним судом ухвалено рішення, яким постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18.02.2016 року без змін.

У звязку з цим ФОП ОСОБА_1 звернувся до Одеської митниці ДФС України із заявою від 29.04.2016 року, щодо повернення з бюджету надмірно сплачених платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органів в частині повернення на користь ФОП ОСОБА_1 20984,94 грн.

На зазначену заяву, листом від 02.06.2016 року Одеська митниця ДФС повідомила позивача, що скасування судом рішення про коригування митної вартості товарів свідчить про нечинність такого рішення з моменту його прийняття, при цьому процедура контролю за правильністю визначення митної вартості товарів залишається незавершеною, завершення такої процедури має бути здійснено з урахуванням рішення суду, а висновок про наявність надмірної сплати до бюджету податків та про їх розмір зроблено за результатами та в залежності від висновків про митну вартість товарів, який може бути зроблений шляхом проведення процедур та застосування форм контролю, передбачених Митним кодексом України.

30.06.2016 року позивач звернувся до Державної фіскальної служби України зі скаргою на бездіяльність начальника Одеської митниці ДФС.

29.07.2016 року Державна фіскальна служба України повідомила позивача, що Одеська митниця ДФС листом від 02.06.2016 року не надала обґрунтованої відмови або задоволення заяв ФОП ОСОБА_1, не виконала процедурних обовязків щодо алгоритму дій, покладених на неї зазначеними вище порядками, а тому така бездіяльність є протиправною.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Відповідно до ч.1 ст.301 Митного кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

Згідно з ч.3 ст.301 Митного кодексу України помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до ч.4 ст.301 Митного кодексу України, якщо надмірна сплата сум митних платежів сталася внаслідок помилки з боку посадових осіб органу доходів і зборів, повернення надміру сплачених сум митних платежів здійснюється у першочерговому порядку.

Стаття 43 Податкового кодексу України визначає умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань.

Згідно з п.43.1 ст.43 Податкового кодексу України помилково та/або надмірно сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Суд встановив, що ФОП ОСОБА_1 станом на 22.04.2016 року не має податкової заборгованості зі сплати податків, зборів платежів, що підтверджується довідкою про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів від 25.04.2016 року №2362/10/07-09-23-00.

Таку саму довідку позивач надавав до Одеської митниці ДФС під час звернення із заявою від 29.04.2016 року, щодо повернення з бюджету надмірно сплачених платежів.

Відповідно до п.43.3 ст.43 Податкового кодексу України обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Згідно з п.43.4 ст.43 Податкового кодексу України платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку. У разі повернення надміру сплачених грошових зобовязань з податку на додану вартість такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Відповідно до п.43.5 ст.43 Податкового кодексу України контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів; на підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику; контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Згідно з п.43.6 ст.43 Податкового кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобовязань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.

Порядок повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затверджений Наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 року № 618, визначає процедуру повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням, яких здійснюється митними органами, у тому числі у випадках, зазначених у статті 264, частині четвертій статті 284 Митного кодексу України та в міжнародних договорах України.

Відповідно до п.2 Розділу ІІ Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням, яких здійснюється митними органами, затвердженого Наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 року № 618, для повернення цих коштів платником податків подається до митного органу заява довільної форми, підписана керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.

Згідно з п.п.3-6 Розділу ІІ зазначеного Порядку № 618 керівник (заступник керівника) митного органу розглядає заяву, зареєстровану в загальному відділі митного органу, і дає доручення керівнику (заступнику керівника) відділу митних платежів митного органу щодо подальшого розгляду заяви. Відділ упродовж 10 днів: перевіряє наявність коштів на відповідному рахунку шляхом вивчення відповідності заявлених до повернення платником податків сум коштів наявним даним у Картці - особовому рахунку платника податків, форма якої наведена в додатку 1 до Порядку обліку; складає акт про звірення залишків сум коштів передоплати на відповідному рахунку митного органу за формою, наведеною в додатку 12 до Порядку обліку; готує висновок про повернення платнику податків коштів передоплати, що обліковуються на відповідному рахунку митного органу, за формою, наведеною в додатку 1 до цього Порядку. Оригінал заяви, Висновок про повернення коштів передоплати, підписаний керівником (заступником керівника) Відділу, Акт звірення разом зі службовою запискою, підписаною керівником (заступником керівника) Відділу, подаються керівнику (заступнику керівника) митного органу для прийняття остаточного рішення. Протягом трьох робочих днів керівник (заступник керівника) митного органу повинен прийняти рішення про повернення коштів передоплати шляхом накладення резолюції До повернення на службовій записці та підписати Висновок про повернення коштів передоплати. У разі прийняття керівником (заступником керівника) митного органу рішення про повернення коштів передоплати, Висновок про повернення коштів передоплати реєструється посадовою особою Відділу в журналі реєстрації висновків про повернення платнику податків коштів передоплати, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу, форма якого наведена в додатку 2 до цього Порядку. Пакет документів передається до Загального відділу для реєстрації службової записки та передачі її разом з оригіналом Висновку про повернення коштів передоплати до Служби фінансів, бухгалтерського обліку та звітності митного органу для повернення коштів. Копії службової записки та Висновку про повернення коштів передоплати разом з оригіналами Акта звірення і заяви платника податків залишаються у Відділі. У Картці - особовому рахунку платника податків коригується сума коштів, у межах якої можна здійснювати сплату платежів при митному оформленні товарів (зменшується на суму, яка підлягає поверненню платнику податків), та зазначаються реквізити Висновку про повернення коштів передоплати, на підставі якого таке корегування проведено.

Відповідно до п.п.7-9 Розділу ІІ зазначеного Порядку № 618 повернення платникам податків коштів здійснюється Службою впродовж п'яти робочих днів з дня реєстрації Висновку про повернення коштів передоплати згідно з Порядком розрахунково-касового обслуговування через органи Державного казначейства України митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення, затвердженим наказом Міністерства фінансів України та Державної митної служби України від 24.01.2006 N 25/44, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.01.2006 за N 64/11938. На підставі виписки з депозитного рахунку митного органу, отриманої від органу Державного казначейства, або оригіналу прибуткового касового ордера Відділом уносяться відповідні зміни до Картки - особового рахунку платника податків і Журналу обліку. Якщо сума, яка зазначена в заяві, перевищує ту, що зазначена в Акті звірення, то готується та надсилається заявнику письмова обґрунтована відмова.

Спільним наказом Міністерства доходів і зборів України і Міністерства фінансів України № 882/1188 від 30.12.2013 року затверджено Порядок взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань (далі - Порядок № 882/1188).

Згідно з п.5 та п.6 Порядку № 882/1188 повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом Міндоходів на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Обов'язковим реквізитом заяви є визначення платником податку напрямів перерахування коштів, що повертаються як помилково та/або надміру сплачені.

Аналогічні за змістом приписи наведено у Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України № 1146 від 15.12.2015 року, який є чинним з 22.01.2016 року.

З сукупного аналізу вказаних норм суд дійшов висновку, що обов'язковою умовою для здійснення повернення надмірно сплачених сум митних та інших платежів є наявність факту надмірної сплати коштів, подання платником податків заяви у довільній формі про таке повернення до митного органу не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України із зазначенням шляху перерахування коштів, а також відсутність у платника податкового боргу.

Тобто, законодавчою передумовою та необхідною обставиною для повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, є факт ухвалення митним органом висновку про повернення надмірно сплачених митних платежів.

Такої ж позиції дотримується Верховний Суд України в постанові від 25.11.2014 у справі № 21-207а14, в якій зазначено, що у разі якщо суд визнає рішення і дії митних органів із зазначених питань протиправними, зобов'яже вчинити певні дії відповідно до вимог митного законодавства і коли у рішенні суду буде констатована неправильність чи хибність рішень чи дій митних органів, які зумовили (призвели, потягли) помилкову та/або надмірну сплату сум митних платежів, ці платежі повертаються декларанту в порядку і на умовах, встановлених у статті 301 Митного кодексу України, статті 43 Податкового кодексу України і статті 45 Бюджетного кодексу України, з дотриманням процедури, врегульованої Порядком повернення коштів та Порядком взаємодії, на підставі його заяви та у місячний термін з дня прийняття висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи.

На підставі зазначеного суд встановив, що позивач виконав всі передбачені законом вимоги з метою повернення надмірно сплачених коштів.

При цьому, суд встановив, що відповідач наділений відповідними повноваженнями та у нього були всі законні підстави для складення висновку про повернення коштів позивачу.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до положень ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Одеської митниці ДФС, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання бездіяльності протиправної та зобовязання підготувати висновок про повернення надмірно сплачених платежів та подати його для виконання до головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 94, 159 - 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Одеської митниці ДФС, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання бездіяльності протиправної та зобовязання підготувати висновок про повернення надмірно сплачених платежів та подати його для виконання до головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Одеської митниці ДФС, щодо не підготування висновку про повернення надмірно сплачених коштів ФОП ОСОБА_1 до Державного бюджету платежів на загальну суму 20984,94 грн. та не подання його для виконання до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області.

Зобовязати Одеську митницю ДФС підготувати висновок про повернення надмірно сплачених ФОП ОСОБА_1 до Державного бюджету платежів на загальну суму 20984,94 грн. та подати його для виконання Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області;

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці ДФС на користь позивача суму сплаченого судового збору у розмірі 1929,20 грн.

Постанова суду може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяЯ.В. Балан